Види соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону залежно від мети її здійснення
| № | Мета діагностики | Види діагностики |
| 1. | Виявлення повноцінності реалізації функцій окремими елементами продуктивних сил | Функціональна діагностика |
| 2. | Встановлення оптимальності структури продук-тивних сил регіону та розвитку окремих її ланок | Структурна діагностика |
| 3. | Визначення оптимальності перебігу соціально-економічних процесів у продуктивних силах регіону | Процесуальна діагностика |
| 4. | Окреслення проблем щодо досягнення тих чи інших цілей розвитку продуктивних сил регіону за той чи інший ретроспективний проміжок часу за наявних можливостей забезпечити таке досягнення | Ретроспективна діагностика |
| 5. | Окреслення проблем щодо досягнення стратегічних цілей розвитку продуктивних сил регіону за той чи інший перспективний проміжок часу за наявних можливостей забезпечити таке досягнення | Стратегічна діагностика |
| 6. | Виявлення унікальних особливостей і специфіки функціонування продуктивних сил у регіоні | Ексклюзивна діагностика |
| 7. | Виявлення можливих ризиків при тих чи інших можливостях соціально-економічного розвитку продуктивних сил регіону | Превентивна діагностика |
| 8. | Здійснення мультицільової діагностики | Комплексна діагностика |
Виходячи з повноти і охопності, пропонується розрізняти пілотажну соціально-економічну діагностику регіону, яку часто в науковій літературі називають експрес-діагностикою, оскільки вона є, зазвичай, поверховою і приблизною, часткову соціально-економічну діагностику регіону, коли діагностуються його окремі економічні підсистеми чи процеси в ній, і повноцінну соціально-економічну діагностику, яку іноді називають комплексною діагностикою.
|
|
|
Логіко-структурна модель організації комплексної діагностики стану продуктивних сил регіону представлена на рис.1.
Результатом соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону має бути також і виявлення ступеня відповідності розміщення продуктивних сил законам їх розвитку і закономірностям розміщення.
Діагностика дотримання принципів розміщення продуктивних сил є одночасно частиною діагностики регіональної політики держави – сфери управління економічним, соціальним і політичним розвитком країни у просторовому, регіональному аспекті.
В роботі акцентується, що здійснити діагностику регіональної політики – це значить оцінити проблеми реалізації сукупності заходів,
Рис. 1. Організація здійснення комплексної діагностики стану продуктивних сил регіону
спрямованих на оптимізацію співвідношення і взаємодії рушійних сил регіонального розвитку, результатом якої має бути забезпечення населенню кожного регіону країни гідних умов життя. Очевидно, що без врахування результатів соціально-економічної діагностики продуктивних сил регіону неможливо розробити науково обґрунтовані прогнози їх розвитку та передбачити напрями формування та реалізації ефективної регіональної політики в державі. Крім того, об’єктивність прогнозних розрахунків трансформується на реалізацію просторових програм соціально-економічного розвитку.
|
|
|
В дисертації значна увага приділена узагальненню зарубіжного досвіду здійснення діагностики і прогнозування розвитку регіональної економіки, оскільки використання результатів діагностики в розвинених країнах при розробці стратегічної документації давало можливість суттєво підвищувати її якість. Аналіз зарубіжного досвіду в зазначеному вище контексті дозволив зробити певні висновки і узагальнення прикладного характеру:
1. В зарубіжних наукових джерелах і проектній документації має місце інваріантність підходів щодо сутності діагностики, а в окремих із них діагностика ототожнюється з соціально-економічним аналізом.
2. Діагностика здійснюється переважно з метою визначення системи відліку для побудови стратегічних прогнозів, або для обґрунтування необхідності отримання грантів з різних міжнародних фондів.
|
|
|
3. Нерідко результати діагностики є неточними, формальними чи навіть декларативними, оскільки слабо відпрацьованими є еталонні моделі.
