АНКІЛОСТОМІДОЗИ (АНКІЛОСТОМОЗ ТА НЕКАТОРОЗ)
МОЗ УКРАЇНИ
Одеський національний медичний університет
Кафедра інфекційних хвороб
М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А
практичного заняття з інфекційних хвороб
зі студентами V курсу медичного факультету
Тема №4: НЕМАТОДОЗИ
Затверджено
на методичній нараді кафедри
“__” ________ 20____р.
Протокол № ____
Зав. кафедрою___________________К.Л. Сервецький
Актуальність теми.
Нематодози – інвазії, що викликаються представниками круглих черв’яків (нематоди). До них відносяться: аскаридоз, анкілостомідози, стронгілоїдоз, трихінельоз, трихоцефальоз, ентеробіоз та інші.
Аскаридоз – один з найбільш розповсюджених гельмінтозів людини. Зустрічається майже у всіх ландшафтно-кліматичних зонах. За даними ВООЗ, у світі на аскаридоз заражено біля 1 млрд. людей.
Анкілостомідози розповсюджені в країнах з тропічним та субтропічним кліматом. За даними ВООЗ, біля 25% всього населення Землі уражено анклостомідозами. На Україні анкілостомідози реєструються, в основному, як привозні випадки, що в наступний час має особливе значення, бо посилюється міграція людей з Пакистану, Туреччини, Ірану та південних республік колишнього СРСР.
Випадки стронгілоїдозу зареєстровані в багатьох регіонах України, але найбільша його розповсюдженість спостерігається у Придністровській зоні, Закарпатті, Волині, Поліссі.
|
|
|
Трихінельоз розповсюджений у всіх кліматичних зонах. В теперішній час в деяких районах Бєларусі, України (Вінницька, Хмельницька, Одеська області), на Північному Кавказі, центральних областях Європейської частини Росії сформувалися ендемічні осередки трихінельозу.
Ентеробіоз є одним з найбільш поширених кишкових гельмінтозів людини. Зустрічається повсюди. Найбільш часто захворювання реєструється у дітей дошкільного та шкільного віку.
Трихоцефальоз достатньо широко розповсюджений по всьому світу, особливо в тропіках та субтропіках. В Україні ураженість населення на трихоцефальоз складає від 10,7 до 24,8%.
2. Навчальні цілі заняття:
2.1. Студент повинен знати: а-2
– етіологію нематодозів, фактори патогенності збудника;
– епідеміологію нематодозів;
– життєвий цикл нематод;
– патогенез нематодозів;
– клінічні прояви різних фаз нематодозів;
– лабораторну діагностику нематодозів;
– принципи лікування й профілактики;
Студент повинен вміти: а-3
– зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;
– обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми нематодозів;
– провести диференціальну діагностику нематодозів;
|
|
|
– скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;
– інтерпретувати результати лабораторного обстеження;
– аналізувати результати специфічних методів діагностики;
– скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;
– скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
– дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.
Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліни | Знати | Вміти | |||
| Попередні дисципліни | |||||
| Біологія | Особливості морфології нематодів, їх форму, засіб життя, життєвий цикл | Розпізнавати гельмінти за формою, дати оцінку засобу інвазії | |||
| Пропедевтика внутрішніх хвороб | Методи та правила проведення клінічного обстеження хворого на нематодози | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження, визначити наявність патологічних симптомів, оцінити отримані дані клінічного обстеження | |||
| Фармакологія | Фармакодинаміку та фармакокінетику препаратів, які застосовують при лікуванні нематодозів, можливі побічні ефекти. | Вибрати ефективний препарат, призначити адекватну дозу та кратність його прийому.
