Стадія розкриття шийки матки.
Рис. 86. Таз кобили:
1 – висота входу в таз; 2 – висота тазової порожнини;
3 – висота виходу з таза.
Тривалість даної стадії у кобил колива-ється від декількох годин до 1–2-х діб. Клінічні ознаки даної стадії часто зали-шаються майже не поміченими, оскіль-ки вона не супроводжується чіткими
Фізіологія родів
змінами поведінки кобили. Вдається виявити лише деяке занепокоєння тварини, оглядання на живіт, переступання ногами, настороженість, яка інколи може нагаду-вати лякливість.
Стадіявиведенняплода. Після розкриття шийки матки у піхву випинається пе-редлежача частина плодового міхура. Судинна оболонка інколи розривається під час проходження через шийку матки передлежачої частини плодового міхура, а в піхву випинається тільки одна стінка сечової оболонки, що просвічується. Аланто-хоріон розривається частіше всього ще в порожнині піхви, рідше – поза вульвою.
Після відходження перших вод розпочинаються сильні потуги і кобила, як пра-вило, лягає на живіт або на бік, інколи швидко піднімається, стогне, робить глибокі вдихи, вигинає дугою хребет, сильно підтягує стінку живота. Виступаюча частина амніону розривається і лоша швидко виштовхується з родових шляхів. Якщо роди відбуваються при стоячій позі кобили, то пуповина обривається під впливом маси плода, а при родах в лежачому положенні (якщо не надавалась допомога) пуповина розривається під час вставання або поворотів кобили.
|
|
|
Триває стадія виведення плода у кобили 5–30 хвилин.
Послідовастадія. Послідові перейми розпочинаються відразу після народження лошати або після 5–7-хвилинної паузи. Розсіяний (дифузний) тип плаценти у коби-ли і хоріоепітеліальний характер зв’язку плодової частини з материнською сприяють швидкому (через 5–30 хв.) відокремленню посліду, а інколи він відділяється майже одночасно з плодом. При двійнях, друге лоша може народжуватися зразу ж за пер-шим, рідше через 10–20 хвилин.
Післяродовий період кобили. Процес інволюції матки відбувається внаслідок сильної дегенерації м’язових волокон, суть якої полягає у розсмоктуванні одних та скороченні інших, або ж у жировому переродженні їх протоплазми з утворенням глі-когену. В загальному ж, матка протягом певного часу піддається ретракції, що розпо-чалася ще під час родів. Зменшується просвіт артеріальних судин. Значна їх кількість закривається і редукує, їх стінки розсмоктуються, замінюються сполучною ткани-ною. Складки периметрія і ендометрія з часом зникають, дефекти ендометрія, що ви-никли після відділення посліду, епітелізуються шляхом розростання епітелію матко-вих залоз та неушкоджених ділянок слизової оболонки. В перші три доби після родів стінка матки потовщується, а об’єм матки зменшується у 2–3 рази. Через деякий час стінка матки потоншується, скорочуються розтягнуті маткові зв’язки і морфологія та топографія матки наближається до невагітного стану. Ретракції піддається у цей час і розтягнута та розкрита під час родів шийка матки, зменшується просвіт її каналу і повністю закривається до настання повної інволюції. Піхва і вульва на протязі 2–3 діб після родів (при відсутності ушкоджень) приймають звичайний вигляд.
|
|
|
Перетворення “родового” таза у “дородовий” закінчується у більшості тварин на 4–5-ту добу, але строки зворотного перетворення окремих зв’язок таза можуть затягу-ватися до 10–15 діб і навіть довше; інколи на такий же період може зберігатися і ру-хомість крижів. Конфігурація черевних стінок і їх симетрія відновлюється протягом перших 2–3 діб, а набряки в різних ділянках тіла самки зникають за перші 5–6 діб.
