Далі в першому завантаженому томові «АУМ», що я маю, нема карт аж до № 189. Дещо я намагаюся відновити з коментарів
Протетичний [в]/[й](вулиця)№139
[в]: [ву́лиц’а]
Орел, овес, осика, озеро, осінь чи ворел, восес, восика, восика, возеро, восінь?№140
[оре́л], [ове́с]1, [оси́ка], [о́зеиро]2, [о́с’ін’]3
1. <*ovьsъ, р. в. вівса́
2. < *(j)ezero
3. < *(j)esenь
Протеза [г]/[в] (гострий)№141
[г]: [го́стриĭ]< *ostr-ъ-jь
Протеза [г]/[в]/[й](горіх)№142
[г]: [гор’і́х]< *orěx-ъ
Протеза [г]/[в](орати)№143
[ора́ти] «землю»< *or-a-ti
Етемологічний [г](горох)№144
[г]: [горо́х] <*gorx-ъ
Початковий [г]/[в] (горобець)№145
[г]: [горобе́ц’]< *vorb-ьc-ь
Звукова структура, називний, давальний та орудний відмінки однини іменника порося№146
[порос’а́]
[порос’а́т’і]
[порос’а́м]
Вживання та значення слова ру́но№147
?
Закінчення іменників середнього роду на *-ьje (життя, сміття, весілля, гілля, насіння, каміння)№148
Позначка
tусякийприголосний
-t’a: [жиет’а́]1,2, [см’іт’а́], [веис’іл’а], [г’іл’а́], [нас’і́н’а], [кам’і́н’а]
1. Тобто нема подовження приголосного
2. Закінчення -а виникло, мабути, через аналогію до родового відмінка:
н. *sъmetьje
р. *sъmetьja
Називний відмінок іменника чоловічого роду, узгодженого з числівниками два, три, чотири (три брати)№149
-и: [три бра́ти]1
1. Закінчення -и — це залишок називного відмінка двоїни іменників з основою на *-ǔ-: dъva syn-y «два си́ни», а закінчення -а — з основою на *-ǒ-, *-jǒ-: *dъva stol-a «два столи»
Рефлекси редукованих у*-rъ-, *-lъ-, *-lь-, тобто плавних перед редукованими (дрова, брови, ложка, блоха, яблуко, сльоха)№150
|
|
|
1) -[о]-: [дро́ва], [бро́ви], [ло́жка], [блоха́], [сл’оза́]
2) -[у]-: [йа́блуко]
Карта на питання «Воли ревуть, корови мукають чи…?»№151
[воли́ реиву́т’], [коро́ви му́кайут’]
Карта на питання «Материни чи материні хустки́?»№152
[ма́теирин’і хустки́]
«Кісток, кістки, острівцем, рівчак чи косток, костки, островцем, ровчак, чи кусток, кустки, острувцем, рувчак, чи іначе?»№153
[к’істо́к], [к’істки́], [остр’іўце́м], [р’іўча́к]
[р’]/[р](рясний, буря, порядок, зоря)№154
[р’]: [р’асниĭ], [бур’а], [пор’адок], [зор’а]
[н’]/[й] (біленький) та [е]/[о] (легенький)№155
5) [б’іле́н’киĭ]
6) ?
«Мого чи моєго, чи мойого? Твого чи твоего, чи твойого?»№156
[мойо́го], [твойо́го]1
1. Так само свойого й в місцево-давальному відмінкові:
мойо́му, твойо́му, свойо́му
Джерело: мова моєї сестри Анастасії та«Мій путівник: до села Решетилівка на Полтавщині приїжджають з усієї України»
(https://www.youtube.com/watch?v=79dY1o92jZQ)
«Нема того шуму, блиску... чи нема шума, блиска..?» та «Того вим’я, сім’я… чи вимені, сімені..?», «Тому племені…, тімені… чи плем’яту, тім’яту..?» №157
1) ?
2) [ви́меин’і], [с’і́меин’і]
3) [пле́меин’і], [т’і́меин’і]
|
|
|
«Невистачає одного кілограма, метра, гектара чи одного кілограму, метру, гектару?»№158
?
[ж]/[з](ожеред, між, іржати, жага, жевріти, дружина, служба)№159
[ж]: [ожере́д], [м’іж], [іржа́ти], [жага́], [же́ўр’іти], [дружи́на], [слу́жба]
«Чи вживається у вас слово і яке його значення—чемерка, чемарка (верхня чоловіча одежа з талією й брижами ззаду)?» № 160
?
