І.І. Предмет і завдання курсу
ТЕМАТИКА КУРСУ ЛЕКЦІЙ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”.
Ввідна лекція.
План
1.Зміст, предмет і завдання курсу "Історія та культура України".
Періодизація історії та культурного розвитку України.
Класифікація джерел. Феномен української культури. Методологічні засади її вивчення
Формування території. Етноніми.
Тема 1. Київська Русь – держава та населення.
Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (2 год)
План
1.Становлення держави Київська Русь.
2.Володимирове хрещення та його роль у культурному розвитку Русі.
3.Галицько-Волинське князівство. Фінал Києво-руської історії.
Тема 2. Політичний, соціально – економічний розвиток та культурний розвиток українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст.
План
1. Становище українських земель у складі ВКЛ.
2. Україна-Русь у складі Речі Посполитої.
3. Українська культура в XIV–XVІІ ст.
4. Зародження козацтва.
Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
План
1. Причини, характер, рушійні сили, періодизація війни. Богдан Хмельницький.
2. Внутрішня та зовнішня політика уряду Богдана Хмельницького. Переяславська Рада. Березневі статті.
3. Руїна 1658 – 1678.
4. Культура козацького Бароко.
Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.
План
1. Політичне становище українських земель у кінці ХVІІ – ХVІІІ ст.
|
|
|
2. Культура України епохи Бароко та доби Просвітництва (друга половина XVII-XVIII ст.)
Тема 5. Українські землі в ХІХ ст.
План.
1. Політичне та соціально-економічне становище українських земель в складі Російської імперії в ХІХ ст.
2. Культура Наддніпрянської України в ХІХ ст.
3. Західноукраїнські землі в ХІХ ст.
4. Національно-культурне відродження в Україні . Українська культура кінця ХVІІІ –ХХ ст.
1.
Тема 6. Українська національно-визвольна революція
Рр.
План
1. Доба Центральної Ради.
2. Українська держава П.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
3. Українська Народна Республіка часів Директорії (листопад 1918 – листопад 1920 рр.).ЗУНР.
4. Культурне будівництво під час національно-визвольних змагань.
Тема 7. Українська СРР в 20 – 30-ті рр. ХХ ст.
План
1. Соціально-економічна та політична криза в УСРР наприкінці 1920 р.– поч. 1921 р.
2. Нова економічна політика в УСРР. Українізація. (1921 – 1929 рр.).
3. Проголошення курсу на індустріалізацію: вибір шляхів та реалізація.
4. Голодомор1932-1933 рр. Масові репресії сталінського режиму
|
|
|
Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).
План
1. Причини Другої світової війни. Радянсько – німецький пакт про ненапад.
2. Включення основної частини західноукраїнських до складу УРСР та їх радянізація.
3. Оборонні бої на території України у червні 1941 – липні 1942 рр.
4. Нацистський окупаційний режим. Рух опору в Україні.
Лекція 9.
Україна в ІІ половині ХХ ст.
План
1.Ознаки політичної та соціально-економічної кризи в УРСР.
2.Дисидентський рух в Україні.
3.Україна на шляху до національного суверенітету і незалежності.
Тема 10. Національно-культурне відродження України (1991 – 2015 рр.).
План
1. Народження незалежної України. Перші кроки національного суверенітету.
2. Проблеми реформування економіки.
3. Шляхи духовного відродження українського народу. Майдан 2004 р. і Революція гідності 2014 р.
4. Україна і зовнішній світ.
Ввідна лекція.
План
1.Зміст, предмет і завдання курсу "Історія та культура України".
Періодизація історії та культурного розвитку України.
Класифікація джерел. Феномен української культури. Методологічні засади її вивчення.
|
|
|
Формування території. Етноніми.
ЛІТЕРАТУРА.
1. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.1.— К., 1991.
2. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2-х т,— К”, 1991.
3. Історія України. Нове бачення: В 2-х т.— К., 1995—1996.
4. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України.— К., 1994
5. Мицик Ю., О.Бажан , В.Власов .Історія України.- К.,2010.
6. Оглоблин О. Проблема схеми історії УкраїниXIX—XX століття // Український історик.— 1971.— № 1—2.— С.5—16.
