Про порядок виїзду з України і в'їзду

В Україну громадян України

(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1994, № 18, ст. 101)

(Вводиться в дію Постановою ВР № 3858Л2 від 21.01.94,

ВВР 1994, № 18, ст. 102)

Цей Закон регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Стаття 1. Право громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну

Громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.

На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, еконо­мічних та інших прав не допускається.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави.

Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну.

Стаття 2. Документи громадянина України на право виїзду з України і в'їзду в Україну

Документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є:

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

проїзний документ дитини;

дипломатичний паспорт;

279

службовий паспорт;

посвідчення особи моряка.

Положення про зазначені документи затверджуються у встановле­ному порядку. Ці документи є власністю України і за умови їх належ­ного оформлення є дійсними для виїзду в усі держави світу.

У разі втрати громадянином України документів, зазначених у час­тині першій цієї статті, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломати­чними представництвами чи консульськими установами України за ко­рдоном. Положення про таке посвідчення затверджується Кабінетом

Міністрів України.

У передбачених міжнародними договорами України випадках за­мість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду за кордон можуть використовуватися інші документи.

Стаття 3. Порядок перетинання громадянами України держа­ вного кордону України

Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України піс­ля пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.

Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.

Стаття 4. Порядок оформлення документів для виїзду грома­ дян України за кордон

1. Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон

провадиться:

громадянам України, які постійно проживають в Україні і досягли 18-річного віку, — за особистим клопотанням про отримання паспорта або через своїх законних представників до органу внутрішніх справ за місцем проживання. У виняткових випадках за наявності вимог держа­ви, до якої здійснюється виїзд, чи вимог міжнародної організації, для участі в заходах якої здійснюється виїзд, паспорт може бути оформлено до досягнення громадянином 18-річного віку;

громадянам України, які постійно проживають за кордоном і досяг­ли 16-річного віку, — за особистим клопотанням про отримання паспо­рта або через своїх законних представників до дипломатичних предста­вництв чи консульських установ України за кордоном.

Особи, які звертаються за отриманням паспорта, сповіщають дані про себе, відомості про сімейний стан і наявність неповнолітніх дітей та утриманців, про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон.

Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляєть­ся на період до десяти років з можливістю продовження на такий же термін.

280

Продовження терміну дії паспорта провадиться у порядку, встанов­леному для оформлення його видачі.

За видачу і продовження терміну дії паспорта на території України справляється державне мито, а за кордоном — консульський збір.

2. Оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі
нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представни­
ків батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього
за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також
про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону
право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього грома­дянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Громадянам України, які постійно проживають в Україні, проїзний документ на дитину видається органами внутрішніх справ за місцем проживання, а тим, які проживають за кордоном, — дипломатичними чи консульськими установами України.

Проїзний документ на дитину оформляється терміном на три роки або до досягнення нею 18-річного віку.

Виїзд з України на постійне проживання дітей віком від 14 до 18 років може бути здійснено лише за їх згодою, оформленою письмово і нотаріально засвідченою.

За видачу проїзного документа на дитину державне мито і консуль­ський збір не справляються.

3. Оформлення дипломатичного або службового паспорта громадя­
нину України здійснюється консульською службою Міністерства зако­
рдонних справ України у встановленому порядку.

За видачу дипломатичного або службового паспорта державне мито і консульський збір не справляються.

4. Оформлення посвідчення особи моряка здійснюється у встанов­
леному законодавством порядку.

За видачу посвідчення особи моряка державне мито не справляється.

Стаття 5. Термін і порядок розгляду заяв про оформлення па­спорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного до­ кумента дитини

Заяви громадян України або їх законних представників про оформ­лення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини (далі — паспорт) розглядаються протягом не більше трьох місяців з дня подання документів, а якщо поїздка пов'язана з те­рміновим лікуванням від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супрово­джує тяжкохворого, чи смертю родича, який проживає за кордоном, — протягом трьох робочих днів.

У разі обгрунтованої відмови у видачі громадянинові України пас­порта мотиви такого рішення доводяться до відома заявника у письмо­вій формі.

................... ............. 281

Повторне клопотання може бути прийнято до розгляду не раніш як через шість місяців після остаточного вирішення питання про відмову у видачі паспорта. При цьому беруться до уваги матеріали, подані рані­ше, якщо зазначені в них дані залишилися без зміни.

