З курсу «Основи психодіагностики»
1. Предметом психодіагностики є:
а) Набір різних діагностичних методів;
б) Вимір динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;
в) Дослідження особистості в системі інтеріндивідуальних, інтраіндивідуальних зв’язків і суб’єкт-суб’єктних стосунків;
г) Тестування інтелектуального розвитку людей.
2. Першу у світі лабораторію психологічних досліджень заснував:
а) Френсіс Гальотн;
б) Вільгельм Вундт;
в) Альфред Біне;
г) Григорій Росслімо.
3. Так звані „процедурні технології психодіагноситки” використовуються у:
а) Психогенетичному підході в психології;
б) Психології якісного аналізу;
в) Біхевіоріальній психології;
г) Всіх теоретично-психологічних течіях.
4. У сучасній психологічній науці поняття „тест” означає:
а) Спеціально створений набір запитань, призначених для виявлення особистісних властивостей і особливостей психічних процесів;
б) Єдино можливий метод вивчення психіки;
в) Системна модель експертизи психічних явищ;
г) Стандартизована система запитань і задач, що мають визначену шкалу значень.
5. До професійних психодіагностичних тестів пред’являються вимоги на відповідність:
а) Перевірці;
б) Відтворюванності;
в) Достовірності;
г) Точності;
д) Валідності;
е) Надійності.
6. Поняття „конструктна валідність тесту” передбачає його відповідність щодо:
а) Зовнішньої очевидності того, що вимірюється;
б) Повноти, точності і широти психодіагностичної проекції;
|
|
|
в) Визнаної в науці теоретичної концепції;
г) Підтвердження діагностичного матеріалу іншими методами.
7. Валідизація тестів пов’язана з їх перевіркою;
а) На зручність у використанні;
б) На відповідність предмету діагностики;
в) На повторюваність результатів при всіх тестуваннях;
г) На допустимі інтервали точності, тобто мінімальний інтервал погрішностей;
д) На інтерес до тестового завдання, як і до процедури обстеження.
8. Надійність тестів перевіряється шляхом (три правильні відповіді):
а) Повторного застосування тесту на одній і тій же вибірці;
б) Набору одного статистичного матеріалу на різних вибірках;
в) Використання різних тестових методик;
г) Застосування двох еквівалентних форм тесту;
д) Розподілу тесту на дві чи більше частини;
е) Розосередження тестових шкал.
9. Надійність тесту – це:
а) Однозначність досліджуваних властивостей і якостей психіки;
б) Стійкість процедури щодо об’єктів дослідження, забезпечення стабільності вимірів;
в) Істинність тестової інформацї.
10. Достовірність тестів – це:
а) Допустимий рівень в точності вимірів;
б) Переконливість результатів для підтвердження гіпотези психодіагностики;
|
|
|
в) Безпомилковість вимірів.
11. Помилка вимірів при перевірці тесту на достовірність визначається:
а) Мірою розсіювання середніх значень у заданому діапазоні, тобто величиною середньоквадратичного відхилення (дисперсією);
б) Середньоарифметичним значенням (Х);
в) Коефіцієнтом варіації ( V ).
12. Психодіагностичні методи Б.Г.Ананьєв поділяє на таку кількість категорій:
а) 3;
б) 4;
в) 5;
г) 8.
13. Згідно з висновками Б.Г.Ананьєва, за основу тестової категоризації взято такий принцип:
а) Логічної наступності і взаємної доповнюванності тестових методик;
б) Предметної спрямованості, що виходить з мети дослідження;
в) Завершеності циклу психологічного дослідження.
14. Стимульний матеріал у психологічних тестах поділяється на такі види:
а) Вербальні;
б) Відкриті;
в) Невербальні;
г) Закриті.
15. Визначте, які з перерахованих тестів належать до тих, у яких стимули – вербальні стандартизовані; відповіді закриті, типу „вибір”:
а) 16-факторний особистісний тест Р.Кеттела;
б) Методика „ціннісні орієнтації” М.Рокича;
в) Коректурна таблиця Бурдона;
г) Прогресивні матриці Равена;
д) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
16. Визначте методику, у якій використовуються стимули – вербальні стандартизовані, відповіді – відкриті, типу „доповнення”:
|
|
|
а) Незавершені речення;
б) Асоціативний есперимент;
в) Фрустраційний тест Розенцвейга;
г) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
17. Визначте методику, у якій використовуються стимули – невербальні, вербальні; відповіді – відкриті, типів „доповнення” і „вільне конструювання”:
а) Контент-аналіз;
б) Час реакції;
в) Малюнок „будинок – дерево – людина”.
