Залежність рефлексів давніх голосних середнього підняття
РЕШЕТИЛІВСЬКА ГОВІРКА
ПОСВЯТА
Моя рідна говірка — це говірка мого прапрадіда-куркуля з хутора біля Решетилівки, тобто науково це можна описати так:
південно-східнийлівобережний середньонаддніпрянський говір (діалект), центральнополтавська говіркаРешетилівки. Першими тут я подаю відомості з «Атласу української мови», І та ІІІ томи.
Авжеж, тих відомостей, що я маю, дуже мало, треба самому йти в мандри, щоб описати цю, рідну мені, говірку, бо ніяка книжка не дасть тобі почути живої мови, тим більше рідної. По-перше, треба слухати старих людей, що народилися та виросли в Решетилівці.
Не можу не виказати своїх думок, що наша мова — це частина ношої душі, нашої ментальності, нашого серця, що ми повинні вберегти її від спотворення та тим більше повного забуття в своєму народові. Тож, решетилівці та всі українці, бережіть свою говірку, свою мову, бо за вас ніхто цього не робитиме, ніхто цією мовою діточок не виховає, крім вас самих у себе дома, бо виховання без того, щоб навчити дітей мови, нема й не може бути.
Отже, не цурайтеся свого, сам Бог дав вирости на цій землі, перейняти від батьків цю мову. Та невже ви думаєте, що Він не хоче, щоб ви це зберегли, передавали з роду в рід?
НЕПОВНА КАРТА РЕШЕТИЛІВСЬКОГО РАЙОНУ
НЕВИРІШЕНІ ПИТАННЯ РЕШЕТИЛІВСЬКОЇ ГОВІРКИ
Передньоязикові [к], [х], [г] ([ґ]) інколи не чергуються з [ц’], [з’], [с’]: на [р’і́чк’і], на [ног’і́], на [коужу́х’і]. Чи не принесене таке вирівнювання зі степових говірок, куди воно потрапило було з російської мови?
|
|
|
На каналі «New Resh» почув від провідника (Віктора) [на карточк’і] та від однієї з подруг (Валерії) [ў решети́л’іўк’і]: канал «New Resh»: https://www.youtube.com/watch?v=KxVofkRkmW0&t=1270s (32:00). Ще раз почув від двох дівчат: [подру́г’і] та [подру́жк’і]: https://www.youtube.com/watch?v=UZoDjwA_Nm8 (9:00)
«Діалектологія» Бевзенка пише, що це особливість, по-перше, степових говорів. Та не можна сказати, коли в Решетилівці з’явилася ця риса та чи не принесена вона зі степових говірок, куди вона, до речі, була потрапила з російської мови, де таких чергувань у літературній нормі нема. Тобто це накладання, або інтерференція російської мови на українську через переселення росіян на наші землі та їхню політику. В «Енеїді» (1798) І. П. Котляревського такого вирівнювання без чергувань не находимо: на дорозі…
Це чергування — це неабияк давня прикмета нашої мови, перейнята як наслідок праслов’янського другого пом’якшення, або палаталізації, задньоязикових *k, *x, *g(к, х, г (ґ))перед голосними переднього ряду*ě (<*оі̯, *аі̯) та *і (<*оі̯) двозвукового, або дифтонгічного, походження:
Рука< *rǫk-a — руці< *rǫc’-ě
|
|
|
Стріха< *strěx-a —стрісі< *strěs’-ě
Нога< *nog-a — нозі< *nod͡z’-ě
Як добре зберігся в цій говірці початковий звук [и] (крім слова іржати, до речі, там цей звук новий: *rъžati)?
