Сучасний період організації і діяльності судової системи України



Сучасний етап характеризується новими підходами до проблем законності, правопорядку, охорони і захисту прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Перший крок був зроблений внесенням змін до Конституції 1978 р.: збільшені терміни повноважень суддів з 5 до 10 років, підвищена відповідальність за неповагу до суду, чітко визначений статус суддів; передбачалася організація з'їздів і конференцій суддів, створення кваліфікаційних комісій суддів.

Наступний крок був зроблений після прийняття Конституції 96 р., яка визначає порядок обрання суддів, терміни пов-ноиажень суддів (уперше на посаду професійного судді особи призначаються Президентом терміном на 5 років, всі інші судді обираються Верховною Радою безстроково в порядку, установ­леному законодавством України), значно підвищений соціальний статус суддів.

Сьогодні створена національна система правосуддя, основи якої закріплені на конституційному і законодавчому рівнях; ут-норений орган конституційної юрисдикції, прийняті нові кодифі­ковані процесуальні акти; відбувається гармонізація українського законодавства з нормами міжнародного права. Це свідчить про сталу тенденцію гуманізації усіх складових судово-правової сис­теми України.

Глава 2 Загальні суди України

Місцевий суд — головна ланка судової системи України

Серед передбачених законом форм захисту прав і інтересів фізичних і юридичних осіб провідна роль належить судовому за­хисту. Захист прав і інтересів громадянина, суспільства та держави здійснюється у судовому порядку судами загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції поділяються на загальні та спеціалізо­вані. У цьому розділі розглядаються загальні місцеві суди.

Місцгві суди — головна ланка в системі судів загальної юрис­ дикції, які розглядають абсолютну більшість кримінальних і цивіль­них справ.

До місцевих загальних судів належать районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди та військові суди гарнізонів. Місцеві загальні суди діють у межах району, міста, району в місті, декількох районів одночасно. Місцевий суд діє в складі суддів, голови та заступників голови суду. Судді місцевого суду обираються Верховною Радою безстроково в порядку, установ­леному законом, а ті, що вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом терміном на 5 років у порядку, встановленому законом.

Місцеві загальні суди утворюються та ліквідуються Президен­том України за поданням Міністра юстиції України, що узгод­жується з Головою ВСУ.

Склад і повноваження місцевого суду

До складу місцевих судів входятьгудді, кількість яких залежить від судового навантаження (кількість справ), розмірів території юрисдикції та фонду видатків, виділених в державному бюджеті на утримання судів.

Місцеві суди виступають тільки як суди першої інстанції, що розглядають по суті справи, віднесені процесуальним законодавс­твом до їх підсудності. Вони проводять розгляд справ в умовах усності та безпосередності за участю сторін і інших учасників кримінального та цивільного процесу, досліджують докази та вислуховують думки учасників процесу.

Як відзначалося раніше, юрисдикція місцевого суду охоплює всі цивільні справи незалежно від категорії складності, суми позову і характеру спору. Місцеві суди розглядають усі справи щодо спорів, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. У порядку цивільного судочинства відбувається розгляд спорів, які виникають з:

—цивільних, житлових, сімейних, трудових і земельних пра­вовідносин;

—справи окремого провадження (про визнання громадянина безвісно відсутнім, про визнання громадянина обмежено дієздат­ним, недієздатним, справи із скарг на дії нотаріусів і справи про
встановлення фактів, що мають юридичне значення).

Розглядаючи цивільну справу, суд повинен визначити наяв­ність чи відсутність певних правовідносин чи юридичних фактів. Він вирішує питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, після чого виносить рішення про задоволення позовних вимог, про відмову у задоволенні позову або про при­пинення провадження у справі.

Місцевому суду підсудні всікримінальні справи, за винятком тих, котрі підсудні апеляційним або військовим судам. Підсудність визначена ст. 34 КПК. Кримінальні справи розглядаються в тому суді, у районі діяльності якого вчинено злочинне діяння. Якщо місце вчинення злочину встановити неможливо, справа повин­на бути розглянута судом, в районі діяльності якого закінчене дізнання чи досудове слідство. З метою забезпечення найбільш об'єктивного і повного розгляду справи, а також забезпечення виховної ролі судового розгляду, в окремих випадках справа може бути передана на розгляд суду за місцем проживання чи роботи обвинуваченого або за місцем знаходження більшості свідків. Спори про підсудність між судами не допускаються. Справа, надіслана з одного суду до іншого у порядку, передбаченому про­цесуальним законом, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження, якщо при цьому не перевищується компетенція суду. При розгляді кримінальної справи судом встановлюється винуватість чи невинуватість підсудного та визначається пока­рання з урахуванням обставин справи та особи винного.Місцеві суди розглядають справи по суті з винесенням від­повідного вироку, рішення, ухвали або постанови.