18. Визначте методику, де основний принцип конструювання – „стимули – вербальні (невербальні) індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті”:
а) Контент-аналіз;
б) Психодіагностичний тренінг;
в) Рівень домагань Ф.Хоппе.
19. В основу дослідження простої реакції людини покладена така логіка конструювання тестів:
а) Стимули – невербальні, індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті;
б) Стимули – невербальні, динамічні; відповіді – регулювання через органи управління;
в) Стимули – невербальні; відповіді – типу „вільне конструювання”.
20. Артефакти, що пов’язані з умовами обстеження, відносяться до таких перемінних:
а) Особистості випробовуваного;
б) Особистості експериментатора;
в) Ситуативних перемінних.
|
|
|
21. Інструкція в психодіагностичному обстеженні:
а) Завжди жорстко регламентує однозначність виконання тестового завдання, як і поведінку пацієнта в процедурах тестування;
б) Визначається цілями дослідження і допускає вибір дій на розсуд випробовуваного.
22. Перевірка гіпотези (діагностичного задуму, припущення) здійснюється в такому психодіагностичному експерименті:
а) Що орієнтований на „пілотажне” дослідження;
б) Критичному дослідженні;
в) Методичному дослідженні.
23. Щоб уникнути недоліків у психологічній діагностиці, до тестових завдань висуваються такі вимоги (три правильні відповіді):
а) Логічної комбінованості, наступності;
б) Непрогностичності і неочевидності в рішеннях тест-завдань;
в) Індиферентності результатів і оцінок.
24. Спотворення, тобто інсценування різних форм, специфічних станів чи їх симптомів людиною, якій вони не притаманні, називається (відзначити неправильну назву):
а) Симуляція;
б) Дисимуляція.
25. Спотворення відповідей у бік соціальної бажаності називається:
а) Депривація;
б) Агравація;
в) Симуляція;
г) Дисимуляція.
26. У психодіагностичній практиці вдаються до тактичних прийомів: маскування дійсної мети дослідження, раптової постановки запитань, нечіткості цілей тестування, відволікання від головного, а також до використання статусних форм психіки, психофізіологічних і статусних індикаторів психіки, інших принципів. Це робиться для того, щоб:
а) Приховати від випробовуваного істинне пізнання його психіки;
б) Додати психологічному обстеженню риси науковості, загадковості;
в) Забезпечити об’єктивність психодіагностичних вимірів.
27. Коли у стимульному матеріалі тесту використовуються помилки сприйняття, установча готовність діяти, оцінювати і поступати певним чином, актуалізація особистісних сенсів, конструктивних домінант, вибірковість, заміщення цінностей і переживань, то йдеться:
а) Про тести на сприйняття і діагностику пізнавальних процесів;
б) Про тести на визначення здібностей;
в) Про проективні тести;
г) Про тести на визначення умінь і навичок.
28. У психодіагностиці застосовують два види статистичних досліджень: суцільне і вибіркове. При вибірковому дослідженні отриманий результат допускає деяку неточність – помилку репрезентативності. Зі збільшенням кількості спостережень допущена помилка неточності:
а) Зменшується;
б) Збільшується;
в) Не змінюється.
29. Проблема оцінки й оцінювання в психодіагностиці розглядається як:
а) Результат зображення кількості вимірюваного явища психіки;
б) Процес оцінювання, своєрідна кваліметрія, осмислення і тлумачення властивостей, змісту і якості психічних проявів досліджуваного;
в) Розміщення вивченого факту в дихотомічній шкалі „добре – погано”.
30. Ймовірне прогнозування в психологічній діагностиці здійснюється за допомогою:
а) Інтуїції і осяяння, досвіду і внутрішнього „чуття” діагноста;
б) Точних математичних розрахунків;
в) Практично виключається з психологічних досліджень.
Тестові завдання
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 242; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!