Фізіологія лактогенезу
Лактація – фізіологічний процес утворення молока, що включає нагромадження його в альвеолах, періодичне виведення в молочні протоки і заповнення ємкісної сис-теми з послідуючим переміщенням молока з верхніх відділів у нижні – молочні ходи та цистерни і, нарешті, виведення його під час ссання чи доїння.
У молодих тварин молочна залоза складається в основному з жирової тканини та невеликої кількості проток. З настанням статевої зрілості кількість проток зростає.
Докорінні зміни відбуваються в молочній залозі в зв’язку з вагітністю. У другій по-ловині вагітності відбувається інтенсивний розвиток молочних ходів, альвеол та дійок. Перед родами молочна залоза збільшується в об’ємі і починає продукувати моло-зиво, що в порівнянні з молоком має у два – три рази вищу кислотність, більше білків, вітамінів, імунних тіл, заліза, вітаміну А (в 10 разів), D (в 3 рази), проте в ньому мен-
ше жиру і цукру. Через 7–10 днів після родів молозиво перетворюється на молоко. Після родів протягом 4-х–6-ти тижнів молочна залоза розвивається, а тоді почи-
нається її інволюція.
В загальному у корів лактація триває 6–11 місяців, кіз – 6–10, овець – 4–6, сви-ней – 2 місяці.
З припиненням доїння (ссання) наступає інтенсивна інволюція молочної зало-зи: молочні протоки спадаються, епітеліальні клітини перероджуються, розпада-
Патологія молочної залози
|
|
|
Рис. 141. Форма вим’я у корів:
1 – добре розвинене чашеподібне; 2 – чашеподібне; 3 – добре розвинене кругле; 4 – кругле звужене; 5 – козяче.
ються, розсмоктуються; альвеолярна тканина замінюється
жировою. 1Зберігаються лише молочні протоки, просвіт яких запо-
внюється в’язким, клейким секретом. В тканинах з’являється багато макрофагів, що видаляють редуковані елементи. Зало-за зменшується, ущільнюється, наступає сухостійний період.
Завершується сухостійний період підготовкою до нової
лактації, відбувається повна регенерація залозистої частини 2залози. Відновлений епітелій за 2–3 тижні до родів починає
секретувати компоненти молозива і перед родами ємкісна система залози буває заповненою молозивом.
Отже, лактація – це складна нейрогуморальна реакція ор-
ганізму на імпульси від рецепторів шкіри молочної залози (під
час ссання чи доїння) та хеморецепторів судин та інших орга- 3
нів, що реалізуються через кору головного мозку – гіпотала-мус – гіпофіз.
|
|
|
Естрогени обумовлюють розростання молочних проток (у другій половині вагітності), а прогестерон – ріст альве-
ол і підготовку молочної залози до лактації; адренокортикотропний і тіреотропний гормони та соматотропін активізують обмін речовин у залозі; пролактин стимулює секрецію молока, а окситоцин стимулює молоковиділення. Подразнення нервових за-кінчень шкіри молочної залози, особливо дійок під час масажу, ссання та доїння пе-редаються до кори головного мозку. Сюди також надходять імпульси, що виникають при подразненні хеморецепторів молочної залози відповідними компонентами крові. Ці імпульси аналізуються, трансформуються і передаються до молочної залози і сти-мулюють чи, навпаки, гальмують молокоутворення та молоковиділення.
|
|
|
Розділ 15
Лактація – це складний процес, протягом якого відбувається зміна періодів моло-коутворення та молоковіддачі.
Синтез молока в альвеолах відбувається із складників крові шляхом накопичення в клітинах секрету, відторгнення його і переміщення у просвіт альвеол. Через вим’я корови з надоєм 15 кг протікає 6 тонн крові на добу. На утворення 1 літра молока ви-користовуються компоненти 400 кг крові. Під час найвищої лактації з молоком виді-ляються і залозисті клітини.
При наповненні вим’я молоком його маса у високопродуктивних корів сягає 20–40 кг. Молоко – цінний продукт харчування, що містить біля 120 речовин, які знаходять-
ся у взаємозв’язаному стані в оптимальному співвідношенні. Тут у 90 разів більше цукру, ніж у крові, в 9 разів більше жирів, у 5 разів більше калію, у 13 разів більше кальцію, у 10 разів більше фосфору, але у 2 рази менше білка і у 7 разів менше натрію. Корова затрачає на лактацію від 24 до 74 % енергії корму. Молоко має не лише пожив-ні, а й лікувальні властивості. В каноні лікувальної науки Авіценни, працях древніх медиків є повідомлення, що в ті часи власники корів годували їх спеціальними сумі-шами трав, щоб отримати лікувальне молоко.
|
|
|
В той же час молоко – це сприятливе середовище для розвитку мікрофлори. При захворюванні тварин склад молока, його якості змінюються. Проблема якості молока, як і проблема захворювань молочної залози особливо актуальна.
