Мета і завдання дисертаційного дослідження.
ДЕРЖАВНІЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«Ужгородський національний університет»
ГУБАНІ ГАБРІЕЛЛА ГЕОРГІЇВНА
УДК: 332.144:330.11.4 (477.87)
ДІАГНОСТИКА Й ПРОГНОЗУВАННЯ
РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ РЕГІОНУ
(НА МАТЕРІАЛАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Ужгород - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент НАН України
Мікловда Василь Петрович,
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,
завідувач кафедри економіки, менеджменту та
маркетингу
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Шевчук Любов Теодорівна,
Інститут регіональних досліджень
НАН України, завідувач відділу
|
|
|
територіальних суспільних систем та
просторового розвитку
кандидат економічних наук
Папп Василь Васильович,
Закарпатська обласна державна адміністрація,
заступник начальника головного управління –
начальник управління зведеного аналізу та
стратегічного розвитку головного управління
економіки
Захист відбудеться 24 жовтня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.
Автореферат розіслано « 23 » вересня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук,
доцент Чубарь О.Г.
|
|
|
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Діагностика і прогнозування розвитку продуктивних сил в сучасних умовах економічного поступу виступає в якості ключового інструменту реалізації регіональної соціально-економічного політики. Це зумовлено тим, що природні умови і економічні ресурси належать до базових чинників, що обумовлюють специфіку господарського розвитку території, характер територіального поділу праці, обґрунтування економічних пріоритетів, спеціалізацію та кооперацію виробництва. Врахування специфіки виробничо-ресурсного потенціалу в транзитній економіці є необхідною умовою реалізації стратегії сталого розвитку регіонів, вибору найбільш ефективних шляхів активізації продуктивних сил, вирішення питань раціонального природокористування.
Здійснення діагностики і прогнозування продуктивних сил виступає превентивним інструментом усунення існуючих диспропорцій у просторовому розвитку, нівелювання відмінностей у рівнях життя, стані здоров’я, освіченості населення, вирівнювання соціальних параметрів територій.
У різні часи над розв’язанням цих та інших завдань працювали такі відомі вчені, як Б.М.Данилишин, М.І.Долішній, П.П.Борщевський, В.П.Мікловда, Е.М.Лібанова, С.І.Бандур, Л.Г.Чернюк, В.С.Міщенко, Я.В.Коваль, А.С.Лисецький, Д.К.Прейгер, О.І.Шаблій, Л.Т.Шевчук, Ф.Д.Заставний, В.І.Куценко, В.В.Онікієнко, Т.А.Заяць, Р.А.Іванух, А.В.Степаненко, М.І.Фащевський, І.К.Бистряков, І.К.Паламарчук, М.М.Паламарчук, М.І.Пітюлич, М.Д.Пістун, С.І.Іщук, І.М.Коротун, Л.К.Коротун, С.І.Коротун, Є.П.Качан, В.В.Ковалевський, О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова, М.А.Хвесик та інші.
|
|
|
Складність і множинність процесів виробництва, зв’язаних з перетворенням науки у безпосередню продуктивну силу суспільства, здійснює глибокі зміни в структурі продуктивних сил, компонентна будова яких ускладнюється, збільшується їх кількість. Крім традиційних елементів продуктивних сил – землі, капіталу і праці – їх структура наповнюється новими елементами, головними серед яких є наука, інформація, технологія, організація виробництва, інфраструктура. Звідси неоднозначність підходів щодо трактування їх сутності, компонентної будови, місця і ролі в суспільному виробництві людського чинника. Саме ця обставина зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність, мету, завдання та структуру дослідження.
|
|
|
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з програмою наукових досліджень кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету з тем «Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0105U004082), «Організація управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (державний реєстраційний номер 0103U007900), «Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки» (номер державної реєстрації 0100U002572).
Мета і завдання дисертаційного дослідження.
Мета дослідження полягає у поглибленні наукових знань та методології діагностики стану продуктивних сил регіону у його ретроспективному і сучасному періодах та використання одержаних результатів для розробки перспективних прогнозів їх розвитку.