Форму «іржати», а не иржати позначає «Словарь Грінченка», хоч автор раз у раз передає цей початковий звук: инший/инчий, ива, иней, инак, индик…
На каналі «New Resh» можна почути з губів одного парубка слово [инст’і́нкт] (7:50): https://www.youtube.com/watch?v=FCSJ8LIPs6U&t=700s
Та від одного хлопця (Віктор) [инд’і́йс’киĭ]: https://www.youtube.com/watch?v=Uerrn1l1wqk&t=269s (0:50)
Перевірити лексику: долі, долішній, горішній, про чи за в різних контекстах, пакіл, стріха, дах…
ЗВУЧНЯ — ФОНЕТИКА
I. Структури наголошеного вокалізму
/і/—/и/—/е/—/а/—/о/—/у/ — 6 фонем
II. Структури ненаголошеного вокалізму
/і/—/и/е/—/а/—/о/—/у/
| Сонорні | [в], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’], [й] | голос переважає над шумом | |
| Шумні | Дзвінкі | [б], [ў], [д], [д’], [г], [з], [з’], [ж], [д͡ж], [д͡з], [д͡з’], [ґ] | шум переважає над голосом |
| Глухі | [п], [т], [т’], [к], [с], [с’], [ш], [ч], [ц], [ц’], [х], ([ф])1 | тільки шум | |
1. Звука [ф]геть чужий цій говірці, хоч і трапився в одному слові «фунт». Більше того, в Решетилівці досі старі люди замінюють його: хві́лія (<лат.filia «дочка»): канал «You Tube»
«KOZA MEDIA»: https://www.youtube.com/watch?v=2QEdcTOkxw8 (3:59)
|
|
|
ГОЛОСНІ
Том І
Рефлекси наголошеного ě після зубних і [л]
[i]: [д’ід], [д’і́ти], [л’і́зти], [т’і́ло],[с’іно], [с’ітка], [с’л’ід], [c’н’іг], [ц’іп]…
Відповідники наголошеного ě (дірка)
[i]: [д’і́рка]
Рефлекси голосного в іменнику блиск
[и]: [блиск]
Рефлекси наголошеного ě після [р]
[i]: [р’і́чка], [р’і́дко], [гор’і́х],[стр’і́ти]
Рефлекси наголошеного ě(хрін)
[і]: [хр’ін]
Рефлекси наголошеного ě після губних
[i]: [б’і́лиĭ], [об’і́д], [в’і́теир], [в’і́ра], [п’і́шки]
Рефлекси наголошеного ě після сполук передньоязикового з губним
[i]: [с’в’іт], [з’в’ір], [с’м’іх], [з’м’іĭ]1
1. У сполуках зубних із губними перед і < ě обидва приголосні звуки звучать м’яко: [с'в'і-], [с'м'і-], [с'ц'і-], [з'в'і-], [ц'в'і-], [ц'в'а-], [с'в'а-].
Рефлекси ненаголошеного ěпісля зубних і [л]
[i]: [д’ідо́к] (д’іди́), [д’іла́], [д’іте́ĭ], [по́з’іхи], [ц’іпи́л’но], [л’іси́] (л’іса́ми)…
Рефлекси ненаголошеного ě(пасіка)
[і]: [па́с'іка]
Відповідники ненаголошеного ě(цілувати)
1) [і]: [ц’ілува́ти]
2) [и]: [цилува́ти]
Фонемна структура іменника зозуля
[оу]: [зоузу́л’а]
|
|
|
Рефлекси ненаголошеного ě після губних
[і]: [в’ідро́], [м’ішо́к], [п’ісо́к], [в’ітри́]…
Рефлекси ненаголошеного ě(співає)
[і]: [с’п’іва́]1
1. Щодо закінчення дивіться розділ морфології.
Вияви /и/ (з давніх і та ы)
1) [и]
2) Ненаголошений [ие…е] перед складом із наголошеним [о]
Вияви давнього і після шиплячих
[и]: [жи́то], [чи́стиĭ], [причи́на], [ши́ршиĭ]
Рефлекси давніх і та ыпісля [р]
[и] <і: [три], [гриб], [говори́ти]
Рефлекси давніх і та ы після губних
[и] <і: [ви́лки],[ми́лиĭ],[би́ти]
Сполуки [ги], [ки], [хи]
кореневі [ги], [ки], [хи]: [ги́нути], [ки́дати],[хи́триĭ]1
1. < *gynǫti, *kynǫti, *xytrъjь
Сполука [ки] (сокира)
[ки]: [соки́ра]1
1. < *sekyra
Сполука [ли]
[ли]: [глиебо́киĭ]< *glǫbъkъjь
Приставний голосний (іржати, іржуть)
[i]: [іржа́ти]1, [іржу́т’]2
1. < *rъžati
