При класифікації живих організмів враховують:
■ особливості їх морфологічної та анатомічної будови;
■ особливості розмноження, ембріонального розвитку і життєдіяльності;
■ фізіологічні та біохімічні особливості;
■ тип запасних поживних речовин;
■ походження та історичний розвиток групи живих організмів, яке визначається по викопних залишках;
■ поширення і середовище проживання (екологічну нішу);
■ будов у і хімічний склад клітин;
■ кількість хромосом в каріотипі і т. д.
Подібно до того як в навчальному посібнику питання, що вивчаються, об'єднуються в параграфи, параграфи - в глави, відбувається об'єднання організмів в систематичні таксони. У систематиці це називають принципом ієрархічності (супідрядності). Всього виділяють сім найбільш поширених систематичних таксонів: так види тварин об'єднують у роди, роди — в родини, родини — в ряди, ряди — в класи, класи — в типи, типи — в царства. При класифікації бактерій, грибів і рослин замість таксона ряд використовують порядок, а замість таксона тип — відділ.
| Приклади класифікації | |||
| Таксони | Тварина | Таксони | Рослина |
| 
| ||
| Вид | Жаба трав'яна Rana temporaria L. | Вид | Клевер ползучий Trifolium repens L. |
| Рід | Жаби Rana | Рід | Клевер Trifolium |
| Родина | Жаб’ячі Ranidae | Родина | Бобовые Fabaceae |
| Ряд | Безхвості Anura | Порядок | Бобовоцветные Fabales |
| Клас | Земноводні Amphibia | Клас | Двудольные Magnoliopsida |
| Тип | Хордові Chordata | Відділ | Покрытосеменные Magnoliophyta |
| Царство | Тварини Animalia | Царство | Растения Plantae |
|
|
|
Порівняно новим є поняття надцарства, або біологічного домену. Воно було запропоновано в 1990 році Карлом Везе і ввело поділ всіх біологічних таксонів на три домени: 1) еукаріоти (домен, який об'єднав всі організми, клітини яких містять ядро); 2) бактерії; 3) археї.
Завдання для самоконтролю:
| Оцінка | |
| 1-6 | 1. Що таке біорізноманіття? 2. Назвіть елементи біорізноманіття 3. Що вивчає систематика? 4. Хто є засновником систематики? 5. Що таке класифікація? 6. Назвіть основні систематичні категорії (таксони). |
| 7-9 | 7. Які фактори впливають на формування і розвиток біорізноманіття нашої землі? 8. У чому полягають функції біорізноманіття на нашій планеті? 9. Які принципи наукової класифікації організмів? |
| 10-12 | 10. У чому причини скорочення біорізноманіття? 11. У чому значення систематики для сучасних біологічних досліджень? |
Тема: ВИД. СУЧАСНІ КРИТЕРЇ ВИДУ.
І. ПОНЯТТЯ ВИДУ.
Щоб вивчати різноманіття життя, людині необхідно було розробити систему класифікації організмів для поділу їх на групи. Найменшою структурною одиницею в систематиці живих організмів є вид.
|
|
|
Вид — історично сформована сукупність особин, які подібні за морфологічними, фізіологічними та біохімічними ознаками, вільно схрещуються і дають плідне потомство, пристосовані до певних умов середовища і займають у природі спільну територію — ареал.
Плодовите потомство - те, яке саме може розмножуватися. Приклад неплодовитого потомства - мул (гібрид осла і коня), він безплідний.
Для того щоб віднести особин до одного і того ж або різних видів, їх порівнюють між собою по ряду певних характерних ознак — критеріїв.
ІІ. КРИТЕРІЇ ВИДУ
Сукупність характерних однотипних ознак, за якими особини одного виду схожі, а особини різних видів розрізняються між собою, називають критерієм виду.
|
|
основні критерії виду:
 |
v Морфологічний критерій відображає сукупність характерних ознак зовнішньої будови. Наприклад, види конюшини розрізняються за забарвленням суцвіть, формою і забарвленням листя. Цей критерій відносний. В межах одного виду особини можуть помітно відрізнятися за будовою. Ці відмінності залежать від статі (статевий диморфізм), стадії розвитку, стадії в циклі розмноження, умов середовища проживання, приналежності до сортів або порід.
