Перевозити снопи, сіно, солому
[гарба́] «великий віз на високих колесах» або «віз на двох колесах»
Перевозити зерно
[беизта́рка]
«Батіг»
[бат’і́гх]<*batog-ъ
«Торба (годувати коней у дорозі)»
[ша́нька]
«Частина плуга або іншого землерийного знарядя, що підрізує скибу землі здолу»
[леим’і́ш]
«Полиця (у плузі)»
[поли́чка]
«Вертикальний ніж у плугу, що міститься перед лемешем»[чересло́]
«Частина плуга — подовжній брус, до котрого причіплюється ніж, упряжний гак і т. ин.»
[гр’ад’і́л’]
«Ру́чки́ (в плузі)»
[чеип’і́ги]
«Металеве кільце, котрим прикріплюють косу до кіся»
[напе́рсток]
«Орати з країв до середини»
[ўрозг’і́н]
«Орати від середини до країв»
[ўсклад]
«Пропуск ув оранці»
[о́гр’і́х]
«Поле з-під жита»
[жи́тниешче]
«Розмелене зерно»
1)[бо́рошно]
2)[мука́]
«Картопля»
[карто́пл’а]
«Картоплиння»
[картопли́н’а]1
1. Щодо неподовженя приголосного читайте звучню
«Огу́диння (огірків)»
[огу́диен’а]
«Кукурудза»
[кукуру́д͡за]
«Кропива»
[кропиева́]
«Гриби»
[гриеби́] «родова назва для всіх грибів»
«Мурашки»
1) [комашн’а́]
2) [мура́шки]
«Гніздо»
[гн’іздо́]
«Чорногу́з»
1) [чорноугу́з]
2) [леле́ка] (чоловічий рід)
«Яструб»
1) [йа́струб]
2) [шу́л’іка]
«Селезень»
1) [се́лезен’]
2) [ка́чур]
«Ка́чка»
[ка́чка]
«Курча»
[курч’а]< *kur-ъč-ę (р. в. *kur-ъč-ęti)з основою на *-ent-
|
|
|
«Півень»
[п’івеин’]<*pěvьnь, основа на *-jǒ-, утворено від *pěti «співати»
«Білка»
[б’і́лка]< *běl-ъk-a
«Багно»
Значить «болото», «трясовина»
«Вагітна, вагітніти»
[ваг’і́тна], [ваг’і́тн’іти]
«Зустріти, стріти»
[зустр’і́ти], [стр’і́ти]< *(sǫ-)sъrěti
«Дуже (великий)»
[ду́же]([веили́киĭ])1
1. Тобто дуже, а не сильно, дужий, а не «сильний»
«Райдуга»
[ра́йдуга]
«Блискавка»
1) [бли́скаўка]
2) [мо́лн’ійа]
«Кладовище»
[кла́довиешче]1
1. Створене від дієслова класти< *kladti. Наголос саме такий, за що каже канал «New Resh» та сусідні говірки
«Труна»
[труна́]
Том ІІІ
«Два годи, два года чи два літа?
Сім год чи сім літ? Дванадцять год чи дванадцять літ?»
[два ро́ки]1,
[с’ім ро́к’іў]
1. < *rokъ: іначий ступінь чергування до *rekti «казати»
«Дружина»
1) [дружи́на]< *drug- та*-in- > *družina
2) [жінка] <*žen- та *-ъk-> ženъka
«Діалектна своєрідність лексики полтавських говорів в “Енеїді” І. П. Котляревського» Н. Котух
Веремія, віскривий (завіскритись), гирявий, дерга, жеретія, зводні, зикратий, кабиця, каламайка, коливо, копистка, кульбака, лотоки, малахай, мандрики, пахолок, пащикуха, потапці, прасунок, ричка, ускромити, фуркало/хуркало/гуркальце, чаплія, шульга, яритися
|
|
|
«Колоброд, метушня»,
«Буря»
[верем’і́йа]
В «Енеїді»:
Хто мав к чому яку кебету,
Такого той шукав бенкету,
Всі веремію підняли [ 5, с. 42].
Пустіть лиш з неба веремію
І покажіте чудасію,
А я вам піднесу ралець [ 5, с. 36].
