Післяродові хвороби матки.
Мікроорганізми, потрапляючи на слизову оболонку матки під час родів та піс-ля їх завершення, можуть проникнути через ранки або крипти, позбавлені епітелію, до глибоких тканин стінки матки і у кров’яне русло. На проникання мікроорганізмів організм реагує створенням захисного бар’єра: (антитіл, антитоксинів, лейкоцитів, фагоцитів та ін.).
На місці проникнення мікроорганізмів розвивається запальний процес – після-родовий ендометрит. Запалення ендометрію можуть мати різноманітний характер, що залежать від вірулентності інфекції. Якщо інфекція поширюється поверхнево й уражає тільки епітелій матки, настає катаральний ендометрит (див. гінекологію). В інших випадках інфекція проникає в товщу слизової оболонки, що супроводжується
Розділ 13
відкладанням фібрину і некрозом слизової оболонки. Таке ураження ендометрію має назву дифтеритичного ендометриту.
Іноді інфекція може проникнути в глибину м’язового шару, поширитися по всій по-верхні його тканин і спричинити дифтеритичний метрит. У міру дальшого просування інфекції всередину тканини, виникає запалення серозної оболонки матки – периметрит. Якщо інфекція перейде іна зв’язковий апарат матки, розвивається параметрит. Тре-
ба відзначити, що параметрит іноді може розвинутися ще до попадання інфекції в м’я-зовий шар матки, якщо мікроби заносяться у зв’язки матки лімфатичними шляхами.
|
|
|
Іноді патологічний процес у вигляді геморагічного набряку уражає товщу всієї стінки матки. Таке ураження називається гангренозним метритом.
Дифтеритичний ендометрит і дифтеритичний метрит. При дифтеритичному ен-дометриті відбувається виділення фібринозногоексудату в слизовуоболонку і руйнуван-ня її шляхом некротичного розпаду на ґрунті глибокого проникання мікроорганізмів.
У слизовій оболонці фібринозний ексудат перетворює тканинні елементи, що там некротизуються, у сіру суху масу. Ці загиблі частини відриваються у формі крупинок і попадають у кров.
У тих випадках, коли в слизовій оболонці утворюється демаркаційний бар’єр, що перешкоджає дальшому просуванню інфекції, запальний процес локалізується і на-стає поступове одужання.
Цей самий процес часто поширюється вглиб м’язового шару матки. В таких ви-падках виникає спочатку місцеве дифтеритичне запалення матки, яке при поширенні на всю м’язову тканину переходить у загальний дифгеритичний метрит.
Запальним ексудатом матки при дифтеритичному метриті є червонувато-коричне-ва рідина, що містить фібрин у вигляді крупинок.
Симптоми і діагноз. Клінічними ознаками цього ураження матки є підвищення загальної температури тіла, зменшення апетиту, припинення жуйки, часті й трива-лі натужування. З статевої щілини виділяється червонувато-коричнева рідина, в якій плавають крихтоподібні згустки фібрину. При дослідженні рукою виявляють шорстку поверхню слизової оболонки матки.
|
|
|
Прогноз у корів обережний, у кобил і м’ясоїдних – несприятливий.
Лікування. Насамперед треба тварині призначити належну дієту. Місцеве ліку-вання обмежується асептичним видаленням ексудату, що затримався у матці, чого досягають проведенням сифонного промивання матки розчином Люголя на слизово-му відварі, тавливанням у матку комбінованих антимікробних емульсій. Враховуючи шкідливий вплив промивань на слизову оболонку матки (позбавлення її муцину), таке промивання застосовується, як виняток. З цієї точки зору кращого ефекту досягають застосуванням піноутворюючих препаратів та болюсів.
Далі застосовують патогенетичну та неспецифічну терапію для підвищення за-гальної резистентності організму.
Гангренозний метрит. Ця форма захворювання є найтяжчим запаленням матки, яке розвивається звичайно скоро після родів, переважно при затриманні посліду.