Зроблені висновки слід враховувати при використанні зарубіжного досвіду діагностики соціально-економічного розвитку регіону. При цьому необхідно адаптувати зарубіжний досвід здійснення діагностики стану і розвитку регіонів до сучасних умов України. В цьому контексті вкрай важливим завданням є вдосконалення методології здійснення діагностики соціально-економічного стану продуктивних сил регіонів і їх розвитку. Подальше її удосконалення пов’язане з пошуком еталонної моделі, згідно з якою можна порівнювати досліджуваний регіон та розробкою критеріїв і показників, з допомогою яких можна судити про реальну ситуацію в економіці регіону.
Сукупність методів прогнозування є досить різноманітною, вона дозволяє охопити і врахувати особливості різних соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіоні. Крім того, з появою нових технологій та нових знань методологія прогнозування та моделювання регіонального розвитку оновлюється шляхом виникнення нових та модифікації традиційних методів прогнозування. Важливо залучити науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації. Особливу увагу слід звернути на підготовку та перепідготовку кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози як в документацію стратегічного значення, так і в реалії практичної життєдіяльності населення регіонів.
|
|
|
У другому розділі «Діагностика ретроспективного розвитку й сучасного стану продуктивних сил Закарпатської області» здійснено ретроспективний аналіз розвитку продуктивних сил регіону, динаміку і темпи їх розвитку у різних часових відрізках, проведена діагностика сучасного стану нових організаційно-правових форм господарювання, з’ясовано основні тенденції в розвитку пріоритетних сфер економіки краю.
Через об’єктивні і суб’єктивні причини динаміка і темпи розвитку економіки Закарпаття тривалий час суттєво відставали від середньоукраїнських показників. Значною мірою це пояснюється низьким рівнем розвитку продуктивних сил, вузьким поділом праці, формуванням моногалузевої структури виробництва, відсутністю розвинутої виробничої і соціальної інфраструктури. Відмічені процеси призвели до звуження сфери докладання праці, низького рівня зайнятості, особливо сільського населення, масштабної трудової міграції, низьких доходів населення. На основі проведеного ретроспективного аналізу в роботі зроблено висновок, що в перші роки незалежності України соціальна економічна ситуація в Закарпатській області була набагато складнішою, ніж в цілому по країні. За економічними показниками область займала наприкінці 90-х років
ХХ століття 26 місце з 27 регіонів України. В цих складних умовах Закарпаття одним із перших після затяжної економічної кризи, що тривала до 2000 року, перейшло до економічного зростання. В результаті суттєво зросли різні рейтинги області, зокрема інвестиційний (2004 р. – 11 місце), динамічний (2004 р. – 2 місце)та ін. Загальний стан розвитку продуктивних сил у Закарпатській області в останні роки визначається позитивною динамікою зростання валової доданої вартості (ВДВ). Економічний та соціальний розвиток Закарпатської області, як і розвиток продуктивних сил переважної більшості регіонів України, протягом 2007 року відбувався в руслі макроекономічних тенденцій, а також під впливом заходів у межах державної регіональної соціально-економічної політики, модифікації системи державного управління й місцевого самоврядування та характеризується інтенсифікацією промислового виробництва, збільшенням податкових надходжень, інвестиційних ресурсів тощо.
