Розрахунок і вибір основних параметрів бурової лебідки та гальмівних пристроїв
Вихідні дані для розробки проектованого обладнання взято із геолого-технічного наряду на будівництво свердловини № 627-Долина Прикарпатського УБР глибиною 2515 м [8]. Конструкція свердловини представлена на рисунку 2.1.
Створюємо набір індивідуальних вихідних даних:
- кінцева глибина свердловини Lмакс=2515м;
- мета буріння – експлуатація;
- відомості про компоновку бурильних колон: типорозмір застосованих труб - діаметр, товщина стінки; група міцності, довжина ступенів (таблиця 2.1);
- відомості про склад обсадних колони - діаметр, товщина стінки, група міцності труб, глибина і спосіб спуску (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку основних параметрів проектованого обладнання [8]
| Назва показника, одиниці його виміру | Чисельні значення по фазах буріння | |||||
| під напра- влення | під кондуктор | під проміжну колону | під експлуата-ційну колону | |||
| 1 Інтервали глибини буріння | 0/15 | 15/150 | 150/1800 | 1800/2500 | ||
| 2 Відомості про обсадні труби: - тип - зовнішній діаметр, мм - товщина стінки, мм - довжина ступені, м - група міцності матеріалу | Норм. 426 12 15 Д | Норм. 324 11 150 Д | Норм. 245/219 10/10,2 30/1770 Д | ОТТГ 146 9,5 2500 Д | ||
| 3 Спосіб спуску обсадних колон | односекційний | 2 секції (стик на 1650 м) | ||||
| 4 Довжина бурильних труб, м - зовнішній діаметр Dз, мм - товщина стінки S, мм - тип | - - - - | 87 127 9,00 ТБЕ | 1749 127 9,00 ТБЕ | 2416 127 9,00 ТБЕ | ||
| 5 Тип ОБТ - довжина, м - зовнішній діаметр Dз, мм - внутрішній діаметр Dвн, мм | ОБТС2 15 229 90 | ОБТС2 48 178 80 | ОБТС2 36 178 80 | ОБТС2 84 146 68 | ||
| 6 Спосіб буріння | роторний | електробуріння | електробуріння | електробуріння | ||
| Продовження таблиці 2.1
| ||||||
| 7 Типорозмір долота | ІІІ 393,7 С-ЦГВ (РШ555) | ІІІ 393,7 С-ЦГВ | ІІІ 295,3 С-ГВ, СЗ-ГВ | ІІІ 190,5 СЗ-ГВ | ||
| 8 Умови буріння | нормальні | нормальні | ускладнені | ускладнені | ||
| 9 Тип вибійного двигуна | - | Е240-8Р | Е240-8Р | Е164-8МР | ||
| 10 Маса вибійного двигуна, кг | - | 3825 | 3825 | 1863 | ||
| 11 Довжина вибійного двигуна, м | - | 15 | 15 | 15 | ||
Рисунок 1.1 – № 627-Долина Прикарпатського УБР
Розрахунок навантажень на підйомний комплекс бурової установки, визначення її класу та розрахунок основних конструктивних і експлуатаційних параметрів бурової лебідки проведемо за методиками, викладеними в [9].
Визначимо вагу бурильних колон, використовуваних у фазах буріння під проміжну (до 1800 м) і під експлуатаційну (до 2515 м) обсадні колони. Вагою бурильних колон, використовуваних для буріння під направлення і кондуктор, знехтуємо, оскільки наперед відомо, що вони менші, ніж вага кожної з двох зазначених вище колон.
Вага Gбкі і-ої бурильної колони визначається з виразу (2.1):
|
|
|
Gбкі=(S(qпрi×lбтi)+mдв)×g, (2.1)
де lбті - довжина труб і-ого типорозміру в складі бурильної колони, м;
qпрi - погона маса труб і-ого типорозміру в складі бурильної колони, кг/м;
mдв – маса вибійного двигуна, кг.
Приведена погонна маса бурильних труб при довжині 11,5 м з врахуванням висадки кінців і наявності замків: ТБЕ-127×9,0 Д – 30,3 кг/м [10].
Погонна маса обважнених бурильних труб: ОБТС2 229 – 273,4 кг/м, ОБТС2 178 – 156 кг/м, ОБТС2 146 – 103 кг/м [10].
