Судова система Російської Федерації
Організація і діяльність судової системи Російської Федерації визначаються Конституцією і Федеральними конституційними законами: від 31 грудня 1996 р. "Про судову систему Російської Федерації"; від 28 квітня 1995 р. "Про арбітражні суди в Російській Федерації", від 23 червня 1999 р. "Про військові суди Російської Федерації". Частково діє також Закон "Про судоустрій РРФСР" від 8 липня 1981 р. (у частині, що не суперечить актам законодавства).
До федеральних судів належать: Конституційний Суд РФ; Верховний Суд РФ, верховні суди республік, крайові й обласні суди, суди міст федерального значення, суди автономної області й автономних округів, районні суди, військові та спеціалізовані суди, що складають систему федеральних судів загальної юрисдикції; Вищий арбітражний суд РФ, федеральні арбітражні суди округів, арбітражні суди суб'єктів РФ, що складають систему федеральних арбітражних судів. До судів суб'єктів Російської Федерації належать: конституційні (статутні) суди суб'єктів Російської Федерації, мирові судді, що є суддями загальної юрисдикції суб'єктів РФ.
Вищим судовим органом у цивільних, кримінальних, адміністративних і інших справах, що підсудні судам загальної юрисдикції, є Верховний Суд РФ. Він є останньою судовою інстанцією в усіх справах, віднесених до його компетенції. Верховний Суд РФ уповноважений: здійснювати судовий нагляд за діяльністю судів загальної юрисдикції і давати роз'яснення з питань судової практики; перевіряти у порядку нагляду будь-яке рішення нижчестоящого суду, в тому числі військових і
|
|
спеціалізованих судів у будь-якій справі; наділений правом законодавчої ініціативи; давати висновок про наявність у діях Президента РФ ознак злочину (у рамках процедури усунення Президента від посади).
Районний суд у межах своєї компетенції розглядає справи як суд першої і другої інстанції. До його компетенції належить розгляд усіх цивільних, переважної більшості кримінальних (за винятком справ, підсудних мировим судцям, вищестоящим і військовим судам) і ряду справ про адміністративні правопорушення. Районний суд є вищестоящою судовою інстанцією відносно мирових суддів.
Федеральний конституційний Закон "Про судову систему Російської Федерації" передбачив відновлення інституту мирових суддів. Мировий суддя розглядає в першій інстанції: кримінальні справи про злочини, за які може бути призначене покарання, що не перевищує 2 років позбавлення волі; справи про розірвання шлюбу, якщо між подружжям немає спору про дітей; справи про розподіл між подружжям спільно нажитого майна; справи про визначення порядку користування земельними ділянками, будівлями й іншим нерухомим майном; деякі справи про адміністративні правопорушення.
|
|
Особливе місце у системі судів загальної юрисдикції займають військові суди, що до 1992 р. називалися військовими трибуналами. Вони здійснюють правосуддя у Збройних Силах, інших військових формуваннях і федеральних органах виконавчої влади, у яких федеральним законом передбачена військова служба. У систему військових судів входять окружні (флотські) військові суди і гарнізонні військові суди.
В рамках судової системи діють арбітражні суди, які здійснюють правосуддя шляхом розгляду економічних спорів і розгляду інших справ. Арбітражним судам підвідомчі справи про економічні спори, що виникають з цивільних, адміністративних та інших правовідносин між юридичними особами, громадянами, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а також між Російською Федерацією і суб'єктами федерації, між суб'єктами РФ. Вищий арбітражний суд РФ здійснює судовий нагляд за діяльністю всіх арбітражних судів і дає роз'яснення з питань судової практики.
Аналізуючи досвід закордонних держав зі здійснення правосуддя, забезпечення нормальної роботи суду, можна дійти висновку, що в більшості країн їх організаційне забезпечення покладається на адміністративні структури й органи юстиції. У Конституції України передбачається наближення нашої судової системи до європейського зразку.
|
|
Правосуддя в Україні
Правосуддя — це правозастосовча діяльність, що здійснюється судами загальної юрисдикції на підставі й у точній відповідності із законодавством України, міжнародними договорами й угодами.
Правосуддя як головний елемент судової влади в державі має визначені риси, що відрізняють його від інших функцій державної влади. Так, правосуддя є винятковою компетенцією суду, що входить до судової системи України. Конституцією (ст. 124), Законом "Про судоустрій України" (ст. 5) забороняється делегування функцій судів, які входять до судової системи України, і привласнювати ці функції жодній організації, установі, підприємству, посадовій особі. Юрисдикція судів поширюється на всі відносини, що виникають у державі.
Особливістю правосуддя є спеціальний порядок його здійснення, що докладно регламентований чинним законодавством України, і полягає у можливості приймати рішення у справі тільки судом.
|
|
Основним завданням суду, визначеним Законом "Про судоустрій України", є забезпечення захисту гарантованих Конституцією та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Поряд з цим, завданням суду є зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, охорона від посягань на суспільний лад, політичну й економічну системи, на політичні, соціально-економічні й особисті права і свободи громадян, на права й інтереси підприємств, установ, організацій, об'єднань і громадських організацій.
Іншим завданням правосуддя є забезпечення своєчасного і кваліфікованого розгляду справ та спорів по суті. Як правило, розгляд цивільних і кримінальних справ у судовому засіданні закінчується винесенням резолютивного рішення (у кримінальній справі — вироку, у цивільній — рішення). Ці рішення називаються актами правосуддя, що виносяться судами в межах встановлених повноважень і мають загальнообов'язковий характер (обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами).
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!