Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії ?
Марксизм створив формаційний підхід вивчення історії філософії . Кожний етап історико - філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно - історичної формації : філософія рабовласницького ладу , доби феодалізму , буржуазного суспільства , доби розвинутого соціалізму . Для історії філос . - вивчення процесу розвитку сусп . Марксом була ведена категорія сусп . – економічна формація вона виражає тип сусп . Що характеризується своїм способом виробництва і відповідними йому виробничими відносинами сусп . Відомі такі типи формації : первіс . рабовла . лад феодал . капітал . комунізм . тощо .
Головна проблема західної філософії 19-20 століття .
Проблема свободи у філософії осміслюється , як правило , по відношенню до людини і його поведінки ( свобода в природі осмыслялась як випадковість , як " непізнана необхідність "). Вона отримала розвиток в таких філософських проблемах , як свобода волі і відповідальності людини , можливостей бути вільним , осмисленням свободи як сили , регулюючої громадські стосунки . Жодна філософська проблема , напевно , не мала такого великого соціального і політичного звучання в історії суспільства , як проблема свободи . Для особи володіння свободою - це історичний , соціальний і моральний імператив ( веління ), критерій її індивідуальності і рівня розвитку суспільства .
Хто був проповідником песимізму в філософії 19 ст .?
|
|
|
У філософії почала посилюватися реакція проти класичного раціоналізму ; акцент був перенесений на нереалістичний аспект ( чи навіть сутність ) дійсності . Вже А . Шопенгауер (1788 — 1860), “ предтеча ” цього зрушення , сутність світу вбачав не в розумному началі , а у “ світовій волі ” , первинній по відношенню до уявлення й розуму ; він же був проповідником песимізму і включив у коло європейських філософських ідей буддійське вчення про страждання як сутність людського буття .
Хто створим вчення про надлюдину і в чому суть цього вчення ?
Ф . Ніцше (1844 — 1900), продовжуючи цю лінію , втлумачив “ світову волю ” як “ волю до влади ” і став співцем “ надлюдини ” , що втілює в собі цю волю , вітальну ( життєву ) силу і перебуває “ по той бік добра і зла ” . Ці ідеї у вульгаризованому вигляді були підхоплені німецькими нацистами . Ф . Ніцше був одним із засновників напряму , який набув назви “ філософії життя ” і різні варіанти якого розробляли Г . Зіммель , В . Дільтей , Л . Клагес , О . Шпенглер , А . Бергсон та інші . В ньому реальність визначається як “ життя ” , яке становить органічну цілісність і неперервну тривалість ( “ потік ” ).
Хто був автором психоанализу
|
|
|
« Психоанализ – это психотерапевтический метод , разработанный З . Фрейдом . Основополагающим понятием его является представление о бессознательных психических процессах и используемых для их анализа психотерапевтических методах . Психоанализ включает теории общего психического развития , психологического происхождения неврозов и психоаналитической терапии , являясь законченной и целостной системой .
Що таке ірраціоналізм ?
Ірраціоналізм ( лат . irrationalis — несвідоме , нерозумне ) — філософські течії , що проголошують верховенство почуттєвого начала і роблять його основною характеристикою як самого світу , так і світосприйняття .
На противагу філософській класиці , що висунула на перше місце розум і раціональність та поставила в якості основної мети виявлення внутрішньої логіки процесів , посткласична філософія знаменує собою відмову від визнання розумних підстав дійсності і висуває на перший план ірраціональний момент . Хоча певні ірраціональістичні тенденції можна простежити протягом тривалого розвитку філософії , сам термін « ірраціоналізм » , відносять все - таки до філософських напрямків кінця 19- го — початку 20 століть .
Особливо яскраво ірраціоналістична філософія була представлена в цей час філософією життя — Дільтей , О . Шпенглер , Бергсон . Розуму було відведено утилітарне місце в пізнанні , а ірраціональне було чітко тематизовано й проблематизовано , завдяки чому був розширений і обґрунтований новий предмет філософського осмислення у вигляді інтуїтивного , до — або позатеоретичного знання , а сама філософія з мислення про світ у поняттях перетворилася в розуміння ( або інтуїтивне сприйняття ) в принципі непізнаваної силами одного тільки розуму дійсності .
|
|
|
У соціологічному й культурологічному відношенні ірраціоналістичні погляди часто настроєні проти соціальних і культурних інновацій , які сприймаються як поширення влади науки й техніки та ствердження просвітительських духовних цінностей . Прихильники ірраціоналізму вважають це ознакою занепаду справді творчого культурного початку ( як , наприклад , О . Шпенглер у роботі « Занепад Європи »). У Німеччині , приміром , ірраціоналізм знайшов свої найбільш реакційні форми в області політичних теорій у націонал - соціалізмі , що заперечували саморегуляцію соціальних спільнот за допомогою суспільних законів .
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 251; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!