2. Тут приставний звук не [и], а [i](що має «Словник української мови» Б. Грінченка, котрий раз у раз передає початковий [и]: инчий (инший), индик, инколи, иней, ива, ирод (ирід), ирій…) та, до речі, сам звук пізній, того це аж ніяк не каже, що в цій говірці нема початкового [и]. Я почув його в двох словах в місці перед [н]:
1) [инд’і́ĭс’киĭ]— канал «You Tube» «New Resh» https://www.youtube.com/watch?v=Uerrn1l1wqk (0:50)
2) [инст’і́нкт]— канал «You Tube» «New Resh»https://www.youtube.com/watch?v=FCSJ8LIPs6U&t=478s (7:50)
Зникнення початкового [і](голка, грати)
ø: [го́лка], [гра́ти]< *jьgъlъka, *jьgrati
Наростковий (суфіксальний)(бригадир)
[и]: [бригади́р]
Відповідники давнього ы
[у]: [ма́бути]1, 2
1. <«ма(є) бути» *jьmatь byti
2. Погляньте на наголос (чит. морфологію)
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі(тітка)
[i]: [т’і́тка]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (лід)
1) [i]: [л’ід]
2) [о]: [л’од]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі(жінка)
[i]: [ж’і́нка]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі(щітка)
[i]: [шч’і́тка]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (допік)
[i]: [доп’і́к]
Рефлекси давнього наголошеного е(<ь) в закритому складові (сліз)
[i]: [сл’і́з]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (кисіль)
[i]: [кис’і́л’]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (сім)
[i]: [с’ім]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (шість)
[i]: [ш’іс’т’]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (курінь)
[i]: [кур’і́н’]
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (піч)
[i]: [п’іч]<*реktь. Погляньтей на те, що [ч] тут твердий, бо в праслов’янській мові тут була звукосполука *-ktь, що пізнішезмінилася на ч.
Рефлекси давнього наголошеного е в закритому складі (ячмінь)
[i]: [йачм’і́н’]1
1. Родовий відмінок — ячменю
[e]перед складом із наголошеним [e]
[e]: [зеле́ниĭ], [мене́], [себе́], [тепе́р], [несе́], [мете́], [денце́], [деше́виĭ]
[e]в післянаголошеному відкритому складі
[еи…и]: [о́зеиро], [ма́тиер’і], [ма́тирин’і]
Рефлекси давнього ненаголошеного е в закритому складі (осінь)
[i]: [о́с’ін’]
Рефлекси давнього ненаголошеного е в закритому складі (погріб)
[i]: [по́гр’іб]
Рефлекси давнього ненаголошеного е в закритому складі (попіл)
[і]: [по́п’іл]
Відповідники ненаголошеногое після [й] на початку слова(їжак)
[і]: [йіжа́к]
Відповідники ненаголошеногое після [й] на початку слова(Явдоха)
[йа]: [йаўдо́ха]
[е] (<ь) у післянаголошеному закритому складі
[еи…и]: [пе́рстеин’], [хло́пеиц’],[ку́сеин’]1, [ди́шеил’]2,[п’і́веин’],[к’і́беиц’]3
1. «Кусок»
2. «Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає правити ними»
3. Такий птах
Рефлекси ненаголошеного ę(колодязь)
[а]: [коло́д’аз’]< *koldędzь
Рефлекси ненаголошеного ę(місяць)
[а]: [м’і́с’ац’]< *měsęcь
Рефлекси ненаголошеного ę в числівниках на -дцять1
[а]: [двана́ц’:ат’], [деиўйатна́ц’:ат’]
1. < *-desętь
Рефлекси ненаголошеного ę (рябий)
[а]: [р’аби́ĭ]
Рефлекси ненаголошеного ę (запряжу)
[а]:[запр’ажу́]
Рефлекси ненаголошеного ęпісля м (пам’ять)
[а]:[па́мйат’]
Рефлекси ненаголошеного ę після п (кип’яток)
[а]:[кипйато́к]
Відповідники ненаголошеного ę після [й] на початку слова
[а]:[йаĭце́]
Відповідники ненаголошеного ę в групі [айа]
[а]:[га́йатис’], [ка́йатис’]
Рефлекси о в наголошеному закритому складі
[і]:[в’із], [р’іг], [л’іĭ]