Проведений ретроспективний аналіз розвитку окремих структурних ланок продуктивних сил Закарпатської області дозволяє зробити такі висновки: за підсумками 2005 року пріоритетною галуззю економіки в області стала промисловість, тоді як протягом минулих років нею було сільське господарство; за останні сім років структура промисловості Закарпаття зазнала відчутних змін, які відбулися в результаті надходження значних інвестицій в харчову та обробну промисловості області; на кінець
2006 року до пріоритетних сфер обробної промисловості відносилися машинобудування (50,7 %), харчова і перероблення сільськогосподарських продуктів (14,2 %), виробництво деревини та виробів з неї (4,2 %). Розвиток сільського господарства на Закарпатті в період 1996–2006 рр. характеризувався поступовим зростанням обсягів валової продукції завдяки високим темпам її приросту в особистих селянських господарствах. Починаючи з 2000 р., до низки економічних пріоритетів входить зовнішньоекономічна діяльність завдяки вигідному географічному розташуванню регіону, яке створює певні переваги для прискореної інтеграції в європейські структури, сприяє активній участі в міжнародному поділі праці. На цьому тлі намітилася позитивна тенденція до зростання валової доданої вартості. (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка валової доданої вартості по Закарпатській області
(у фактичних цінах)
Здійснена діагностика підводить до висновку, що за останній період часу Закарпатська область зробила значний прорив у розвитку продуктивних сил, випередивши низку інших регіонів України по важливих макроекономічних показниках, що свідчить про ефективне використання промислового потенціалу та конкурентних переваг регіону і відповідає загальній тенденції стабілізації економіки в Україні. Очевидно, що в найближчій перспективі надзвичайно важливо закріпити отримані результати з метою поліпшення якості життя населення.
Комплексний ретроспективний аналіз розвитку промисловості Закарпаття свідчить про наявність позитивних тенденцій у роботі більшості промислових об’єктів (за винятком легкої промисловості), що дало змогу забезпечити постійний приріст промислового виробництва, обсягів реалізованої продукції, досягати позитивних результатів діяльності. Залучення іноземних інвестицій, співробітництво з іноземними партнерами у формі виконання замовлень з давальницької сировини дало можливість суттєво пожвавити розвиток таких провідних сфер виробництва регіону, як обробне виробництво та машинобудування.
В роботі значна увага приділена діагностиці продуктивних сил в гірських населених пунктах, значна частина яких має ознаки репресивності, з’ясовано основні фактори, що гальмують розвиток сільської економіки, внесено ряд конкретних пропозицій щодо стимулювання інвестиційної активності на селі, розвитку сільської промисловості, виробничої та соціальної інфраструктури.
У третьому розділі «Прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області» запропоновано методичні підходи до здійснення прогнозування розвитку продуктивних сил Закарпатської області в документації стратегічного значення, оцінено об’єктивність і достовірність існуючих прогнозних розрахунків, дано конкретні пропозиції по вдосконаленню методології регіонального прогнозування соціально-економічного розвитку.
На основі аналізу документації стратегічного значення в дисертації зроблено ряд конкретних пропозицій, спрямованих на підвищення ролі і важливості прогнозних розрахунків. При цьому удосконалення прогнозування слід здійснювати в таких напрямах:
- активізація робіт із розширення нормативно-правового поля здійснення прогнозування регіонального розвитку та застосування розроблених прогнозів у документації стратегічного значення;
- залучення науковців різних галузей знань до удосконалення методів прогнозування регіонального розвитку та розробки пропозицій щодо його застосування в планово-прогнозній документації;
- підготовка та перепідготовка кадрів, здатних здійснювати прогнозування регіонального розвитку та впроваджувати розроблені прогнози в територіальні програми соціально-економічного розвитку;
- забезпечення повноти та складання повного переліку статистичної інформації, обов’язкової для розробки прогнозів соціально-економічного розвитку територій.
В дисертації здійснено прогноз розвитку продуктивних сил Закарпатської області, який є довгостроковим і розрахований на період до 2025 року (табл. 2). При цьому зроблено свідомий відхід від прогнозних параметрів, закладених у Стратегії регіонального розвитку, оскільки запропоновано альтернативний підхід, який є інноваційним і базується та технології Форсайту (застосування низки методів інноваційно-технологічного прогнозування) та передбачає активізацію інноваційної діяльності в регіоні, впровадження нових видів економічної діяльності. Доведено, що для Закарпатської області слід обрати стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку на інноваційній основі. В результаті
Таблиця 2
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!