Розділ 10
Яйцепроводи, що були розтягнуті під час вагітності, зменшуються і скорочують-ся, в яєчниках спостерігаються лізис (розсмоктування) жовтих тіл вагітності і понов-люється фолікулогенез.
|
|
|
Характерною ознакою перебігу післяродового періоду є витікання із зовнішніх статевих органів так званих лохій (післяродових очищень). Вся слизова оболонка мат-ки і, особливо її частина, яка виконувала функцію материнської частини плаценти, залишки плодової частини плаценти і хоріону та згустки крові піддаються лізису під дією ферментів матки, перетворюючись у лохіальні очищення. В першу добу лохії мають червоно-бурий колір і підсихають на шкірі вульви; в подальшому вони пере-творюються в бурі кірочки. Пізніше лохії світлішають, набувають жовтого кольору і нарешті вони мають вигляд безбарвного слизу.
При фізіологічному перебігу післяродового періоду виділення лохій у кобили спо-стерігається впродовж2–3-х і максимум до 8-ми діб. Більшість авторів вважає, що фізіо-логічні параметри післяродового періоду у кобил не перевищують 7–12 діб. При мікро-скопії лохіальних мазків виявляють клітини крові, слиз, оболонки клітин ендометрію.
Характер і тривалість “лохіального періоду” може слугувати діагностично-про-гностичним тестом контролю перебігу післяродового періоду.
Роди у кози і вівці (окот). Структура таза кози і вівці має багато спільного з тазом корови, лише відрізняється тим, що клубові кістки в них розміщені з великим нахи-лом вперед, утворюючи з дном таза кут у 35–40º. Нижня поверхня крижової кістки рівна, а її останні хребці рухомі, як і крижово-клубне з’єднання в цілому. Вершина вертикальногодіаметра тазової порожнини припадає на 4-й або 5-й крижовий хребець (рухомі). Дно таза рівне і навіть дещо випукле в середній частині. Вісь таза має форму прямої або правильної лінії. Поміж сідничними горбами міститься велика сіднична вирізка (рис. 87). Все це компенсує негативні сторони таза у вигляді сильно розви-нених сідничих гребенів і сідничних горбів, що забезпечує легкий перебіг родового акту. Ускладнення родів у кіз і овець в більшій мірі обумовлені або великоплідністю, або неправильним взаємовідношенням плода з родовими шляхами.
|
|
|
Стадіярозкриттяшийкимат-ки. Тривалість даної стадії у кіз і овець становить 3–6 годин, з коливанням від 3-х до 30-ти годин. Вона починається з першими регулярними переймами і закінчується повним розкриттям церві-кального каналу, розривом алантоїса і хоріона, відходженням плодової рідини. В цей час тварини неспокійні, перехо-дять з місця на місце, лягають, а потім встають, оглядаються на живіт, часто
виділяють сечу, хвіст піднятий. При ле- Рис.87. Таз кози. жанні спостерігаються потуги триваліс-
Фізіологія родів
тю 10–40 сек. з інтервалами від декількохсек. до 10–30 хв. Пізніше тривалість перейм збільшується, а пауз зменшується. В кінці даної стадії з вульви виділяється невелика кількість тягучого густого слизу.
Стадіявиведенняплодів. Тривалість даної стадії у кіз і овець складає від 7–10 до 70–90 хв., а в деяких випадках від 5 до 30 хв., що залежить від кількості плодів. Виведення першого плоду у кіз досить тривале і становить в середньому 5–8 хв. При двійнях перший плід виводиться довше, ніж при трійнях. Другий і третій плоди ви-водяться в середньому 2–7 хв., але інтервали між ними можуть коливатися і до 40 хв. Як правило, при двійнях один плід приймає головне, а другий тазове передлежання.
Послідовастадія. Відділення посліду переважно закінчується впродовж годи-ни після виведення плодів. При багатоплідній вагітності посліди виділяються після виведення усіх плодів. В середньому процес виділення посліду у кіз і овець триває 15–20 хв., з коливаннями до 2–3-х і більше годин. В механізмі відокремлення посліду у кіз і овець беруть участь аналогічні чинники, що й у корів.
Післяродовий період кози та вівці. У більшості випадків клінічні ознаки, пу-ерперального періоду у кіз і овець співпадають з аналогічними ознаками у корів, але тривалість окремих з них дещо коротша.
