Вимоги техніки безпеки під час проведення спуско-підіймальних операцій
При бурінні свердловин найбільш трудоємкими і небезпечними роботами є спуско-підіймальні операції (СПО). Робітники, які проводять СПО під час роботи бурової установки піддаються впливу шуму і вібрації, які в свою чергу негативно впливають на здоров’я робітників і продуктивність їх праці. Велику небезпеку для робітників, що проводять СПО становлять елементи підйомного комплексу, що рухаються, наприклад, талевий блок з автоматичним елеватором.
При проектуванні здорових і безпечних умов праці найважливішими є питання:
- шум і вібрація;
- метеорологічні умови;
- вентиляція;
- загазованість повітря робочої зони;
- освітленість.
Бурові установки повинні монтуватися у відповідності з технічною документацією заводу виробника або за індивідуальними проектами.
До початку робіт на свердловині комісія, до складу якої входять представники адміністрації підприємства-підрядника, пожежної інспекції, Держнаглядохоронпраці та органу, який контролює питання охорони довкілля повинна перевірити відповідність обладнання бурової установки технічній документації. Пуск бурової установки в експлуатацію дозволяється після дозволу цієї комісії.
Бурова лебідка – найбільш небезпечне обладнання бурової установки. Це пояснюється тим, що лебідка має велике число частин, що обертаються, в безпосередній близькості від яких знаходяться робочі. Тому всі зовнішні рухомі елементи лебідки: ланцюгові передачі, кінці валів і т. п. – підлягають огородженню міцними металічними щитами.
|
|
|
При монтажі лебідки виникає небезпечність падіння вантажу під час вантажно–розвантажувальних робіт, що в свою чергу призводить до нещасних випадків.
При неякісному складанні і шплінтуванні кріпильних деталей виникає можливість їх роз'єднання, що в свою чергу призведе до травмування робітників. Наприклад, не допускається експлуатація лебідки з пошкодженими захисними кожухами, пошкоджені кріплення не виключає можливість руйнування кожухів розірваним ланцюгом чи іншими рухомими деталями, а як наслідок, і травмування робочих цими предметами.
Під час експлуатації лебідки виникає саме небезпека отримання травми від рухомих частин виробничого обладнання, можливість розриву втулково-роликового ланцюга, ймовірність обриву талевого каната чи гальмівних стрічок, що призведе до аварійної ситуації.
Оснащення талевої системи повинно відповідати вимогам проекту і технічним умовам експлуатації бурової установки.
Забороняється використовувати схрещені канати для оснастки талевої системи при бурінні. На талеві канати, які використовуються в талевій системі, повинні бути сертифікати заводу-виробника, які повинні зберігатися на підприємстві, яке їх використовує.
|
|
|
Приспосіблення для закріплення нерухомого кінця талевого каната має бути встановлене так, щоб унеможливити торкання нерухомої вітки каната з елементами вишки.
Гальмівна система бурових лебідок не повинна допускати проковзування барабана в загальмованому стані. Забороняється залишати гальмівний важіль в незафіксованому стані. При повному гальмуванні лебідки ручка гальмівного важеля повинна стояти від підлоги бурової установки на відстані 80-90 мм.
СПО в процесі буріння проводяться з урахуванням технічного стану та характеристик бурового обладнання, стану свердловини, а також особливостей технологічних операцій, що виконуються.
Швидкості СПО регламентуються технологічною службою бурового підприємства, виходячи зі стану стовбура свердловини та допустимих коливань величини гідродинамічного тиску на вибій та стінки.
Виконувати СПО необхідно з використанням механізмів для згвинчування (розгвинчування) труб та спеціальних пристроїв. Між бурильником і верховим працівником повинна бути встановлена звукова сигналізація.
|
|
|
Ліквідація ускладнень у процесі піднімання або спускання бурильного інструменту проводиться відповідно до заходів щодо запобігання аваріям та згідно з нормативно-технічними документами.
Для запобігання зісковзуванню бурильних і обважнених труб з підсвічника підсвічник повинен мати металеву окантовку по периметру заввишки не менше 70 мм та отвори для стікання бурового розчину та іншої рідини.