Визначаємо вагу бурильної колони по фазах буріння:
Gбк3= (156×36+30,3∙1749+3825)×9,81 = 612494 Н »612 кН;
Gбк4= (103×84+30,3∙2416+1863)×9,81 = 821291 Н » 821 кН.
Проведеним розрахунком встановлено, що більш важкою є бурильна колона, застосовувана у фазі буріння під експлуатаційну колону (в інтервалі 1800-2515 м), для подальших розрахунків приймемо її вагу Gбк макс = 821 кН.
Визначимо навантаження на підйомний комплекс при кріпленні свердловини, що виникають від ваги обсадних колон. Обмежимося розрахунком ваги проміжної і експлуатаційної обсадних колон, оскільки наперед відомо, що вага направлення і кондуктора менша, ніж вага кожної з двох зазначених вище обсадних колон.
Навантаження при спуску перших секцій обсадних колон, які є найбільшими серед діючих на підйомний комплекс при кріпленні свердловини, визначаємо за формулою (2.2):
|
|
|
Gок =(qокі×lокі+qпрi×lбтc)×g, (2.2)
де qокі - приведена погонна маса обсадних труб з врахуванням муфт, кг/м;
lокі - довжина обсадних труб с приведеною погонною масою qокі в секції обсадної колони, м;
lбтc- довжина бурильних труб с приведеною погонною масою qпрi, що використовуються для спуску першої секції обсадної колони в свердловину, м.
Приведена погонна маса обсадних труб Æ245×10 – 59,6 кг/м; Æ219×10,2 – 53,8 кг/м; Æ146×9,5 - 32,7 кг/м [10].
Вага проміжної обсадної колони Æ 245/219 мм довжиною 30+1770=1800 м, що спускається однією секцією:
Gок3 = (59,6×30 +53,8∙1770)×9,81 = 951707 Н»952 кН.
Вага першої секції обсадної колони Æ 146 мм довжиною 2500-1650=850 м, що спускається на бурильних трубах ТБЕ 127×9 довжиною 1650 м:
Gок4 = (32,7×850 + 30,3×1650)×9,81 = 763120 Н»763 кН.
В такий спосіб встановлено, що найбільші навантаження при кріпленні виникають при спуску проміжної обсадної колони. Для подальших розрахунків приймаємо їх рівними Gок.макс=952 кН.
Визначаємо найбільше розрахункове навантаження Ррозр на підйомний гак бурової установки:
- з умови забезпечення можливості обриву прихопленої бурильної колони:
|
|
|
Ррозр1 ³ Рр бк, (2.3)
де Рр бк - найбільше розривне зусилля для труб усіх типорозмірів, які входять до складу найважчої бурильної колони; Рр бк=1950 кН для ТБЕ-127×9,0 Д [10]. Ррозр1³1950 кН;
- з умови забезпечення можливості обриву прихопленої обсадної колони:
Ррозр2 ³ Рзр ок, (2.4)
де Рзр ок - найбільше зрушуюче зусилля для обсадної труби найбільшого діаметра з найтовщою стінкою, виготовленої зі сталі найвищої групи міцності, зі складу обсадних колон, які утворюють конструкцію свердловини; обсадні труби діаметром 324 мм опускаються на глибину лише 150 м, тому для них зрушуюче навантаження не розглядаємо; для обсадних труб діаметром 245 мм з товщиною стінки 12 мм, виготовлені з сталі групи міцності Д Рзрок=2160 кН [10], отже,
Ррозр2 ³ 2160 кН;
- з умови забезпечення можливості маніпулювання найважчою бурильною колоною:
Ррозр3 ³ kзбк ·Gбк, (2.5)
де kзбк - коефіцієнт запасу, що приймається при розрахунках Рдоп за вагою бурильної колони: 1,67 £ kзбк£ 2,0; приймаємо kзбк=1,67 [9].
Ррозр3 ³ 1,67×821=1371 кН;
- з умови забезпечення можливості маніпулювання найважчою обсадною колоною:
Ррозр4 ³ kзок ·Gок, (2.6)
де kзок - коефіцієнт запасу, що приймається при розрахунках Рдоп за вагою обсадної колони: 1,15 £ kзок £1,60; приймаємо kзок = 1,4 [9];
Ррозр4 ³ 1,4×952=1333 кН.