Крім того, місцеві суди, відповідно до ст. 22 Закону "Про судо­устрій України" як суд першої інстанції розглядають адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення.

Суддя місцевого суду є носієм судової влади. Він здійснює свої повноваження на професійній основі у точній відповідності з законом. Ці повноваження полягають у наступному:


1. Здійснення правосуддя в порядку, встановленому процесу­альним законом. У межах професійних повноважень, які надані чакономДсуддя зобов'язаний слідкувати за дотриманням проце­суальних норм сторонами, при проведенні будь-яких судових дій.

2. Вчинення процесуальних дій та організаційних заходів з ме­тою забезпечення розгляду справи,Суддя повинен вжити необхід­них заходів щодо забезпечення.,якісного розгляду

справ, які знаходяться в його провадженні. Отримавши справу, він  зобов'язаний вивчити всі матеріали, провести попередній розгляд 'та, за наявності достатніх підстав, призначити її до розгляду в засіданні. З метою своєчасного закінчення справи суддя повинен вжити організаційних заходів для забезпечення своєчасного вру­чення копії обвинувального висновку підсудному (у кримінальній справі), копії позову відповідачу (у цивільній справі), своєчасної явки в судове засідання осіб, що викликаються.

3. Контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням. Суддя здійснює контроль засвоечасним зверненням до виконання судових рішень що проголошені під його головуванням. Адже повне і своєчасне виконання судового рішення є важливим фактором ефективності правосудця. Після набрання вироком суду законної сили, він звертається до виконання не пізніше 3 діб з дня набрання чинності або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Органи, що виконують вирок, у свою чергу, зобов'язані повідомити суд про його виконання.

Права та обов'язки суддів місцевого суду

Судді основної ланки мають право:

— вимагати від окремих посадових осіб і громадян виконання пов'язаних зі здійсненням покладених обов'язків;

— вносити подання до державних органів про усунення по­ рушень законності;

— одержувати будь-яку інформацію від державних органів,
громадських організацій, підприємств усіх форм власності

Головним обов'язком судці є здійснення правосуддя у відповід­ності з чинним законодавством та незалежно від законодавчої та виконавчої влади.                                           Здійснюючи правосуддя, судця зобов'язаний:

—при розгляді цивільних і кримінальних справ точно вико­нувати закон, забезпечувати охорону прав та законних інтересів

— бути справедливим при ухваленні рішення і встановлення істини у справі;

—працювати над підвищенням свого професійного рівня;

—при виконанні своїх професійних обов'язків не допускати дій, що ганблять почесне звання судді, які могли б викликати сумнів у його об'єктивності

—не_розгшюшувати таємниць.

На підставі закону усі судді мають рівний правовий статус. Однак це не виключає можливість, а головне, необхідність, упов­новажити одного із суддів вести організаційну роботу суду. Цими повноваженнями наділений голова місцевого суду. Голова, його заступник призначаються на посаду терміном на 5 років з числа суддів та звільняється з посади Президентом за поданням Голови ВСУ на підставі рекомендації Ради суддів України.

Голова місцевого суду. Голова місцевого суду забезпечує зла­годженість в роботі апарату суду, створення сприятливих умов для відповідного ставлення усіх працівників до своїх службових обов'язків і на цій основі — виконання судом покладених на нього законом завдань щодо відправлення правосуддя. Він:

—безпосередньо здійснює правосуддя у справах;

—здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

—визначає обсяг обов'язків заступника;

—видає накази про призначення на посаду судді чи обрання судді безстроково або припинення повноважень на підставі указу Президента або постанови Верховної Ради України;

—здійснює заходи щодо забезпечення формування складу
народних засідателів;

—організує роботу з підвищення кваліфікації суддів та виконує інші функції.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!