Організація роботи місцевого суду



Організація роботи засіб практичної реалізації завдань су­ дової влади і функцій правосуддя.

Найголовніше в організації роботи — правильно добрати і розставити кадри. Останнє стосовно судів полягає у розподілі обов'язків між суддями.

Виділяються такі принципи розподілу обов'язків при розгляді справ:

зональний, коли судді розглядають усі кримінальні та цивіль­ні справи на території, що була закріплена за ними головою місцевого суду;

функціональний, коли відбувається розподіл за спеціалізацією при розгляді цивільних, кримінальних справ і адміністративному провадженні;

змішаний, коли судді розглядають справи за спеціалізацією в межах закріпленої за ними головою суду території;

---беззональний, коли голова суду розподіляє кримінальні спра­ви між суддями, а розгляд цивільних справ відбувається тільки у випадку надходження заяви від громадян під час прийому. Вибір принципу, на основі якого відбувається розподіл обов'язків між суддями, визначається головою суду чи суддями.

Успішна робота суду залежить не тільки від злагодженої ро­боти суддів, але і від виконання обов'язків апаратом суду, що складається з: канцелярії (старший секретар, діловод-машиністка, секретар у цивільних справах, секретар у кримінальних справах, архіваріус), секретарів судових засідань і помічників суддів.

Канцелярія суду забезпечує роботу всього колективу суду. Сек­ретарі доводять до відома громадян час прийому голови, суддів, інших працівників, організують чергування по району у вихідні дні. Канцелярією вивішується необхідна для громадян інформація на визначених стендах у будинку суду — витяги із законодавчих актів, що часто використовуються у практиці суду, адреси та час прийому правоохоронних структур, банків, пошти, нотаріальних і адвокатських контор, вищестоящих судів.

Секретарі судового засідання забезпечують розгляд кримінальної та цивільної справи шляхом виклику всіх учасників процесу в засідання: підсудного, потерпілого, свідків, експерта, позивача, відповідача, перекладача тощо. Секретар перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому У судовому засіданні секретар веде протокол, у якому фіксуються виступи всіх учасників процесу, а також забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами. До повноважень секретаря судового засідання нале­жить оформлення матеріалів справи і виконання інших доручень головуючого, що стосуються розгляду справи.

Судовий розпорядник забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу; з ура­хуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, шо можуть бути присутні у залі судового засідання; оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; слідкує за додержанням порядку присутніми у залі судового засідання; виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта; під час судового засі­дання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали і передає до суду; запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до при­сяги; виконує інші доручення головуючого, пов'язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи (ст. 49 ЦПК).

Організація і діяльність військових місцевих судів

Вданий час в Україні йде процес побудови правової держави. Тому суть діяльності військових судів змінюється. Військові три­бунали, що існували раніше, були орієнтовані суто на боротьбу з різного роду посяганнями на безпеку країни, боєздатність Зброй­них Сил, військову дисципліну і встановлений порядок несення військової служби. Усі ці завдання збереглися і на сьогодні. Однак в наш час до завдань військових судів відноситься правовий за­хист військовослужбовців на демократичних засадах правосуддя, передбачених Конституцією і законами. Військові суди це суди загальної юрисдикції, що уповнова­ жені здійснювати правосуддя у Збройних Силах України, При­кордонних військах, СБУта інших військових формуваннях, пе­редбачених законодавством України.

В Україні діють військові суди гарнізонів, які входять до сис­теми судів загальної юрисдикції та прирівнюються до місцевих загальних судів. Військові суди гарнізонів утворюються на тери­торії, де розташовано один або декілька військових гарнізонів.

Правосуддя у військових судах здійснюється шляхом розгля­ду та вирішення кримінальних, цивільних та адміністративних справ на загальних конституційних засадах, передбачених для територіальних судів, та єдиних процесуальних нормах. Як час­тина єдиної судової системи загальної юрисдикції, вони являють собою ланку організаційної структури Збройних Сил України. Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань на національну безпеку України, боєготовність і боєздатність Збройних Сил та інших військових формувань, на захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, на захист інтересів військових частин.

Підсудність кримінальних справ військовим судам визначена ст. 36 КПК. Враховуючи специфіку військового відомства, місце­вий військовий суд гарнізону як суд першої інстанції уповнова­жений розглядати справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, та які займають посади нижче командира полку, командира корабля першого рангу, крім тих справ, що підсудні військовим судам вищого рівня.

У тих випадках, коли військовослужбовець обвинувачується в здійсненні одного чи декількох злочинів у складі групи осіб, справа підлягає розгляду у військовому суді. Крім того, якщо одна особа чи група осіб, незалежно від того, чи є вони військовослуж­бовцями чи ні, обвинувачуються в учиненні декількох злочинів, і справа хоча б щодо одного з цих злочинів підсудна військовому суду, то справа про всі злочини підлягає обов'язковому розгляду у військовому суді. Якщо злочин вчиняється особою до призову на військову службу, то така справа підсудна загальному суду.

Судді військових судів

За своїм правовим статусом судді військових судів відрізняють­ся від суддів інших судів тим, що вони перебувають на військовій службі, входять в штатну чисельність Збройних Сил України і мають офіцерське військове звання. З метою забезпечення при­нципу незалежності від військового командування, звання суддям військових судів присвоюються безпосередньо Президентом. Вони також представляються до нагородження державними нагородами незалежно від військових службових осіб. Судді військових судів не можуть бути залучені до виконання обов'язків військової служ­би (до складу військових комісій, несення наряду тощо), тому що головним їх обов'язком є здійснення правосуддя.


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!