Стаття 6. Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон

Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:

1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємни­цю, — до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону;

2) діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зо­бов'язання — до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за по­годженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним догово­ром України;

3) проти нього порушено кримінальну справу — до закінчення про­вадження у справі;

4) він засуджений за вчинення злочину — до відбуття покарання або звільнення від покарання;

5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, — до виконання зобов'язань;

6) він свідомо сповістив про себе неправдиві відомості—- до
з'ясування причин і наслідків подання неправдивих відомостей;

7) він підлягає призову на строкову військову службу— до вирі­шення питання про відстрочку від призову;

8) щодо нього подано цивільний позов до суду— до закінчення провадження у справі;

9) він за вироком суду визнаний особливо небезпечним рецидивіс­том чи перебуває під адміністративним наглядом міліції— до пога­шення (зняття) судимості чи припинення нагляду.

Громадянинові України, який має паспорт, може- бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1— 9 частини першої цієї статті.

Громадянин України, який має паспорт, у разі, коли існують обста­вини, що обмежують відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право його виїзду за кордон, зобов'язаний здати свій паспорт на збері­гання до органу внутрішніх справ за місцем проживання у місячний те­рмін після виникнення таких обставин. За наявності достатніх підстав паспорт, що зберігається в органі внутрішніх справ, повертається у 10-денний термін з моменту звернення громадянина або його законного представника.

Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1—9 частини першої цієї статті, або в разі ви­користання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тим-

часове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійсню-| ється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонних військ, військовими комісаріатами та консульською службою України.

У разі повернення громадянину України тимчасово затриманого (вилученого) паспорта у межах терміну його дії державне мито не справляється.

Стаття 7. Правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасо­ вого затримання та вилучення

Правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Мі­ністрів України і підлягають опублікуванню.

Стаття 8. Порядок розв'язання спорів

Відмова в оформленні паспорта чи продовженні терміну його дії або тимчасове затримання паспорта чи його вилучення можуть бути оскаржені громадянином до суду за місцем його проживання.

У разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6—8 частини першої статті 6 цього Зако­ну, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання.

Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3—5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.

Стаття 9. Обмеження на виїзд з України з міркувань безпеки громадян

У разі виникнення в будь-якій іноземній державі надзвичайної ситу­ації, що унеможливлює створення в ній умов для безпеки громадян України, Кабінет Міністрів України приймає рішення про особливий порядок виїзду громадян України до цієї держави. Рішення та інформа­ція про це доводяться до відома громадян, які мають намір виїхати до Даної держави.

Громадяни України, які мають намір виїхати до держави, щодо якої прийнято рішення про обмеження виїзду, і які мають візу на в'їзд до ці­єї держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором Украї­ни, попереджаються про неможливість з боку України забезпечити громадянину необхідну безпеку у зв'язку з виникненням надзвичайної ситуації. Це попередження не є забороною для виїзду.

З метою створення умов, що гарантують відшкодування громадянино­ві України витрат, пов'язаних з надзвичайними обставинами під час пере­бування за кордоном, громадянин України повинен бути застрахованим.

Стаття 10. Виїзд з України недієздатних осіб

Громадянам України, визнаним судом недієздатними, виїзд з Украї-"Ни може бути дозволено на підставі нотаріально засвідченого клопо­тання їх законних представників або за рішенням суду.

 

282

283

Стаття 11. Виїзд з України військовослужбовців

Військовослужбовці можуть виїжджати з України на загальних під­ставах.

Стаття 12. Виїзд з України громадян, які обізнані з відомостями, що

становлять державну таємницю

Виїзд з України громадянина України, який обізнаний з відомостя­ми, що становлять державну таємницю України, може бути не дозволе­но у випадках, передбачених Законом України «Про державну таємни­цю» (3855-12).

Обмеження повинні бути доведені до відома громадян власником або уповноваженим ним органом, керівником навчального закладу, ко­мандуванням військової частини під час прийняття на роботу (навчан­ня) та зарахування на військову службу, пов'язаних з допуском до ві­домостей, що становлять державну таємницю.

Стаття 13. Застосування міжнародних договорів

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжна­родного договору.

Л. КРАВЧУК

Президент України

м. Київ, 21 січня 1994 року

№ 3857-ХП

Додаток 4

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постановою Кабінету

Міністрів України

від 27 січня 1995 р. № 57

ПРАВИЛА

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!