ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ



У ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ СЕКТОРІВ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Тема 2.1. Поняття та сутність державної регуляторної діяльності в страховій сфері

План семінарського заняття № 5

1. Публічно-правові засади функціонування ринку страхових послуг в Україні.

2. Функції соціальної держави в сфері регулювання страхування в Україні.

3. Система органів держави, що забезпечують реалізацію публічних інтересів у сфері страхування.

4. Ліцензування страхової діяльності в Україні.

5. Реорганізація страховика-резидента за рішенням Уповноваженого органу як вид державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.

6. Примусова санація страховика як вид державного нагляду за страховою діяльністю в Україні.

 

Страхування є тією категорією, що відображає особливу сферу економічних відносин суспільства, оскільки життєдіяльність як держави і суспільства в цілому, так і окремих осіб супроводжується певними ризиками.

В економічному аспекті страхування являє собою систему економічних відносин з приводу утворення централізованих і децентралізованих резервів грошових і матеріальних коштів, необхідних для покриття непередбачуваних потреб суспільства і його членів. З матеріальної точки зору страхування передбачає створення грошових (матеріальних) фондів спеціалізованих установ - страховиків, які використовуються для відшкодування шкоди, завданої стихійним лихом, нещасними випадками, а також у зв'язку з настанням певних подій.

Стосовно змісту страхування як правової категорії, то в юридичній науці поняття страхування розглядається з позицій як цивільного, так і фінансового права.

Як цивільно-правова категорія поняття страхування визначено ст. 1 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року, відповідно до якого страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

З точки зору науки фінансового права фінансово-правове регулювання відносин у сфері страхування передбачає застосування методу владних приписів і має публічний характер. Отже, страхування як фінансово-правову категорію можна розглядати як сукупність фінансово-правових відносин з приводу формування, розподілу та використання спеціальних фондів коштів - страхових фондів, спрямованих на захист законних інтересів держави в цілому, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб як суб'єктів фінансових правовідносин у випадку настання певних подій, в яких орган влади є обов'язковим учасником.

Прояв сутності страхування розкривається через його функції.

Страхуванню як самостійній ланці фінансової системи притаманні всі основні функції фінансів, проте вони мають специфічний прояв.

Так, розподільча функція фінансів проявляється через такі функції страхування, як попереджувальна, відновлювальна й ощадна.

Метою державного нагляду за страховою діяльністю є (ст. 35 Закону України «Про страхування»):

1) дотримання вимог законодавства України про страхування;2) ефективний розвиток ринку страхових послуг;3) запобігання неплатоспроможності страховиків;4) захист інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю та його органами на місцях (Уповноваженим органом). Таким органом є Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Відповідно до Закону України "Про страхування" основними функціями Уповноваженого органу є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів;

2) видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення перевірок їх відповідності виданій ліцензії;

3) видача свідоцтв про включення страхових та перестрахових брокерів до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів Та проведення перевірки додержання ними законодавства про посередницьку діяльність у страхуванні та перестрахуванні й достовірності їх звітності;

4) проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності;

5) розроблення нормативних та методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Уповноваженого органу тощо.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Що являє собою страхування як фінансово-правова категорія?

2. Назвіть основні функції страхування та розкрийте їх сутність.

3. З якою метою здійснюється державне регулювання страхової сфери?

4. Перерахуйте функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю та вкажіть нормативно-правову основу його діяльності.

5. Дайте характеристику поняттю «цільові централізовані страхові фонди».

6. Які визнаєте види цільових централізованих страхових фондів, що діють в Україні?

7. Яким чином держава здійснює контроль і нагляд за використанням коштів цільових централізованих страхових фондів.

8. Порядок ліцензування страхової діяльності в Україні. Вимоги, що висуваються до страховиків.

9. Як ви розумієте поняття «примусова санація страховика»?

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 191; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!