Кваліфікація співучасті з врахуванням виду співучасника



Поняття "вид співучасника"

Співучасники діляться на види в залежності від характеру виконуваних ролей. В свою чергу роль кожного співучасника й тим самим вид співучасника визначається з врахуванням тих дій, які вчиняє винний в ході злочинного посягання.

Виділення видів співучасників має значення стосовно співучасті з розподілом ролей - співучасті в тісному розумінні слова. При співвиконавстві та співучасті особливого роду всі учасники злочину, які виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини, виступають в якості виконавців злочину. Це однак, не виключає того, що й у таких злочинах є співучасники інших видів.

В окремих злочинах можуть бути відсутні всі види співучасників, або ж навпаки, буде кілька співучасників одного й того ж виду.

Може мати місце й ситуація, коли в одній і тій же особі "збігається" кілька видів співучасників, тобто вона відіграє кілька ролей одночасно (наприклад, підбурювач водночас є й одним із виконавців цього злочину).

Види співучасників

Чинне законодавство виділяє чотири види співучасників:

1. виконавець (співвиконавець) злочину;

2. підбурювач до злочину;

3. організатор злочину;

4. пособник злочину.

В теорії кримінального права та в слідчо-прокурорській і судовій практиці виділяють ще й ініціатора (зачинщика) злочину. В літературі правильно підкреслюється, що ініціатор - це не окремий вид співучасника, а додаткова характеристика виконавця, підбурювача чи організатора, яка свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи68. Тому немає потреби окремо розглядати питання кваліфікації дій ініціатора злочину як ідеального - того, хто першим подав пропозицію про спільне вчинення злочину, так і реального - того, який розпочав його виконання.

Існує певна специфіка у виділенні видів співучасників стосовно злочинних організацій. Сам кримінальний закон в нормах Особливої частини виділяє:

1) осіб, які є організаторами таких співтовариств, займаються їх створенням;

2) осіб, які керують злочинною організацією;

3) учасників;

4). осіб, що приймають участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією;

5) осіб, що займаються фінансуванням, постачанням злочинних організацій;

Причому жодної лінії (єдиного підходу) в виділенні видів співучасників злочинних організацій чинне кримінальне законодавство не проводить. Так, передбачене в окремих нормах (ст 256, ч.3 ст.260 КК) фінансування, постачання злочинної організації, воєнізованого або збройного формування. Водночас, такі дії не становлять собою окремого злочину при наданні відновідного сприяння банді.

36. співучасть з розподілом ролей

має місце у випадку, коли співучасники виконують різні ролі: виконавець, організатор, підбурювач, пособник.
Загальна ознака даної форми співучасті — наявність (крім виконавця) принаймні ще одного: організатора, підбурювача чи пособника. По суті саме ця форма співучасті найбільш повно регламентована в ст. 27 КК.
Загальною особливістю кваліфікації злочинів, що вчиняються у співучасті з розподілом ролей (крім кваліфікації дій виконавця чи співвиконавців) — є обов'язкове посилання на відповідну частину ст. 27 КК та ту статтю Особливої частини КК, яка передбачає вчинений даним співучасником злочин.
За суб'єктивними ознаками (за стійкістю зв'язків, стійкістю умислу) розрізняться такі форми співучасті:
• Співучасть у злочині 35
вчинення злочину групою осіб (злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між со бою);

вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (зло чин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або бі льше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домови лися про спільне його вчинення);
вчинення злочину організованою групою (злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попе редньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним пла ном зрозподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи);
вчинення злочину злочинною організацією (злочин визнаєть ся вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три і біль ше), члени якого або структурні частини якого за попере дньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тя жких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забез печення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп).

Співучасть є самостійним інститутом і має важливе значення в кримінальному праві, оскільки дає змогу правильного застосування норм Кримінального кодексу, принципу заперечує реалізацію індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання.


Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!