Рефлекси о в наголошеному закритому складі (тік)
[і]:[т’ік]
Рефлекси о в наголошеному закритому складі (ослін)
[і]:[ос’л’і́н]
Рефлекси о в наголошеному закритому складі повноголосих структур (поріг, воріт, ворон)
[і]:[пор’і́г], [вор’і́т], [воро́н]
Рефлекси о в наголошеному закритому складі (він)
[і]: [в’ін]
Відповідники ненаголошеного о(шворінь)
[o]: [шво́рен’]
Рефлекси о в ненаголошеному закритому складі (радість)
[і]: [ра́д’іс’т’]
Рефлекси о в ненаголошеному закритому складі (рівчак)
[і]: [р’іўча́к]
Рефлекси о в ненаголошеному закритому складі (в кінці)
[і]: у [к’ін’ц’і́]
Рефлекси ненаголошеного о(віконце)
[і]: [в’іко́нце]
Відповідники о в ненаголошеному приростку (префіксі)під- (підо-)
[і]: [п’ідперти], [п’ідожди́]
Відповідники о в ненаголошеній морфемі пів- (півкопа)
1) [і]: [п’іўко́па]
2) полу́кіпок «30 снопів»
Протиставлення /у/~/о/ в ненаголошених складах
/у/~/о/ в усіх позиціях:
[гул’а́йе]~[голу́бка];
[про́руб]~[со́ром];
[ба́т’ку] (давальний однини)~[ба́т’ко] (називний однини)
Протиставлення /а/~/o/ в ненаголошених складах
/а/~/o/ в усіх позиціях:
[рад’і́ти]~[роди́ти],
[кали́на]~[кол’і́но]
[о]перед складом із наголошеним[а]
[o]: [гонча́р’]
о перед складом із наголошеним[а]
[a]: [хал’а́ва]
Відповідники кореневого ненаголошеного о(парубок—парубки)
[у]: [па́рубок], [парубки́]< *paorbъkъ
Відповідники ненаголошеного о (сльота)
[о]: [сл’ота́] «рідка суміш дрібних кристалів льоду, або снігу і рідкої води»
Відповідники ненаголошеного о (л[о]бода)
[o]: [лобода́]
Відповідники кореневого ненаголошеного о(лоскотати)
[o]: [лоскота́ти]
Відповідники кореневого ненаголошеного о(сочевиця)
[o]: [сочеиви́ця]
Відповідники етимологічного о (буряк)
[у]: [бур’а́к]
[о]/[у], [ў] на початку слова (онук)
[ў]: [ўнук]< *vъnukъ.
Відповідники зредуваного голосного(бубон)
[е]: [бу́бен]< *bǫbьnъ
Відповідники зредуваного голосного (вузол)
[o]: [ву́зол]<*vǫzlъ. Тобто звук [o] тут пізнійі з’явився для зручності вимови, замінивши собою кінцевий редукований -ъ
[е] (< ь) (щавель—щавлю)
[шчаве́л’]
Відповідники ненаголошених *tlъt, *tlьt
[у]: [йа́блуко]
Відповідники наголошеного у (< *ǫ) (діброва)
[і]: [д’ібро́ва]< *dǫbrova
Відповідники наголошеного у (< *ǫ) (заміж)
[і]: [за́м’іж]< *zamǫžь
Відповідники ненаголошеного у (огірок)
[і]:[ог’іро́к]< *ogurъkъ
Відповідники ненаголошеного у (очкур)
[о]: [оучку́р]
Залежність рефлексів давніх голосних середнього підняття
Від наголосу
Нерозрізнення наголошених і ненаголошених рефлексів ě (ě> [і]): [д’ід]—[д’ідо́к]
Том ІІІ
Рефлекси ę |ненаголошені позиції/ (тягати, лягати, глядіти, взяли, кляну)
[гл’ад’і́ти]1, [ўз’али́], [кл’ану́] <*tęgati, *lęgati, *ględěti, *vъzęli, *klьnǫ
1. Гледіти, недогледіти та схожі потрапили до літературної мови з північних говорів.
Рефлекси *ę (3-я особа множини дієслова хотіти1)
1) хот’а́т’< *xot’-ętь
2) хо́чут’
Звучання іменника ремінь
[ре́м’ін’]
Окремий, денце, сукенце, легенький чи окромий, донце, суконце, легонький?Бобон, сосон, вузол чи бубен, сосен, вузел?
1) ?< *o-krem/krom-ъ-jь, ? < *dъbn-ьc-e, ? <, ? < *lьgъk-ъ-jь.
2) Бубен < *bǫbьnъ, ?, вузол < *ǫzlъ,
ПРИГОЛОСНІ
Том І
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 331; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!