Досягнення цієї мети вимагало розв’язання низки завдань, а саме:
- поглиблення понятійно-категоріального апарату та генезису розвитку продуктивних сил;
- здійснення аналізу та оцінки стану продуктивних сил регіону на різних часових лагах;
- узагальнення зарубіжного досвіду здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил та можливості їх застосування в процесі ринкової трансформації економіки регіону;
- вдосконалення методики здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил регіону;
- здійснення ретроспективного аналізу розвитку продуктивних сил Закарпатської області:
- здійснення діагностики розвитку окремих елементів продуктивних сил регіону;
- розробка методичних рекомендацій щодо прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області в документації стратегічного значення;
- розробка стратегічного прогнозу розвитку продуктивних сил Закарпатської області;
- обґрунтування перспективи різних форм продуктивних сил та відображення їх у програмах соціально-економічного розвитку регіону.
Об’єктом дослідження є процеси формування і розвитку продуктивних сил Закарпатської області.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти здійснення діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил регіону в умовах поглиблення ринкових реформ.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять загальнонаукові прийоми економічних досліджень, класичні положення економічної теорії, наукові публікації вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань оцінювання і прогнозування соціально-економічного розвитку продуктивних сил регіону, чинне законодавство України у галузі регіональної економіки.
Інформаційною базою дослідження слугували матеріали спеціальних періодичних статистичних видань, що характеризують результати діяльності господарства регіону обласного рангу (Закарпатської області), аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження.
При виконанні досліджень використано ряд методів, у тому числі: монографічний, статистичний, методи візуального, просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу – для всебічного вивчення об’єкта дослідження; системно-структурний аналіз – для дослідження структури продуктивних сил регіону; метод порівняння – для визначення місця регіону за показниками рівня розвитку продуктивних сил; картографічний – для візуального вивчення явищ і процесів, пов’язаних з розвитком і розміщенням продуктивних сил, та отримання на цій основі нової інформації; моделювання – для розробки стратегічних напрямів політики регіонального розвитку продуктивних сил; кореляційно-регресійний – для визначення і оцінки можливостей підвищення рівня розвитку продуктивних сил на ті чи іншій фазі циклу; комп'ютерні технології - для створення, підтримки й збагачення банків даних, необхідних для пошукових робіт.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у наступному:
Вперше:
- запропоновано науково-методичні підходи до здійснення комплексної діагностики стану продуктивних сил регіону, що включає функціональну, структурну, процесуальну, ретроспективну, стратегічну, ексклюзивну, превентивну діагностику, вибір якої здійснюється відповідно до цілей економічного розвитку;
- застосовано технологію Форсайту для обґрунтування прогнозу розвитку продуктивних сил Закарпатської області на період до 2025 року, яка передбачає використання низки методів інноваційно-технологічного прогнозування у напрямку активізації інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності; стимулювання розвитку високотехнологічних сфер, тісно пов'язаних з функціонуванням принципово нових технологічних і технічних рішень.
Уточнено:
- дефініцію «продуктивні сили регіону», компонентну будову яких формують матеріальні і людські ресурси, що органічно взаємодіють між собою в процесі виробництв на основі нових знань, інформації, технології, наявної виробничої та соціальної інфраструктури та організації господарської діяльності, що забезпечує злагодженість функціонування всіх елементів зазначених продуктивних сил;
- категорію «соціально-економічна діагностика продуктивних сил регіону», функцією якої є виявлення існуючих деформацій та наявних відхилень в їх розвитку в певному часовому лазі від еталонних показників, що потенційно могли б бути досягнуті в разі ефективного використання наявного виробничо-ресурсного та людського потенціалу регіону.
Отримали подальший розвиток:
- підходи, зв’язані з удосконаленням методики розробки прогнозів регіонального розвитку за рахунок створення правових умов для запровадження системи стратегічного прогнозування в практику роботи регіональних органів управління;
- організаційно-економічні засади розвитку регіональної статистики, що передбачає складання повного обсягу статистичної інформації щодо розвитку нових форм господарювання, діяльності різних секторів економіки, відображення основних тенденцій у сфері трудових відносин, що значно підвищить адекватність прогнозних розрахунків, на основі яких розробляються програми соціально-економічного розвитку територій.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дослідження полягає у розробці методичних підходів до здійснення діагностики й прогнозування розвитку продуктивних сил регіону, які можна використати при розробці документації програмного і стратегічного значення в умовах реформування економіки регіону. Пропозиції та рекомендації, отримані в результаті дисертаційного дослідження, використані головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації в процесі розробки «Стратегії економічного і соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року», а також результати дисертаційного дослідження рекомендовані до «Програми економічного і соціального розвитку Закарпатської області на 2008 рік» в формуванні підрозділів 3.1. – «Промисловий комплекс», 3.3. – «виробнича інфраструктура» та 3.6. – «Інвестиційна та будівельна діяльність» (довідка № 02/ 359-1 від 08.05.2008).