Інволюція органів статевої системи у кіз і овець закінчується до 21–25-ї доби піс-ля окоту. На початку післяродового періоду лохії бувають коричнево-червонуватими, їх виділення припиняється через 7–10 діб. Таз кіз і овець з “родового” перетворюється в “дородовий” на протязі 3–5-ти діб. Ре-
гресія жовтого тіла відбувається значно повільніше, ніж у корів, вона завершу-ється поступово до 40–41-ї доби.
Роди усвині (опорос). Таз свині, як і корови, характеризується сильно розви-нутими сідничними гребнями і горбами, але ця несприятлива для родового про-цесу структура кісткової основи компен-сується широким входом у таз, великим нахилом клубових кісток, що зміщує крижову кістку вперед настільки, що вершина вертикального діаметра тазової порожнини співпадає з тілом останньо-го крижового або першого хвостового хребця; крижова кістка перед родами стає рухомою, внаслідок чого поросята народжуються легко і швидко (рис. 88).
Стадіярозкриттяшийкиматки триває у свині 2–6 годин. Після розриву першого плідного міхура наступає дру-
га стадія родів. Рис.88. Таз свині.
337
Розділ 10
Стадіявиведенняплодів згідно більшості авторів коливається в межах 2–6 го-дин, а за О. І. Пучковським – від 8 хв. до 18 годин (всередньому 2 години 40 хв.).
Такі коливання залежать від величини і порядку народження окремих поросят, від їх передлежання та від загального стану свиноматки.
Період виведення плодів характеризується ритмічними переймами і потугами. При великій кількості поросят вони поперемінно виводяться з обох рогів матки, тобто збері-гається тенденція виведення поросяти з одного, а потім з другого рогу матки. Перед наро-дженням кожного поросяти виділяються навколоплідні рідини. Під час опоросупоросята рухаються врозі матки через порожнину, утворену їх плодовими оболонками. У проміж-ках між виведенням окремих поросят свиноматка може підніматися, рухатися по станку, обнюхувати поросят, перевертатися на інший бік, приймати позу “сидячої собаки”.
Виведення плодів супроводжуються сильними потугами – скороченнями м’язів черевного пресу, крижово-поперекового відділу та діафрагми. Перед народженням кожного плода зростає їх амплітуда.
Інтервали між виведенням окремих поросят складають в середньому біля 15 хви-лин. Роди перебігають швидше у першоопоросок, інтервал між народженням поросят у яких становить 12 хвилин.
10 Під час опоросу пуповина періодично передавлюється чи скручується, що зменшує або припиняє приток крові до плодів і знижує їх життєвість. Найбільша кількість мертвонароджень
6 (70,5 %) реєструється серед трьох останніх поросят.
2 3 Послідовастадія розпочинається з народження другого –
13 11 Згідно О. І. Пучковського, у частини свиноматок посліди
3 12
4 6
2 5
Рис. 89. Схема просування поросяти вздовж рога матки у свині (за А. А. Пучковським):
1 – яйцепровід; 2 – стінка рога матки; 3 – сечова оболонка; 4 – хоріон плода; 5 – пуп-ковий канатик; 6 – новколоплідна оболонка; 7 – плід; 8 – порожнина сечової оболон-ки; 9 – муміфіковані відростки алантоїсу; 10 – місце склеювання сусудніх плодових оболонок; 11 – розріз водної та сечової оболонок; 12 – розрив сечової оболонки та
хоріону в місці їх з’єднання; 13 – ріг матки, що скоротився під час перейм.
338
Фізіологія родів
виділялися в декілька прийомів (2–7), частково ще в стадію ви-ведення плодів, при цьому в один прийом, як правило, виділялися декілька послідів, склеєних один з одним своїми кінцями; у інших посліди виділялися після виве-дення поросят в 2 прийоми, дво-ма комплектами, ще у інших – 3–8 прийомів, але не після виведення всіх поросят.
В кінці виділення останнього посліду спостерігається декіль-ка сильних потуг, що йдуть одна за одною з невеликими паузами.
Цими потугами і закінчуються по- Рис.90. Станок для опоросу. слідовий період.
На характер перебігу родів у
свиноматок можуть впливати різноманітні фактори зовнішнього середовища, вклю-чаючи навіть ті, які на перший погляд можуть залишатися не поміченими і на які у більшості випадків не звертають жодної уваги.
