Прогалини у законодавстві (поняття, характеристика, причини існування) та шляхи їх усунення та подолання.
На сьогодні проблематика прогалин є однією із найактуальніших у правовій дійсності. Наявність прогалин у законодавстві необхідно розглядати як об*єктивне явище, яког неможливо уникнути навіть при найбільш досконалій і детальній правовій регламентації.
Прогалини у законодавстві - повна або часткова відсутність (пропуск) необхідних юридичних норм у чинних законодавчих актах, якими, виходячи з принципів права, мають бути врегульовані певні суспільні відносини.
Причини виникнення прогалин у законодавстві:
1) невміння відобразити в нормативних актах усе різноманіття сучасних життєвих ситуацій, що потребують правового регулювання і можуть бути врегульовані правом;
2) відставання нормотворчості від розвитку суспільних відносин як наслідок невміння передбачити появу нових життєвих ситуацій;
3) наявність деформацій у процесі нормотворчості, спричинених, наприклад, лобіюванням голосування в парламенті в інтересах певних бізнесових груп;
4) технічні помилки законодавця, допущені при розробці нормативних актів та застосуванні прийомів юридичної техніки. Прогалини в законодавстві виникають зазвичай там, де існує: а) неповнота правових норм; б) суперечність норм однакової юридичної сили, коли одна з них "знищує" іншу; в) повна відсутність правової норми.
Види прогалин в законодавстві за часом виникнення: первинні - виявляються у момент видання нормативного акта; вторинні - виникають після видання нормативно-правового акта у зв'язку з появою нових суспільних відносин або в результаті виникнення потреби врегулюванні явищ і процесів, які раніше не викликали необхідності регламентації.
|
|
|
Способи переборення прогалин в законодавстві:
Усунення - відбувається через нормотворчу діяльність шляхом внесення змін і доповнень у закони, видання нових, досконаліших юридичних актів чи створення юридичного прецеденту, або укладання нормативного договору.
Подолання - здійснюється в процесі правозастосовної діяльності за допомогою аналогії закону й аналогії права, а також субсидіарного застосування права (міжгалузевої аналогії).
Засоби подолання: аналогія закону, аналогія права, субсидіарне застосування правових норм.
Аналогія права та закону: випадки, принципи та механізми застосування. (дуже схожі із 72 і 75, якщо попадеться один з них, можна писати інформацію по всіх трьох)
Аналогія закону – це поширення в процесі правозастосування на конкретні не врегулбовані правом відносини чинності норм, які регулюють відносини, подібні до тих, що потребують врегулювання в межах даної галузі права за найсуттєвішими ознаками.
|
|
|
Аналогія виключається, якщо вона прямо заборонена законом або у випадках, коли закон пов’язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
Так, наприклад, у разі наявності прогалин у галузі кримінального законодавства, а також законодавства про адмін правопорушення правильм рішенням для правозастосовчого органу буде відмова у провадженні в справі (тут не дозвол застососувати аналогію закону).
Проте аналогія є досить поширеною в цивільному законодавстві. Так, ЦК у ст.8 встановдює, що у випадках неврегульованості цивільних відносин Цивільним кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулююються тими правовими нормами ЦК, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Для застосування налогії закону відповідний орган повинен бути, по-перше, впевненим в тому, що існує прогалина в чинному законодавстві, тобто, за своїм змістом відносини підлягають правовому регулюванню, але немає чинного закону, яким бі вони врегульовувались.
По-друге, правозастосовчий орган повинен відшукати норму чинного закону, яка регулювала б аналогічні відносини.
У юр. літературііснує точка зору, згідно з якою, застосовуючи закон за налогією, суд чи інший правозастосовчий орган має тлумачити його так само,я к і при звичайному застосуванні цієї норми, оскільки неприпустимо пристосовувати правову норму до аналогічних відносин шляхом іншого її тлумачення. Отже, зміст і смисл правової норми при ї застосуванні за аналогією викривляти не можна. Водночає потрбіно мати на увазі те, що кожна норма має совю галузеву ті інституційну приналежність і тлумачиться у взаємозв*язку з іншими нормами, що містяться у цій галузі чи інституті. При застосуванні аналогії норма права запозичується і нібито трансформується правозастосовчим органом у той правовий інститут, де існує прогалина. З цього випливає, що в конкретній ситуації така норма має тлумачитись не як частину інституту, з якої її запозичено, а як складова інституту, прогалину в якому вона покликана подолати.
|
|
|
Аналогія права-це є вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і смислу законодавства.
Аналогія права за стосовується у випадках, коли, по-перше, відсутня норма, яка б прямо передбачала врегулювання даного питання, по-друге, відсутня норма, яка б регулювала схожий випадок.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 349; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!