Не дозволяється проводити СПО при [25]:
а) відсутності або несправності обмежувача підняття талевого блока;
б) несправності обладнання, інструменту;
в) неповному складі вахти;
г) швидкості вітру понад 15 м/с;
ґ) видимості менше 50 м під час туману і снігопаду;
д) застопореному гаку талевого блока.
Не дозволяється розкріплювати і згвинчувати різьбові з'єднання бурильних труб та інших елементів компоновки бурильної колони за допомогою ротора.
Бурова бригада щозміни повинна проводити профілактичний огляд підйомного обладнання (лебідки, талевого блока, гака, гакоблока, вертлюга, стропів, талевого каната і пристроїв для його кріплення, елеваторів, спайдерів, запобіжних пристроїв, блокувань тощо).
Під час спуско-підйомних операцій не дозволяється [25]:
а) перебувати в радіусі (зоні) дії автоматичних і машинних ключів, робочих і страхових канатів;
|
|
|
б) подавати бурильні свічі з підсвічника і встановлювати їх на підсвічник без використання спеціальних пристроїв (відвідних гачків);
в) викидати на містки "двотрубку" або брати її з містків для нарощування;
г) користуватись перевернутим елеватором, а також елеваторами, які не обладнані запобіжником їх самочинного розкриття;
ґ) викидати труби на містки, коли дверка елеватора повернута вниз.
Режими підняття ненавантаженого елеватора, а також зняття з ротора колони бурильних і обсадних труб повинні унеможливлювати розгойдування талевої системи.
Підводити машинні і автоматичні ключі до колони бурильних (обсадних) труб дозволяється лише після посадки колони на клини чи елеватор.
При застосуванні пневморозкріплювача необхідно, щоб натяжний канат і ключ розташовувалися в одній горизонтальній площині. Канат повинен надійно кріпитися до штока пневморозкріплювача. Робота пневморозкріплювача без направляючого поворотного ролика не дозволяється.
Не дозволяється вмикати клиновий захоплювач до повної зупинки руху бурильної колони.
Під час СПО до повної зупинки елеватора не дозволяється перебування людей в радіусі 2 м від ротора.
Висновки
На основі проведених в загальній частині розрахунків та аналізу умов експлуатації вибрано обладнання, що комплектує бурову установку четвертого класу. На основі проведеного аналізу конструкцій бурових лебідок в якості прототипу вибрано бурову лебідку ЛБ-750. Приведений опис конструкції, будови, принципу дії та комплектності бурової лебідки.
Утримання вантажу на гаку, запобігання неприпустимому розгону вантажу при спуску, примусове уповільнення руху механізму і зупинка його забезпечуються гальмами. Принцип дії гальм полягає в створенні гальмівного моменту за рахунок тертя між шківом, що обертається, і нерухомими колодками або стрічкою, поверхнями дисків або конусів.
Проведено порівняльний аналіз допоміжних гальм бурових лебідок, представлено опис їх будови, принципу дії та основні технічні характеристики.
Сили гідравлічних опорів, обумовлені тертям рідини в міжлопаткових каналах і втратою натиску на удари у вихрових зонах між лопатками ротора і статора, створюють гальмівний момент, протидіючий обертанню ротора. Величина гальмівного моменту залежить від діаметру і частоти обертання ротора і регулюється рівнем наповнення гідродинамічного гальма робочою рідиною. Механічні втрати, що викликаються тертям в опорах і ущільненнях валу ротора, не впливають істотно на величину гальмівного моменту. Механічна енергія, що поглинається в процесі гальмування, перетворюється на теплову і викликає нагрів робочої рідини і деталей гідродинамічного гальма.
Недосконалість системи управління потужністю серійних гідрогальм є одним з важливих обмежень, раціональних режимів спуску колон, що перешкоджають поширенню.
Раціональний режим спуску, при якому найбільшою мірою задовольняються комплексні вимоги високої продуктивності процесу, якісної експлуатації устаткування, вимоги технології і охорони праці бурильника досягається при спуску усіх свічок з гідрогальмом і середній на свердловину максимальній швидкості спуску завантаженого елеватора (υy.е.c)опт=2 м/с.
Раціональною межею інтенсивності гальмування при швидкостях спуску υy.е.cх=2,0-2,5 м/с є уповільнення аз.е.с=1,25 м/с2.