Перш за все це стосується пори року, умов годівлі, догляду та утримання свино-маток під час вагітності, а також приміщення, де приймають опорос, присутності в ньому сторонніх осіб і шумів під час родового процесу.
Так, влітку тривалість родового процесу у свиней дещо коротша, ніж взимку. Бувають випадки коли під час опоросу плодові оболонки не розриваються і поро-
ся народжується у плідному міхурі, або як кажуть “у сорочці”. В такому випадку, щоб порося не загинуло, необхідно швидко розірвати оболонки, витягти з них порося як можна швидше, вивільнити його рот і ніс від слизу і навколоплідної рідини.
Протягом родів і після їх завершення перед свиноматкою у кориті повинна бути чиста вода, бо вона постійно відчуває спрагу.
Післяродовий період у свині. Післяродовий період у свиней розпочинається з часу виділення останнього посліду і закінчується повною інволюцією статевих орга-нів та поновленням статевої функції, що співпадає з періодом підсосу.
В перші дні післяродового періоду у свиноматки спостерігаються різкі зміни кро-вообігу органів черевної порожнини, внаслідок перерозподілу крові. Лохії виділяють-ся біля 5-ти діб (з коливаннями від 2-х до 8-ми діб).
В перші 1–3 доби вони мають вигляд слизової маси білогокольору (сметаноподібна), без запаху. У більшості першоопоросок лохії першого дня бувають червоного кольору.
Зовнішні статеві органи в перший день бувають сильно набряклими і гіперемо-ваними. В наступні дні їх набряк поступово зменшеншується і врешті щезає, шкіра
Розділ 10
вульви вкривається багато чисельними складками, вульва зменшується в розмірах і через 5–6 днів набуває нормального вигляду.
Відбувається поступова інволюція зв’язок таза до невагітного стану. Вони стають твердими на дотик, відстань між основою хвоста і сідничним горбом зменшується до 2,3–2,6 см.
На слизовій оболонці матки до 5–6-ї доби після родів залишаються гематоми і зберігається набряк.
В 1-шу добу після родів епітелій слизової оболонки матки в багатьох місцях бу-ває травмованим. Слизова оболонка сильно гіперемована. Через деякий час гіперемія стає менш помітною. На 9-ту добу після родів вся слизова оболонка вкривається од-ношаровим призматичним епітелієм. Судини слизової оболонки матки повертаються до нормального стану.
На 21-шу добу після опоросу слизова оболонка вкривається багатошаровим ви-соким епітелієм, а м’язовий шар досягає нормальної товщини і зберігається до від-лучення поросят.
Тобто інволюція статевих органів у свиноматки після родів завершується до 20– 25-ї доби, хоча окремі автори (О. І. Пучковський та ін.) вважають, що у основної маси свиноматок вона закінчується в середньому на 5-ту добу після родів, що дає можли-вість отримання стислих опоросів свиноматок тобто, до 3-х опоросів в рік. На фер-мерських господарствах Німеччини, керуючись подібними міркуваннями, отримують 2,4 опороси на рік. В умовах свинарських господарств України інволюція статевого апарату у свиноматок завершується повністю приблизно через 4 тижні після родів (М. І. Харенко).
Відбуваються помітні зміни і в молочних залозах свиноматки, які на кінець ва-гітності досягають повного розвитку. В процесі родів або через деякий час після їх закінчення (через 1–3 години) починається сильна гіперемія та секреція молозива у залозі. На 5–8-й день лактації молозиво перетворюється на молоко.
Поросята в перші дні життя споживають молока дуже мало, а утворюється його багато. Змінюючи і контролюючи годівлю породіль, можна попередити надмірне мо-локоутворення та можливу патологію молочних залоз.
Роди у суки і кішки (щеніння і окот). Таз м’ясоїдних вважається найсприятливі-шим для родів (Г. М. Калиновський, 1996).