7. Онищенко Діалектика становлення українського етносу та нації (Етнополітологічний аспект).— К., 1997.
8. Давня історія України.— К., 1994.
9. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України.— К., 1992.
10. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України— К., 2005.
11. Попович Мирослав Нарис історії культури України. – К., 1999.
Основні поняття і терміни теми : історія, історіографія, історизм, об’єктивність, науковість, історичні принципи та методи, історичні напрями, допоміжні історичні дисципліни, антропологічний підхід, етнічна історія, етногенеза, культура, цивілізація, субкультура, контркультура, масова культура, елітарна культура, світова культура, етнічна та «садова» культура, національна культура, артефакт.
|
|
|
Структура курсу:
Лекції.
1. Феномен української культури. Джерельна база та методологічні засади її вивчення (1 год)
2. Витоки української культури (1 год)
3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (1 год)
4. Українська культура XIV–XVІІ ст.) (1 год)
5. Український Ренесанс на ниві духовної культури (XVI – перша половина XVII ст.) (1 год)
6. Культура України епохи Бароко та доби Просвітництва (друга половина XVII-XVIII ст.) (1 год)
7. Національно-культурне відродження в Україні кінця XVIII – початку XX ст. Український романтизм (1 год)
8. Духовна культура України ХХ ст. (1 год)
9. Культура України в умовах нової соціально-політичної реальності (90-і роки ХХ – початок ХХІ ст.) (1 год)
10 год
Семінарські заняття:
1. Феномен української культури. Джерельна база та методологічні засади
вивчення історії культури України (2 год)
2. Історичні передумови виникнення та джерела формування української культури (2 год)
3. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (2 год)
4. Культура українського народу XVI – першої половини XVII ст. Український Ренесанс, його особливості (2 год)
5. Культура України епохи Бароко та доби Просвітництва (друга половина XVII–XVIII ст.) (2 год)
6. Національно-культурне відродження в Україні . Українська культура кінця ХУІІІ – початку ХХ ст. (4 год)
7. Духовна культура України ХХ ст. (2 год)
8. Сучасна українська культура, перспективи її розвитку (2 год)
12 год
І. Історія як наука.
“Historia magistra vitae” (Історія — вчителька життя) — цей відомий вислів давньоримського мислителя Цицерона перевірений віками. Світ вивчає історію задля того, щоб, пізнаючи минуле, розуміти сьогодення і бути спроможними передбачити майбутнє. Термін “історія” давньогрецького походження. Спочатку він означав “дослідження”, “розповідь” тобто вивчення минулого. Згодом цей термін перейшов у латинську мову і поширився в усіх країнах Європи.
Є декілька значень поняття “історія”. У широкому розумінні слова історія — це загальний процес розвитку. Ми говоримо про історію природи, історію математики, мови, музики тощо. Під історією в більш вузькому значенні слова ми розуміємо життя й розвиток людського суспільства. Цим терміном позначається також наука, що вивчає минуле людства. Отже, узагальнюючи, можна сказати, що історія — це, з одного боку, процес, рух у часі, а з другого — пізнання цього процесу.
Розрахунки вчених свідчать, що люди існують на планеті близько 3 млн. років. За цей час змінилося приблизно 560 тисяч поколінь. 558000 з них жили за умов родоплемінного устрою, 90 останніх — знали писемність, 9 — книгодрукування, і тільки 560-тисячне покоління знайоме з більшістю матеріальних і духовних надбань, які будь-коли до цього мало людство.
І.І. Предмет і завдання курсу
Предметом курсу історії України є вивчення і розвиток людського суспільства на всіх українських землях. “Читати українську історію,— писав видатний український письменник і політичний діяч В.Винниченко 25 травня 1918 р. у своєму щоденнику, — треба з бромом — до того це одна з нещасних, безглуздих, безпорадних історій, до того боляче, досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещасна, зацькована, зашарпана нація тільки те й робила за весь час свого державного (чи вірніше: півдержавного) існування, що одгризалась на всі боки: од поляків, руських, татар, шведів. Уся історія — ряд, безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, набігів, військових переворотів, інтриг, сварок, підкопування...”.
Історія за Е.Смітом є одним із чинників національної свідомості. Міф про спільне минуле консолідує націю. А чим нація відрізняється від етносу?
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!