Розділ 1. Соціальний педагог як суб’єкт професійної діяльності
Nbsp; КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: „Комунікативні особливості діяльності соціального педагога”
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Соціальний педагог як суб`єкт професійної діяльності
1.1 Професійна діяльність соціального педагога та його роль в соціально-педагогічній діяльності
1.2 Зміст, структура та принципи соціально-педагогічної діяльності
Висновок до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. Комунікативні особливості діяльності соціального педагога
2.1 Особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога
2.2 Соціально-психологічна взаємодія як важливий компонент комунікативної підготовки майбутнього соціального педагога
Висновок до 2 розділу
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Спілкування є багатогранним процесом, який вивчається філософією, соціологією, загальною і соціальною психологією, лінгвістикою, педагогікою та іншими науками. Концептуальні основи дослідження феномена спілкування розроблені в працях Бехтєрєва В.М., Рубінштейна С.Л., Леонтьєва А.А. та інших психологів, які розглядають спілкування як необхідну умову розвитку людини, її соціалізації, індивідуалізації, розвитку особистості.
Процес навчання і виховання є певною системою соціально-психологічної взаємодії. Тому, методична структура педагогічної діяльності завжди повинна співвідноситися зі специфікою процесу спілкування, його рівнем, формами тощо.
|
|
|
Спілкування відіграє значну роль при вирішенні практичних завдань педагогічної діяльності. Форма навчання потребує конкретних способів взаємодії педагога і учнів. За Леонтьєвим А.А. для реалізації дидактичних завдань важливі такі комунікативні компоненти діяльності як мотиви, проблемні ситуації і т.д. Дослідник Семіченко В.А. під педагогічним спілкуванням має на увазі цілісну систему соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, в яку входить: обмін інформацією. Виховні впливи і організація взаємовідносин за допомогою комунікативних засобів. Науковець Бех І.Д. серед напрямків роботи, які сприятимуть становленню комунікативної культури педагога, в процесі оволодіння теорією особистісно орієнтованого спілкування, вказує на пізнання структури спілкування, моральних принципів, входження в технологію цього процесу, набування в результаті цього професійних комунікативних прийомів і навичок, формування власного досвіду комунікативної діяльності. Процес спілкування як двостороння взаємодія потребує від педагога оволодіння технологією діалогічності, він повинен вміти створювати демократичну і гуманну атмосферу педагогічного спілкування. Для цього (вказує Гранюк Л.О.) необхідно: вміння забезпечити позитивний емоційний настрій, оволодіння стилем "теплого" спілкування, вміння налагоджувати контакт із співбесідником і вселяти впевненість у своїх силах; готовність до внесення (на основі психолого-педагогічного аналізу взаємодії з партнерами) необхідні корективи в свою діяльність; установка вчителя на позитивне самосприйняття і сприйняття оточуючих людей. В діалозі зникають жорстко закріплені соціальні ролі "вчителя" і "учня" і рухливими силами спілкування, передбачається, мають бути обидві сторони. Часто науковці у своїх дослідженнях із проблем педагогічної психології вказують на те, що значна частина педагогічних прорахунків і труднощів визначається не стільки недоліками методичної підготовки вчительських кадрів, скільки реформацією сфери професійного педагогічного спілкування.
|
|
|
Отже, актуальність теми визначається наступним:
- Проблемам комунікативної підготовки майбутнього педагога;
- Соціальний педагог має свої комунікативні особливості і їх ефективність забезпечується певними умовами;
- Комунікативні вміння впливають на рівень підготовки майбутніх соціальних педагогів.
|
|
|
Об`єкт дослідження – соціальні педагоги та їх комунікативні особливості.
Предмет дослідження – особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі теоретичного матеріалу з даної проблеми показати істотний вплив комунікативних умінь та навичок на майбутню професійну діяльність соціального педагога.
Вихідними положеннями дослідження слугували психологічні сутності та шляхи становлення комунікативних умінь соціального педагога як професіонала; положення про складний і суперечливий процес особистого розвитку соціального педагога.
При розв`язанні визначених нами завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми; вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
Завдання:
1. Опрацювати літературу з питань комунікативних особливостей діяльності соціального педагога;
2. Продемонструвати особливості комунікаційних умінь соціального педагога;
3. Висвітлити особливості різних форм роботи соціального педагога з клієнтами з використанням комунікативних умінь.
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що його зміст можуть бути використані для подальшої розробки обраної теми.
Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Розділ 1. Соціальний педагог як суб’єкт професійної діяльності
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!