Пред'явлення для впізнання людей.



 

Перед пред'явленням для впізнання людини, як ми вже з вами говорили, потрібно провести допит особи, що пізнає.

 

У допиті повинні бути встановлені і зафіксовані прикмети й особливості по яким можна провести впізнання особи.

У попередньому протоколі допиту особи, що пізнає висвітлюються такі питання:

· загальні ознаки особи, що пізнається (стать, ріст, приблизний вік);

· статура, осанка, положення голови, частин обличчя, чола, брів, очей, носа, рота, підборіддя, вух)

· якщо людина без головного убору, відзначається довжина, густота, колір волосся, зачіска;

· докладно описуються явно помітні прикмети особи (шрами, пігментні і родимі плями й ін.)

· докладно відзначаються ознаки одягу (її вид, покрій, розміри, колір, матеріал, стан одягу).

· одним з найважливіших моментів є підбір осіб, серед, яких пред'являється особа, що пізнається. Люди повинні підбиратися за принципом загальної подібності. Враховується національність, вік, статура, ознаки обличчя, колір волосся, овал обличчя, одяг (по кольору, роду, формі).

 

Слідчий, приступаючи до пред'явлення для впізнання, роз'ясняє учасникам їхні права і обов'язки.

 

Спочатку поняті і дві людини, серед яких буде пред'являться особа, що пізнається, запрошуються у відведену для цього кімнату.

 

Після цього запрошують особу, що пізнається і слідчий роз'ясняє йому мету виклику і пропонує зайняти місце серед пред'являємих по своєму вибору.

 

Після цього у кімнату запрошують особу, що пізнає, якому пропонується уважно оглянути пред'явлених на тих місцях, де вони знаходяться.

 

Зрозуміло, що особі, що пізнає не можна повідомляти будь-які відомості про осіб, що пред’являються (їх прізвища, імена і т.д.) або будь-яким іншим засобом акцентувати його увагу на одному із пред'явлених.

У випадках впізнання конкретної особи, пізнавачем повинні бути названі ознаки, по яких він її пізнав.

 

При негативному результаті впізнання, особа, що пізнає повинна пояснити причини.

 

Якщо виникає необхідність пред'явлення декількох осіб одному, то пред'явлення для впізнання кожного з них проводиться окремо.

Пред'явлення для впізнання людини може бути виконано ще по таких ознаках:

По динамічним (функціональним) ознакам, по особливостям голосу, мови.

 

· При пред'явленні для впізнання по голосу й особливості мови, Голосова характеристика і мова запропонованих не повинна мати істотних розходжень.

· Ознаками усного мовлення, що використовуються при впізнанні служать дефекти і специфічні обороти, слова і мова.

· Ознаки голосу - це його висота, сила і тембр. Особа, що пізнається сам обирає порядок прослуховування свого голосу і мови.

· Проте, ці ознаки, при бажанні, можуть бути змінені, впізнання по ним має деякі особливості.

· Спочатку особа, що пізнається не повинна знати про проведене впізнання.

· При понятих слідчий веде заздалегідь придуману бесіду з пред'явленим, стараючись щоб їхня розмова звучала достатньо тривалий час.

· У залежності від обставин слідчий може запропонувати пред’явленим підвищити або понизити голос, повторити якусь фразу, слово, букву. Доцільно при цьому вести магнітофонний запис.

· Весь цей час особа, що пізнається розмовляє з іншими особами, а особа, що пізнає знаходиться в сусідній кімнаті, відкіля добре чує їхню розмову.

Наприклад: обвинувачуваний знав, що буде проводиться впізнання по голосу і схитрував, голос змінив і вся процедура впізнання по голосу провалилася і докази втратились.

Пред'явлення впізнання по ході:

 

Пред'явлені повинні мати подібність по ході.

 

Варто заздалегідь домовитися про сигнали, які слідчий буде подавати пред'явленим із метою:

- зміни напрямку;

- швидкості, руху;

- пози і про номери, під якими вони будуть фігурувати.

· Називати пред'явлених по прізвищу не можна. Потім слідчий пропонує пред'являємому визначити, яким по рахунку він бажає іти, намічає маршрут і особа, що пізнає йде разом з іншими.

· У випадку впізнання з'ясовується, по яких прикметах ходи пізнана людина.

· Сам процес ходьби бажано зафіксувати за допомогою відеозапису.

Поняття, завдання і значення судових експертиз у кримінальному судочинстві.

 

Відомо, що в Україні приділяється особлива увага розвитку експертних досліджень.

 

За останні роки в практиці правоохоронних органів по використанню даних різних галузей природничо-технічних наук при розслідуванні злочинів накопичений певний позитивний досвід.

 

Сьогодні створено новий структурний підрозділ у системі експортно-криміналістичної служби МВС України — криміналістичний центр — у рамках якого організовано проведення не лише традиційних, але й нових видів експертиз.

