Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці першого питання необхідно звернути увагу, що:
- у кінці ХVІ – ХVІІ ст. у західній Європі настає епоха ранніх буржуазних революцій;
- до влади приходить новий революційний клас – буржуазія;
- буржуазія була зацікавлена в розвитку продуктивних сил суспільства, а отже у розвитку науки і техніки;
- починається бурхливий процес розвитку духовної культури суспільства, у тому числі філософії.
При підготовці другого питання потрібно загострити увагу на тому, що в кінці XVI – XVII ст. у Західній Європі наступає епоха ранніх буржуазних революцій.
Необхідно звернути увагу на те, що для філософської і природничонаукової думки XVII ст. характерним є пошук методу наукового дослідження, який би став ефективним засобом боротьби проти залишків середньовічної схоластики. Основними проблемами були:
- проблема методу:
- англійський філософ Ф.Бекон (1561-1626) – автор емпіричного методу, в основі якого лежить індукція, опора на експериментальні дослідження в процесі наукового пізнання;
- французький філософ і математик Р.Декарт (1596-1650) – творець раціоналістичного методу, в основі якого лежить дедукція, доведення неспроможності догматичних принципів пізнання дійсності.
- проблема субстанції:
- Бенедикт Спіноза (1632-1677) – представник раціоналістичної філософії:
-визнавав математичні раціональності принципом побудови всього сущого.
- продовжуючи традиції пантеїзму, обстоював ідею тотожності бога і природи, що розумів як єдину, вічну і нескінчену субстанцію, що є причиною самої себе.
|
|
|
- перейняв вчення Р.Декарта про субстанцію як абсолютну і безумовну річ, яка для свого існування не потребує інших речей, тобто є “причиною самої себе”.
- визнавав одну субстанцію – Бога, яка відкривається людині тільки через два атрибути – протяжність і мислення.
- людина – частина природи (тіло і душа взаємно незалежні внаслідок онтологічної незалежності двох атрибутів субстанції).
-джерелом достовірних істин вважав чуттєвий раціональний та інтуїтивний рід пізнання.
- Вільгельм Готфрід Лейбніц (1646-1716):
- справжня реальність є певні духовні центри сили – неподільні активні одиниці, які він називав монадами (грецьк. моназ – одиниця, неподільне).
- матерія сама по собі пасивна, їй бракує активності, сили (носієм цієї активності є монади; кожна монада подібна до душі, яка вміщена в матеріальну оболонку (тіло)
- світ є сукупністю монад, простих і складних (складні є результатом сполучення простих монад; світ монад ієрархізований: нижчі – вищі і увінчує усіх Бог).
- без чуттєвого досвіду жодна інтелектуальна діяльність була б неможливою.
|
|
|
- душа містить в собі низку понять, таких, як буття, єдність, тотожність, причина та ін., що її не можна вивести з досвіду).
При висвітленні третього питання важливо відзначити, що основу Просвітництва як ідейного руху ХVІІІ ст. становили:
- віра в розум як джерело знання і як засаду побудови щасливого життя (окремої людини та суспільства);
- віра в науку, в соціальний прогрес;
- критика релігії та марновірства, віротерпимість аж до атеїзму;
- визнання природних прав людини.
Найбільшого розвитку Просвітництво набуло у Франції.
Найвідоміші французькі просвітники-філософи-деїсти: Франсуа Вольтер (1694-1778), Шарль-Луї Монтеск’є (1689-1755), Жан-Жак Руссо (1712-1778) і представники матеріалізму Дені Дідро (1713-1784), Жульєн Ламетрі (1709-1754), Клод Гельвецій (1715-1771), Поль Гольбах (1723-1789) та ін.
В Англії ідеї Просвітництва проповідували Антоні Шефтсбері (1671-1713), Джон Колінз (1676-1729) та ін.
У Німеччині представниками Просвітництва були Християн Вольф (1679-1759), Готгольд Лессінсг (1729-1781) та ін.
Розум, який раніше вважався пасивним знаряддям пізнання наявного буття (природного та соціального), просвітники мислили як знаряддя перетворення буття (розум сприймає буття в перспективі його перетворення, звідси - дух реформаторства, який охопив широкі кола освічених людей; віра в те, що за допомогою науки і розумних законів можна перебудувати світ).
|
|
|
Ключові поняття і терміни
буржуазна революція Просвітництво
метод субстанція
монада прогрес
індукція дедукція
раціональне пізнання інтуїтивне пізнання
Питання для самоконтролю
1. Які події в суспільно-політичному житті зумовили появу нової філософії у ХVІІ – ХVІІІ ст.?
2. Які особливості епохи Нового часу?
3. У чому сутність емпіричного й раціоналістичного методів дослідження?
4. У чому сутність проблеми субстанції в філософії?
5. Які основні риси французького Просвітництва?
6. Які основні риси німецького Просвітництва?
7. У чому специфіка англійського Просвітництва?
Бібліографічний список
Основна література:3, 6, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.
Додаткова література: 5, 8, 13, 15, 23, 24, 32, 46, 63, 70.
Тема 6: Німецька класична філософія та марксизм
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
|
|
|
- німецьку класичну філософію, її особливості та значення;
- ідейні засади марксизму;
- особливості марксистського вчення.
Питання теми
1. Німецька класична філософія – значний етап у розвитку світової філософії.
2. Філософські погляди І. Канта.
3. Філософія Г. Гегеля – переворот у філософській думці ХІХ ст.
4. Антропологічний, метафізичний матеріалізм Л. Фейербаха.
5. Німецька класична філософія – теоретичний фундамент марксизму.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!