Анатомічні і фізіологічні особливості новонароджених тварин
Стан організму матері має вирішальний вплив на ріст тарозвиток плода і новонаро-дженого приплоду. Це пов’язано з тим, що плід в період свого розвитку отримує всі по-живні речовини із організму матері. Встановлено, що від тварин, які в період вагітності отримували біологічно неповноцінний раціон і не користувалися моціоном, приплід народжується слабим, мало життєздатним і часто хворіє різними захворюваннями.
Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода має біологічно повноцінна го-дівля, правильне утримання вагітних в останню третину вагітності, оскільки у даний період плід інтенсивно росте.
Розвиток плода у період вагітності проходить нерівномірно. Так жива маса 3-х місячного плода корови становить 120–150 г, 6-місячного – 4,5–5 кг, 7-місячного – 10–12 кг, 8-місячного і 9-місячного – 30–40 кг.
Неонатальна патологія
З наведених даних видно, що в останні два місяці вагітності маса плода збільшу-ється у 2–3 рази, середньодобовий приріст становить 350–650 г.
Про зрілість і розвиток новонародженого судять за його довжиною та масою, хоча ці показники можуть значно відрізнятися у окремих порід худоби.
Так, маса нормально розвиненого теляти повинна становити 7 % від маси тіла корови і складати від 25 до 45 кг, лошати – 26–50 кг, ягняти та козеняти – 2–4 кг, по-росяти – 1–1,5 кг, цуценяти – 0,1–0,5 кг.
Окремі автори вважають, що тривалість вагітності також впливає на розвиток пло-да, оскільки телята народжені коровами з продовженим строком тільності переважно є більш стійкими до захворювань ніж ті, які народилися при скороченому терміну вагітності.
|
|
|
Особливо великий вплив на ріст і розвиток плода корови має тривалість сухостій-ного періоду. Чим коротший сухостійний період, тим менша маса народженого плода.
Про зрілість народженого плоду роблять заключення за розвиткомуних молочних зубів. Телята при народженні повинні мати 4–6 молочних різців. У лошат, крім різців, повинно бути по три молочних премоляри на кожній щелепі, у ягнят прорізаються різці та премоляри, а у поросят – різці, окрайки та ікла. Все тіло покрите шерстю.
Серце у новонароджених телят має значно більшу товщину правого шлуночка від лівого. Боталова протока та овальний отвір у новонароджених телят заростає через 15–20 днів після народження, а у лошат ще пізніше.
При появі функції легень – дихання присмоктуюча функція правого передсердя попереджує кровотечу із судин пуповини.
Печінка новонароджених вміщує більше глікогену, як печінка дорослих тварин. Вітаміну А в печінці новонароджених дуже мало і він зростає після випоювання мо-лозива, але печінка добре розвинена. У телят добре розвинутий сичуг в якому знахо-диться від 120 до 350 мл слизу нейтральної реакції. Сичужний сік у перші дні життя виділяється у незначній кількості і не вміщує вільної соляної кислоти тому фермента-тивна активність його понижена.
|
|
|
У нормально розвинених телят через 30–60 хв. після народження появляється апе-тит, вони встають і шукають вим’я.
Своєчасно нагодовані телята у перші 3–4 дні після народження сплять від годівлі до годівлі. Після прийому молозива телята відчувають спрагу, тому їм необхідно ви-поювати теплу воду або фізіологічний розчин. С. І. Афонський вважає, що потреба води в телят у два рази більша, як в дорослої худоби.
З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонародже-них. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мі-крофлора.
Характерною і фізіологічною дуже важливою особливістю слизової оболонки ки-шечника у новонароджених є те, що протягом 1-го–2-х днів поживні речовини моло-
Розділ 14
|
|
|
зива всмоктуються без попереднього їх перетравлювання, переважно це пов’язано із низькою здатністю кишечних залоз виділяти слиз. Як тільки слизова кишечника покривається шаром слизу проникність її для антитіл та глобулінів втрачається. Тому для сформування захисних механізмів у новонародженого теляти йому необхідно своєчасно, не пізніше 1 години після народження, випоїти молозиво.
У новонароджених телят молозиво попадає в сичуг, минаючи передшлунки, за-вдяки утворенню стравохідного жолоба. Як тільки телята починають їсти грубі корми потреба стравохідного жолоба відпадає. Поступово до 3-місячного віку величина руб-ця зростає і він у декілька разів стає більшим за сичуг.
Частота пульсу і дихання у новонароджених має значні видові коливання, очевид-но це пов’язано із особливостями функціонального стану симпатичного і парасимпа-тичного відділів вегетативної нервової системи.
Таблиця 21 Показники пульсу і дихання у новонароджених тварин за 1 хвилину
| № п/п | Вид тварини | Частота пульсових ударів | Частота дихальних рухів |
| 1 2 3 4 5 6 7 | Телята Лошата Ягнята, козенята Поросята Цуценята Котенята Кроленята | 120–160 80–120 145–240 205–250 180–200 230–260 280–300 | 30–70 70–84 70–90 70–90 40–50 70–90 80–100 |
|
|
|
Після народження у молодняка поступово сповільнюється ритм серцевих скоро-чень і дихальних рухів внаслідок того, що вагус поступово посилює свою функціо-нальну діяльність. З 19-денного віку у телят частота пульсу і дихальних рухів стає стабільною і становить в середньому 23 дихальних рухів, а підвищена частота пульсу поступово зменшується до місячного віку.
Температура тіла у новонароджених тварин приблизно така, як верхня фізіоло-гічна межа у дорослих тварин. У телят при народженні вона становить 38,8–39,6 °С і через декілька годин температура понижується на 0,5–0,6 °С, а з п’ятиденного віку після народження теляти, вона стає стабільною і утримується в межах 38,5–39,5 °С.
У телят-гіпотрофіків, що народилися від корів у яких порушений нормальний об-мін речовин в організмі, температурний режим понижений на 1–2,5 °С.
Порушена терморегуляція сприяє виникненню простудних захворювань.
Однією з особливостей організму новонароджених є понижений вміст у плазмі крові білків, зокрема окремих фракцій гамаглобулінів, які є захисними тілами орга-нізму. Згідно даних ряду дослідників у нормально розвинутих новонароджених те-
Неонатальна патологія
лят у сироватці крові вміщується загального білка – 46,5–58,9 г/л, альбумінів – 3,47– 3,99 %, глобулінів – всього 1,01–1,9 %.
У телят, що народилися від корів з порушеним обміном внаслідок неповноцінної годівлі вміст загального білка крові понижується до 40,1 г/л, альбумінів – до 2,9 %, глобулінів – до 0,56 %. Встановлено, що в період внутрішньоутробного розвитку в крові телят накопичується більше альбумінів, як глобулінів. Вміст глобулінів інтен-сивно зростає в крові телят після випоювання молозива.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 94; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!