«Занехаятися,
Сопливий, неохайний»
1)[зав’іскри́тис’]
2)[в’іскри́виĭ]
«Віскривий у тебе син, усе в нього з носа щось виглядає (с. Мала Решетилівка Великобагачанського району Полтавської області)»
«Причепури свою дитину, дивись як вона завіскрилась(с. Абазівка Полтавського району Полтавської області)»
«Людина з рідким волоссям на голові або в бороді (зневажливе), щербатий, надбитий, миршавий, з хибами»
[ги́р’авиĭ]
«Він такий гирявий удався, що гидко й глянути (с. Тахтаулове Полтавської області)»
«Товста, груба тканина, жіноча вовняна одежа, котру носили старі жінки замість плахти, груба, не квітчаста запаска, плахта»
[де́рга]/[д͡же́рга]
«Мати моя давно вже перестала носити свою дергу (с. Лука Лохвицького району Полтавської області)»
«Казкова змія, що лазила по деревах, ненажера»
[жерет’ійа́]
«Він їсть, ніколи не наїдається, як жеретія (с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області)»
|
|
|
«Брехні, поговір»
[зво́дн’і]
«Ніхто вже тебе не слухає, бо ти зводніпо селу розпускаєш (с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області)»
«Білобокий»,
«Витрішкуватий»
[зикра́тиĭ]
«У двір зайшов такий зикратий чоловік, що я аж злякався (с. Литвяки Лубенського району Полтавської області)»
«Літня піч надворі для готування їжі, ямка, що в ній влаштовують кухонний казан на відкритому повітрі»
[каби́ц’а]
«У кабиці вже розіклали вогонь, будемо варити снідати (с. Литвяки Лубенського району Полтавської області)»
«Певний ґатунок матерії, особливий вид одежі»
[калама́ĭка]
В «Енеїді»:
Потім умився і убрався,
Як парубійка до дівок.
Йому Дідона підослала,
Що од покійника украла:
Штани і пару чобіток,
Сорочку і каптан з китайки,
І шапку, пояс з каламайки,
І чорний шовковий платок [5, с. 14].
«Рисова або ячна каша з солодкою підливою, що готується в пам’ять померлого»
[ко́ливо]
В «Енеїді»:
Зробити поминки я хочу,
Поставити обід старцям –
…
І зараз миттю всі пустились
…
І коливоз куті зробили,
Сита із меду наситили [5, с. 27].
|
|
|
«Мішалка, дерев’яна дощечка для вимішування тіста та інших страв»
[копи́стка]
В «Енеїді»:
Соснові копистки стругали
І до боків поначіпляли
На валяних вірьовочках [ 5, с. 88].
«Сідло»
[кул’ба́ка]
В «Енеїді»:
Камерта висадив з кульбаки,
Ансула в ад послав по раки [ 5, с. 134].
В огонь шпурляли різну збрую,
Одежу, обув дорогую,
Шаблі, ладунки, келепи,
Шапки, свитки, кульбаки, троки,
Онучі, постоли, волоки [ 5, с. 141].
«Канава, котрою пропускається вода, пристрій для стікання води, потоки, струмені води, особливо на млині»
[лотоки́]
«А вода в лотоках аж шумує (с. Сухорабівка Решетилівського району Полтавської області)»
«Хлопчак, слуга, учень жебрака, помічник, підспівувач, пасинок тощо»
[пахо́лок]< *pa-xolk-ъ. Порівняйте з парубок <*pa-orb-ъk-ъ
«Він знову прийшов зі своїм пахолком у наше село та й ходить по хатах (м. Решетилівка Полтавської області)»
«Батіг, товста палиця»
[малаха́ĭ] (р. в. малахая́)
В«Енеїді»:
Служить вам рад малахаями,
Різками, кнуттям і киями,
Щоб жар воєнний потушить [ 5, с. 86].
«Книш чи блин з борошна або сиру, що готують у Петрів день»[ма́ндрики]
В “Енеїді”:
Ковбас десятків з три Латину,
Лавинії к Петру мандрик [ 5, с. 83]
«Вести непотрібні балачки, багато балакати»
[пашчикува́ти], [пашчику́ха]
«Вона така пащикуха,що й не переслухаєш. Ти пащекувала б цілий день, а робота хай стоїть (Зіньків Полтавської області)»
«Їжа, що готується з сухарів або з кришеного хліба й маститься олією»
[пота́пц’і]
«Беріть, діти, потапці та їжте, бо більше нічого немає (с. Орданівка Диканського району Полтавської області)»
«Неприємність, лихий випадок, зла неміч»
[прасу́нок]
«Щоб тебе прасунок спіткав, такого нахабу (с. Литвяки Лубенського району Полтавської області)»
«Корівниця, доярка»
[ри́чка]
«Вона у нас в селі найкраща ричка, у неї корова дає багато молока (с. Тахтаулове Полтавського району Полтавської області)»
«Втихомирити, заспокоїти»
[ускроми́ти]
«Цілий день плаче дитина. І чим ускромити її (с. Говтва Козельщинського району Полтавської області)»
«Фуро, частина жіночої одежі,
Цяцька, саморобна іграшка»,
«Бігати, поспішати, метушитись»
1)[ху́ркало]/[фу́ркало]/[ху́ркал’це]/[гуркал’це]
2)[фурц’ува́ти]
В “Енеїді” слово з таким же значенням:
Дочка Лавися чепуруха
В німецькім фуркальці була [5, с. 76].
Тепер їй, бачу, не до соли,
Уже підтикавши десь поли,
Фурцює добре навісна.
