Віктимна характеристика жертви злочину
Вже зазначалося, що окремі люди розрізняються за ймовірністю стати жертвою злочину. Така ймовірність може суттєво змінюватися у різні періоди біологічного, соціального, психологічного формування, розвитку, інволюції людини.
У найзагальнішому розумінні віктимність як імовірність залежить від самої жертви, ситуації злочину, особи злочинця. Але віктимологія, насамперед, цікавиться характеристиками жертви, поділяючи їх на загальні та спеціальні. Ці характеристики відзначаються як віктимні, а їх сукупність, притаманна конкретній особі, групі чи спільності осіб, визначає підсумкову віктимність чи вік-тимогенність.
Необхідно підкреслити, що поділ віктимних характеристик на загальні та спеціальні є достатньо умовним, адже, наприклад, природну основу сексапільності жінки утворюють фізично-фізіологічні характеристики, а соціальну надбудову - психологічні характеристики і рольова поведінка. Крім того, окремі характеристики «задаються» особі від народження: стать, можливі фізичні чи психічні вади.
У загальній віктимній характеристиці особи можна вирізнити три групи характеристик:
1) соціально-демографічні;
2) суспільно-професійні;
3) психологічні.
Третя група характеристик утворює психологію вік тимності, яку розглянемо окремо. Зараз наведемо вже встановлені в дослідженнях характеристики, що належать до першої та другої груп.
Соціально-демографічні характеристики
|
|
Стать. Стать особи як така і в поєднанні з іншими характеристиками, професією чи родом занять має високий коефіцієнт віктимності. Серед потерпілих чоловіки складають приблизно 52%, жінки - 48%. Але жінки виявляються жертвами злочинців-чоловіків у 2,5 раза частіше, ніж злочинців-жінок. Чоловіки потерпають від злочинців-чоловіків в 11 разів частіше, ніж від злочинців-жінок. Особи жіночої статі утримують абсолютне лідерство серед жертв сексуальних злочинів, передбачених статтями 152, 153, 154 Кримінального кодексу України, а також торгівлі з метою сексуальної експлуатації чи використання у порнобізнесі.
Вік. Найбільш віктимною є вікова група у межах 20— 49 років, підвищено віктимною є неповнолітні (близько 30% всіх потерпілих), які водночас мають найвищу латентність, високий рівень уявної жертви для таких злочинів, як незаконне позбавлення волі або викрадення та захоплення заручників. Жертва є винятково неповнолітньою у таких злочинах, як розбещення, експлуатація праці, втяг-нення у злочинну діяльність. Найменша ймовірність стати жертвою в осіб похилого віку, які найчастіше потерпають від злочинів на побутовому ґрунті.
Освіта. За статистичними даними, рівень освіти суттєво впливає на віктимність особи з початковою та неза-кінченою середньою освітою. В цілому з підвищенням рівня освіти знижується загальна ймовірність стати об'єктом злочинних посягань.
|
|
Фізичний і фізіологічний стан. Особливості фізичного та фізіологічного стану слугують найвиразнішими зовнішніми індикаторами зниженої спроможності чинити опір. Фізичними індикаторами є загальна нерозвиненість, осанка, особливості ходи, послаблений під час і після хвороби стан, фізичні вади.
Серед фізіологічних станів, які найбільш суттєво вік-тимізують жертву самі по собі та в поєднанні з відповідним впливом на психіку, свідомість, розгальмованість потягів, виокремлюється сп'яніння (алкогольне, наркотичне, від інших одурманюючих речовин - галюциногенів, токсичних та ін.). Воно виконує подвійну функцію: зни жувальну і провокаційну. По-перше, сп'яніння знижує спроможність до опору (сприйняття й оцінка ситуації, адекватність реакцій і дій, фізична безпорадність тощо). По-друге, свідомо або несвідомо підвищується рівень провокаційної поведінки. Стан сп'яніння жертви найчастіше простежується у злочинах проти статевої свободи та недоторканності, за грабежів, розбоїв, заподіяння тілесних ушкоджень під час сімейно-побутових конфліктів.
|
|
Суспільно-професійні характеристики
Сімейно-родинні стосунки. У цілому сімейно-родинний чинник відіграє віктимогенну роль у злочинах на побутовому грунті, під час конфліктів, сварок. Кожний п'ятий вбивця — родич загиблого, у 60% випадків вбивств дітьми своїх батьків наявна стійка провокаційна поведінка жертви. Сімейно-родинний чинник найбільш тісно пов'язаний зі станом сп'яніння жертви (73% випадків) і спільним зі злочинцем вживанням алкоголю. Підвищена віктим-ність спостерігається у жінок, батьків відносно дітей, за значної різниці в освіті подружньої пари. Стійко зростає кількість вбивств чоловіків і коханців «на замовлення» від жінок. «Сімейно-родинна» жертва є високолатентною в корисливих злочинах із незначною шкодою, у випадках заподіяння легких чи середніх тілесних ушкоджень.
