Список рекомендованої літератури.
Тема8. Кредитні операції комерційного банку.
Актуальність теми полягає в тому, що на сьогодні кредитні операції банків – це головний вид активних операцій комерційних банків, а банківський кредит – головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності усіх підприємств, установ, організацій.
План
1. Умови банківського кредитування.
2. Надання банком юридичним особам кредитів у поточну діяльність.
3. Кредитні операції з векселями.
4. Надання банком лізингового кредиту
5. Надання банком юридичним особам кредитів в інвестиційну діяльність.
6. Кредитування банком фізичних осіб.
Методичні рекомендації
Основні тези
Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.
Строковість кредиту означає, що позики підприємствам видаються на певний строк, по закінченні якого вони повинні бути повернені.
Повернення кредиту означає, що отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені через певний час. Повернення кредиту забезпечується безперервністю кругообігу коштів і переходом їх в завершальній стадії в грошову форму.
Платність кредиту полягає в тому, що кредити банк видає підприємствам за певну плату, яка називається процентом. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу.
|
|
|
Принцип забезпеченості кредиту означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: застава майна, гарантія або поручительство, страхування кредиту та інші.
Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва. Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.
|
|
|
Слід відмітити, що нині кредитні відносини виникають за будь якої економічної чи фінансової операції, що пов’язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.
В залежності від причин виникнення кредитних відносин є різні форми та види кредитів, що надаються підприємствам: комерційний, лізинговий, державний, банківський та інші.
Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру (рисунок 7.3 рекомендованої літератури [2.16] ).
За питомою вагою перше місце серед позикових ресурсів у більшості підприємств посідає банківський кредит.
Строковий кредит – це кредит, який надається повністю негайно після укладання кредитної угоди.
Кредитна лінія – це згода банку надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.
Контокорентний кредит – це кредит, який надається банком підприємству, яке має контокорентний рахунок при перевищенні його грошових зобов’язань над фінансовими можливостями. Якщо підприємство використовує контокорентний кредит без згоди з банком або виходить за встановлені межі кредиту, то цю частину кредиту називають терміном „овердрафт”.
|
|
|
Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Кредит під облік векселів (обліковий кредит) – це короткостроковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.
Авальний кредит – це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язанням підприємства у формі поручительства або гарантії.
Акцептний кредит – це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до строку його сплати. Структурно-логічна схема акцептного кредитування наведена на рисунку 7.7 рекомендованої літератури [2.16].
Факторинг – система фінансування, за умови якої підприємство-позичальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торгівельними операціями комерційному банку.
|
|
|
В Україні факторингове обслуговування підприємств не набуло поширення у зв’язку з низьким рівнем платіжної дисципліни в народному господарстві.
Виникнення кредитних відносин між підприємствами й банками можливе за таких умов:
1. Учасники кредитної угоди мають бути юридичними особами і функціонувати на принципах комерційного розрахунку.
2. Підприємство-позичальник або має бути власником майна, або володіти правом на користування та розпорядження ним.
3. Необхідна наявність економічних і юридичних гарантій повернення кредиту після певного строку.
4. Кредитор має бути так само зацікавлений у видачі кредиту, як підприємство – в його отриманні, тобто повинні збігатися економічні інтереси та добрі партнерські відносини суб’єктів господарювання.
Банк-кредитор у процесі оцінки діяльності підприємства-позичальника користується такими основними критеріями:
- забезпеченість власними коштами не менш як 50% усіх його видатків;
- репутація позичальника (кваліфікація, здібності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
- оцінка продукції, що випускається, наявність замовлення на її реалізацію, характер послуг, які надаються (конкурентноздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту);
- економічна кон’юнктура ( перспективи розвитку позичальника, наявність джерел коштів для капіталовкладень) тощо.
Основним документом, який регулює кредитні відносини між підприємством і банком, є кредитний договір (угода).
Зміст кредитного договору визначається підприємством і банком самостійно. У ньому вказуються мета кредитування, умови, порядок надання та погашення позики, спосіб забезпечення кредиту, відсоткові ставки за кредит, права і відповідальність сторін та інші умови. У Положенні НБУ „Про кредитування”, затвердженому в 1995 р., міститься рекомендована форма кредитного договору.
Якщо у підприємства виникає потреба в одержанні банківського кредиту, воно звертається в банк з пропозицією про укладання договору (угоди). Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заяви. У будь-якому разі воно
має вміщувати інформацію про необхідну суму кредиту, його цільове спрямування, форми забезпечення та строки погашення.
банки мають виключне право надавати грошові кредити за рахунок як власних, так і залучених коштів.