Коли сама з ким не ночує,
То для когось уже свашкує,
Для сього тяжко поспішна [5, с. 36].
«Пристрій, що ним витягують (чіпляють) сковороду з печі, вид кочерги»
[чапл’ійа́]
В “Енеїді” слово з таким же значенням:
За нею челядь покотила,
Схвативши хто що запопав:
Кухарка чапліювхопила,
Лакей тарілками шпурляв [5, с. 84].
«Лівша»
[шул’га́]
В “Енеїді” слово з таким же значенням:
Тоді ну військо муштровати,
Учить мушкетний артикул,
Вперед як ногу викидати,
Ушкварить як на калавур.
Коли пішком – то марш шульгою,
Коли верхом – гляди ж, правою [5, с. 89].
«Червоніти, сердитись, палати вогнем»,
«Нафарбуватись»
1)[йари́тис’а]/[розйари́тис’а]
2)[найари́тис’а]
«Вона довго ярилась та вся мінялась, так їй було погано (с. Зінці Полтавської області)»
«Праці Х Республіканської діалектологічної наради», Видавництво АН УРСР Київ. 1961, с. 70, «До вивчення семантики діалектних слів» В. С. Ващенка
«Словарь української мови»Б. Д. Грінченка
НАЗВИ МІСЯЦІВ
У теперішній літературній мові, шкода для наших говірок, вживають галицькі назви деяких місяців.
Січень»
[с'і́чеин']
Лютий»
[л'у́тиĭ]
Березень»
[бе́резеин’]
Квітень»
[кв’і́теин’]/[ц’в’і́теин’]< *květ-ьn-ь
Травень»
[тра́веин’]
Червень»
[че́рвеин’]
Липень»
[ли́пеин’]
Серпень»
[се́рпеин’]
Вересень»
[жо́ўтеин’]
1. Саме слово «вересень» галицьке та запозичене з польської мови: wrzesień. Наддніпрянські українці називали перший місяць осені жовтнем
Жовтень»
[листопа́д]1
1. Наддніпрянці називали другий місяць осені листопадом, а галичани – жовтнем
Листопад»
[гру́деин’]1
1. Наддніпрянці називали третій місяць осені груднем, а галичани –листопадом
Грудень»
[сту́деин’]1
1. Наддніпрянці називали перший місяць зими студнем, а галичани – груднем
Канал «You Tube» «New Resh»
«Збільшуватися в об’ємі, розпухати (від приливу крові, молока і т. ін.)
[набр’ака́ти]
«Лютий морой, холод»
[сту́жа]
«Корисний»
[ко́рисниĭ]
«Сумка»
[клу́нок]
«Вигукують, як ріжуть»
[хлис’]
«Синонім до хлюпатися,
Колихатися,
Теліпатися»
[бо́ўтатис’а]
«Синонім до застрявати»
[ўстр’ава́ти]
Порічки
Смородина
по житю
усим, усих, усима́(чув у Світлогірському)(New Resh) дОїти?
веремія, віскривий (завіскритись), гирявий, дерга, жеретія, зводні, зикратий, кабиця, каламайка, коливо, копистка, кульбака, лотоки, малахай, мандрика, мацапура, ночви, пахолок, пащикуха, потапці, прасунок, ричка, ускромити, фуркало, чаплія, шульга, яритися [ 1].
Ма́бути - наголос та закінчення дієйменника
https://www.youtube.com/watch?v=2QEdcTOkxw8&t=64s - м’ін’і, дв’і хв’іл’ійі (filia), правильна вимова а та е, хоч’а< *chot’ę, до них, розстел’али, л’уби́мий, ст’ібок,
https://www.youtube.com/watch?v=SxOoIkn6BAcусих, хиеба́ (а не х’іба - http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62734-khyba-2.html#show_point)дАно
Полтавшчи́на
Дуже, дужче, п’ір’йа
В абсолютній більшості українських діалектів в імен- никах І відміни в дав.-місц. однини приголосні [г], [к], [х] чергуються з відповідними свистячими [з], [ц], [с]. Проте в окремих говірках, найчастіше в ряді південно-східних степових, таке чергування порушується повністю чи част- ково, в зв'язку з чим у цих говірках нерідко співіснують паралельні форми: на ног'і, на річк'і, у кожух'і, у рук'і; у руц'і, у луз'і та ін. Деякі інші явища консонантизму. З інших явищ укра- їнського діалектного консонантизму відзначимо ще деякі, зокрема поширеність протетичних приголосних, подвоєння (подовження) приголосних і його відбиття в р
Кватирка
Нар. иха
Літра в ж. р., а не літер
? жезло, дишло, шво ср. р. в ім. ч. р.
Залишки двоїни ор. в.: очима, плечима, грішма, грошима, дверима та ми: кол'іс'мИ, г'Іс'т'ми…
у го́стях
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 422; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!