Утворюємо впорядкований варіаційний ряд із одержаних описаним вище чисельних значень Рдоп - 1333; 1371; 1950; 2160 кН. Два останніх значення відкидаємо, оскільки вони залежать від міцнісних характеристик труб, що можуть використовуватися при бурінні ізних свердловин за глибиною. Найближче нормативне значення допустимого навантаження на гак бурової установки Рдоп=1600 кН [11], яке приймаємо остаточно для вибору класу бурової установки.
Встановлена стандартом [9] для бурових установок з умовною глибиною буріння Lум=2500 м≈Lмакс=2515 м нормативна величина допустимого навантаження Рдоп=1600 кН.
При Рдоп=1600 кН і Lум=2500 м клас бурової установки, для якої проектується спуско-підйомний комплекс, – четвертий.
Для установок 4-го класу регламентовані наступні показники підйомного комплексу:
- максимальна кратність оснастки талевої системи uтс = 8 (4×5);
- швидкість підйому гака при розходжуванні колони Vmin=0,1¸0,25 м/с;
- швидкість підйому гака без навантаження Vmax=1,5 м/с;
- розрахункова потужність, що розвивається приводом на вхідному валу підйомного агрегату N=440¸550 кВт;
- діаметр талевого каната dк = 28 мм;
- довжина свічки lсв=27 м;
- максимальна вага бурильної колони, що допускається стандартом [11]
Gбк макс ≤ 0,6·Рдоп = 0,6·1600 = 960 кН.
Відповідно до вибраного 4-го класу бурової установки встановлюємо нормативні границі потужності на вхідному валі бурової лебідки за стандартом [11] Nбл мін=440 кВт; Nблмакс=550 кВт.
Обчислюємо потужність на вхідному валі бурової лебідки Nбл, кВт:
– виходячи з умови прийнятних витрат часу на виконання спуско-підйомних операцій (СПО):
Nбл=(Gбк+Gр)·Vг /(hтс·hбл)=(960+80)·0,45/(0,87·0,915)=588 кВт, (2.7)
де Gбк - максимальна вага бурильної колони, що допускається стандартом [11];
Gр - вага рухомих частин талевої системи; Gр=80 кН [13];
hтс - коефіцієнт корисної дії талевої системи; hтс=0,87 [9];
hбл – коефіцієнт корисної дії бурової лебідки. Для сучасних одно- і двовальних моделей лебідок із закритими ланцюговими передачами hбл=0,90–0,93 [13];
Vг – рекомендована швидкість підйому найважчої бурової колони; Vг=0,4-0,5 м/с.
– в функції від умовної глибини буріння комплектованої установки
Nбл = КL·Lум=0,22·2500 = 550 кВт; (2.8)
– в функції від допустимого навантаження на підйомний гак бурової установки Pдоп:
Nбп = Кр·Pдоп=0,344·1600=550,4 кВт. (2.9)
Коефіцієнти питомої потужності KL (кВт/м) і Кр (кВт/кН) в (2.8, 2.9) приймаємо з [13] за класом бурової установки - для установок 4-го класу КL=0,22 кВт/м; Кр=0,344 кВт/кН.
Складаємо з одержаних описаними вище способами чисельних значень Nбл впорядковану у порядку зростання послідовність: 440; 550; 550; 550,4; 588, як видно, розходження незначне, знаходимо середнє арифметичне значення Nбл=536 кВт.
Приймаємо остаточну величину показника Nбл із стандартного ряду [12] Nбл=550 кВт, перевіривши виконання умови Nбл мін £ Nбл £ Nбл макс. Умова виконується.
Визначаємо максимальний натяг талевого каната на барабані лебідки:
Рк макс = (Рдоп + Gр) / (uтс·hтс) = (1600 + 80) / (8·0,87)= 241,4 кН. (2.10)
Вибираємо з [12] нормативне значення діаметра підйомного барабана Dб=700 мм для лебідки класу ЛБ-550.
Обчислюємо діаметр барабана лебідки Dб, мм:
– в функції від діаметра каната dк:
Dб = КD · dк=23·28=644 мм, (2.11)
де КD = Dб / dк – коефіцієнт пропорційності: 18 £ КD £ 28 [13].
– в функції від потужності на вхідному валі підйомного агрегату Nбл, кВт:
Dб = 15,2·Nбл0,5 + 200= 15,2·5500,5 + 200=556 мм. (2.12)
Оцінюємо розходження чисельних значень діаметрів підйомного барабана: 700; 644; 556 мм, розходження незначне, середнє арифметичне Dб=633 мм. Остаточно приймаємо Dб=700 мм.
