Отруєння фосфорорганічними сполуками



Часто трапляються отруєння фосфорорганічними інсекти­цидами, які попадають в організм людини через травний канал, шкіру, дихальні шляхи.

При тяжкому отруєнні дуже швидко настає смерть в результаті набряку легень.

При легкому і середньому отруєнні спостерігаються нудота, блювання, біль у животі, головний біль, запаморочення, пітливість, різке звуження зіниць, неспокій, брадикардія, підвищення температури тіла.

Тяжкість стану поступово наростає: виникає утруднене дихання внаслідок виділення великої кількості бронхіального секрету; розвивається набряк легенів; з'являються судоми.

Перша медична допомога

Введення внутрішньовенно специфічного антидоту - атропі­ну сульфату - до появи ознак атропінізації (розширення зіниць, зменшення салівації і бронхореї, сухість слизових оболонок, збільшення частоти серцевих скорочень, почервоніння шкіри обличчя). Паралельно проводять інтенсивну терапію набряку легенів і гіпоксії.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Отруєння етиловим спиртом

Смертельна доза етилового спирту - 5-10 г/кг. Клініка визначається токсичною дією самого етанолу та його метаболіту-ацетальдегіду. У клінічній картині отруєння етиловим спиртом виділяють періоди ейфорії, збудження і кому. Остання має три ступені тяжкості. Ейфорія і збудження характеризуються надмірною балакучістю, гіперемією шкіри, порушенням координації рухів. У міру наростання тяжкості отруєння з'являються апатія, адинамія, блювання, артеріальна гіпотензія, тахікардія, ціаноз шкіри, зниження температури тіла, порушення дихання.

Перша медична допомога:

- промивання шлунка;

- форсований діурез;

- внутрішньовенно 10 % розчин глюкози, 4,5 % розчин натрію гідрокарбонату, вітаміни групи В;

- оксигенотерапія.

Тяжкі випадки - штучна вентиляція легенів; застосування за­собів, що стабілізують гемодинаміку.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Отруєння метиловим спиртом

Смертельна доза при вживанні всередину - 60-100 мл. При метаболізмі метилового спирту утворюються високотоксичні формальдегід і мурашина кислота.

Симптоми: раннє порушення зору, виражений ціаноз шкіри, задишка, ознаки набряку головного мозку.

Перша медична допомога

Специфічним антидотом при отруєнні метиловим спиртом є етиловий спирт, який зв'язує алкогольдегідрогеназу, що перешкоджає утилізації метилового спирту і утворенню його метаболітів. В усьому іншому невідкладні заходи не відрізняються від тих, що здійснюються при отруєнні етиловим спиртом.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Отруєння барбітуратами

Виникають внаслідок нещасного випадку або спроби самогубства. Смертельна доза - від 4 до 8 г (залежно від токсичності препарату).

Симптоми: сонливість, нерозбірливість мови, відсутність блювотного рефлексу, рідке дихання, звуженням зіниць. У міру наростання отруєння пульс прискорюється, артеріальний тиск знижується, з'являється дихання типу Чейна - Стокса з переходом у часте поверхове. У тяжких випадках настає зупинка дихання.

Перша медична допомога:

- забезпечення і підтримання прохідності дихальних шляхів;

- туалет трахео бронхіального дерева;

- штучна вентиляція легенів;

- оксигенотерапія, обов'язкове промивання шлунка.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Укуси змій та комах

Укуси змій

Серед великої кількості видів отруйних змій треба виділи­ти гадюку. Отрута гадюки має нейрон - і кардіотоксичну, а також антикоагуляційну дію, ушкоджує стінку кровоносних судин та еритроцити.

Симптоми: відчуття страху і три­воги, гострий біль, набряк, гіперемія і крововиливи у місці укусу.

У міру наростання інтоксикації з'являються нудота, блювання, головний біль, різка слабкість, колько подібний біль у животі, понос, ангіоневротичний набряк обличчя. Найсерйознішими симптомами є артеріаль­на гіпотензія, судоми, знепритомлення.

Перша медична допомога :

- відсмоктування отрути губами (якщо немає ушкоджень слизової оболонки порожнини рота);

- знеболювання, іммобілізація кінцівки;

- введення проти блювотних та антигістамінних препараті;

- вливання дезінтоксикаційних розчинів;

- за показаннями - введення проти отрутної сироватки.

Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

Укуси бджіл, ос

Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпе­ки.

Для осіб, сенсибілізованих до отрути бджіл та ос, смертельним може виявитись і одне ужалення. Особливу небезпеку становлять навіть одиничні ужалення в області голови, шиї, порожнини рота і глотки. Бджолина отрута містить гістамін, мурашину кислоту та інші речовини, які можуть спричиняти алергічні реакції.

Симптоми: гострий біль, печія, свербіж, почервонін­ня шкіри і набряк у місці ужалення, запаморочення, посилене по­товиділення, тахікардія, загальна слабкість, утруднене дихання.

Перша медична допомога

- видалити жало;

- на місце жалення накласти холодний компрес або лід;

 Треба ввести знеболюючі засоби, а коли є підозра на алергічну реакцію - підшкірно 0,5 мл 0,1 % розчину адреналіну гідро хлориду і повний комплекс десенсибілізуючої терапії.

Отруєння отруйними грибами

Отруєння виникають при випадковому вживанні в їжу отруйних грибів і носять, як правило, сезонний характер.