«Чи вживається у вас слово і яке його значення—очіпок і намітка?» № 161
?
«Чи вживається у вас слово і яке його значення—цебер?»№ 162
?
«Чи вживається у вас слово і яке його значення — обичайка (обід у ситі)?» №163
?
Протеза [в](вугіль)№164
?
«Як у вас називається—цвинтар чи кладовище, чи могилки..? № 165
[кла́довиeшче]
«Шкутильгати чи шкатольгати, чи шкатильгати, чи шкатільгати, чи шкатулігати?»№ 166
?
«Як у вас називається ціп і його частини: ціпильно, капиця, бич..?№ 167
?
«Вулик чи вулій, чи вулень, чи вулік..?» № 168
?
«Як у вас називається земля, орана на зиму: зяб чи..?» № 169
?
«Лобань чи лобас, чи лобач, чи лобко» № 170
[лоба́ч’]1<*lъb-ač-ь
1. Тут треба зрозуміти, де в цій говірці звук [ч]/[ч’] у кінці іменників твердий, а де м’який.
|
|
|
Звуком [ч]/[ч’] закінчуються іменники тільки чоловічого та жіночого родів.
Твердий
Твердий [ч] є там, де в праслов’янській мові була сполука *-tjь.
Жіночий рід
[п’іч]> *pek-tjь<дав.-ук. печь, старослов’янське пешть, так само [с’іч]< *sěk-tjь, [ве́лич]>velik-tjь,, [н’іч]< *nok-tjь тощо.
Чоловічий рід
[велеми́рович]<*velemir-ov-itjь > дав.-ук. велемировичь, старослов’янське велемировишть, так само [ру́сич]<*rus-itjь, [москви́ч]< *mosk-ъv-itjь тощо.
М’який
М’який [ч’] є там, де в праслов’янській мові була сполука *-čь.
Жіночий рід
[жовч’] <*zьlčь>дав.-ук. зълчь/рідше жълчь, старослов’янське зьлчь, так само [р’іч’] (р. в. ре́чі) < *rěčь тощо.
Чоловічий рід
[лоба́ч’]< *lъb-ačь> дав.-ук. лъбачь, старослов’янське лъбачь, так само [д’ійа́ч’]< *dě-j-ačь, [гл’ада́ч’]< *ględ-ačь, [ро́дич’]< *rod-ičьтощо.
«Як у вас називається — праник чи пральник..?»№ 171
?
«Лівак чи лівша, чи лівшун?» № 172
?
«Як у вас називається приміщення для домашніх тварин: а) корів..?» № 173
[сара́ĭ]
Доказ: канал «New Resh»: https://www.youtube.com/watch?v=UZoDjwA_Nm8&t=125s (5:00)
«Як у вас називається приміщення для домашніх тварин: а) свиней..?» № 174
|
|
|
[сара́ĭ]
«Як у вас називається поле, що з нього знято: а) жито, пшеницю, б) просо, в) гречку, г) буряки, д) льон, е) соняшник, ж) курудзу, з) овес?»
«Як у вас називається листя буряків, моркви, картоплі: бурячиння, гичка, свекла, морковиння, картоплиння..?
«Як у вас називається стебло огірків, гороху: огудиння, гороховиння..?»
«Як у вас називається місце для пасовищ: а) в полі, б) в лузі, в) в лісі?»№ 175
1)[жи́тниешче]
2)[картопли́н’а]
3)[огу́дин’а]
4) ?
«Чи вживається у вас слово і яке його значення — діжа (посуда для тіста)?»№ 176
?
«… вії… чи віі?» № 177
[в’і́йі]
«Вівця… чи овца?» № 178
[в’іўц’а́]
«Мандрувати чи вандрувати?»
«Цілувати чи цилувати, чи целовати, чи цьолувати, чи цоловати, чи цюлювати?»№ 179
1) [мандрува́ти]
2) [ц’ілува́ти] та [цилува́ти]
«Чи вживається у вас слово і яке його значення —ляда?» № 180
[л’а́да] «кришка, покришка»
[ш]/[ш’] (миша)№ 181
[ш]: [ми́ша]
Том III
Оглушення дзвінких у кінці слова [б], [г] (дуб, ріг)
[дубп], [р’ігх]1
1. Тобто часткове оглушення
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!