Вибір предмету регулювання нормативно-правового акта місцевої ради
Прийняттю нормативно-правового акта передує соціальна потреба у нормативному регулюванні відповідної сфери суспільних відносин. Вибір предмета регулювання майбутнього нормативно-правового акта є першим етапом його підготовки як зі змістовної, так і з нормативно-юридичної точки зору [222, с. 29]. Предмет регулювання майбутнього нормативно-правового акта представницького органу місцевого самоврядування може бути визначений одним із трьох способів:
1) вказівка на предмет правового регулювання і необхідність прийняття нормативно-правового акта міститься в законодавстві України про місцеве самоврядування;
2) уповноважені суб’єкти муніципального права на основі аналізу соціально-економічного розвитку відповідної муніципально-територіальної одиниці, стану правового регулювання відповідних суспільних відносин доходять висновку про необхідність підготовки нормативно-правового акта;
3) члени територіальної громади, органи самоорганізації населення, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації, виходячи зі своїх групових чи корпоративних інтересів, через суб’єкт права нормотворчої ініціативи вносять до представницького органу місцевого самоврядування проект нормативно-правового акта чи пропозицію про його підготовку.
Усі три способи мають місце в публічно-самоврядній практиці України, і їх варто мати на увазі в роботі з прогнозування і планування нормотворчої діяльності представницького органу місцевого самоврядування.
|
|
|
Стверджується, що вибір предмета регулювання нормативно-правового акта місцевої ради є першим етапом його підготовки. Предмет регулювання нормативно-правового акта визначатиметься одним із трьох способів: 1) вказівка на необхідність його прийняття міститься в законодавстві; 2) уповноважені суб’єкти на основі аналізу соціально-економічного розвитку муніципально-територіальної одиниці доходять висновку про необхідність його підготовки; 3) фізичні або юридичні особи, виходячи зі своїх групових або корпоративних інтересів, доходять висновку про необхідність його підготовки.
Визначення цілей нормативно-правового регулювання
Розрізняють змістовну та формальну ознаки механізму правового регулювання. Змістовна ознака механізму правового регулювання передбачає наявність цілей правового регулювання, досягнення яких дає можливість вести мову про ефективність правового регулювання.
Під цілями В. Карташов розуміє сукупність уявлень про моделі майбутнього результату, здатного задовольнити вихідні потреби в умовах існування можливостей, оцінених за результатами минулого досвіду. Цілі правового регулювання класифікують за певними критеріями: за значимістю (головні та другорядні), за часом (перспективні і найближчі), за результатами (кінцеві та безпосередні).
|
|
|
Цілі правового регулювання стосуються не тільки окремих суб'єктів, а й забезпечують закріплення та стимулювання розвитку суспільних відносин, створюють умови для виникнення нових суспільних відносин, запобігають виникненню суспільно шкідливих відносин.
Досягнення цілей правового регулювання здійснюється за допомогою певних засобів, що є шляхами юридичного впливу на поведінку суб'єктів. Сукупність даних засобів, які є різними за своєю природою та функціональним призначенням, і складає формальну ознаку механізму правового регулювання.
Ці правові засоби повинні відповідати певним вимогам:
— вони складають певну систему, але не є прив'язаними до однієї сфери суспільних відносин;
— вони покликані забезпечити соціальну свободу та активність поведінки суб'єктів (дозволи), чи, навпаки, покласти на осіб пасивний обов'язок утримуватись від вчинення тих дій, які перешкоджають інтересам особи (заборони), передбачати поведінку певного роду, бути гарантією використання суб'єктивних прав іншими суб'єктами (зобов'язання);
|
|
|
— ці засоби повинні містити позитивні стимули щодо здійснення суб'єктами своїх суб'єктивних прав та виконання покладених на них обов'язків;
— вони мають бути спрямовані на досягнення певного результату — забезпечення ефективності правового регулювання;
— вони пов'язані з суб'єктивними правами чи даної особи (дозволи), чи інших осіб (зобов'язання, заборони);
— ці засоби тісно взаємопов'язані не тільки один з одним, а і з такими різновидами правових норм, як уповноважуючі, зобов'язуючі та забороняючі, і визначають форми реалізації права (дотримання, виконання та використання).
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 155; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!