Характер проведення дозвілля. Проведення дозвілля у вечірній, нічний час у публічних місцях розваг (дискотеки, кав'ярні, бари), на концертних чи шоу-майданчиках, спортивних заходах у поєднанні з випадковими знайомствами та вживанням алкогольних напоїв виступає суттєвим вік-тимним чинником для жінок, неповнолітніх і молоді.
|
|
Статева поведінка. Ця загальна характеристика містить два конкретніші аспекти: надмірну сексапіль-ність і статеву нерозбірливість.
Надмірна сексапільність полягає в демонстративному, гіперболізованому підкресленні власної сексуальної звабності, намаганні привернути до себе сексуальну увагу з боку інших осіб. Зовнішніми індикаторами надмірної сексапільності є манера поведінки та особливості оформ лення зовнішності. Провокаційна манера сексуальної поведінки криє в собі словесні вирази і реакції, «відвертий» погляд, жести (маніпуляції з зачіскою, погладжування, доторкування пальцем до губ та ін.), глибоке «грудне» дихання, часткову демонстрацію інтимних частин тіла. Провокаційне сексуальне оформлення зовнішності — це надмірний макіяж, численні прикраси-символи, відповідний одяг і відсутність окремих його елементів.
Якщо надмірна сексапільність притаманна жінкам-жертвам, то статева нерозбірливість має переважно «чоловіче» забарвлення. Вона використовується як пусковий механізм корисливого злочину. Схема цього злочину виглядає так: випадкове знайомство — вживання (часто — додаткове для жертви) алкоголю — запрошення до інтимного продовження — замасковане для жертви вживання сильнодіючих фармакологічних речовин (клофелін тощо) із подальшою втратою свідомості. Жертва злочину на ґрунті статевої нерозбірливості є високолатентною.
Професія та рід занять. Віктимність професії в цілому визначається двома групами чинників, які мають самостійне значення, але в окремих випадках взаємопов'язані.
Перша група чинників зумовлюється змістом, організацією, умовами здійснення професійної діяльності, в яких об'єктивно міститься елемент небезпеки, загрози здоров'ю, життю чи власності.
Друга група чинників пов'язана з прямою чи прихованою можливістю отримання значних прибутків у вигляді грошей, речей і майна, нерухомості тощо.
До професій, віктимність яких зумовлена переважно першою групою чинників, належать окремі спеціальності правоохоронних органів (спецпідрозділів, карного розшуку, служби з боротьби проти організованої злочинності та ін.); діяльність водіїв легкових таксомоторів, особливо тих, що працюють у вечірній і нічний час; дрібних приватних торгівців спиртним, тютюновими виробами, наркотичними медичними препаратами у вечірній та нічний час; осіб, зайнятих дрібним тіньовим бізнесом.
До професій, віктимність яких зумовлена здебільшого другою групою чинників, належить трудова діяльність, пов'язана з приватизаційною та банківсько-кредитною сферою; а також представників публічних, популярних спеціальностей - акторів, співаків, діячів шоу-бізнесу, спортсменів високої кваліфікації, особливо тих, які мають міжнародні контракти (футболістів, хокеїстів, тенісистів), представників середнього та великого бізнесу.
Щодо роду занять, то підвищено віктимними є колекціонери; особи, які надають сексуальні послуги членам організованих злочинних груп; ті, хто спеціалізується на певних виконавчих функціях.
Окрему віктимну групу утворюють особи без певного місця проживання («бомжі») та «непрофесійні» жебраки.
Психологія віктимності
Психологічні характеристики особи, які в підсумку зумовлюють психологію віктимності, складаються з психофізіологічних (наприклад, швидкість і адекватність сен-сомоторних реакцій, викривлене чи ілюзорне сприйняття злочинця), індивідуально-психологічних (емоційна неврівноваженість, понижений самоконтроль) і соціально-психологічних (комунікабельність, конформність) якостей. Такі якості найчастіше стають віктимними через нерозвиненість, акцентуйовану чи патологічну форму розвитку і таким чином мають відповідний вплив на поведінку особи. Багато з них взаємопов'язані з соціально-професійними характеристиками. Це стосується, наприклад, підліткового віку, гіперсексуальності й акцентуації характеру, професії та схильності до ризику тощо.
Ці якості, як окремі, так і в сукупності, можуть обумовлювати провокаційну поведінку конкретної жертви.
