Утворення, принципи організації та функціонування НБУ.
Органи управління та структура НБУ
Економічні засади діяльності НБУ
1. Утворення, принципи організації та функціонування НБУ.
Правовою основою утворення центрального банку України — Національного банку — став закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою УРСР 20 березня 1991 р. Попередниками Національного банку України можна вважати Державний банк Росії і Державний банк СРСР, оскільки Україна входила до складу Російської імперії, а потім — Радянського Союзу, а також Український державний банк, який функціонував за часів української державності 1917—1920 рр.
На першому етапі Держбанк не отримав права самостійної емісії, хоч йому і була передана Експедиція державних цінних паперів. Самостійно банк мав право лише обмінювати кредитні білети (наприклад, зношені — на нові). Банк випускав кредитні білети в оборот на вимогу уряду шляхом надання йому кредитів. Уся сума емітованих кредитних білетів використовувалася для фінансування державних видатків. Крім того, за дорученням уряду Держбанк зобов’язаний був розміщувати державні цінні папери. За рахунок залучених коштів Держбанк надавав кредити суб’єктам господарювання і комерційним банкам. Проте такі кредити займали незначне місце в активах балансу банку. Так, на початок 1880 р. в активах балансу Держбанку Росії заборгованість за наданими позичками і врахованими векселями становила 6,6 %, тоді як заборгованість уряду — 55,7 %[2]. Отже, на першому етапі своєї діяльності Держбанк Росії виконував головним чином роль банкіра уряду та його фінансового агента і не міг сприяти упорядкуванню грошового обороту.
|
|
|
Перетворившись в емісійний банк, Держбанк продовжував вести комерційну банківську діяльність. Він кредитував сільське господарство і торговельно-промисловий оборот, зокрема хлібну торгівлю — провідну галузь російського експорту. Проте обсяг операцій, пов’язаних з обслуговуванням суб’єктів господарювання, поступово скорочувався і в діяльності Державного банку Росії все більшу роль почали відігравати операції, що притаманні в сучасних умовах центральним банкам. Як «банк банків» він підтримував комерційні банки (акціонерні, міські, громадські банки, приватні банківські контори) та інші кредитні установи, надаючи їм кредити, зокрема під забезпечення цінними паперами, шляхом переврахування векселів. Фінансував заходи щодо санації банків, які опинилися на межі банкрутства. На початку ХХ ст. Держбанк поступово перетворюється у розрахунковий центр банківської системи. Комерційні банки та інші кредитні установи зберігали на рахунках в установах Держбанку свої резерви. При конторах Держбанку були організовані розрахункові відділи, через які проводилися операції з погашення взаємних претензій банків та кредитних установ. Як і до грошової реформи, Державний банк продовжував виконувати роль банкіра і фінансового агента уряду. На рахунках у Держбанку зберігалися кошти Державного казначейства. За дорученням Міністрства фінансів банк здійснював фінансування державних видатків, виконував комісійні операції для Міністерства фінансів — розміщення державних цінних паперів та їх обслуговування.
|
|
|
Для України 1917—1920 рр. — це період національно-державного відродження. Восени 1917 р. Українська Центральна Рада проголосила про утворення Української Народної Республіки (УНР). Одним із головних завдань УНР було формування національної банківської системи та запровадження нової національної валюти. У грудні 1917 р. Центральна Рада ухвалила закон «Про перетворення Київської контори Державного банку Росії в Український державний банк».
Український державний банк діяв за трьох режимів української державної влади періоду незалежності: Центральної Ради, Гетьманату, Директорії. Улітку 1918 р. було ухвалено закон «Про затвердження Статуту Українського державного банку й асигнування коштів до його основного капіталу». У Статуті були визначені основні завдання банку, а саме: полегшення грошового обороту, допомога шляхом короткострокового кредитування державній торгівлі, промисловості та сільському господарству на Україні, а також забезпечення сталості грошової системи. Основний капітал банку, визначений Статутом, становив 100 млн крб, резервний (запасний) фонд — 10 млн крб. Державний банк підпорядковувався міністрові фінансів. Загальне управління банком доручалося Раді банку та його директорові, який одночасно був головою Ради[4].
|
|
|
З моменту утворення Український державний банк мав статус емісійного банку. У грудні 1917 р. Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон «Про випуск державних кредитових білетів Української народної республіки», згідно з яким Держбанк випускав кредитові білети «...в розмірі, строго обмеженому дійсними потребами грошового обігу, під забезпечення тимчасове, до утворення золотого фонду, майном республіки...»[5].
Первісно новою національною валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 частки чистого золота. Перший грошовий знак Української народної республіки — купюру вартістю 100 крб. було видруковано у грудні 1917 р. У березні 1918 р. Центральна Рада схвалила закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала ½ карбованця. У період Гетьманату було відновлено як основну грошову одиницю Української держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. За часів правління Директорії основною грошовою одиницею УНР знову було проголошено гривню.
|
|
|
На початку 1919 р. у зв’язку зі змінами у політичному житті України Державний банк було евакуйовано на захід України, а у 1920 р. майно та архів банку були перевезені до Польщі до м. Ченстохова. Під час війни у серпні 1944 р. німці вивезли усю документацію та архів Держбанку з м. Ченстохова і подальша доля та місце їх перебування невідомі. Український державний банк є безпосереднім попередником Національного банку України.
Після проголошення колишніми республіками Радянського Союзу державної незалежності вони прийняли рішення про утворення власних банківських і грошових систем.
Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави був утворений у 1991 р. на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР, яку було оголошено власністю України.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 130; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!