Основні напрями НТР.



У науково-технічній революції виділяють такі основні напрямки:

розвиток ядерної і термоядерної енергетики – вико­ристання енергії внутрішньоатомних зв’язків (останнім часом ентузіазм щодо цього напрямку НТР дещо знизився після катастрофи на Чорнобильській АЕС, однак пошуки в цьому напрямку не припиняються, зокрема в області «холодного» термоядерного синтезу), що повинно забезпечити нове, практично невичерпне джерело енергії, яке замінить вичерпні запаси органічного палива – нафти, газу, кам’яного вугілля і т.п.;

створення та широке застосування мікроелектроніки та електронно-обчислювальної техніки – механізація певних «рутинних» процесів людської мисленної діяльності, різке прискорення процесів накопичення та обробки інформації;

комплексна автоматизація виробництва – перекладення функції обслуговування машин з людини на інші машини, звільнення робітника від ролі придатка верстата;

розвиток глобальної системи телекомунікацій – пере­творення планети на єдиний інформаційний простір, практично миттєвий доступ до інформації в будь-якій точці земної кулі і можливість враховувати стан взаємовідносин суспільства та природи у всій системі в цілому і в кожній з її складових;

розвиток генної інженерії та біотехнологій – можливість задавати наперед визначені властивості рослинам і тваринам, що використовуються в сільськогосподарському виробництві і забезпечення харчової бази людства без розширення застосування хімічних продуктів (цей напрямок в останні роки розвивається найшвидшими темпами, однак використання генетично модифікованих продуктів наштовхується на серйоз­ний спротив екологів та громадськості у багатьох країнах світу, хоча науці поки що невідомо про випадки негативного впливу таких продуктів на здоров’я людей, однак і гарантій того, що цього не станеться в майбутньому, немає). Особливо перспек­тивним вважається використання біологічних методів пере­робки промислових та побутових відходів, природних техно­логій у забезпеченні оптимальних умов людського існування.

освоєння космосу;

Поява мікроелектроніки, біотехнології, генної інженерії, виробництво матеріалів з наперед визначеними властивостями тощо свідчать про достатньо глибоке проникнення в механізми функціонування живої та неживої природи з діяльністю самої природи. Таке проникнення дозволяє більш точно прогнозувати наслідки природоперетворюючої діяльності та мінімізувати чи й повністю нейтралізувати їх негативний вплив на оточуюче середовище.

Поява та розвиток інформатики як нового типу організації знання приводить до того, що поступово збільшується частина суспільства, що зайнята в процесах отримання та обробки знання. Цей процес розвивається в напрямку поступового охоплення всіх членів суспільства. Завдяки цьому стає можливим присвоєння у все більшій мірі кожним членом суспільства функції цілепокладання, перекладаючи на плечі систем машин цілевиконання. Тим самим поступово долається історичний соціальний розподіл людської діяльності, односто­ронність матеріального та духовного виробництва, розумової та фізичної праці.

Аналіз основних напрямків науково-технічної револю­ції дозволяє визначити НТР як якісний стрибок у розвитку продуктив­них сил сучасного суспільства, що характеризується вивіль­ненням людини від безпосереднього управління технічними системами на основі переходу від механізованого виробництва до комплексно-автоматизованого, перетворенням науки на вирішальну продуктивну силу суспільства, безпосередній об'єкт і засіб праці, органічним поєднанням наукової та технічної революцій; це є найвища форма науково-технічного прогресу.

Хоча науково-технічна революція за своєю сутністю і має глобальний характер, її досягненнями користуються далеко не всі країни світу в рівній мірі. Чітко визначилася група індустріально розвинутих країн, які знаходяться в процесі переходу до стану постіндустріальних суспільств і які в повній мірі використовують здобутки сучасної науки і техніки. Досить швидкими темпами їх наздоганяє група так званих „нових індустріальних країн”. Окрему групу складають колишні країни соціалістичного табору, в яких значна увага приділялась дослідженням в галузі фундаментальних наук, але існуюча соціально-політична система не сприяла швидкому впрова­дженню відкриттів у виробництво. Економічна криза, що охопила їх після краху соціалістично-бюрократичних режимів, різко скоротила в них можливості у розгортанні науково-технічної революції. Найменш НТР заторкнула країни так званого „третього” світу, які, звільнившись від колоніальної залежності, не змогли витворити власної національної державності, і проблеми внутрішньої консолідації заступили для них питання розвитку науки та техніки.

 


Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!