Слід мати на увазі, що у вим’ї є певні бар’єри, що забезпечують місцевий захист залози. Ці бар’єри розміщені в ємнісній системі вим’я, дійковому каналі ступінчасто, мов драбинка. Це перш за все такі механічні фактори, як цистернальна розетка, склад-ки епітелію, сфінктер дійки. Поряд з цим бар’єрну функцію виконують і біохімічні фактори – ненасичені жирні кислоти молока, протеїн, слизовий шар епітелію. Наре-шті, тут є потужні клітинні фактори – макрофаги, лімфоцити, плазматичні клітини.
До захисних бар’єрів молочних проток відносять також циркулярний міоепітелій, антибактерійні фактори молока (лізоцим, система лактопероксидаза-тіоціанат-пе-роксид водню, лактоферин, комплемент, імуноглобуліни, фагоцити). Але головними факторами захисту вим’я є його імунітет, активний фагоцитоз, бактерицидні і бак-теріостатичні властивості молока; у вим’ї виробляються імуноглобуліни, а в секреті залози є лейкоцити та макрофаги. Все це разом і формує систему локального захисту молочної залози.
Проте механізми захисту не є абсолютними. Незбалансована годівля, порушення зоогігієнічних норм утримання, догляду та експлуатації тварини ослаблюють природ-ні механізми захисту молочної залози.
Молоковіддача – виділення молока з вим’я є наслідком переміщення молока з верхніх ділянок вим’я вниз під впливом нервових і гуморальних факторів. Під час підготовки вим’я до доїння до нього інтенсивно припливає кров, що забезпечує пружність дійок (ерекція вим’я). У відповідь на подразнення рецепторів шкіри вим’я під час масажу, доїння чи ссання з кори головного мозку надходить імпульс до виді-
Патологія молочної залози
спинний мозок підтримкалактації
гіпофіз
початок лактації
прогестерон
масаж та процес лактації
молоковіддача
Рис. 142. Схема нейрогуморальної регуляції лактації.
лення з гіпофізу окситоцину, який забезпечує ригідність вим’я – відповідну напругу скоротливої системи, скорочення міоепітеліальних клітин альвеол, м’язових воло-кон молочних проток, що обумовлює молоковіддачу; заповнення дійкових цистерн молоком. Все вим’я стає пружним, наповненим, розтягнутим. Молоковіддача має фазовий характер.
1 фаза молоковіддачі (тривалістю 1–4 сек.) характеризується виділенням молока з великих проток у цистерну. Обмивання вим’я, масаж викликають потік нервових імпульсів у поперековий відділ спинного мозку, у поперековий симпатичний нерво-вий стовбур і рефлекторно викликають розслаблення гладкої мускулатури цистерни і проток. Падає внутрішньоцистернальний тиск і відбувається припуск молока, тобто переміщення його у нижні відділи ємнісної системи вим’я. Розслаблюються сфінк-тери дійок.
2 фаза (тривалістю 5–7 хв. у корів, 4–5 хв. – у кіз, біля 1 хв. – у свиней). Під впли-вом вивільнюваного задньою долею гіпофізу окситоцину скорочується міоепітелій альвеол і молочних проток, різкозростає внутрішньовим’янний тиск, молокозальвеол та дрібних проток виділяється у великі молочні ходи та цистерну. За цей час (5–6 хв.) руйнується окситоцин і виділення молока припиняється. Отже, доїння не повинно тривати довше 5–6 хв. Порушення стереотипу доїння, недотримання розпорядку дня, стресові фактори, биття, переляк викликають виділення адреналіну, який гальмує мо-локовіддачу. Слід мати на увазі, що поряд з утворенням молока відбувається і зворот-
Розділ 15
1 2 3 4 4
не всмоктування його складових частин – реабсорбція. Звичай-но, поступове запо-
внення вим’я моло-ком відбувається про-тягом 12–14 годин,
6 5
тоді, під впливом під-вищеного внутріш-ньовим’янного тиску, стиснення капілярів і
подразнення бароре-
цепторів ворення
молокоут-сповільню-
ється і припиняється, починається зворотнє
| звільнення залози від |
вих імпульсів від вим’я; 5 – потік крові з гормонами до вим’я; 6 – серце. молока запобігає цьо-му. Біль, видоювання
непідготовленого вим’я, шум і т. п. викликають виділення адреналіну, що обумовлює спазми молочних проток та блокування дії окситоцину.
Вважають, що нормальна молоковіддача триває в середньому 4 хв., якщо ж вона виходить за ці межі (10 хв. і більше), то говорять про сповільнену молоковіддачу.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 72; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!