З [12] стандартне значення довжини підйомного барабана Lб відповідно до вибраного класу бурової лебідки ЛБ-550 - Lб = 1200 мм.
Обчислюємо довжину підйомного барабана Lб, мм:
– в функції від прийнятого діаметра барабана Dб:
Lб = (1,5 – 2,2)·Dб= (1,5 – 2,2)·700=1,8·700=1260 мм. (2.13)
Множник при Dб в (1.13) диференціюється в залежності від потужності Nбл; приймаємо його рівним 1,8 для Nбл=550 кВт;
– в функції від кута девіації ведучої вітки талевого каната:
Lб = 2H· tg a= 2·42· tg 50'=1100 мм, (2.14)
де H – відстань від осі кронблока до осі підйомного вала лебідки, м, можна наближено прийняти Н = Нв;
a=45'-60' - кут девіації - відхилення каната від положення, в якому він перпендикулярний осі підйомного вала лебідки або лежить у середній площині канатного шківа кронблока.
– в функції від потужності Nбл, кВт:
Lб = 0,244·Nбл + 1035= 0,244·550+ 1035=1169 мм. (2.15)
Розходження значень, знайдених вказаними вище способами незначне; середнє арифметичне Lб=1182 мм. Остаточно приймаємо значення Lб=1200 мм.
Перевіримо паспортні розміри підйомного барабана бурової лебідки за критерієм достатньої канатомісткості.
Необхідна канатомісткість барабана (довжина каната, що знаходиться на барабані при підйомі гака на висоту lсв), м:
Lо=h·uтс+lо=27,4·8+50=269,2 м, (2.16)
де h– переміщення гака при підйомі колони на довжину свічки, м:
h = e·lсв= 1,015·27=27,4 м, (2.17)
де e =1,01–1,02 – коефіцієнт, що враховує відношення переміщення гака до довжини свічки;
lо – довжина каната, що залишається на барабані, необхідна для підйому талевого блока (гакоблока) з помосту бурової до положення, в якому штропи вставляються в провушини елеватора, lо = 50 м [13];
Фактична канатомісткість барабана з розмірами Dб, Lб при намотуванні на нього каната діаметром dк в три шари (Z=3) за наближеною формулою [13], що не враховує умов намотування каната, м:
Lф=3·p·(Dб+3dк)·Lб/dк=3·3,14·(0,7+3·0,028)·1,2/0,028=316,7 м, (2.18)
де розміри Dб, Lб, dк в метрах.
Умова Lф=316,7 м > Lo=269,2 м виконується, отже, канатомісткість барабана вибраних розмірів є достатньою.
Приймаємо чисельні значення [12]:
- кута обхвату гальмівних шківів стрічками a=270°;
- коефіцієнта корисної дії системи ручного керування головним гальмом hск=0,92;
- максимального передавального відношення uск системи ручного керування головним гальмом uск=60.
Вибираємо матеріал для фрикційних колодок головного гальма – ретинакс ФК-24А. Коефіцієнт тертя по сталі в діапазоні температур 400-500ºС μ=0,35÷0,45 [1].
Обчислюємо найбільший діаметр Dнмакс намотування каната на підйомний барабан бурової лебідки за формулами (2.19) і (2.20):
Dнмакс=Dб+(2∙z-1)×b×dк=0,7+(2·3-1)×0,94×0,028=0,8316 м, (2.19)
Dнмакс=[Dб2+(1,25×lсв×uтс×dк2/(Lб-dK))]0,5=[0,72+(1,25×27×8×0,0282/(1,2-0,028))]0,5=
=0,819 м, (2.20)
де z – число шарів талевого каната на барабані бурової лебідки, яке відповідає верхньому положенню гака при підйомі бурильної колони на довжину свічки (найбільшому діаметру намотування талевого каната на барабан), z=3;
b - коефіцієнт поперечної деформації талевого каната при його намотуванні на барабан бурової лебідки, b = 0,93-0,95 [13]; приймаємо для розрахунку b=0,94.
Величина Dнмакс визначена графічним методом із використанням номограм [13] Dнмакс=0,832м.
Порівнюємо чисельні значення Dнмакс, віднайдені вище, розбіжність незначна і приймаємо остаточно для подальшого розрахунку середньо-арифметичну величину Dнмакс=0,828 м.