Надання комерційними банками позик своїм клієнтам здійснюється при дотриманні позичальником усіх вимог, які стосуються реальних можливостей забезпечення своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків по ньому.
Тому порядок видачі кредиту передбачає такі етапи::
1. Подання в банк заяви, в якій зазначається:
- сума кредиту,
- цільове призначення,
- термін користування,
- пропонована форма забезпечення,
характеристика об’єкта кредитування.
2. Подання до банку техніко-економічного обґрунтування заходу, на який планується отримати позику, з розрахунком графіка його окупності.
Питання для самоконтролю.
1.У чому суть кредиту?. На підставі яких принципів здійснюється кредитування?
2.Назвіть види кредиту.
3.Які основні методи регулювання кредитного ризику ви знаєте?
4.Що таке кредитоспроможність позичальника? Для чого її визначають?
5.Які показники для визначення кредитоспроможності клієнта використовують банки?
6.Що таке кредит у поточну діяльність? На підставі яких документів можна видати такий кредит?
7.Дайте визначення та класифікацію кредитів в інвестиційну діяльність суб’єктів господарювання.
8. Що таке споживчий банківський кредит?
9.У чому полягає суть комерційного кредиту? Назвіть види кредитних банківських операцій з векселями.
Тестові завдання
1. Укажіть, хто виступає в ролі кредитора при комерційному кредиті:
а) комерційні банки;
б) підприємства;
в) спеціальні фінансово-кредитні інститути;
г) держава;
д) держава і підприємства.
2. За термінами надання кредит поділяється на:
а) короткостроковий;
б) середньостроковий;
в) строковий;
г) пролонгований.
3. Як називається банківський кредит, виданий без забезпечення позички:
а) пролонгований;
б) онкольний;
в) бланковий;
г) строковий.
4. Хто може виступати в ролі кредитора при споживчому кредиті:
а) Міністерство фінансів України;
б) комерційний банк;
в) кредитний союз;
г) торгуюча організація.
5. У ролі позичальника при комерційному кредиті можуть виступати:
а) підприємства;
б) населення;
в) інші комерційні банки;
г) центральний банк.
6. При якій формі кредиту в ролі позичальника виступає тільки населення:
а) лізинговому;
б) державному;
в) банківському;
г) споживчому.
7. До короткострокових банківських позичок відносяться кредити, надані на термін не більш:
а) трьох місяців;
б) одного місяця;
в) шести місяців;
г) одного року.
8. Джерелами кредиту можуть бути:
а) тимчасово вільні кошти населення;
б) нарахована, але не виплачена зарплата;
в) сума перевищення витрат бюджету над його доходами;
г) частина прибутку підприємства до її цільового використання.
9. При якій формі кредиту в ролі кредитора і позичальника виступають господарські органи:
а) банківського;
б) лізингового;
в) споживчого;
г) комерційного.
10. Позичальниками при споживчому кредиті можуть бути:
а) підприємства, що виробляють товари народного споживання;
б) населення;
в) бюджетні організації;
г) комерційні банки.
11. Назвіть форму кредиту, при якому в ролі позичальника виступає в основному держава:
а) іпотечний;
б) державний;
в) банківський;
г) бюджетний.
12. Які з вимог до застави за позичкою не відносяться до усіх видів застави:
а) ліквідність;
б) перевищення вартості закладених цінностей над сумою позички;
в) реєстрація в органах державної автоінспекції;
г) використання тільки по одному зобов’язанню.
13. Яка з форм забезпечення повернення банківських позичок не вимагає участі в кредитній угоді третьої особи:
а) застава;
б) гарантія;
в) поручительство;
г) страхування.
14. Під час проведення операцій з векселями банки беруть на себе такі ризики:
а) кредитний;
б) ліквідності;
в) процентний;
г) операційний;
д) всі відповіді є вірними.
Список рекомендованої літератури.
1. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 316с.
2. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К. Омельченко С.І. Банківські операції. Навч.посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 208 с.
3. Коваленко М.А., Білінкіс В.М., Сухомлин Л.Е. Операції сучасного комерційного банку: Навч. Посібник. – Херсон: Олді – плюс, 2009. – 468 с.
4. Романова М.І., Устюгова Ж.В. Основи банківської справи. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 168 с.
5. Павлишин О.П., Ричаківська В.І. Банківські операції. Практикум: Навч.-метод.Посібник.- К.: Алерта, 2005. – 158 с.
6. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Соляр В.В. Маслов С.І. Основи банківської справи: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 410 с.
7. Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008. – 410 с.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 157; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!