Проблема підвищення кваліфікації осіб, залучених до муніципальної нормотворчості
На сьогоднішній день розвиток вітчизняного інституту місцевого самоврядування відбувається під значним впливом європейських тенденцій. Парадоксально, однак для України відсутність тривалих самоврядних традицій має і свої позитивні наслідки [20]. Адже аналіз свідчить, що саме традиції часто виявляються найскладнішим бар’єром для впровадження інновацій в Європі. Разом із тим, українська дійсність висуває низку інших перепон, що стоять на шляху до рецепції найбільш продуктивних моделей європейського врядування. Адже ефективна участь громадян унормотворчому процесі, налагодження діалогу з органами місцевого самоврядування, можливі лише після створення належних правових умов (забезпечення відкритості діяльності суб’єктів нормотворчого процесу, вільного доступу громадян до інформації та наявності дієвих процедур залучення членів громади до нормотворчої діяльності). Крім того,необхідним є розвиток активного суспільства, яке готове відстоювати свої інтереси та брати участь у нормотворенні [21]. Таким чином, налагодження взаємодії між нормотворцем та громадськістю виступає одним із тих комплексних і важливих кроків, що наблизять Україну до європейських стандартів демократичної самоорганізації. Першочерговою необхідністю в такій ситуації є «ревізія» діючого законодавства з питань референдумів, звернень громадян, громадських обговорень і консультацій та формування правових основ для запровадження нових практик врахування громадської думки.
|
|
|
Форми участі громадськості у нормотворчому процесі є елементами концепції «демократії участі» (‘participatorydemocracy’) [22, c. 109]. Разом із тим, не слід забувати, що ключовою та домінуючою формою участі громадян у визначенні державної і муніципальної політики все ж є більш традиційні механізми представницької демократії – періодично обираючи своїх представників, громадяни делегують їм право приймати рішення від їх імені та в їх інтересах [23, c. 17]. Таке «делегування» відбувається через інститут виборів і, фактично, будується на очікуваннях громадян щодо поведінки політичних діячів в органах публічної влади. Довіряючи політикам, громадяни отримують право оцінки їх дій у ході наступних виборів.
Субєкти права муніципальної нормотворчої ініціативи
Суб’єктами муніципального правотворчого процесу є учасники
муніципальних відносин, наділені відповідною юридичноюправосуб’єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами муніципального права. Муніципальна правоздатність виражається всистемі конституційних прав і обов’язків учасників муніципальних правовідносин. Своєю чергою, муніципальна дієздатність полягає в здатності реалізовувати ці права й обов’язки.
|
|
|
Суб’єктами муніципально-правових відносин можуть вважатися мешканці населених пунктів (територіальної громади), які самостійнорозглядають питання, віднесені до компетенції територіальних громад: щодоучасті в місцевих референдумах, виборах посадових осіб, розгляду місцевих ргани рад, і ті ж посадові особи, наділені певними повноваженнями. Виходячи з цього, суб’єктами муніципального правотворчого процесу є:
територіальна громада; сільські, селищні, міські ради; сільський, селищний, міський голова; виконавчі органи сільської селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громадсіл, селищ, міст; депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад; постійні комісії рад; виборчі комісії з виборіворганів місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; сходи громадян тощо.
Суб´єктами нормотворчої ініціативи можуть бути члени територіальної громади (у вигляді місцевої ініціативи), депутати ради, постійні комісії ради, виконавчі органів ради тощо. В обласних і районних радах із нормотворчою ініціативою може виступати голова місцевої державної адміністрації. Ініціатор має чітко сформулювати питання, подати пропозицію про внесення питання до плану роботи міської ради чи розглянути його позапланово на черговій сесії ради, назвати доповідача на пленарному засіданні ради.
|
|
|
поняття „муніципальна нормотворча ініціатива” охоплює: суб’єкт права муніципальної нормотворчої ініціативи, змістовну характеристику суб’єктивного права муніципальної нормотворчої ініціативи; правові наслідки реалізації цього права, що полягають у кореспондуючих йому обов’язках нормотворчого органу.
На основі діючого законодавства про місцеве самоврядування визначити коло суб’єктів, що володіють правом муніципальної нормотворчої ініціативи досить складно. З одного боку, надання цього права широкому колу суб’єктів має важливе значення з точки зору природи місцевого самоврядування. З іншого боку, розширення цього кола до нескінченності може призвести до перевантаженості місцевих рад неякісними проектами нормативно-правових актів. Аналіз публічно-самоврядної практики дозволяє стверджувати, що в теперішній час в Україні реальною тенденцією є звуження кола суб’єктів права муніципальної нормотворчої ініціативи.
Суб’єкти, що залучені до муніципальної нормотворчості, відрізняються один від одного за рівнем юридичних знань, через що вони нерідко неоднаково розуміють призначення нормативно-правових актів у механізмові правового регулювання, що утворює ситуацію, коли одне і те ж питання різні місцеві ради регулюють різними за нормативністю правовими актами. Таке становище не є припустимим, оскільки воно порушує єдність правового простору України.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 125; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!