Максимальний обертовий момент Mрмакс, створюваний на підйомному валі найбільшим допустимим натягом талевого каната:
Mрмакс=Ra×Dнмакс/(2×[kз])=512×0,828/(2×2)=106 кН·м, (2.21)
де Rа – агрегатна міцність талевого каната; для талевого каната виконання 1 діаметром 28 мм при границі міцності матеріалу дротин на розтяг 1600 МПа за ГОСТ 16853-88 агрегатна міцність становить Rа=512 кН [13];
[kЗ] - мінімальний коефіцієнт запасу міцності талевого каната на розтяг, встановлений вимогами правил безпеки праці, [kЗ]=2.
Mг=(Rдоп+Gр)×Dнмакс×hтс×hпв×[kг]/(2×uтс)=(1600+80)×0,828×0,87·0,99×1,5/(2×8)=
=111,6 кН·м, (2.22)
де hпв - коефіцієнт корисної дії підйомного валу бурової лебідки; приймаємо hпв=0,99 [13];
[kг] - коефіцієнт запасу гальмування; приймаємо [kг]=1,5 [13];
uтс – кратність оснастки талевої системи; uтс=8.
Приймаємо чисельне значення гальмівного моменту Мрг, як більшу з двох величин, обчислених за (2.21) і (2.22): Mрмакс ≤ Мрг ≥Мг; 106 кН·м≤ Мрг ≥111,6 кН·м, остаточно Мрг =112 кН·м.
Визначаємо розміри і площі поверхні гальмівних шківів.
Діаметр гальмівних шківів Dш, як функція діаметра Dб підйомного барабана
Dш= kd ×Dб= 1,7 ×0,7=1,19 м, (2.23)
де kd - коефіцієнт пропорційності. За результатами аналізу паспортних даних сучасних моделей бурових лебідок: 1,70 £ kd £ 2,35.
Діаметр гальмівних шківів Dш, як функції діаметра Dб, потужності Nлеб на вхідному валі підйомного агрегату і умовної глибини буріння Lум за емпіричними залежностями:
Dш=0,47·10-3·Nлеб + 0,905=0,47·10-3·550+ 0,905=1,164 м, (2.24)
Dш=3,71·10-4·Nлеб + 0,854=3,71·10-4·550 + 0,854=1,058 м, (2.25)
Dш=1,22·Dб + 0,465=1,22·0,7 + 0,465=1,319 м, (2.26)
Dш=9,10·10-5·Lум + 0,854=9,10·10-5·2100 + 0,854=1,045 м. (2.27)
Визначаємо діаметр гальмівних шківів Dш, як функцію умовної глибини буріння Lум, графічним методом [13] Dш=1,045 м.
Віднайдені чисельні значення Dш близькі, середньоарифметична величина Dш=1,147 м, остаточно приймаємо для подальшого розрахунку Dш=1,15 м.
Обчислюємо ширину Bк гальмівних колодок:
Bк=kвЧDш=0,185Ч1,137=0,21 м, (2.28)
де kв - коефіцієнт пропорційності, що має межі 0,175£ kв£ 0,225, приймаємо kв=0,185.
Перевіряємо попередньо віднайдені розміри Dш і Bк за умовою відповідності фактичної площі Sгф поверхні гальмівних шківів теоретично необхідній площі Sгт, для чого обчислюємо Sгф за формулою:
Sгф=2p·Dш·Bк=2·3,14·1,15·0,21=1,517 м2, (2.29)
Обчислюємо Sгт за емпіричними формулами:
Sгт=0,98+2,335·10-4 ·Lум= 0,98+2,335·10-4 ·2100=1,47 м2, (2.30)
Sгт=0,98+9,53·10-4·Nлеб=0,98+9,53·10-4·550=1,5 м2. (2.31)
Віднаходимо величину Sгт графічним методом [13] Sгт =1,47 м2, порівнюємо її з величинами, обчисленими за (2.30) та (2.31) та вибираємо остаточно більше із значень Sгт=1,5 м2. Умова Sгф =1,517 м2 ³ Sгт=1,5 м2 дотримується.
Головне гальмо з визначеними розмірами Dш, Bк перевіряємо за умовою обмеження зусилля Pрк, прикладеного бурильником до важеля системи ручного керування
Pрк=Мрг /[(em×a-1)·uск·hск·Dш] =112·103 /[(e0,4×270-1)·60·0,92·1,15]=126 Н<250 H. (2.32)
Обмеження Pрк£250 H встановлено [13], виходячи з умов праці бурильника.
