Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини...
Свобода людини — це також спосіб можливої та дозволеної по-ведінки людини в суспільстві. Тобто і поняття прав людини, і поняття її свобод відображають можливості людини. Як і права людини, свобо-ди — це соціальне благо суспільства, визначальний показник ступеня демократизму суспільства і держави, зокрема правової держави і гро-мадянського суспільства. У цьому полягає принципова спільність цих понять, а тому їх часто ототожнюють між собою, «свободи» здебільшо-го використовуються як синонім поняття прав людини.
Водночас права і свободи людини не є цілком тотожними явища-ми. Розрізняються вони, як наголошується в спеціальній літературі, головним чином шляхами, засобами їх здійснення та забезпечення1. Права людини можуть бути здійснені, як правило, за наявності пев-них юридичних засобів, «механізмів». Наприклад, право на звернен-ня, право на працю, право на соціальне забезпечення та деякі інші конституційні права не можуть бути реалізовані без відповідної вста-новленої державою юридичної процедури.
Свободи людини як можливості, що грунтуються на максимально вільному самовизначенні особи (наприклад, свобода пересування, свобода думки і слова, вільного вираження своїх поглядів і переко-нань; свобода світогляду і віросповідання), зазвичай можуть здійсню-ватися і без такої допомоги держави: вона зобов'язана гарантувати відповідні правоможливості, охороняти та їх захищати від будь-яких посягань.
|
|
|
Питання співвідношення прав і свобод, як і прав людини і прав громадянина, багато в чому визначаються конституцією, яка, зро-зуміло, не може вмістити всі права та свободи людини і громадянина, а лише закріплює найважливіші та найсуттєвіші з них.
За основними компонентами права людини і права громадянина збігаються. У своїй основі право громадянина є завжди право на те, шо потрібно людині, на те, що надається їй законом, гарантується і захищається державою.
Водночас права людини і права громадянина є тісно взаємозалеж-ними поняттями, однак не є тотожними. Оскільки громадянин — людина, яка законом визнається юридично надежною конкретній Державі, його права і свободи, а також і обов'язки виникають з інсти-
Рабінович П. М., Хавронюк М. I. Права людини і громадянина: Навч. посіб. — К., 2004.-С. 94-95.
45
Розділ 11
туту громадянства — стійкого правового зв'язку між фізичною особою і державою, що породжує взаємні права та обов'язки. Тому права громадянина на відміну від прав людини є територіальними, національними.
На відміну від прав людини, заснованих на теорії природного (природженого) права, права громадянина базуються на пози-тивістській теорії сутності прав.
|
|
|
Тому, мабуть, неприпустимо ані ототожнювати права людини і громадянина, оскільки їх походження та природа різні, ані розривати їх.
Отже, конституційні права і свобода людини — це закріплені в Конституції України права і свободи, які належать кожній людині, незалежно від наявності чи відсутності правового зв'язку між нею і Українською державою (громадянства). У Основному Законі суб'єкти прав людини визначаються як «кожна людина...», «кожен...», «ніхто...», «усі...» та ін.
Під правами і свободами громадянина слід розуміти закріплені в Основному Законі України права і свободи, які належать лише громадя- нам України. Такими, зокрема, є політичні права (право на участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та ін.), суб'єкти яких чітко визначені — «громадяни України...» або ж просто — «громадя-ни...». Втім, не слід забувати, що громадянин держави є також носієм і тих прав, що визначаються як права людини.
Правова система будь-якої держави відводить значне місце правам та свободам людини і громадянина. Визнання і закріплення у Конституції, інших актах чинного законодавства прав та свобод людини і громадянина, їх обсяг, види і зміст у сучасних умовах є однією з акту-альних, пріоритетних і найважливіших проблем сучасної цивілізації.
|
|
|
Становлення і розвиток прав людини і громадянина — важлива ознака ступеня демократизації всіх політичних, суспільних, гро-мадських інститутів і їхніх взаємовідносин з державою, ступеня зрілості громадянського суспільства, ознака, що характеризує певну державу як правову чи навпаки.
У Конституції України права і свободи людини і громадянина закріплені у спеціальному розділі II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», структурно розміщеному після розділу I «Загальні засади», де закріплені основні засади конституційного ладу нашої держави, що підкреслює значущість інституту прав і свобод
46
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 147; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!