Резерви підвищення ефективності використання матеріальних запасів товариства



 

Жодне підприємство, навіть те, що не займається виробничою діяльністю, а працює наприклад в сфері послуг не може обходитись без матеріальних запасів, у тій чи іншій формі, а тим більше сільськогосподарське товариство, виробнича діяльність якого на пряму залежить від забезпеченості матеріальними запасами, необхідними для виробництва сільськогосподарської продукції, їх вчасного постачання, розподілу, та збуту як готової продукції. Політика управління матеріальними запасами та іншими поточними активами полягає в раціоналізації їх обігу і оптимізації структури джерел їх формування. Задачі управління полягають у забезпеченні безперебійності виробничого процесу, прискоренні обертання оборотних засобів, забезпеченні ліквідності і платоспроможності, підвищенні рентабельності оборотних активів, мінімізації ризиків і втрат в процесі їх формування і використання.

Ефективне управління поточними активами та обігом матеріальних запасів у тому числі веде до збільшення доходів та знижує ризик дефіциту грошових коштів підприємства. За допомогою оптимального управління грошовими коштами, дебіторською заборгованістю та товарно-матеріальними запасами підприємство може максимізувати норму прибутку та мінімізувати свою ліквідність і комерційний ризик.

Для безперебійного здійснення господарської діяльності підприємство повинно мати достатній розмір запасів сировини та матеріалів, готової продукції, товарів для торгівлі і т.д. Політика управління товарно-матеріальними запасами полягає в оптимізації їх розміру і прискорення їх обігу.

Управління товарно-матеріальними запасами полягає у вирішенні наступних задач:

1) визначення оптимального розміру грошових коштів для формування запасів товарно-матеріальних цінностей;

2) мінімізація витрат по обслуговуванню запасів;

3) визначення оптимального часу для поповнення запасів товарно-матеріальних цінностей;

4) визначення раціональних способів закупівлі товарно-матеріальних цінностей;

5) забезпечення своєчасного залучення в обіг зайвих поточних активів.

Важливим моментом фінансового управління товарно-матеріальними запасами є обґрунтування раціонального способу їх закупівлі. При цьому потрібно усвідомлювати, що немає ідеального способу закупівель і конкретний вибір повинен базуватися на аналізі всіх плюсів і мінусів кожної з можливих альтернатив, врахуванні конкретних умов і задач діяльності.

Управління товарно-матеріальними запасами пов’язане з компромісом між витратами по збереженню товарно-матеріальних запасів та прибутком від володіння ними. Різні номенклатурні позиції товарно-матеріальних запасів відрізняються за вартістю, доходністю, площею, яку вони займають; при чому чим більший об’єм запасів, тим вища вартість їх зберігання, страхування від нещасного випадку та крадіжки. З іншої сторони, збільшення товарно-матеріальних запасів знижує ризик скорочення потенційних продаж через відсутність товарів на складі і сповільнення виробництва, викликаного недостатніми товарно-матеріальними запасами. Крім того, великі об‘єми закупок призводять до збільшення скидок з продажу. Деякі із основних шляхів удосконалення управління поточними активами для СТОВ «Старокотельнянське» наведено нижче в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Шляхи удосконалення управління виробничими запасами

Заходи Шляхи досягнення Отриманий результат
Покращення управління товарно-матеріальними запасами 1.Реалізація виробів, які користуються невеликим попитом за нижчою ціною. 2.Визначення оптимального розміру замовлення та моменту його поновлення Зниження витрат за зберігання, підвищення притоку грошових коштів

 Джерело: ( )

У сільськогосподарському підприємстві вся виробнича діяльність на пряму пов’язана із ефективним використанням товарно-матеріальних запасів. Так, усім відомо що урожайність сільськогосподарських культур залежить значною мірою від дотримання технології посіву та обробітку, а також залежить від дотримання строків виконання робіт, проте, вчасне проведення робіт залежить від наявності паливно-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив та засобів захисту, вони ж на даний час складають вагому частку матеріальних затрат на виробництво, тим самим впливають на собівартість та ціну реалізації. Не забезпеченість відповідними матеріальними запасами, та відсутність коштів, не урегульованість цін, які реагують на ринкову кон’юнктуру призводять до значних втрат, які несуть сільськогосподарські підприємства, основними з них є: зниження врожайності, загибель сільгоспкультур, а відповідно і значні збитки виробників.

Наявність підготовлених складських приміщень, зерносховищ, силососховищ, організація роботи комори в цілому також є важливим чинником для нормальної виробничої діяльності господарства, іноді неможливість розмістити та зберегти зібраний врожай є дуже важливою проблемою, оскільки продукція вимагає особливих умов обробки і зберігання, і те на виробництво чого було затрачено багато часу зусиль, коштів та матеріалів, можна втратити за декілька днів, якщо не вжити відповідних заходів.

Велику увагу потрібно також приділяти, обігу добрив та засобів захисту, нажаль сучасне конкурентоспроможне виробництво без них неможливе, необхідно вчасно їх придбати, забезпечити відповідні умови зберігання, оптимально розрахувати потреби в даних засобах, оскільки вони коштують не дешево та мають обмежений строк придатності.

Посівний та посадковий матеріал, для вирощування сільськогосподарських культур – одна з найбільш важливих складових виробництва, оскільки від його якості на пряму залежить урожайність та валовий збір культур звичайно при дотриманні технології, забезпечення посівним матеріалом, як і паливно-мастильними та міндобривами – одна із важливих складових майбутнього врожаю, а відповідно доходності чи збитковості господарства. Необхідно завчасно проконтролювати якість, обсяг, та умови зберігання посівного та посадкового матеріалу, забезпечити, заготівлю власного, чи закупівлю нового.

Щодо тваринництва, то основними матеріальними запасами, є запаси кормових культур, їх заготівля зберігання, та оптимальне використання – основа розвитку галузі тваринництва, крім того важливим є використання кормових добавок та комбікормів. Тут також необхідно забезпечити вчасну заготівлю, постачання та оптимальні умови зберігання.

Отже, можемо зробити висновок, що для підвищення ефективності виробничої діяльності в господарстві необхідно здійснити ряд заходів по оптимізації системи управління товарно-матеріальними запасами, реорганізувати систему обліку, постачання та зберігання з метою забезпечення ефективного контролю за їх закупівлею та використанням.

 


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 62; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!