Верхня частина таза складається з трьох крижових і першого хвостового хреб-ців. Внаслідок нахилу клубових кісток вперед склепіння тазової порожнини утворене хвостовими хребцями, які забезпечують значне збільшення просвіту таза у висоту. Плоди тут також не стискаються під час проходження боковими стінками тазової по-рожнини, оскільки в їх утворенні у м’ясоїдних не бере участі кісткова основа, а із зв’язок тут є тільки крижово-сіднична. Вихід з таза у переважній більшості випадків набагато ширший за вхід. Нормальному перебігу родового процесу сприяє також те, що голівки у плодів повністю не скостенілі і зменшуються в об’ємі під час прохо-дження плодів через тазову порожнину.
Фізіологія родів
Тим не менше, родовий процес у сук і кішок частіше ніж у самок інших видів тварин, може перебігати набагато складніше і важче, внаслідок невідповідності спа-ровуваних порід тварин.
Стадіярозкриттяшийкиматки триває 6–8 годин. Вона характеризується ко-роткочасними переймами (20–40 сек.) і довгими паузами (15–30 хв.), при яких плоди з плодовими оболонками вклинюються в родові шляхи завдяки чому канал шийки матки розширюється, утворюючи шлях, достатній для виведення плодів.
Стадіявиведенняплодів характеризується проходженням плодового міхура че-рез тазову порожнину і появою його за межами статевої щілини з наступним його розривом, виходом навколоплідної рідини і першого плода. Тривалість другої стадії родів у сук і кішок становить 10–20 хв., але в залежності від кількості плодів та їх роз-мірів виведення плодів може затягуватися до 24 години. В окремих випадках самки допомагають самі собі, витягуючи плоди зубами. Виведення плодів чергується з про-міжками в 1–2 хвилини.
Послідовастадія. У більшості випадків посліди відділяються у сук і кішок одно-часно з кожними виведеними плодами або ж відразу після їх виведення. Відділення посліду у сук і кішок супроводжується кровотечею, внаслідок ушкодження окремих ділянок материнської плаценти, яка є (хоріоендотеліальною і відпадаючою), але силь-ної кровотечі практично не спостерігається внаслідок сильної ретракції м’язового шару матки, що стискає кровоносні судини і забезпечуює цим їх швидкий тромбоз.
Післяродовий період у суки і кішки. Післяродовий період у сук і кішок, на від-міну від самок сільськогосподарських тварин, закінчується стадією зрівноваження статевого циклу, тривалістю до 4-х–6-ти місяців.
У перші дні післяродового періоду у самок підвищується на 0,5–0,8 ºС загальна температура тіла, збільшується кількість пульсових ударів, частішим стає дихання, підвищується кров’яний тиск.
Впродовж 3–4-х діб зовнішні статеві органи, об’єм і конфігурація живота набува-ють форми і розмірів, характерних для передвагітного стану. До 5–6-ї доби зникають набряки, відновлюються до вихідного стану всі зв’язки таза. У деяких самок інволю-ція статевої системи може затягуватися до двох тижнів.
Завдяки ретракції м’язів матка зменшується в розмірах, стінка її стає товстішою, післяродові очищення виводяться з матки назовні. У тканинах матки відбувається жи-рова альтерація, розсмоктуються тканинні елементи і вона зменшується у 10–15 разів. Епітелій ендометрія позаплацентарних ділянок злущується, частково розпадається і разом із залишками крові, навколоплідних рідин, ділянок плаценти і секрету залоз ви-ганяється з матки у складі лохій. В перші 2 доби лохії кров’янисті, на 3-тю–6-ту добу вони мають зеленуватий відтінок за рахунок пігментів білівердину, на 7-му–9-ту добу стають каламутними з жовтим відтінком, а на 10–12-ту добу – прозорими, тягучими, в’язкими, склоподібними. При нормальному перебігу післяродового періоду в лохіях завжди містяться мукополісахариди (муцини).
Розділ 10
На 12–15 добу післяродового періоду виділення лохій закінчується, ендометрій вкривається повністю епітелієм.
Повна інволюція матки закінчується до 15-ї доби післяродового періоду.
