Прогнозні показники розвитку продуктивних сил Закарпатської області
Характеристики | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2015* | 2025* | ||
Песимістичний | Оптимістичний | Песимістичний | Оптимістичний | |||||
Чисельність наявного населення, на 1 січня, тис. осіб | 1251,1 | 1248,5 | 1245,5 | 1243,8 | 1223,9 | 1233,9 | 1199,4 | 1221,56 |
Економічно активне населення (у віці 15–70 років, тис. осіб) | 586,0 | 592,3 | 543,3 | - | 396,6 | 580,43 | 233,6 | 568,83 |
Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, осіб, на поч. року | 10 | 11 | 8 | 6 | 4 | 2 | 3 | 2 |
Темпи приросту обсягів продукції промисловості, % до попереднього року | 27 | 7,7 | 27,2 | 20,4 | 18,4 | 24,.5 | 20,4 | 25,5 |
Темпи приросту обсягів продукції сільського господарства, % до попереднього року | - | 1,5 | 2,2 | 0,3 | 0,2 | 1,1 | 0,2 | 1,5 |
Темпи приросту обсягу інвестицій в основний капітал, % до попереднього року | - | -22,7 | 71,5 | 11,0 | 15,0 | 25,0 | 20,5 | 50,5 |
Темпи приросту обсягу прямих іноземних інвестицій, % до попереднього року | - | 6,9 | 14,1 | 19,1 | 19,5 | 25,0 | 20,5 | 25,0 |
Джерело: Держкомстат, Закарпаття 2005.
- нема даних
* прогнозні дані
автором запропоновано на основі застосування методики Форсайту концентрувати зусилля на стимулюванні розвитку високотехнологічних видів діяльності, що включають виробництва та види діяльності, тісно пов'язані з розвитком принципово нових технічних рішень: електронна, виробництво оргтехніки та ЕОМ, приладобудування та електротехнічне машинобудування, біотехнології, нанотехнології тощо.
|
|
З метою перманентного відстеження процесів, що відбуваються у розвитку продуктивних сил, у дисертації пропонується запровадити комплексний моніторинг соціально-економічного розвитку територій на рівні адміністративних районів і міст обласного значення. Має бути створена відкрита й доступна кожному громадянину електронна база даних, котра даватиме вичерпну інформацію про ресурси, економіку, соціальне становище тощо у кожному територіальному утворенні. Створення такої бази даних сприятиме активізації інвестиційної діяльності та розвитку підприємництва.
ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки та пропозиції і окреслити найважливіші результати:
1. Під діагностикою розвитку продуктивних сил регіону розуміється виявлення деформацій та відхилень у їх розвитку на конкретну дату від еталонних показників стану продуктивних сил регіону, які мали б бути досягнуті на цю дату, та окреслення й оцінка проблем, пов’язаних з виникненням, наявністю і подоланням виявлених деформацій та відхилень.
2. Діагностика продуктивних сил — це складний комплекс досліджень. У зв’язку з цим доцільно виділяти різні її види – функціональну, структурну, процесуальну, ретроспективну, стратегічну, ексклюзивну, превентивну, комплексну. Вибір певного виду діагностики залежить від мети, способів її досягнення, реальних цілей розвитку економіки регіону та його раціонального варіанту.
|
|
3. На основі оцінки зарубіжного і вітчизняного досвіду здійснення діагностики виявлені певні недоліки зазначеного процесу внаслідок наявності різних підходів щодо з’ясування його суті та ототожнення з економічним аналізом, що не має під собою достатньої аргументації, оскільки діагностика — це комплексне дослідження, що переважно здійснюється з метою визначення системи відліку для побудови стратегічних прогнозів розвитку економіки.
4. Основними шляхами вдосконалення системи прогнозування регіонального розвитку є: активізація робіт з розширення нормативно-правового поля здійснення прогнозування регіонального розвитку та застосування розроблених прогнозів у документації стратегічного значення; залучення науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації; підготовка та перепідготовка кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози в документацію стратегічного значення.
|
|
5. Здійснена діагностика розвитку продуктивних сил дозволяє зробити висновок, що Закарпатська область, починаючи з 2000 року, забезпечує високі темпи економічного зростання. За останній час відбулися глибокі зміни в галузевій структурі виробництва, де домінуючі позиції займає промислове виробництво. За останні сім років структура промисловості області зазнала суттєвих змін, які є наслідком залучення інвестицій у харчову та обробну промисловості області; на кінець 2006 року до провідних галузей обробної промисловості відносилися машинобудування (50,7 %), харчова і перероблення сільськогосподарських продуктів (14,2 %), виробництво деревини та виробів з неї (4,2 %).
6. На основі оцінки функціонування нових форм продуктивних сил виявлено, що їх практично неможливо порівняти з еталонною моделлю у зв’язку зі складністю побудови останньої. Тому діагностику нових форм слід здійснювати у вигляді оцінки їх специфічних ознак з метою передбачення специфіки їх функціонування.
7. Розроблений прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області на період до 2025 року за допомогою використання технології Форсайту передбачає застосування низки методів інноваційно-технологічного прогнозування у напрямі активізації інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності, концентрації зусиль на стимулюванні розвитку високотехнологічних видів діяльності, тісно пов'язаних з розвитком принципово нових технічних рішень: електронної, виробництва оргтехніки та ЕОМ, приладобудування та електротехнічного машинобудування, біотехнологій, нанотехнологій тощо.
|
|
8. Діагностика розвитку продуктивних сил у просторовому зрізі дозволила виявити глибоку асиметрію їх розвитку в містах, районних центрах та гірських населених пунктах. Так, в м. Ужгороді сконцентрована четверта частина всіх суб’єктів господарювання, в м. Мукачеві – близько 10%. В той же час у багатьох гірських населених пунктах основною організаційно-правовою формою підприємництва є домашні господарства, які без належної фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки забезпечують більше 95% виробництва валової продукції сільського господарства. Існуюча ситуація вимагає розробки цільової комплексної програми розвитку продуктивних сил гірських територій регіону.
9. Прогноз розвитку продуктивних сил з врахуванням структурних змін в економіці регіону показує на необхідність їх орієнтації на:
§ удосконалення територіальної структури виробництва за рахунок переорієнтації промислових комплексів великих міст на середнє і точне машинобудування, радіотехнічну, електронну та комп'ютерну галузі промисловості; сільськогосподарське машино- й автомобілебудування, розвиток хімічної промисловості, підприємства легкої, харчової промисловості та лісового господарства;
§ раціональне і комплексне використання місцевих мінерально-сировинних ресурсів, перехід на безвідходні й маловідходні технології, що сприятиме екологізації розвитку продуктивних сил району;
§ ефективне використання місцевих рекреаційних ресурсів, створення оздоровчо-туристичного комплексу загальноєвропейського значення;
§ підвищення економічної діяльності в малих і середніх містах та селах з метою підвищення зайнятості населення, більш повного використання місцевих трудових ресурсів;
§ розширення прикордонного співробітництва із зарубіжними країнами у різних галузях економічної діяльності.
Практична реалізація пріоритетних напрямів територіальної організації продуктивних сил у прогнозному періоді стане важливим фактором соціально-економічного розвитку регіону, сприятиме оптимізації структурної перебудови економіки та зростанню життєвого рівня населення.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 212; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!