Поняття міжнародних економічних відносин. Світова економіка. Типи міжнародних економічних відносин: виробнича кооперація, торгівля, валютно-фінансові операції
Однією з відмінних особливостей світового господарства другої половини 20 ст. є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Відбувається розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупованнями, окремими організаціями. Отже, визначимо, що міжнародні економічні відносини це економічні відносини між державами, регіональними угрупованнями, транснаціональними корпораціями та іншими суб’єктами світового господарства. Тобто, міжнародні економічні відносини — це система різноманітних господарських зв’язків між державами та іншими суб’єктами національних економік, яка сформувалася під впливом розвитку міжнародного поділу праці, продуктивних сил, економічного, соціального та політичного їх устрою з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання благ у міжнародному масштабі.
Держава є головним суб’єктом системи світового господарства, саме тому має безпосередній вплив на функціонування цієї системи. Головна роль держави — створення поля для діяльності інших суб’єктів різних рівнів через укладання угод та договорів про двостороннє чи багатостороннє співробітництво. До специфічних суб’єктів міжнародних економічних відносин належать багатонаціональні корпорації, міжнародні спільні підприємства тощо.
На сучасному етапі головними суб’єктами міжнародних економічних відносин є національні господарства, регіональні інтеграційні угрупування країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації.
|
|
|
Міжнародні економічні відносини включають у себе валютно-фінансові, торговельні, виробничі, трудові та інші відносини. Таким чином, основними формами економічних відносин, через які проявляється функціонування світової системи господарства, є:
1. Міжнародна торгівля ― це форма функціонування світового ринку, під яким розуміється система обміну товарами й послугами на міжнародному рівні. Світовий ринок є складовою частиною світового господарства. Характерною особливістю світового ринку на сучасному етапі є відносно високий ступінь його монополізації, оскільки світова торгівля стає ареною панування міжнародних монополій, особливо транснаціональних. Істотно впливає на розвиток міжнародної торгівлі також державна зовнішньоекономічна політика.
2. Міжнародний рух капіталу. Найважливішою тенденцією в міжнародних економічних відносинах з 20 ст. стало те, що поруч з вивозом товарів набуває все більшого значення вивіз капіталу. В сучасних умовах це практично основна форма міжнародних економічних відносин. Торгові відносини між виробниками (продуцентами) та споживачами (консументами) різних держав передбачають обмін товарами, послугами та інформацією на підставі актів купівлі-продажу. Відносини між державами у цій сфері полягають у встановленні рамкових правил регулювання торгівлі між собою.
|
|
|
3. Міжнародна міграція робочої сили. Створення великої машинної індустрії викликав розвиток і такої форми міжнародних економічних відносин, як міжнародна міграція робочої сили. Вона проявляється в еміграції (виїзді робочої сили за кордон) та імміграції (приплив робочої сили з-за кордону). Звичайно, на міжнародну міграцію робочої сили впливають і національні, й політичні, й ідеологічні фактори. Проте визначальними виступають фактори економічні.
4. Міжнародний обмін технологіями. В умовах НТР великих масштабів досягає міжнародний технологічний обмін. Він відбувається в різних формах, які включають продаж готових товарів, комплектуючого обладнання для виробництва, а також патентів, ліцензій, ноу-хау.
5. Міжнародні валютні відносини. У зв’язку з тим, що практично всі міжнародні економічні відносини мають вартісне вираження й опосередковуються грошовими формами, між країнами світового господарства формуються певні міжнародні валютні відносини. Інвестиційні відносини полягають у стосунках між державними та недержавними інституціями, що передбачають вкладення валютних інвестицій у розвиток господарства інших країн.
|
|
|
6. Міжнародні кредитні відносини. На основі руху позичкового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин виникає міжнародний кредит. Він означає надання в масштабі світового господарства валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, строковості й платності. Суб’єктами (кредиторами й позичальниками) міжнародних кредитних відносин виступають банківські й промислові корпорації, державні організації, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні інститути. Міжнародний кредит відображає процес інтернаціоналізації світового виробництва.
Визначальними поняттями обох дефініцій міжнародних економічних відносин є міжнародний поділ праці та світове господарство. Світова економіка виникла завдяки міжнародному поділу праці, що спричинило за собою як поділ виробництва (тобто міжнародну спеціалізацію), так і його об’єднання ― кооперацію. Міжнародний поділ праці — найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація країн і обмін продукцією визначеної кількості та якості. Сучасне світове господарство (світова економіка) ― це глобальний економічний організм, сукупність національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, що підкоряється об’єктивним законам ринкової економіки. Світове господарство — сукупність національних господарств, взаємопов’язаних міжнародними економічними відносинами з відповідним механізмом регулювання та керування.
|
|
|
Визначальними рисами сучасного світового господарства називають: інтенсивний розвиток ринку товарів на основі міжнародної торгівлі; вільний рух чинників виробництва у формі інтенсивного вивезення капіталу, технологій та робочої сили; зосередження виробництва товарів переважно у межах ТНК; зростання самостійності фінансових відносин щодо міжнародної торгівлі (широкий розвиток кредитних та інвестиційних відносин); розвиток системи міжнародних економічних організацій; лібералізація зовнішньоекономічної політики держав світу.
У цілому світову економіку можна визначити як сукупність національних господарств і недержавних структур, об’єднаних міжнародними відносинами. Світове господарство є складною системою. Вся сукупність національних економік скріплена рухом товарів, послуг і факторів виробництва. На цій основі між країнами виникають міжнародні економічні відносини, тобто господарські відносини між резидентами і нерезидентами. Міжнародні економічні відносини включають багаторівневий комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними об’єднаннями і суб’єктами, а також окремими підприємствами.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!