Отруєння мухомором

Інкубаційний період триває 0,5-3 години, після чого раптово з'являються нудота, блювота, водянистий понос, рясне потовиділення, гіперсалівація, сльозотеча. Виникає бурхлива перистальтика, буркотіння кишечнику. Порушення з боку центральної нервової системи характеризуються сплутаністю свідомості, галюцинаціями, маренням. Зіниці звужені, зір порушений. Дихання утруднене, гучне, свистячі та вологі хрипи. Брадикардія, гіпотонія. У важких випадках приєднуються симптоми дегідратації.

Перша медична допомога. Специфічним антагоністом є атропін.

Отруєння блідою поганкою

Токсини, що утримуються в блідій поганці, не руйнуються при термічній обробці і висушуванні.

Виділяють 3 ступеня тяжкості перебігу захворювання:

1. - Легкий - характеризується помірним гастроентеритом, легкою гепатопатією.

2. - Середній - характеризується вираженим гастроентеритом й токсичною гепатопатією.

3. - Важкий (50% випадків) - характеризується важкими гастроентеритами, гепатопатією, нефропатією з переходом у гостру ниркову недостатність.

Три періоди отруєння блідою поганкою:

1. - Інкубаційний період триває від 6 до 24-30 годин.

2. - Період гострого гастроентериту. Захворювання починається раптово, на тлі повного благополуччя, і проявляється болем в животі переймоподібного характеру, блювотою, профузним поносом із домішкою слизу, спрагою, слабкістю. У результаті тривалої діареї може настати загальна дегідратація організму з розвитком гострої серцево-судинної недостатності.

3.- Період ураження паренхіматозних органів починається 3-4-го дня після отруєння. З'являється жовтяниця, темніє сеча та знебарвлюється кал, печінка стає болючою, збільшеною в розмірах, розвивається клініка гострої ниркової і печінкової недостатності, стан хворого прогресивно погіршується.

Перша медична допомога. Специфічних антидотів при отруєнні блідою поганкою немає. Лікування складається з патогенетичної і симптоматичної терапії.

Харчові токсикоінфекції

Харчові токсикоінфекції - гострі, короткочасні захворювання, викликані умовно-патогенними бактеріями, здатними продукувати екзотоксини поза організмом людини (в продуктах харчування).

При стафілококових отруєннях інкубаційний період триває від 2 до 4 годин (іноді скорочується до 30 хвилин і рідко подовжується до 6 годин). Початок бурхливий - з'являються нудота, багаторазова і болюча блювота, рідкі переймоподібні болі в епігастрії, часто приєднуються болі у суглобах, У момент початку захворювання діарея може бути відсутньою (у 50% випадків) або з'являється пізніше. Випорожнення рідке, не часте, без патологічних домішок. Температура тіла нормальна або субфебрильна.

Симптоми: слабкість, блідість, запаморочення, гіпотензія, іноді судоми м'язів. Усі ці явища короткочасні, звичайно через 1-2 доби настають поліпшення і видужання. Перебіг хвороби порівняно легкий.

Перша медична допомога:

- для видалення токсинів, що не всмокталися, використовується промивання шлунка водою або слабким розчином соди (2-4%) до чистих промивних вод.

- призначається сольове проносне.

- проводиться масивна інфузійна і дегідратаційна терапія.

- симптоматична терапія.

Ботулізм - отруєння токсинами бактерій ботулізму, що протікає із симптомами важкого ураження нервової системи.

Джерела хвороби:

- гриби (мариновані, іноді солоні);

- в'ялена риба, рідше - м'ясо, ковбаси, шинка домашнього консервування (анаеробне середовище).

Хворий на ботулізм не заразний.

Інкубаційний період коливається в межах 6-24 годин, але може подовжуватися до 6-10 днів. Чим він коротший, тим важче протікає захворювання і гірший прогноз.

Початок хвороби: характерні помірні динамічні розлади і нудота, блювота, біль в животі, нечастий пронос, випорожнення без патологічних домішок.

За характером перебігу виділяють важку, средньоважку і легку форми.

Важка форма. Інкубаційний період - 12-36 годин.

З'являється слабкість, виражені очні симптоми: діплопія, іноді косоокість, двосторонній птоз повік, ослаблення зору, з поєднанням із сухістю у роті, утрудненням ковтання, спрагою, сиплістю голосу, невиразністю мови ("каша в роті"), головним болем, запамороченням. Температура тіла підвищена.

Виникають ознаки розвитку розладів дихання: відчуття браку повітря, стиснення і тяжкості в грудях, іноді болю в області серця, неможливість глибокого вдиху. Потім приєднуються парез м'якого піднебіння, кашель, може розвитися аспіраційна пневмонія, можлива поява симптомів ток­сичного міокардиту.

Середньоважка форма. Інкубаційний період - 36-48 годин.

Відзначається незначною виразністю перелічених вище ознак: очна симптоматика помірна, слабкість менша, однак мають місце утруднення при ковтанні, осиплість голосу, спрага, метеоризм, запори. Температура тіла нормальна або трохи підвищена. Типово більш повільне наростання патологічних симптомів і більш швидкий зворотний їх розвиток.

Легка форма. Інкубаційний період - 5-6 діб.

Дана форма далеко не завжди може бути виявлена, унаслідок пізнього звернен­ня хворого за допомогою, слабкої симптоматики і тривалого інкубаційного періоду.

Перша медична допомога:

- промивання шлунка 2% розчином гідрокарбонату натрію і за допомогою сифонних клізм.

- уводиться специфічна антиботулінічна сироватка.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 270; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!