Вимоги до оформлення курсової роботи
Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютеру з одного боку аркуша паперу формату А4, розміщуючи на сторінці 31 – 33 рядки (міжрядковий інтервал – 1,4).
Абзацний виступ має бути однаковим по всій роботі і дорівнювати 5 знакам (1,25 –1,3 см.).
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Під час комп’ютерного набору тексту слід використовувати шрифт Times New Roman 14. Під час оформлення таблиць та рисунків допускається використання 12 розміру шрифту. Міжрядковий інтервал в таблиці може бути від 1,0 до 1,4.
Текст курсової роботи повинен бути надрукований з обов’язковим додержанням таких полів:
лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм.
Друкарські помилки допускається виправляти за допомогою коректора і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (не більше двох виправлень на сторінці).
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, ілюстрацій, таблиць, формул подають арабськими цифрами.
Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті на відстані 10 мм від верхнього та правого країв аркушу без крапки в кінці. Нумерувати сторінки починають із другої сторінки вступу, враховуючи попередні сторінки: титульний аркуш, подання; завдання; анотація та зміст.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.
Після слова “РОЗДІЛ” ставлять його номер, крапку не ставлять.
Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину курсової роботи (вступ, розділи, висновки, література, додатки) треба починати з нової сторінки.
|
|
|
Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовком (розділів, підрозділів) та наступним текстом повинна дорівнювати двом рядкам. Після заголовку підрозділу на сторінці (в кінці сторінки) повинно бути не менш 3-4 рядків.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу. Між ними ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка.
Не допускається виділяти заголовки структурних частин, розділів та підрозділів напівжирним шрифтом чи курсивом.
У разі потреби в тексті можуть наводитися перерахування. Перед перерахуванням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією перерахування можна починати перерахування з абзацного відступу з малої літери (без будь-яких знаків), ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або арабську цифру з дужкою.
|
|
|
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації. Ілюстрація повинна мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації з абзацного відступу. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Відстань між попереднім та наступним текстом і ілюстрацією, а також ілюстрацією і її назвою повинна дорівнювати 1 рядку. Назву рисунка та його номер розміщують з абзацу.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті.
У разі перенесення частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова “Продовження табл. і вказують номер таблиці, наприклад “Продовження табл. 1.2”, а роль шапки таблиці у цьому випадку відіграє цифровий порядок. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. Відстань між попереднім та наступним текстом і таблицею повинна дорівнювати 1 вільному рядку.
|
|
|
Формули (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.
Наприклад,
(1 рядок)
, (3.1)
де О – обсяг випуску, що забезпечує самоокупність витрат;
В – сума фіксованих витрат;
Ц – ціна виробу;
ВП – питомі змінні витрати.
|
|
|
(1 рядок)
Під час написання курсової роботи студент повинен давати посиланняна джерела та матеріали, що наводяться в роботі. Посилання дають змогу перевірити достовірність відомостей.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за списком літератури, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “…у працях [1 – 7]…” або “у статті [5, с. 87]…”, або просто вказати номер джерела біля запозиченого тексту [25].
Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис. 1.2”.
Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “…у формулі (2.2)”.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “… в табл. 2.2”.
Посилання на додатки: “представлено у додатку А” або “представлено в табл. А4” (якщо додаток містить декілька таблиць).
Джерела в списку літератури треба розміщувати в алфавітному порядку. Відомості про джерела, які вміщуються у списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту.
Приклад оформлення літературних джерел:
1.Бондарчук К. А. Професійна орієнтація незайнятих громадян у державній службі зайнятості / К. А Бондарчук, С. В. Ващенко // Україна: аспекти праці. – 2000. – № 5. – С. 35 – 41. (якщо періодичне видання).
2. Гриньова В. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / В. М. Гриньова. – К. : Знання, 2010. – 310 с. (якщо один автор).
3. Іляш О. І. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посібн. / О. І. Іляш, С. С. Гринкевич. – К. : Знання, 2010. – 476 с. (якщо 2 – 3 автори).
4. Економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посібн.
/ за ред. Г. В. Назарової. – К. : Знання, 2012. – 573 с. (якщо більше трьох авторів)
5. Про оплату праці : Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua /laws/ show/108-95 (якщо це електронний ресурс).
Додатки оформлюють як продовження роботи та розміщуються у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху симетрично відносно тексту сторінки. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо
Ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад, рис. Д.2 (другий рисунок додатка Д).
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 100; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!