Відмічені недоліки існуючих конструкцій гальм лебідки не слід розглядати як чинники, що обмежують можливість і необхідність проведення на бурових підприємствах повсякденної роботи по раціоналізації режимів спуску бурильних колон.
Перелік посилань на джерела
1. Баграмов Р.А. Буровые машини и комплексы. М.: Недра, 1988.
2. А.Л.Ильский, А.П.Шмидт.Буровые машины и механизмы.-М;Недра 1989.
3. Алексеевский Г.В. Буровые установки Уралмашзавода. - М.: ГНТИНГТЛ, 1961.
4. Ильский А.Л. Оборудование для бурения нефтяных скважин / Расчёт и конструирование. – М.: Машиностроение, 1980, 229с., ил.
5. Бабаев С.Г. Надежность и долговечность бурового оборудования. – М.: Недра, 1974.- 184 с.
6. Булатов А.И., Проселков Ю.М., Шаманов С.А. Техника и технология бурения нефтяных и газовых скважин: Учеб. для вузов. - М.: ООО «Недра-Бизнесцентр», 2003. - 1007 е.: ил.
7. Эфендиев Т.Х. Лопастные гидродинамические тормоза.-М; Недра 1975 и др.
8. Геолого-технічний наряд на спорудження свердловини № 627-Долина глибиною 2515м Прикарпатського УБР.
9. Практикум з курсу “Машини і обладнання для буріння нафтових і газових свердловин” для студентів спеціальності “Обладнання нафтових і газових промислів”. Частина І. - Івано-Франківськ, ІФНТУНГ, 2012.
10. Иогансен К.В. Спутник буровика. Справочник. - М.: Недра, 1990
11. ГОСТ 16293-89 Установки буровые комплектные для эксплуатационного и глубокого разведочного бурения. Основные параметры
12. ОСТ 26-02-2025-78. Лебедки главные буровых установок. Основные параметры и размеры
13. Практикум з курсу "Машини і обладнання для буріння нафтових і газових свердловин" для студентів спеціальності 7.090217 "Обладнання нафтових і газових промислів" (Частина ІI, 8-ий семестр, практичні заняття N9-16) – Івано-Франківськ, ІФНТУНГ, 2002.
14. Буріння свердловин: Довідник: У 5 томах/ М.А.Мислюк, І.Й.Рибчич, Р.С.Яремійчук. Т. 1: Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. – К.: Інтерпрес ЛТД, 2002. – 363 с.
15. Поляков В.П., Смирнов В.Н., Константинов А.А. Буровые установки завода «Баррикады». – М.: НедраЮ 1972. 288 с.
16. Лесецкий В.А., Ильский А.Л. Буровые машины и механизмы. М., Недра, 1989.
17. Коцкулич Я.С., Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин. – Коломия, Вік, 1999.
18. Северинчик Н.А. Машины и оборудование для бурения скважин.-М: Недра, 1986г.-368 с.
19. Анашкина А.Е., Савин А.Е. Тормозные устройства спуско-подъемных комплексов буровых установок. Методические указания к лабораторным работам по дисциплине «Машины и оборудование для бурения нефтяных и газовых скважин на суше» для студентов дневного и заочного обучения специальности 130602 (МОП). – Тюмень, 2005. -32 с.
20. Пат. SU 1171618 / F16 D 65 / 813, 57 / 00 «Гидродинамический тормоз буровой лебедки». А. И. Вольченко, Д. А. Вольченко, Л. Н. Князев, И. Н. Масляк.
21. Виницкий М.М. Рациональное управление спуско-подъемными операциями. – М.: Недра, 1978. - 252 с.
22. Бобылёва, Т. В. Гидродинамический тормоз буровой лебедки: конструкция и расчет [Текст]: метод. указания к выполнению практических работ/Т. В. Бобылёва. – Ухта: УГТУ, 2010. – 19 с.
23. Раабен А.А., Шевалдин П.Е., Максутов Н.Х. Монтаж и ремонт бурового и нефтепромыслового оборудования. - М.: Недра, 1980.
24. Строительство и монтаж буровых. Технические правила К.: 1978. – 90 с.
25. ДНАОП 1.1.21-1.20 - 03. Правила безпеки у нафтогазовидобувній промисловості України - К.: 2003.- 124 с.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!