 

Активно розвиваються експертні криміналістичні дослідження в системі МЮ України (КНДІСЕ, ХНДІСЕ). Збільшився чисельно і якісно кадровий склад експертів-криміналістів органів внутрішніх справ.

 

При Українській академії внутрішніх справ відкрито експертно-криміналістичний факультет по підготовці кадрів експертів-криміналістів для органів внутрішніх справ, діє факультет підвищення кваліфікації експертів-криміналістів.

 

На кафедрах криміналістики Національної юридичної академії, Київського державного університету, Української академії внутрішніх справ, Університету внутрішніх справ ведуться цікаві наукові розробки в галузі криміналістичної одорології, криміналістичної голографії, застосування мікроскопії, радіоактивних ізотопів, дослідження в інфрачервоних пучках, вивчаються питання застосування лазерів у криміналістиці.

 

Ведуться розробки по впровадженню в практику сучасних електромагнітних, радіоскопічних, голографічних та теплових методів для вирішення ряду пошукових криміналістичних завдань.

Завершені цікаві наукові дослідження в галузі психологічної експертизи, одорологічної експертизи, експертизи голосу людини, екс­пертизи звукового середовища, експертизи різних джерел звуку, екс­пертизи звуковідеозаписуючих об'єктів.

 

На черзі стоять проблеми експертизи комп'ютерних систем, експертизи комп'ютерних банків даних, авторознавчої експертизи в плані розширення її можливостей, експертизи поліграфічної продукції, виконаної на сучасних комп'ю­терних комплексах, експертизи слідів зубів людини, експертизи слідів механізмів, пристроїв та обладнання, портретної експертизи, експертизи паперових вітчизняних та іноземних грошових знаків, експертизи цінних паперів, експертизи об'єктів рослинного поход­ження, ґрунтознавчої експертизи, екологічної експертизи, експертизи індивідуальної приналежності крові та виділень людини методом генотипоскопії, товарознавчої експертизи автотранспортних засобів, електротехнічної експертизи, експертизи вибухових пристроїв, вибу­хових речовин, продуктів вибуху, фрагментів вибухових пристроїв, динаміки вибуху, експертизи магнітних носіїв, пристроїв для запису звуку та зображення, слідів звуко та відеозаписуючих пристроїв, соціолінгвістичної експертизи та багато інших.

 

Подальше удосконалення судової експертизи неможливе без законодавчої роботи, яка сьогодні інтенсивно ведеться в Україні.

 

Важливою є координація діяльності та об'єднання зусиль усіх експертних установ держави по оптимальному використанню інтелектуальної (експертних кадрів) та інструментальної бази з метою найбільш пов­ного і дійового задоволення потреб слідчої та судової практики в проведенні експертних досліджень.

 

В даному довіднику приведені основні види судових експертиз, які проводяться сьогодні в експертних установах Міністерства юстиції.

 

Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України.

 

Крім того, протягом останніх років Україна уклала з рядом країн близького і далекого зарубіжжя (Естонією, Грузією, Казахстаном, Латвією, Литвою, Молдовою, Узбекистаном, В'єтнамом, Китаєм, Македонією, Монголією, Польщею, Чехією та ін.) договори та угоди про співробітництво в галузі правової допомоги, якими регулюються, зокрема, і правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.

 

Цими документами встановлюються порядок виклику експертів за кордон, гарантії захисту експертів, право на відшкодування експерту витрат на проїзд і перебування, право на оплату виконаної роботи тощо.

 

Згадані документи не наводяться, оскільки цього не дозволяє обсяг нашого збірника.

 

Не можна обминути увагою і те, що між Міністерством юстиції України та міністерствами юстиції Азербайджану Грузії укладено відповідно угоду (від 24 березня 1997 р.) та догові) (від 4 листопада 1996 р.) про співробітництво в галузі судової експертизи.

 

Цими документами передбачаються проведення спільної наукової роботи з основних проблем судової експертизи, удосконалення існуючих та створення нових методів і методик судової експертизи, обмін досвідом експертної практики.

 

Формами співробітництва визначено такі напрями діяльності, як обмін інформацією з науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, нових навчальних, методичних і довідкових видань, проведення наукових конференцій, виставок у галузі криміналістики і судової експертизи; координація наукової роботи з проблем судової експертизи у формі спільної розробки методів і методик судової експертизи, виконання наукових розробок за заявками однієї із сторін; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів; взаєморецензування наукових розробок, експертних висновків; надання науково-методичної, консультативної, технічної допомоги з питань наукової і експертної діяльності тощо.

Основними завданнями, які вирішуються судовими експертами являється:

1. Ідентифікація об'єктів (людей, тварин, рослин, предметів).

2. Діагностика механізму події (часу, засобу і послідовності дій, подій, явищ, причинному зв'язку між ними та інше).

3. Експертна профілактика, діяльність по виявленню обставин, сприяючих вчиненню злочину.

