Післяродовий вульво-вагініт.
Ця хвороба частіше спостерігається у жуйних, переважно у корів, рідше у інших видів тварин.
Причини. Незначні механічні пошкодження і травми слизової оболонки вульви та піхви є воротами для проникнення збудників інфекції. Вона може бути занесена в піхву ззовні під час родової допомоги руками акушера, інструментами і мотузками. Крім того, слизова оболонка цих органів, звичайно, вкрита величезною кількістю мі-крофлори, яка при наявності поранень може проявити свої патогенні властивості.
Патогенез. Збудники інфекції можуть проникнути у різних ділянках вульви або піхви. Якщо інфекційне начало заноситься на ті ранки, які є на статевих губах, то, розвиваючись, воно може спричинитися до утворення флегмонозного опухання зо-внішніх статевих губ.
Частіше ж місцем проникання збудників інфекції є нижня стінка піхви. В цих ви-падках спочатку утворюються дефекти епітелію слизової оболонки. Вони набувають нормального вигляду: вкриваються сіро-жовтим нальотом і під ними утворюється виразка. Краї виразки звичайно припухають і навколо них іноді буває різке почер-воніння. Сіро-жовтий наліт, що вкриває виразку, є змертвілою тканиною і містить іноді безліч мікроорганізмів. Такі виразки, поширюючись, можуть розсіятися по усій слизовій оболонці піхви і навіть втягти у запальний процес усю слизову оболонку піх-ви (дифтеритичний вагініт). При цьому слизова оболонка піхви вкривається товстим сіро-білим нальотом, під яким вона втрачає секреторну функцію.
|
|
|
Таке запалення піхви може поширитися на клітковину таза і очеревину, зумовив-ши цим загальний сепсис. Іноді запальний процес, продовжуючись, переходить на шийку і на матку,спричиняючи цервіцит таендометрит. В інших випадках післяродо-ва виразка, що утворилася біля отвору сечівника, буває причиною запального процесу в сечовому міхурі, в сечопроводах і навіть у нирках.
Симптоми. Статеві губи бувають опухлі, червоно-синього кольору і на них спо-стерігаються ерозії або глибокі рани. В результаті дальшого перебігу хвороби на ста-тевих губах появляються абсцеси. Коли доторкатися рукою до статевих губ, тварина виявляє болючу чутливість.
Слизова оболонка піхви буває гіперемійованою, припухлою і на дотик сухою. Опухання слизової оболонки іноді досягає такого розміру, що ввести руку в піхву бу-ває важко. При наявності на слизовій оболонці піхви окремих виразок загальне само-почуття тварини мало порушується. Вона часто виділяє сечу невеликими порціями, після чого деякий час стоїть із зігнутою спиною.
При дифтеритичному вагініті у тварини спостерігаються виражені зміни. Вона стоїть майже завжди з вигнутою спиною і піднятим хвостом, часто натужується і з вульви витікає темно-червона рідина, яка засихає навколо вульви чорними кірками.
|
|
|
Післяродові ускладнення
Якщо обережно розсунути статеві губи, то можна побачити, що слизова оболонка вкрита суцільним сіро-жовтим шаром. При доторканні рукою до слизової оболонки спостерігається кровотеча і сильно виражена болючість.
Перебіг. Запалення вульви звичайно проходить у вигляді місцевого процесу. Іноді ж у запальний процес втягується підшкірна клітковина. Тоді може утворитися флег-мона задніх кінцівок, таза і навіть септицемія. Запалення піхви часто ускладнюється розвитком місцевих некрозів слизової оболонки та виразок. Відповідне лікування при такому ураженні піхви дає загоювання за 2–4 тижні.
При дифтеритичному вагініті відбувається відрив великих ділянок тканини, вна-слідок чого утворюються перемички, зрощення і глибокі рубці, що спричиняються до звуження піхви, в результаті чого тварина часто стає непридатною для відтворення.
Прогноз сумнівний, бо не можна точно знати стан захисних сил організму та пато-генність мікроорганізмів, які спричинили запальний процес у статевих шляхах.
|
|
|
Лікування. Передусім старанно обмивають зовнішні статеві органи; хвіст забин-товують і відводять набік для того, щоб він не доторкався до статевих губ.
Саме лікування полягає у промиванні вульви та піхви слабкими дезінфікуючими розчинами (3 %-й розчин борної кислоти, 3 % розчин перекису водню, розчин Люго-ля, 2–3 %-й розчин соди та ін.). Розчин повинен бути теплий, бо холодний дуже по-дразнює слизову оболонку цих органів. Після зрошення слизову оболонку змазують комбінованими емульсіями антибіотиків тасульфамідних препаратів, відкриті рани чи виразки вульви присипають стрептоцидом. При наявності болючості, рекомендується до емульсії, що застосовують, додавати новокаїн або лідокаїн з розрахунку 1–2 %.
При дифтеритичному вагініті застосовують введення у порожнину піхви після промивання її теплим розчином Люголя, виготовленим на слизовому відварі льону, рису або крохмалю, антимікробних комбінованих емульсій у вигляді тампонів. Для активізації ретикуло-ендотеліальної системи організму доцільним є внутрішньовен-не введення 0,5 % розчину новокаїну на фізрозчині (200–250 мл), 40 %-го розчину глюкози (200 мл), окситоцину (10 мл), аутокрові внутрішньом’язово (30 мл). Корові призначають належну дієту та моціон.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!