Науково-практичні розробки, висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані у дисертаційній роботі, використані у навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні дисциплін «Регіональна економіка», «Потенціал підприємства», «Управляння потенціалом підприємства»; розробці навчальних проектів та наукових тем; науково-дослідницькій роботі викладацького складу, аспірантів та студентів кафедри економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету (довідка №01-10/ 691 від 21.04.2008).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів роботи. Основні результати дослідження були оприлюднені протягом 2007-2008 рр., доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, в тому числі на: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки» (м. Ужгород, 2007 р.), міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2007 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Інноваційні стратегії економіки регіонів» (м. Київ, 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика ринкових перетворень: економічний та соціальний контекст» (м. Вінниця, 2008 р.).
Результати проведених досліджень впроваджено і використано в практичній діяльності Закарпатської облдержадміністрації та Закарпатської обласної ради.
Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані в 8 наукових працях, загальним обсягом 4,45 д.а.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку із 225 використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок друкованого тексту, містить 20 рисунків, 16 таблиць, 10 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку продуктивних сил регіону» поглиблено сутність понятійно-категоріального апарату «продуктивні сили», здійснена оцінка їх функціонування в різних часових зрізах, проаналізовано основні тенденції їх розвитку в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин. Значна увага приділена вдосконаленню методичних підходів до діагностики і прогнозування розвитку продуктивних сил, узагальнено зарубіжний досвід здійснення зазначених процесів та можливості його застосування в ході ринкових реформ в Україні та її регіонах.
На основі критичного аналізу наукових досліджень, присвячених вивченню продуктивних сил, в дисертації зроблено висновок про еволюційний і перманентний характер їх розвитку, детермінований зростанням потреб людей. Внаслідок цього розширюється і збагачується комплементарна будова продуктивних сил за рахунок включення в їх структуру нових елементів, зокрема науки, знань, інформації, технологій тощо. Характерною особливістю продуктивних сил, економічних ресурсів є їх обмеженість. Звідси цілком природним є пошук ефективних шляхів використання обмежених економічних ресурсів як превентивного інструменту подолання безробіття, інфляції, дефіциту бюджету, бідності та інших чинників, що генерують умови економічної нестабільності.
В структурі економічних важелів оцінки стану та перспектив розвитку продуктивних сил в сучасних умовах важливу роль відіграє діагностика, що здійснюється на різних ієрархічних рівнях управління і є комплексом досліджень, спрямованих на виявлення реальних цілей розвитку економіки будь-якого просторового рівня, способів їх досягнення та усунення виявлених недоліків і на цій основі пошуком оптимальних варіантів економічного розвитку. Тому зведення діагностики до експертизи, контролю, аналізу або виміру стану суспільства, що має місце в окремих наукових дослідженнях, методологічно невиправданий ні в теоретичному, ні в прикладному аспектах, оскільки цей процес є значно складнішим за змістом і обсягом.
На основі узагальнення різних теоретичних підходів щодо здійснення діагностики в дисертації зроблено висновок, що соціально-економічна діагностика розвитку продуктивних сил функціонально спрямована на виявлення деформацій та відхилень у їх розвитку на конкретну дату від еталонних показників стану продуктивних сил цього регіону, які мали б бути досягнуті в цьому часовому лазі, окреслено коло проблем, пов’язаних з виникненням, наявністю і подоланням виявлених деформацій та відхилень. На основі врахування мети здійснення діагностики в роботі здійснено класифікацію різних видів соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону (табл.1).
Якщо враховувати результат соціально-економічної діагностики, то можна виділити інші види соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону. Для проведення діагностики необхідна інформація, проаналізована за допомогою системи спеціальних методів. Джерелами інформації є дані статистичного обліку, інтерв'ю, моделі (організаційні, функціональні, процесуальні і т. д.). Відповідно для соціально-економічної діагностики різних видів потрібний адекватний набір індикативних показників.
Таблиця 1
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!