|
|
|
Наприклад, у крижня самець яскраво забарвлений, а самка темно-бура, у благородного оленя самці мають роги, а у самок їх немає. У метелика капустяної білявки гусениця відрізняється від дорослої особини зовнішніми ознаками. У папороті щитовника чоловічого спорофіт має листя і коріння, а гаметофіт представлений зеленою пластинкою з ризоїдами. Водночас деякі види настільки схожі за морфологічними ознаками, що їх називають видами-двійниками. Наприклад, деякі види малярійних комарів, дрозофіл, північноамериканських цвіркунів зовні не розрізняються, але не схрещуються між собою. Таким чином, на підставі одного морфологічного критерію не можна судити про приналежність особи до того чи іншого виду.
v Ф ізіологічний критер і й — сукупність характерних особливостей процесів життєдіяльності (розмноження, травлення, виділення та ін).
v Репродуктивн и й критер і й - здатність особин схрещуватися. Особини різних видів не можуть схрещуватися через несумісність статевих клітин, невідповідність статевих органів. Цей критерій відносний, оскільки і особини одного виду іноді не можуть схрещуватися. У мух дрозофіл неможливість спарювання може бути обумовлена відмінністю в будові статевого апарату. Це призводить до порушення процесів розмноження. І навпаки, відомі такі види, представники яких можуть схрещуватися між собою. Наприклад, кінь і осел, представники деяких видів верб, тополь, зайців, канарок. З цього випливає, що для визначення видової приналежності особин недостатньо порівнювати їх тільки за фізіологічним критерієм.
|
|
|
v Б і ох і м і ч ни й критер і й відображає характерний хімічний склад тіла і обмін речовин. Це самий ненадійний критерій. Немає речовин або біохімічних реакцій, характерних тільки для певного виду. Особини одного виду можуть значно відрізнятися за цими показниками. Тоді як у особин різних видів синтез білків і нуклеїнових кислот відбувається однаково. Ряд біологічно активних речовин відіграють аналогічну роль в обміні речовин у різних видів. Наприклад, хлорофіл у всіх зелених рослин бере участь у фотосинтезі. Отже, визначення видової належності особин на підставі одного біохімічного критерію теж неможливо.
v Генетич ни й критер і й характеризується певним набором хромосом, схожих за розмірами, формою і складом. Це найнадійніший критерій, однак і він не є абсолютним. У особин одного виду число, розміри, форма і склад хромосом можуть відрізнятися в результаті геномних, хромосомних і генних мутацій. У той же час при схрещуванні деяких видів іноді з'являються життєздатні плодовиті міжвидові гібриди. Наприклад, собака і вовк, тополя і верба, канарка і зяблик при схрещуванні дають плідне потомство. Таким чином, подібності за даним критерієм також недостатньо, щоб віднести особин до одного виду.
V Екологічний критерій — це сукупність характерних факторів середовища, необхідних для існування виду. Кожен вид може жити в тому середовищі, де кліматичні умови, особливості грунту, характер рельєфу і джерела їжі відповідають його меж толерантності. Але в цих же умовах середовища можуть мешкати і організми інших видів. Виведення людиною нових порід тварин і сортів рослин показало, що особини одного виду (дикі і окультурені) можуть жити в сильно розрізняються умовах середовища. Це доводить відносний характер екологічного критерію
v Поведінковий (або етологічний) критерій характеризує міжвидові відмінності в поведінці особин. Пісні птахів або звуки, що видаються комахами, використовуються для розпізнавання певних типів тварин. Важливу роль відіграє поведінка в період спарювання, розмноження і характер турботи про потомство.
v Географічний критерій характеризує здатність особин одного виду населяти в природі певну частину земної поверхні (ареал). Види, що мають великий ареал в межах різних континентів, називаються видами-космополітами (деякі види протистів, бактерій, грибів, лишайників). Коли ареал поширення дуже вузький і знаходиться в межах невеликого регіону, то населяє його вид називається ендеміком (від грец. endemos — місцевий). Наприклад, модрина сибірська поширена в Сибіру (Зауралля), а модрина даурська — у Приморському краї (Далекий Схід), морошка — в тундрі, а чорниця — в помірній зоні. Кенгуру, єхидна і качконіс мешкають тільки в Австралії. Гінкго в природних умовах росте тільки в Китаї, рододендрон гострий — тільки на Далекому Сході. У деяких видів ареал збігається з ареалом людини. Такі види називаються синантропними (кімнатна муха, постільний клоп, будинкова миша, сіра Щур, воші, блохи, таргани). У різних видів можуть бути збігаються місцеперебування. Отже, і цей критерій має відносний характер. Він не може використовуватися в якості єдиного для визначення видової належності особин.
Дата добавления: 2019-01-14; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!