| |||
| Терапія | Основні клінічні прояви захворювань, що перебігають з ураженням шлунково-кишкового тракту, органів дихання | Оцінити отримані дані клінічного обстеження хворого, своєчасно встановити діагноз та призначити лабораторне обстеження | |||
| Хірургія | Клінічні симптоми апендициту, перитоніту | Встановити діагноз можливих ускладнень (ентеробіозу), призначити обстеження, надати невідкладну допомогу | |||
| Акушерство та гінекологія | Основні клінічні ознаки вагініту, вульвовагініту, аднексіту | Оцінити клінічні данні провести диференційну діагностику, призначення адекватне лікування | |||
3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття. *
АСКАРИДОЗ
| Етіологія | Аскарида (Ascaris lumbricoides) | ||||||
| Епідеміологія | Антропоноз. Пероральний гельмінтоз. Механізм зараження – фекально-оральний | ||||||
| Патогенез | Рання (міграційна) фаза | Пізня (кишкова) фаза | |||||
| ↓ | ↓ | ↓ | Ураження ШКТ - зниження апетиту - нудота - печія - метеоризм
- дисфункції кишечнику - біль у правій здухвинній ділянці - втомлюваність, поганий сон, головний біль | ||||
| Загально-токсичний синдром - підвищення температури - артралгії - міалгії | Алергічний синдром - свербіж - шкіряний висип (кропивниця) | Ураження органів дихання - бронхіт - пневмонія - рінофарингіт - синдром Лефлера | |||||
| Ускладнення | |||||||
| ↓ | ↓ | ||||||
| - гострий апендицит - механічна жовтяниця - гнійний холецистит - абсцес печінки - панкреатит - обтураційна або спастична непрохідність кишечнику | - перфорація стінки кишечнику, перитоніт - асфіксія | ||||||
| Діагностика | |||||||
| ↓ | |||||||
| - Лейкоцитоз - Еозинофілія (30-40% в ранній фазі) |
| ||||||
| Специфічна діагностика | |||||||
| ↓ | |||||||
| - личинки в мокроті | копроовоскопія | ||||||
| Серологічні методи | |||||||
| ↓ | |||||||
| - РНФ, РНГА, РЕМА |
| ||||||
| Лікування | |||||||
| - Вермокс - Тіабендазол | Антигістамінні препарати | ||||||
| Профілактика - Санітарно-гігіенічні заходи - Лікувально-профілактичні заходи | |||||||
Трихінельоз
| Етіологія | Trichinella spiralis | ||
| Зооноз. Пероральний біогельмінтоз.
| |||
| Епідеміологія | Джерело інфекції | ||
| ↓ | ↓ | ||
| Природні джерела (вовки, ліси, ведмеді) | Антропургічні (свині, кішки, собаки) | ||
| Зараження людини – через недостатньо термічно оброблене м’ясо | |||
| Сприйнятливість висока. Імунітет нетривалий. Є можливість повторного зараження. | |||
| Патогенез | В шлунку та тонкому кишечнику вивільнення личинок з капсули → кров → скелетна мускулатура (інкапсуляція) → кальцифікація капсули та загибель личинок. Провідний фактор патогенезу – сенсибілізація → алергічні васкуліти | ||
| Клініка Полісистемність уражень з переваженням симптомів ураження серця, легенів, ЦНС над кишковими проявами | - ентерит, нудота, біль у животі: - набряки вій та обличчя - міалгія - гарячка - еозинофілія (50-90%) - висип на шкірі | ||
| Ускладнення | - міокардит - пневмонія - менінгоенцефаліт - гепатит - нефрит - системний васкуліт - тромбофлебіт - тромбоцитопенія | ||
| Діагностика | - трихінелоскопія (дослідження м’яса) - імунологічні методи - шкірна алергічна проба | ||
| Лікування | |||
| Етіотропна терапія | Патогенетична терапія | ||
| - вермокс - тіабендазол | - десенсибілізуючі засоби - дезінтоксикаційна терапія | ||
| Профілактика - обов’язкове дослідження м’яса на наявність трихінел | |||
