Правила накладення стерильних пов'язок на груди



На груди накладають спіральну або хрестоподібну пов'язку

Для спіральної пов'язки (рис. 24, а) відривають кінець бинта довжиною близько 1,5 м, кладуть його на здорове надпліччя і залишають висіти (1) косо на грудях. Бинтом, починаючи знизу спини, спіральними ходами (2-9) бинтують грудну клітку. Вільно висячі кінці бинта зв'язують.

Хрестоподібну пов'язку на груди (рис. 24, б) накладають знизу круговими, фіксуючими 2-3 ходами бинта (1-2), далі зі спини праворуч на ліве надпліччя (3) і фіксують круговим ходом (4), знизу через праве надпліччя (5), знову навколо грудної клітки. Кінець бинта останнього кругового ходу закріплюють шпилькою.

Рис. 24. Пов'язка на груди: а - спіральна; б  хрестоподібна

 

 

При проникних пораненнях грудної клітки (пневмотораксі) на рану треба накласти прогумовану оболонку індивідуального перев'язного пакета внутрішньою стерильною поверхнею, а на неї - стерильні подушечки і туго забинтувати. За відсутності пакета герметична пов'язка може бути накладена з використанням лейкопластиру (рис. 25). Смужки пластиру, починаючи на 1-2 см вище рани, черепицеподібно приклеюють до шкіри, закриваючи в такий спосіб всю ранову поверхню. На лейкопластир кладуть стерильну серветку або стерильний бинт в 3-4 шари, далі шар вати і туго забинтовують

Особливу небезпеку для постраждалого становлять поранення, які супроводжуються пневмотораксом зі значною кровотечею. У цих випадках накласти герметичну пов'язку за допомогою лейкопластиру, як правило, не вдається. Найбільш доцільно рану закрити повітронепроникним матеріалом (клейонкою, целофаном) і накласти пов'язку зі стовщеним шаром вати або марлі.

Рис. 25. Накладення пов'язки при відкритому пневмотораксі з використанням лейкопластирів.

При великих опіках голови або грудної клітки найбільш зберігаючою є косиночна пов'язка. Опікову поверхню закривають стерильними серветками, які фіксуються косинками.

Правила накладення стерильних пов'язок на живіт

Із травм живота найнебезпечнішими для життя постраждалого є проникні поранення. При них з рани можуть випадати внутрішні органи, петлі кишок і сальник, а також виникнути сильна кровотеча. При випаданні внутрішніх органів їх не можна вправляти в черевну порожнину. Рану слід закрити стерильною серветкою, просоченою антисептичним розчином навколо нутрощів, що випали. На серветку треба покласти м'яке ватно-марлеве кільце і накласти не занадто туго пов'язку. Постраждалому із проникним пораненням живота не можна давати пити, йому можна тільки змочити губи водою. На верхню частину живота накладається стерильна пов'язка, при якій бинтування проводиться послідовними круговими ходами знизу нагору. На нижній частині живота спіральна пов'язка сповзає, тому тут накладають колосоподібну пов'язку на живіт і пахову область (рис. 26, а, б). Вона починається із кругових ходів навколо живота (1-3), потім бинт по зовнішній поверхні стегна (4) проходить довкола нього (5, 6), і далі знову роблять кругові ходи навколо живота (7). При великих опіках живота можуть накладатися косиночні пов'язки.

Невеликі, непроникні рани живота закриваються наклейкою з використанням клеола або лейкопластиру

Рис. 26. Колосоподібна пов'язка: а- на нижню частин живота;

б - на пахову область.

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 285; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!