Загальна характеристика правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг
Відповідно до положень Паризької конвенції про охорону промислової власності товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і вказівки про походження чи найменування місця походження поряд з винаходами, корисними моделями і промисловими зразками охоплюються категорією «промислова власність». Водночас у процесі становлення інститутів інтелектуальної власності та джерел їх правового регулювання почали виразніше виявлятися певні відмінності між винаходами, корисними моделями, промисловими зразками й товарними знаками, знаками обслуговування, фірмовими найменуваннями, географічними зазначеннями. Відповідно в системі права інтелектуальної власності виділився окремий інститут, який в літературі називають правовими засобами індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
До правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг за законодавством України належать такі об'єкти права інтелектуальної власності:
комерційне (фірмове) найменування;
торговельна марка (знак для товарів і послуг);
географічне зазначення.
Спільною рисою, що поєднує вказані об'єкти і водночас відрізняє їх від інших об'єктів права інтелектуальної власності, є їхнє призначення. Вони індивідуалізують учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Комерційне (фірмове) найменування індивідуалізує самого суб'єкта, а торговельні марки та географічні зазначення є засобами індивідуалізації товарів, послуг.
|
|
|
Комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення є об'єктами цивільних прав саме завдяки тому, що дозволяють індивідуалізувати певного суб'єкта, товар чи послугу. Це відрізняє їх від багатьох інших об'єктів права інтелектуальної власності, що виступають в цивільних відносинах як результати творчої діяльності (твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції та ін.). Це позначається на особливостях правового режиму засобів індивідуалізації:
оскільки комерційні найменування, торговельні марки й географічні зазначення не є результатами творчої діяльності, у відносинах, що виникають з приводу цих об'єктів, немає такого суб'єкта, як творець. Відповідно щодо таких об'єктів не передбачено особистих немайнових прав. Зміст права інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації становлять лише майнові права;
оскільки основна функція цих об'єктів полягає в індивідуалізації певної особи, товару чи послуги, законодавство до певної міри обмежує оборотоздатність майнових прав на них. Право на комерційне найменування може передаватися іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом чи його частиною. Право на торговельну марку може передаватися іншій особі, але за умови, що це не вводитиме в оману споживача. Географічне зазначення взагалі не є об'єктом чиїх-небудь виключних прав, тому право на географічне зазначення не може переходити до іншої особи за договором.
|
|
|
Поняття комерційного найменування
Законодавство України не містить визначення комерційного (фірмового) найменування. В науковій літературі його суть зводиться до того, що це певне позначення (найменування), під яким підприємець виступає в цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу поряд з іншими учасниками цивільного обороту. Мета: індивідуалізувати певну особу в процесі здійснення нею діяльності з виробництва або реалізації товарів, надання послуг. Це функція індивідуалізації, як і в торговельної марки, однак остання індивідуалізує самі товари і послуги, а комерційне найменування – суб’єкта і його діяльність в цілому.
Критерії охороноздатності комерційних найменувань
Стаття 489 ЦК України встановлює загальні критерії надання комерційному найменуванню правової охорони. Ними є наявність розрізнювального характеру комерційного найменування та відсутність оманливості комерційного найменування. Частина 3 ст. 33 ГК України також встановлює, що використання у комерційному найменуванні власного імені громадянина є правомірним, якщо до власного імені додається будь-який відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого суб’єкта господарювання.
|
|
|
Право на комерційне найменування виникає з моменту першого використання цього найменування і охороняється без обов’язкового подання заявки на нього або реєстрації комерційного найменування.Комерційне найменування охороняється незалежно від того, чи є воно частиною торгової марки.Законом також передбачається, що комерційні найменування можуть вноситись до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Закону, який би встановлював порядок ведення реєстру, на сьогоднішній день не прийнято.
Конспект Кохановської:
-Істиність (не повинно вводити в оману споживачів щодо діяльності)
-постійність (завжди у відносинах використовує саме це ім'я)
-виключність (не можуть мати однакові ком найменування різні особи)
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!