Роди у кролиці (окріл). Роди у кролиць в більшості випадків проходять без ускладнень і закінчуються впродовж 15–30 хв., а інколи можуть затягуватися на добу і більше та перебігати в 2 етапи: спочатку плоди виводяться з однієї матки, а через декілька годин – з другої. Кількість плодів (від 1 до 20) залежить від породи, органі-зації спаровування та умов існування вагітних самок (а отже, і випадків прихованих неповних абортів). Як правило, розмір приплоду однієї кролиці складається із 6–8 кроленят.
Кролиця з’їдає посліди, облизує кроленят, збирає їх в гніздо і вкриває пухом. При відсутності води під час окролу, кролиця може з’їдати свій приплід.
Роди у нутрії (щеніння). Середня плодючість нутрії становить 5–6 нутренят. За два роки від самки можна отримати 5 приплодів.
У більшості випадків роди у нутрії відбуваються вночі або дуже рідко вдень. Піс-ля народження кожного нутреняти самка з’їдає послід. У теплому гнізді нутренята швидко обсихають і легко знаходять соски матері, які до початку щеніння наповню-ються молоком. Вранці, після щеніння, необхідно оглянути нутренят, визначаючи їх стан і стать, прибрати гніздо, забруднену підстилку і замінити свіжою, видалити, якщо вони є, мертвих нутренят.
Роди у норок (щеніння). Звичайно роди бувають вночі або вранці. Середня три-валість родів 1,5–3 години. Щенята народжуються з масою 9–12 г і розміром 5–7 см, сліпі, беззубі, із закритими вушними раковинами. У нормального, міцного щеняти повне черевце без зморшок, а шкіра рожева, бархатиста і пружна на дотик. Слабі щенята мають спале, зморшкувате черевце, слабий писк. Середня плодючість норки становить 5–6 щенят. Випадки патологічних родів у норок бувають порівняно рідко. Про стан новонароджених щенят судять за їх писком. Нормальний, періодичний писк, коли самка виходить з будиночка за кормом є вірною ознакою того, що щеніння про-йшло нормально. Через 2–3 години щенята майже перестають пищати.
Роди у сріблясто-чорної лисиці (щеніння). Середня плодючість самок стано-вить 4–6 цуценят з коливаннями від 1 до 11. Щеніння проходить вночі або вранці, рідко вдень або ввечері і втручання практично не потребує. Якщо щеніння пройшло нормально, то самка весь час знаходиться у будиночку, звідки періодично чути нор-мальний писк цуценят, який швидко припиняється. Здорові лисенята у гнізді лежать купою, одне на одному. Якщо самка, встаючи, їх розкидала, то вони швидко злазяться знову до купи. Волосся у новонароджених блискуче, бархатисте.
При патологічних родах самка бігає по клітці, часто присідає і, повертаючись, ніби обнюхує себе; це є ознакою того, що вона самане можерозродитись і їй потрібна акушерська допомога.
Стадійність родового процесу у лисиць аналогічна сукам і кішкам.
Фізіологія родів
10.8. Оганізація родильних відділень
Підготовка тварин до родів. У кожному тваринницькому господарстві треба мати родильне відділення, що сприяє нормальному забезпеченню перебігу родів, є ефективним заходом профілактики захворювань породіль і новонароджених, і дозво-ляє кваліфіковано надавати акушерську допомогу. Якщо ж такого відділення на фермі немає, то для цього треба виділити частину стайні, корівника, кошари або свинарни-ка – найкращу частину приміщення, по можливості ізольовану і захищену від про-тягів. Це приміщення має бути теплим, сухим і мати вентиляцію. Денники у ньому мають бути просторі, а підлога – з незначним нахилом вниз. У кожному родильному відділені відводять простору світлу кімнату або відгороджують частину приміщення для надання акушерської допомоги у випадках патологічних родів. Тут обладнують спеціальну аптечку.
На великих молочних фермах родильне відділення ділять на окремі секції – перед-родову, родову і післяродову. У родовій секції обладнують спеціальні бокси із су-цільними стінами. У боксі для проведення патологічних родів стіни облицьовують плиткою. Перед входом до кожної секції має бути дезкилимок.