АНКІЛОСТОМІДОЗИ (АНКІЛОСТОМОЗ ТА НЕКАТОРОЗ)
| Етіологія | Анкілостома дванадцятипалої кишки Ancylostoma duodenale Некатор - Necator americanus | |||
| Епідеміологія | Антропоноз. Перкутанні та пероральні геогельмінтози Наземні та підземні осередки (шахти) | |||
| Основний шлях зараження - перкутанний | ||||
| Сприйнятливість загальна. | ||||
| Патогенез | Гостра (міграційна фаза) | Хронічна (кишкова фаза) | ||
| ↓ | ↓ | |||
| - алергічна реакція - періваскулярна інфільтрація легенів («летючі інфільтрати») | Прикріплення анкілостом до слизової оболонки та паразитування в тонкій кишці (гіпоальбумінурія) | |||
| ↓ | ↓ | |||
| Клініка | - зуд, кропивниця, підвищення температури - кашель з астматичним компонентом (мокротиння з кров’ю) | - нудота - блювання - біль у епігастрії - діарея - анемія (через 3-6 місяців) – провідний симптом - біль у м’язах - суха шкіра - ламкість волосся та нігтів - набряки нижніх кінцівок | ||
| Ускладнення | - інфікування шкіри в області вхідних воріт → сепсис, правець, рожа, карбункул - набряк Квінке - ларінгоспазм | - гіпохромна анемія | ||
| Діагностика | Загально клінічні методи - лейкоцитоз - еозинофілія - прискорення ШЗЕ - гіпохромна анемія | Біохімічні методи - зменшення загального білка - зменшення сироваткового заліза
| ||
| Специфічні методи - знаходження яєць гельмінта в фекаліях | ||||
| Лікування | ||||
| Етіотропна терапія | Патогенетична терапія | |||
| - нафтамон (алкопар) - декарис (левамізол) - комбантрин (пірантел) - вермокс - тіабендазол | - лікування залізодефіцитної анемії - лікування гіпоальбумінемії - антигістамінні засоби | |||
| Профілактика - дегельмінтизація хворих - загально-санітарні засоби - знезараження грунту | ||||
СТРОНГІЛОЇДОЗ
| Етіологія | Кишкова угриця Strongyloidess stercoralis | ||
| Епідеміологія | Антропоноз. | ||
| Перкутанний та пероральний геогельмінтоз | |||
| Фактори передачі: земля, овочі, фрукти | |||
| Контингент ризику: шахтарі, землекопи | |||
| Патогенез | При зараженні через шкіру личинка → в тканини → в кровоносні та лімфатичні судини → серце → легені → ротова порожнина → кишечник | ||
| Клініка | Міграційна фаза - алергічні та загальнотоксичні реакції - шкірний зуд - шкірний висип - «летючі» інфільтрати в легенях | Кишкова фаза - ураження слизової оболонки - порушення всмоктування жирів та ксілози - гипопротеїнемія | |
| - | |||
| Ускладнення | - виразкові ураження кишечнику - перфоративний перитоніт - некротичний панкреатит - кишкові кровотечі - міокардит - менінгоенцефаліт - кахексія | ||
| Діагностика | - | ||
| загальноклінічні методи | - у ранній фазі еозинофілія до 40% - у пізній фазі анемія, прискорення ШЗЕ - | ||
| біохімічні методи | - диспротеїнемія - підвищення рівня білірубіну | ||
| специфічна діагностика | - знаходження личинок в мокроті, дуоденальному секреті, фекаліях - | ||
| Лікування | |||
| Міграційна фаза | Кишкова фаза | ||
| - патогенетична терапія (антигістамінні засоби) | - мінтезол (тіабендазол) - медамин (карбендазим) | ||
| Профілактика - виявлення та лікування хворих - загальносанітарні засоби - в ендемічних осередках – використання тільки кип’яченої води - захист відкритих частин тіла від личинок - знезараження ґрунту (10% розчин NaCl, мінеральними добривами) | |||
ЕНТЕРОБІОЗ
| Етіологія | Остриця (Enterobius vermicularis) | |
| Антропоноз. Пероральний контактний гельмінтоз.
