Індивідуальне науково-дослідне завдання
Розподіл балів, що присвоюється студентам
| Модуль 1 |
| Модуль 2 Індивідуальне науково-дослідне завдання | Іспит | Сума | ||||||||||||
| Змістовий модуль І
| Домашня контрольна робота | |||||||||||||||
| Т 1 | Т 2 | Т 3 | Т 4 | Т 5 | Т 6 | Т 7 | Т 8 | Т 9 | Т 10 | Т 11 | Т 12 | 40 | 20 | 40 | 100 | |
| - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |||||
Шкала оцінювання:
| Оцінка за шкалою ECTS | Оцінка з шкалою навчального закладу | Оцінка за національною шкалою | |
| Екзамен | Залік | ||
| A | 85-100 | 5 (відмінно) | Зараховано |
| BC | 65-84 | 4 (добре) | |
| DE | 50-64 | 3 (задовільно) | |
| FX | 20-49 | 2 (незадовільно з можливістю повторного складання) | Незараховано |
| F | 0-19 | 2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом) | Незараховано |
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Тема 1: Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- місце філософії в самопізнанні людини;
- основні риси філософії;
- основні рівні світогляду;
- взаємозв’язок філософії і світогляду;
- історичні типи світогляду;
- соціальну спрямованість філософського знання.
Питання теми
1. Місце філософії в самопізнанні людини.
2. Основні риси філософії.
3. Основні рівні світогляду.
4. Історичні типи світогляду.
|
|
|
5. Філософія в системі культури.
6. Соціальна спрямованість філософського знання.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При підготовці до першого питання загострити увагу на тому, що філософія є не тільки візитною карткою цивілізації і культури, а й їх основою та животворним ферментом. Як говорив Гегель, філософія – це епоха, осягнена розумом. Філософія «тримає руку на пульсі природи моральних, художніх пошуків, колізій і Буття».
При підготовці другого питання потрібно загострити увагу на тому, що світогляд є інтегральним духовним утворенням, яке спонукає до практичної дії, до певного способу життя та думки. Світогляд при цьому притаманний не лише окремим індивідам, але й різним групам осіб, він визначає особливості цілих епох.
У структурному плані необхідно виділити та охарактеризувати такі підсистеми або рівня світогляду як:
- світовідчуття;
- світосприйняття;
- світорозуміння.
При підготовці третього питання, потрібно загострити увагу виокремленні таких історичних типів світогляду як:
- міфологія, яка є історично першою формою самосвідомості, яка виокремилась від практики. Вона плідно досліджувалась Ф. Шеллінгом, Л.Леві-Брюлем, Е.Кассірером, Д.Фрезером, К.Леві-Стросом, О.Лосєвим;
|
|
|
- релігія, яка є більш пізньою та зрілою формою світогляду і тому більш детально дослідженою;
- наука, становлення якої пов’язане з таким ступенем розвитку суспільства, коли був нагромаджений певний рівень наукових знань і здійснювалась передача їх у різних видах практичної діяльності;
- філософія як теоретичний світогляд.
Аналізуючи четверте питання слід звернути увагу на головне призначення філософії – одухотворення людського існування, надання йому вищого сенсу, збагачення вищими ідеями і цінностями. Поряд з цією головною функцією – бачити і розвивати в людині людське, усі інші функції філософії і соціальній і духовній сфері є похідними та тісно з нею пов’язаними.
Розкриваючи зміст п’ятого питання, треба звернути увагу на основні риси філософії: наочність, діалектичність, історизм, критичність, гуманістичний характер.
Необхідно підкреслити, що філософія обернена до людини і ставить проблему людини на перше місце. Як говорив Протагор: «Людина – вища цінність і мета будь-якої цивілізації», «міра усіх речей».
При підготовці до шостого питання потрібно загострити увагу на тому, що динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – все це – проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.
|
|
|
У сучасних умовах світоглядні уявлення і переконання формуються в контексті переоцінки нашого історичного минулого, утвердження плюралізму, розмаїття думок, поглядів на різні питання суспільного життя.
Соціальна спрямованість філософського знання – бачити недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати усталені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу.
Ключові поняття і терміни
світовідчуття світосприйняття
світорозуміння міфологія
релігія наука
філософія світогляд
культура буття
Питання для самоконтролю
|
|
|
1. Чому філософія – «візитна картка цивілізації»?
2. У чому полягає цінність філософії?
3. Які характерні риси філософії?
4. У чому особливість міфології як форми світогляду?
5. У чому особливість релігії як форми світогляду?
6. Які Як співвідносяться філософія і наука?
7. Які джерела та особливості філософського знання?
8. Як пов’язані основні рівні світогляду?
9. У чому полягає соціальна спрямованість філософського знання?
Бібліографічний список
Основна література:3, 8, 9, 13, 14, 15, 16, 17.
Додаткова література: 7, 13, 55, 73.
Тема 2: Філософія античного світу
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- давньокитайську, давньоіндійську, давньогрецьку філософію, їх особливості, напрямки, школи, ціннісні позиції;
- еллінсько-римський період античності, звернути особливу увагу на епікурейську, скептичну, стоїчну і неоплатонівську філософські школи.
Питання теми
1. Давньокитайська і давньоіндійська філософія.
2. Давньогрецька (еллінська філософія).
3. Історичне значення античної філософії.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 321; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!