Під однією покрівлею з родильним відділенням відводять приміщення для ново-народжених телят (профілакторій). Профілакторій повинен бути ізольованим від при-міщення для породіль. Новонароджені перебувають у ньому не менше 10 днів.
Поряд з родильним відділенням обладнують вигульний майданчик.
У родильне відділення тварин переводять з появою ознак наближення родів. Пе-ред цим тварину треба старанно почистити, зовнішні статеві органи, промежину, хвіст та частину крупа обробити слабким дезрозчином, копита вимити. Тут тварина повинна перебувати не менше 5–7 днів при нормальному перебігу родів та післяро-дового періоду.
Перед переведенням нової тварини у родильне відділення станок або денник для неї слід продезінфікувати і покласти свіжої підстилки, яку треба міняти щоденно.
Роботу по дотриманню родильного відділення у чистоті, організації правильної годівлі і догляду за тваринами доручають тільки підготовленій особі. В родильному відділенні організовують цілодобове чергування.
Приймання родів. У свійських тварин звичайно роди відбуваються природно, без особливих труднощів. Іноді ж процес родів затягується і ускладнюється, причому у корів це буває набагато частіше, ніж у інших видів тварин. Заздалегідь знати всі можливі ускладнення родів не можна, бо навіть при зовні цілком нормальному пере-бігу вагітності і родів у будь-який час роди можуть ускладнитися, від чого може за-гинути не тільки плід, а й породілля.
Перед родами тварину треба перевести в родильне відділення або по можливос-ті – у родильний станок, який повинен бути чистим і продезінфікованим. Слід старан-но помити і продезінфікувати зовнішні статеві органи тварини, основу хвоста і задню частину тулуба. Рекомендується у кобил ріпицю хвоста обмотати бинтом, відвести хвіст набік і прив’язати мотузкою до гриви.
Розділ 10
З появою у тварин передвісників родів треба встановити за нею цілодобовий на-гляд і мати завжди напоготові чисті акушерські петлі та дезінфікуючі речовини. Роди повинні перебігати природньо, не слід цьому перешкоджати. Якщо тварина хоче лягти, треба не перешкоджати цьому. Роди у жуйних тварин відбуваються легше і швидше, коли вони лежать на лівому боці, бо в такому положенні виведенню плода не перешкоджає рубець. Коли роди дуже затягуються, треба дослідити піхву, стан родових шляхів і плода.
Спочатку вульву обмивають дезінфікуючим розчином і підготовляють руки. Нігті на руках коротко обрізають, руки старанно миють гарячою водою з милом. Якщо на руках є рани або подряпини, їх змазують настойкою йоду і заливають колодієм. Крім того руки обробляють дезінфікуючим розчином (70° спиртом, розчином ріванолу 1: 1000 і т. ін), а потім змазують стерильним риб’ячим жиром, вазеліном або несо-лоним смальцем. Така старанна підготовка рук необхідна, щоб не занести інфекції в родові шляхи і запобігти прониканню через шкіру рук інфекції, яка може бути в родо-вих шляхах (особливо при мертвих плодах, при мацерації плода).
Після такої підготовки, склавши руку у формі клину, вводять її у піхву. Тут рукою обережно досліджують ступінь розкриття шийки матки і стан плодових оболонок. Якщо виявиться, що шийка матки трохи відкрита, плодові оболонки вже увійшли у піхву і не-має будь-яких відхилень з боку кісткового таза і м’яких родових частин, то руку витягу-ють з піхви і чекають дальшого розкривання шийки матки, надавши тварині спокій.
Якщо плодові оболонки виходять з вульви не розірваними, їх можна розірвати лише тоді, коли крізь них видно грудні кінцівки і голову або тазові кінцівки і круп плода. Ні в якому разі не можна розривати міхур раніше, бо це спричинить передчасне витікання плодових вод, плід опуститься назад у матку і роди ускладняться.