Перевіряємо головне гальмо за умовою обмеження середнього контактного тиску рср в парі "колодка-шків" - рср³[рср]:
рср={Мрг·(em×a+1)}/{(em×a-1)·Dш2·Bк}={112·103·(e0,4×270+1)}/{(e0,4×270-1)·1,152·0,21} =
=0,917 МПа. (2.33)
рср=0,917 МПа<[рср]=1,2 МПа – умова виконується.
Чисельне значення допустимого середнього контактного тиску [рср] визначене вибором конструкційного матеріалу гальмівних колодок і обмежене з міркувань зносостійкості і довговічності гальма. За [13] можна прийняти [рср] =1,2 МПа.
Перевіряємо гальмо за умовою обмеження потужності гальмування, що сприймається одиницею площі робочої поверхні Sгф. Для цього:
- визначаємо середню швидкість Vгсп спуску гака за довжиною свічки lсв, м/с; Vгсп=3,2 м/с при lсв=27 м;
- обчислюємо частоту обертання барабанного валу бурової лебідки, яка відповідає швидкості Vгсп
nб=60×Vгсп×hтс/(p×Dнмін)=60×3×0,87/(3,14×0,728)=68,47 хв-1, (2.34)
де Dнмін=0,7+1×0,028=0,728 м - мінімальний діаметр намотування талевого каната на барабан бурової лебідки, м.
- визначаємо найбільшу потужність, що створюється на підйомному валі бурової лебідки при спуску завантаженого гака і поглинається гальмом:
Nг=(Pдоп +Gр)×Vгсп×hтс×hпв=(1600+80)×3×0,87×0,99=2841 кВт; (2.35)
- обчислюємо питому потужність Nгп, що припадає при гальмуванні на одиницю площі Sгф
Nгп=Nг/Sгф=2841/1,517=1873 кВт/м2 (2.36)
- перевіряємо дотримання умови відсутності перегрівання головного гальма при тривалій циклічній роботі
Nгп£[Nгп], (2.37)
де [Nгп] - допустима питома потужність гальмування для головних гальм бурових лебідок. Вона обмежена допустимими значеннями [Nгп]£2000 кВт/м2 при повітряному і [Nгп]£8000 кВт/м2 - при водяному охолодженні гальмівних шківів. Оскільки Nгп=1873 кВт/м2<[Nгп]=2000 кВт/м2 – то вибираємо повітряне охолодження шківів.
Вибираємо тип допоміжного гальма, яким комплектується бурова лебідка - гідродинамічне гальмо УТГ-1450. Технічна характеристика вибраного гальма:
| 1 Номінальний гальмівний момент, кН×м | 170 |
| 2 Пусковий гальмівний момент, кН×м | 110 |
| 3 Номінальна частота обертання ротора, хв.-1 | 250 |
| 4 Активний діаметр ротора, мм | 1450 |
| 5 Корисний об’єм регулятора рівня, м3 | 0,8 |
| 6 Маса гальма, кг | 5200 |
Вибране гальмо задовольняє умови експлуатації, а саме:
- максимальний (номінальний) допустимий гальмівний момент вибраної моделі допоміжного гальма не менший, ніж Мрг=112 кН∙м;
- найбільша (номінальна) частота обертання ротора вибраної моделі допоміжного гальма не менша, ніж nб=250 хв-1.
На закінчення розділу сформулюємо наступні висновки:
- проектується бурова лебідка, що комплектує бурову установку 4-го класу;
- проектована лебідка характеризується наступними параметрами:
- розрахункова потужність, що розвивається приводом на вхідному валу лебідки N=550 кВт;
- максимальний натяг талевого каната на барабані лебідки Рк макс=241,4 кН;
- діаметр барабана лебідки Dб=700 мм;
- довжина барабана лебідки Lб=1200 мм;
- діаметр талевого каната dк=28 мм;
- мінімальна швидкість підйому гака Vmin=0,2 м/с;
- максимальна швидкість підйому гака Vmax=1,95 м/с.
- в якості головного гальма використовується стрічково-колодкове гальмо (діаметр гальмівних шківів Dш=1,15 м, ширина гальмівних колодок Bк=0,21 м);
- в якості допоміжного гальма використовується гідродинамічне гальмо УТГ-1450.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!