Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини...
нормами конкретної галузі права (конституційно-правовий статус народного депутата України, статус суддів та ін.) або мати комплекс -ний характер (правовий статус посадових, службових осіб). На відміну від загального статусу спеціальний, як правило, не є, постійним.
Індивідуальний статус особи є статусом індивідуума, особистості (людини, громадянина). Він становить персоніфіковані права, обов'язки в їх конкретних, природних і набутих здібностях і особли-востях (стать, вік, родинний стан, стан здоров'я, релігійні переконан-ня тощо)1. Цей статус не є статичним, незмінним, а є рухливим, оскільки змінюється відповідно до перемін у житті людини (громадянина). I якщо загальний (конституційний) є единим, то кількість індивідуальнихрівна кількості осіб, що проживають або тимчасово на законних підставах знаходяться на території держави.
Правове становище конкретної особи в державі й суспільстві (людини, громадянина) є сукупністю загального, спеціального та індивідуального статусів відповідно до конкретних правовідносин.
Основоположним для всіх правових статусів особи, як зазначало-ся, є конституційний, який визначається лише нормами Основного Закону, на відміну від конституційно-правового статусу, що формується нормами Конституції та інших конституційних законів (наприклад, законами України «Про громадянство», «Про статус народних депутатів України» та ін.). Тобто поняття «конституційно-правовий статус особи» є ширшим від поняття «конституційний статус особи».
|
|
Наприклад, за визначенням О. Фрицького, під конституційно-правовим статусом розуміють загальні основоположні засади, за до-помогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і обов'язки людини і громадянина, а також гаранта їх здійснення, тобто можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами; користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів2.
Визначальні засади конституційного статусу зосереджені голо-вним чином у спеціальному II розділі Конституції України — «Права,
1 Скакун О. Ф. Цит. праця. — С. 381.
2 Фрицький О. Ф. Конституційне право України: Підручник. — К., 2004. — С. 121.
37
Розділ 11
свободи та обов'язки людини і громадянина», деякі з них — у інших розділ ах.
Закріплена Конституцією система прав і свобод людини і громадянина максимально імплементувала положення міжнародно-правових актів, таких як Загальна декларація прав людини, прийнята Генераль-ною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., Міжнародний пакт про грома-дянські і політичні права людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права людини 1966 р., Європейська конвенція про захист прав і основопояожних свобод людини 1950р. та ін. Враховані та-кож досягнення світового конституціоналізму, національної наукової думки, практика конституційного будівництва, ментальність Українського народу.
|
|
Конституційно-правовий статус людини і громадянина — поняття комплексне. Він може бути представлений конкретними структурни-ми елементами, які в сукупності відображають закріплене на консти-туційному рівні правове становище людини і громадянина в суспільстві й державі.
Оскільки, як зазначалося, немає единого підходу у трактуванні правового статусу особи в науковій, відповідно в навчальній, літера-турі існують різні конструкції основних структурних елементів конституційно-правового статусу людини і громадянина.
Зокрема, до структури конституційного статусу особи в Україні за-раховують: громадянство; правосуб'єктність особи; основні права, свободи, законні інтереси й обов'язки; правові принципи; гаранта правового статусу, серед яких — юридична відповідальність1. Крім того, до цього переліку додаються як окремі елементи, наприклад «відповідні правові норми»2.
|
|
Визначаються також окремо структура конституційно-правового статусу людини і конституційно-правового статусу громадянина. Структурними елементами першого є: правосуб'єктність людини; принципи конституційно-правового статусу; права, свободи людини
1 Тодика Ю. М. Конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина //
Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавсько-
го. — К., 2002. —С. 119.
2 Фрицький О. Ф. Цит. праця. — С. 121; Кравченко В. В. Конституційне право Ук
раїни: Навч. посіб. — К., 2004. — С. 111. Див. також, напр.: Конституційне право
України: Підручник / За ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики. — К.,
1999. —С. 125-126.
38
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!