Не можна також передчасно, з силою витягувати плід. Це дуже небезпечно, бо може спричинити травмування родових шляхів. Насильне витягування плода за груд-ні кінцівки, при непідготовлених родових шляхах, приведе до того, що голівка його може завернутися догори, вниз чи набік (заворот голови плода). Для прискорення родів можна накласти мотузяні петлі на передлежачі частини плода, що перебувають уже в родових шляхах (при головному передлежанні на голову і на кінцівки, при та-зовому – на тазові кінцівки). Натягувати за кінці мотузки треба поступово, під час перейм і потуг, повільно і в напрямку осі таза. У кобил напрямок натягу повинен бути прямим, а при виході з таза – трохи донизу; у корів – прямий, а при виході з таза – тро-хи до гори, поки не вийде голівка плода, а тоді – різко вниз. Таке прискорення роблять не тільки при важких родах, а й при тазовому передлежанні, бо тривале здавлювання пуповини у ділянці дна таза спричиняє смерть плода від асфіксії.
Під час проходження голівки або таза великого плода через статеву щілину, у тва-рин може розірватись промежина. Частіше можна спостерігати це у первісток. Щоб не допустити цього треба змазувати слизову оболонку вульви при її сухості жиром або вазеліном; під час виведення голівки плода треба верхній кут статевої щілини об-хопити рукою, а голівку плода притискати донизу.
Фізіологія родів
Коли більша частина плода вже вийшла з родових шляхів при стоячому положенні тварини, акушер повинен підтримати його руками. Цілком очевидно, що при виході плода у лежачої роділлі ззаду доцільно постелити клейонку або чисту суху солому.
При виході новонародженого пуповина розривається під тягарем його маси. Якщо у жуйних тварин звичайно пуповина розривається і при лежачому положенні роділлі, то у кобил цього не буває. У свиней пуповина міцна і від маси плода часто не розри-вається. В даному разі розриву пуповини сприяють активні рухи новонародженого. У м’ясоїдних пуповина дуже міцна, але її перекушує роділля.
Після народження плода у породіллі звичайно настає період спокою. Потуги при-пиняються, і тварина стоїть або лежить спокійно, захоплена турботою про новонаро-дженого.
Надалі треба продовжувати нагляд за відходом посліду. Ні в якому разі не можна прискорювати відокремлення посліду потягуванням його за ті частини, що виступа-ють зродових шляхів. Не рекомендується і відокремлювати штучно послід до певного часу, бо таке втручання без потреби травмує матку. Частини посліду у великих тварин звичайно звисають з вульви і іноді аж до підлоги. У таких випадках рекомендується зав’язувати їх вузлом, щоб тварина не наступила на них ногою. Корові до пійла дають 300–400 г цукру.
Коли послід відокремиться, негайно оглядають його, щоб переконатися, чи не за-лишилися в матці рештки плодових оболонок. Потім, обливши його розчином креолі-ну, карболової кислоти або лізолу, закопують у землю. Залишати послід коло породіл-лі не можна, бо всі види тварин схильні поїдати його.
Відокремленням посліду закінчуються роди. Проте треба пам’ятати, що в перші 2–3 години після родів можуть виникати ускладнення у вигляді випадіння матки, а тому протягом цього часу тварину не можна залишати без нагляду.
Питання для самоконтролю
1. Які основні причини родів?
2. Які ознаки є передвісниками родів? 3. Які стадії виділяють у процесі родів?
4. Від чого залежить нормальний перебіг родів? 5. Якими є основні правила надання родопомочі?
6. Якими змінами у статевих органах і цілому організмі самки супроводжується піс-ляродовий період?
7. Що розуміють під пельвіметрією?
8. Що розуміють під положенням, позицією, передлежанням та членорозміщенням? 9. Які особливості перебігу родів у корів?
10. Які особливості перебігу родів у кобил? 11. Які особливості перебігу родів у свиней?
| 11. |
Під патологією родів треба розуміти такий перебіг стадій родів, коли вони не мо-жуть самостійно закінчитись народженням живого і здорового приплоду та своєчас-ним відділенням і вигнанням із матки фетальної частини плаценти та навколоплідних рідин. Частота і характер патології родів визначають стан організму матері і плода.
За нормального розвитку таза матері і при відповідності його анатомічних пара-метрів промірам плода патологія родів виникає в результаті порушення функціональ-ної активності матки, піхви і її присінку, або патологічних змін у них, що створюють перешкоди в родовому шляху для виведення плода.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!