Післяродові ускладнення
|
|
|
Слизова оболонка матки просочується серозно-геморагічним ексудатом. На ній бувають глибокі ерозії. У порожнині матки скупчується рідина шоколадного кольору, змішана з частинками тканин плодових оболонок та решток плаценти, що відокре-милися і гниють. Іноді порожнина матки буває заповнена кашкоподібною масою, що складається з тканин слизової оболонки та плодових оболонок у стані гнильного роз-паду. Таке тяжке запалення слизової оболонки приводить завжди спочатку до запаль-ної інфільтрації м’язової, а незабаром і серозної оболонок, а коли мікроорганізми по-падають у лімфатичні і кровоносні судини – до розвитку гострої форми післяродової септицемії.
Симптоми і діагноз. Загальний стан тварини значно порушений: висока загальна температура тіла, пригнічений вигляд, втрата апетиту і т. д. Із статевої щілини виді-ляється бруднувато-червоний смердючий ексудат. Статеві губи бувають здебільшого припухлі, слизова оболонка піхви – темно-червоного кольору, причому часто на ній спостерігаються червоні плями. Шийка матки переважно буває відкритою.
При введенні руки знаходять матку розтягнутою і заповненою кашоподібною ма-сою, неприємного запаху.
|
|
|
Прогноз – несприятливий.
Лікування. У свіжих випадках проводять лікування так само, як і при післяродовій септицемії (див. нижче). У запущених випадках лікування не дає результатів.
Периметрит. Цим терміном позначають запалення серозного шару матки, яке має фібринозний або гнійний характер. Периметрит частіше буває як дальший розвиток хронічного інфекційного ендометриту, коли запальний процес захоплює м’язову й се-розну оболонки. Іноді ж периметрит виникає при зовсім поверхневому ураженні ен-дометрію. У таких випадках інфекція заноситься до місця ураження через лімфатичні шляхи або з боку черевної порожнини.
На початку серозна оболонка набрякає, потовщується, потім вона вкривається су-хим шаром фібрину; в інших випадках швидко накопичується фібринозно-гнійний ексудат. Потім запалення може поширюватися на очеревину і приводити до розвитку перитоніту. Цим зумовлюється скупчення фібринозно-гнійного ексудату у черевній порожнині.
Симптоми і діагноз. Загальна температура тіла буває значно підвищеною, пульс – прискорений, апетит відсутній, живіт підтягнутий, тварина лежить і стогне. Виді-лення калу й сечі сповільнюється і буває болючим. При пальпації черевної стінки в ділянці пахвини хворої тварини, особливо справа, виявляють виражену болючість. Особливо різку болючість проявляють тварини при введенні руки у статеві органи, тому потрібно бути обережним при їх внутрішньому дослідженні.
Перебіг. Тільки обмежений фібринозний периметрит може закінчуватися одужан-ням тварини, запущені ж гнійно-фібринозні і поширені запалення звичайно завершу-ються загибеллю тварини. Кобили, як правило, від цієї хвороби гинуть за 3–6 днів, бо запальний процес у них швидко поширюється на очеревину і переходить у загальний перитоніт.
Розділ 13
Лікування. Насамперед треба застосовувати загально-тонізуючу і патогенетичну терапію для посилення загальної опірності організму. Одночасно вводять великі дози (3–5 млн ОД) антибіотиків широкого спектра дії та створюють тваринам належні умо-ви утримання, годівлі та догляду, слідкуючи постійно за загальним станом тварини.
Параметрит. Під параметритом розуміють запалення широких зв’язок матки і тієї частини тканин тазової порожнини, що її оточують.
При важкому перебігу інфекційного запалення піхви й матки запальний процес часто поширюється на тазову клітковину і на широкі маткові зв’язки, де скупчення ексудату може призвести до утворення абсцесу.
Симптоми і діагноз. Ознаки цього захворювання дуже подібні на симптоми пе-риметриту, тільки при параметриті спостерігаються обмежені ураження між тазовою стінкою і піхвою.
Лікування. При виявленні обмежених абсцесоподібних утворень в промежині або піхві роблять їх пункцію, або розрізають, видаляють запальний ексудат і далі прово-дять симптоматичне лікування.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!