АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ В СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИКІВ
Свою відповідь на питання слід розпочати з розуміння того, що наркотичними засобами і психотропними речовинами визнаються лише ті, які до них віднесені Комітетом з контролю за наркотиками.
Розглянути питання про незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або присохотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Безпосереднім об’єктом є суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, родовим – здоров’я населення.
Наркотичні засоби – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.
Психотропні речовини – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, або поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.
Продовжуючи розкривати тему студент повинен охарактеризувати об’єктивну сторону правопорушення, яка полягає у наступному:
- незаконне виробництво;
- незаконне придбання;
- незаконне зберігання;
- незаконне перевезення;
- пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
|
|
|
Якщо під час контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у діях осіб виявлено ознаки адміністративного правопорушення чи злочину, Комітет надсилає інформацію або подає матеріали до відповідних правоохоронних органів, що проводять боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Студент повинен проаналізувати суб’єкт та суб’єктивну сторону правопорушення у сфері обігу наркотиків.
Суб’єкт : загальний, тобто осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона:прямий умисел. До того ж, як вже зазначалося, у особи не повинно бути мети збуту зазначених речовин.
ТЕМА №23
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ТРАНСПОРТІ
Свою відповідь на питання цієї теми слід розпочати з усвідомлення того, що управління транспортом здійснюється відповідними органами державної виконавчої влади. Вищий орган загальної компетенції – Кабінет Міністрів України приймає постанови, на основі яких забезпечує загальне керівництво усіма видами транспорту.
Центральним органом виконавчої влади у цій галузі є Міністерство транспорту України.
Керівництво підприємствами транспорту та дорожнього господарства Мінтранс здійснює через департамент автомобільного транспорту. Положення про цей орган затверджено Кабінетом Міністрів України.
|
|
|
Транспорт є джерелом підвищеної небезпеки. Підприємства всіх видів транспорту зобов’язані забезпечувати безпеку життя і здоров’я людей, безпеку експлуатації транспортних засобів та охорону довкілля. Порушення правил безпеки таїть в собі небезпеку заподіяння шкоди людини або господарським інтересам.
Безпека руху – це унормований процес руху, експлуатації транспортних засобів, що включає можливість заподіяння матеріальної або фізичної шкоди. Ці норми містяться в правилах експлуатації різних видів транспорту, транспортних кодексах (наприклад, Кодексі торгового мореплавства України), статутах (Статут залізниць України), правилах (Правила дорожнього руху України), інструкціях заводів-виготовлювачів тощо.
Адміністративні правопорушення на транспорті поділяються залежно від виду транспорту, а за змістом це в основному порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на транспорті.
Адміністративними правопорушеннями на різних видах транспорту, за які настає адміністративна відповідальність.
|
|
|
За вчинення правопорушень на транспорті застосовуються такі адміністративні стягнення як попередження, штраф, оплатне вилучення, позбавлення спеціального права.
ТЕМА №24
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК І ГРОМАДСЬКУ БЕЗПЕКУ
Свою відповідь на питання цієї теми слід, перш за все, почати з того, що громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Серед гарантій забезпечення громадської безпеки важливе місце займають адміністративно-правові засоби, до яких належать заходи організаційного характеру, адміністративного примусу, в тому числі адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки і правопорядку. Вивченню цих засобів, узагальненню практики їх застосування у адміністративно-правовій літературі до цього часу приділяють дещо замало уваги, а тому доцільно проведення комплексного наукового дослідження з визначеної проблематики – адміністративно-правового забезпечення громадської безпеки.
|
|
|
Слід також зазначити, що заходи, які здійснює держава та її органи щодо боротьби з адміністративними правопорушеннями в сфері громадської безпеки є недостатньо ефективними. Значна кількість адміністративних правопорушень веде до створення загрози конституційним правам і свободам громадян, життєво важливим інтересам держави, тому забезпечення громадської безпеки вимагає здійснення різнобічних організаційних, технічних, виховних та інших заходів, серед яких важливе місце займають адміністративно-правові засоби впливу щодо підтримання громадської безпеки і правопорядку.
В сучасних умовах важливого значення набувають дослідження форм запобігання адміністративним правопорушенням, науково обґрунтоване визначення шляхів зростання ефективності адміністративно-правових норм, що регулюють забезпечення громадської безпеки.
ТЕМА №25
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК УПРАВЛІННЯ
Свою відповідь на питання цієї теми слід почати з того, що незважаючи на багаторазове використання в чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення терміна “встановлений порядок управління”, законодавчого визначення його поняття немає. Інколи це поняття змішують з поняттям державного управління в цілому, хоч, очевидно, що це неправильно. Державне управління як різновид державної діяльності значно ширше від поняття “встановлений порядок управління”.
Широке коло суспільних відносин, що стосуються встановленого порядку управління у найрізноманітніших сферах державного управління, і виступає родовим об'єктом цієї групи адміністративних правопорушень.
Безпосередніми ж об’єктами правопорушень цієї групи є конкретні відносини або їх більш звужене коло в даній сфері (скажімо, суспільні відносини, пов’язані з функціонуванням паспортної системи, дозвільної системи).
З об’єктивної сторони ця група правопорушень характеризується тим, що протиправні діяння можуть скоюватись у найрізноманітніших формах - як шляхом протиправних дій (наприклад, злісна непокора, самоуправство, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції), так і шляхом бездіяльності (наприклад, окремі порушення паспортних правил, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду або подання судді, прокурора, слідчого, органу дізнання).
Більшість правопорушень цієї групи утворюють формальні склади – наявності шкідливих наслідків при цьому не потрібно.
Слід відмітити, що диспозиції багатьох статей цієї глави мають відсильний характер, тобто з метою конкретизації окремих обставин правопорушення виникає необхідність звертатись до різних спеціальних правил, установлених у тій чи іншій галузі даної сфери правового регулювання.
ТЕМА №26
АДМІНСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЙНІ ДІЯННЯ
Свою відповідь на питання цієї теми слід розпочати з усвідомлення того, що використання особами владних повноважень, наданих їм державою, можливостей щодо реалізації у своїх власних інтересах і в інтересах свого оточення прав і свобод, які гарантовані всім однаково, всупереч принципам моралі і справедливості, інтересам інших людей, породжує зловживання. І корупція – основне серед них. Своїм існуванням вона суттєво обмежує конституційні права і свободи людини і громадянина, непоправно шкодить моральним засадам нації, іміджу нашої держави, її владним потенціям як в національному, так і в міжнародному вимірі.
Особлива небезпека корупції полягає в тому, що вона як ракова пухлина перероджує державний апарат, призводить до незворотних змін у ньому, які можна виправити тільки “хірургічним шляхом”. Але найголовніше є те, що корупція – це каталізатор організованої злочинності, одна з необхідних складових її “середовища існування”.
Основні ознаки корупції, що випливають із її законодавчого визначення.
Серед правових заходів протидії корупції особливе місце становлять адміністративно-правові заходи, важливою складовою яких є адміністративна відповідальність.
Особливості адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.
Склад корупційного правопорушення – це встановлена Законом України “Про боротьбу з корупцією” сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається корупційним правопорушенням.
Родовим об’єктом корупційних правопорушень є встановлений порядок здійснення службових повноважень особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Законодавець ділить корупційні правопорушення на дві групи: корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією.
Дисциплінарна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення є похідною від адміністративної відповідальності за такі ж самі проступки.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!