| ||
| Епідеміологія | Джерело інфекції | |
| Механізм передачі – фекально-оральний | ||
| Патогенез | Зараження через ротову порожнину. | |
| Інвазійні яйця з личинкою, дозрівання якої завершується через 4-6 годин на шкіри людини. | ||
| Личинки в дистальному відділі тонкої кишки → пряма кишка (самка) → яйця на періанальній ділянці та проміжності | ||
| Механізм ураження слизової оболонки → запальні зміни, крововиливи, некрози, | ||
| Клініка | - свербіж - піодермія - головний біль - порушення сну - дратівливість - запаморочення | |
| Ускладнення | - апендицит - перфорація з перитонітом | |
| Діагностика | - перианальний зіскоб | |
| Лікування | ||
| Етіотропна терапія | ||
| нанкін вермокс медамин піперазин | - суворе виконання правил особистої гігієни | |
| Профілактика - дегельмінтизація хворих - санітарно-просвітна робота - в осередках – хіміопрофілактика вермоксом та піперазином | ||
ТРИХОЦЕФАЛЬОЗ
| Етіологія | власоглав Trichocephalus trichiuris | |
|
| ||
| Епідеміологія | антропоноз. пероральний біогельмінтоз. | |
| Механізм передачі – фекально-оральний | ||
| Фактори передачі – овочі, фрукти, вода | ||
| Зараження людини – при вживанні з їжею тільки зрілих яєць | ||
| Патогенез | Яйця з інвазійною личинкою → проникнення в ворсинки слизової оболонки тонкої кишки → товста кишка | |
| ↓ | ↓ | |
| травматизація стінки товстої кишки → приєднання бактеріальної флори → запальна реакція → утворення інфільтратів (тіфліт) | Проникнення в слизовий, підслизовий та м’язовий шари → постійне подразнення інтерорецепторів → рефлекторне порушення функції шлунку, дванадцатипалої кишки та ЦНС | |
| Клініка | ↓ | ↓ |
| - діарея - гемоколіт - тенезми - біль у правій здухвинній ділянці | - гіпохромна анемія - слабкість - запаморочення - зниження АТ - тахікардія - | |
| Ускладнення | - випадіння прямої кишки - апендицит - гіпохромна анемія | |
| Діагностика | - еозинофілія - гіпохромна анемія - знаходження яєць власоглава у фекаліях | |
| Лікування | - нафтамон (алкопар) - вермокс (мебендазол) - діфезил - медамин (карбендазим) | |
| Профілактика - виявлення та лікування хворих - охорона навколишнього середовища - ретельне миття овочів та фруктів | ||
3.3. Рекомендована література:
Основна:
1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2000. – Т.1 –с. 753-802.
2. Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.
3. Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.
4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
Допоміжна:
1. Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.
2. Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
3. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.
Матеріали для самоконтролю
Питання для самоконтролю
1. Які гельмінтози відносяться до класу – круглі черв’яки (нематодози)?
2. Механізми зараження аскаридозом.
3. Фактори передачі при аскаридозі.
4. Фази патогенезу аскаридозу.
5. Клінічні прояви міграційної фази аскаридозу.
6. Ускладнення аскаридозу.
7. Гемограма в ранній (міграційній) фазі аскаридозу.
8. Принципи лікування аскаридозу.
9. Основні шляхи зараження при анкілостомідозі.
10. Фази патогенезу при анкілостомідозі.
11. Механізм інвазії при анкілостомідозі та стронгілоїдозі.
12. Особливості гемограми при нематодозах.
13. Етіотропна та патогенетична терапія анкілостомідозі.
14. Джерело інфекції при трихінельозі.
15. Кардинальні ознаки трихінельозу.
16. Ускладнення трихінельозу.
17. Механізм інвазії при трихінельозі.
18. Методи діагностики трихінельозу.
19. Фактори передачі інфекції при трихоцефальозі?
20. В яких відділах кишечнику паразитує власоглав?
21. Які особливості харчування власоглаву?
22. Ускладнення трихоцефальозу.
23. Основні критерії діагнозу трихоцефальозу.
24. Особливості забору матеріалу для лабораторного дослідження на ентеробіоз
25. Критерії діагнозу при ентеробіозі.
26. Шляхи зараження ентеробіозом.
27. Препарати, що використовуються для лікування нематодозів.
28. В яких відділах шлунково-кишкового тракту паразитує збудник стронгілоїдозу?
29. Шляхи зараження стронгілоїдозом.
30. Основні клінічні синдроми при стронгілоїдозі.
31. Контингенти ризику для зараження стронгілоїдозом.
32. Життєвий цикл збудника стронгілоїдозу.
33. Клінічні стадії хвороби при стронгілоїдозі.
34. Ускладнення стронгілоїдозу.
35. Матеріал для лабораторного дослідження на стронгілоїдоз.
Тести для самоконтролю
Вибрати правильні відповіді: a =2
1. Механізми зараження аскаридозом:
А. перкутаний
Б. трансмісивний
В. фекально-оральний
Г. парентеральний
Д. повітряно-крапельний
2. Фази патогенезу аскаридозу:
А. бактеремія
Б. рання (міграційна)
В. позакишкова
Г. пізня (кишкова)
Д. паренхіматозна дифузія
3. Епідеміологія ентеробіозу:
А. антропоноз
Б. пероральний гельмінтоз
В. перкутаний шлях зараження
Г. контагіозний гельмінтоз
Д. трансмісивний гельмінтоз
4. Збудник стронгілоїдозу паразитує:
Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 265; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!