 

Об'єктами експертизи в основному є речові докази, дослідження людей, предметів механізмів та агрегатів, речовини, матеріалів та виробів, документів, виділення людини, частини його тіла та трупи, різні об'єкти рослинного та тваринного походження.

 

Висновок експерта є одним із передбачених кримінальне — процесуальним законом джерел доказів.

 

Згідно зі ст. 75 КПК України експертизи призначаються у випадках, коли для вирішення певних питань, потрібні наукові, технічні або інші "спеціальні знання".

Вони є "спеціальними" в тому розумінні, що ними володіє обмежене коло спеціалістів, які мають відповідну професійну підготовку.

 

Будь—яка експертиза призначається і проводиться тільки після порушення кримінальної справи.

 

У висновку даються пояснення експерта отримані шляхом оцінки результатів дослідження.

 

Таким чином застосування "спеціальних знань" і дача висновку, це два взаємопов'язаних факти, які відрізняють експертизу від інших способів встановлення фактичних даних.

· В разі необхідності по справі може бути призначено декілька експертів по одній експертизі. Питання про кількість експертів вирішує слідчий, прокурор, суд (ст. 75 КПК України) в залежності від виду, складності і об'єму експертного дослідження, тут залучаються експерти однієї спеціальності.

 

· А якщо призначається комплексна експертиза, то в дослідженні беруть участь спеціалісти різних областей, тобто різних галузей знань. В практиці мають місце випадки, коли висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, в таких випадках призначається повторна або комплексна експертиза.

Наприклад відбулося ДТП, при якій зіткнулося 2 автомобіля: ЗІЛ — 130 і пасажирський автобус, в результаті чого два пасажири загинуло.

 

Зіткненню передував виїзд за осьову смугу водієм автобусу, який послався на непередбачені несправності рульового управління.

 

При огляді місця ДТП брав участь спеціаліст автотехнік., який вказав на недопустиме спрацювання шарнірів рульової тяги, що слідчий спільно з працівниками ДАІ зафіксував у відповідному протоколі.

 

Експерт отримавши постанову про призначення автотехнічної експертизи прийняв за основу вказівки автотехніка і свідчення водія і дав висновок, що причиною ДТП послужили вище вказані несправності.

 

Слідчий не погодився з висновками експерта і призначив повторну автотехнічну експертизу, попередньо проводячи відтворення обстановки та обставин події з участю водія автобусу, експерта, використовуючи при цьому в автобусі ті ж самі шарніри.

 

Після чого експерт дав цілком протилежний висновок в результаті якого водій не впорався з управлінням і виїхав на зустрічну смугу де й здійснив дорожньо — транспортну пригоду. 2. Підготовка матеріалів і призначення експертизи.

 

Експертиза призначається зразу ж, як тільки виникає необхідність, коли зібрані всі необхідні матеріали і з врахуванням слідчої ситуації, що склалася.

 

Найкращі результати досягаються коли проведення судової експертизи планується раніше, і дії по її підготовці та призначення включаються в загальний план розслідування.

 

Обов'язкове призначення експертизи викладено в ст. 76 КПК України в інших випадках питання про доцільність її призначення вирішується на розсуд слідчого і суду. Вирішивши необхідним провадження експертизи, слідчий чи суд виносить мотивовану постанову, яка являється процесуальною основою для проведення експертизи (ст. 196 КПК України).

 

Закон не встановлює структури постанови про призначення експертизи. На практиці вказана структура постанови, яка складається з трьох частин: вступна, описова і резольтативна.

В вступній частині

вказується місце і дата складання постанови, особа, яка склала цю постанову (прізвище, посада і місце роботи), номер кримінальної справи, прізвище обвинуваченого (якщо він встановлений), статті кримінального кодексу згідно з якими він притягнутий до відповідальності.

В описовій частині

постанови коротко викладається фабула справи та обставини, в зв'язку з якими виникла необхідність в спеціальних знаннях, вказуються деякі особливості об'єкту дослідження, що представляє інтерес для експерта

 

Наприклад умови зберігання об'єкту, які могли визвати його зміни), стаття Кримінально-процесуального Кодексу, у відповідності з якою призначена експертиза.

В резольтативній частині

постанови вказується рід або вид експертизи, формулюються питання, які виносяться на розгляд експерта, призначається експерт або визначається судово— експертна установа, співробітникам якої доручено провадити експертизу, приводиться перелік матеріалів, які надаються в розпорядження експерту.

 

Велике значення має вірне формулювання питань, які виносяться на розгляд експерта.

 

Питання повинні бути конкретними, чіткими і зрозумілими, що не допускають двоякого тлумачення. Якщо питання взаємопов'язані, вони повинні ставитися в логічний послідовності.

 

Питання, що розглядаються, повинні відноситися до компетенції експерта.

 

Не можна ставити питання правового характеру (наприклад, наявність складу злочину).


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!