Орієнтовне коло віктимних психологічних характеристик особи утворюють:
— психічні вади (розумова відсталість, психопатії, психози тощо);
— дефекти пізнавальних психічних процесів: сприйняття, пам'яті, мислення, а також неуважність;
— емоційна неврівноваженість;
— схильність до неконтрольованого вживання алкоголю, одурманюючих речовин і зловживання ними;
— необережність та відсутня чи понижена антиципація (спроможність передбачати кінцевий результат і наслідки своєї поведінки);
— понижена рефлексія (здатність до адекватного самосприйняття і самооцінки) та самоконтроль;
— схильність до невиправданого ризику та її крайня форма — авантюризм;
— характерологічні риси: довірливість, наївність, сварливість, задирливість;
— конформність (нездатність протистояти психологічному впливові з боку оточення);
— акцентуація характеру за істеро'щним, нестійким типом та особистості в цілому за демонстративним і збудливим типом;
— розгальмованість органічних потягів і загальна аморальна спрямованість особистості.
Перелічені якості утворюють загальну психологічну базу віктимності особи. Найбільш суттєвим незалежно від виду злочину у цій базі є схильність до неконтрольованого вживання та зловживання алкоголем, одурманюючими речовинами; понижена рефлексія і самоконтроль; схильність до невиправданого ризику; характерологічні риси (сварливість, задирливість, довірливість, наївність); розгальмованість органічних потягів і аморальна спрямованість особистості.
Одночасно психологічний портрет жертви має особ ливості залежно від виду злочинного посягання.
На сьогодні найбільш вивченою категорією жертв є жінки, що потерпши від сексуальної агресії. Це пов'язано з фізіологічними, соціальними наслідками та глибокою і тривалою психологічною травмою. Остання може провокувати агресію, відмову від новонародженої дитини, умисне вбивство злочинця та помсту особам, які мають схожі зі злочинцем ознаки. За результатами опитувань, сексуальна агресія посідає друге за тяжкістю місце після вбивства. Одне з фундаментальних досліджень жертв сексуальної агресії здійснено ізраїльським вченим М. Аміром. Емпіричну базу склали 122 випадки зґвалтування зі сприяючою поведінкою жертви та 524 випадки із не-сприяючою поведінкою.
За результатами дослідження, наведеними у праці «Типи зґвалтувань» (1971 р.), портрет сприяючої жертви виглядає так: жертва і злочинець попередньо знайомі, проживають в одному районі, належать до однієї раси, вік жертви — 15-19 років, зустріч у день злочину в спільній компанії (в барі, на вечірці), «погана» репутація жертви, одноосібне чи спільне зі злочинцем вживання алкоголю, примушування, приниження та знущання з боку злочинця.
Дослідження, проведені в колишньому СРСР, за часів незалежності в Україні, а також у Росії (Ю. М. Антонян, Є. М. Моїсеєв, В. Є. Христенко, Л. В. Франк та ін.), дозволили доповнити й конкретизувати портрет жертви, яка потерпіла від сексуальної агресії, за рахунок таких характеристик: невисокий соціальний статус (середня чи незакін-чена середня освіта, робота у сфері обслуговування); незаміжня чи розведена; гіперсексуальність і статева невдоволеність; якщо жертва неповнолітня чи молода дівчина -випереджальне статеве визрівання, несприятливе сімейне виховання (неповна сім'я, конфлікти чи сварки, наявність судимості у членів сім'ї, недостатня увага з боку батьків); психічні вади; відсутність досвіду статевих стосунків; не-усвідомлювана провокаційна поведінка; довірливість.
Цікаві дані наводяться кримінальним психологом В. Ф. Пирожковим щодо жертв групових сексуальних злочинів неповнолітніх і молоді у Москві. Автор вирізняє 9 різновидів груп неповнолітніх і молоді, які проявляють сексуальну агресію стосовно випадкових, але здебільшого спеціально знайдених жертв.
Такими жертвами є: школярки, які відвідують місця розваг і відпочинку; пасажирки приміських електричок; приїжджі до Москви — абітурієнтки, шукачі розваг, члени туристичних груп, особи, які прибувають до Москви за об'явами про роботу в місті та за кордоном; дівчата, які є членами молодіжних угруповань чи знайомі з їхніми представниками.
Психологічною своєрідністю вирізняється остання категорія жертв. Такі дівчата під час першого групового зґвалтування намагаються чинити опір або стати жертвою тільки лідера угруповання. Після цього вони похваляються своїм статевим досвідом, «підставляють» своїх подруг чи провокують на них членів угрупування, поширюють принцип: «шкільний атестат — це атестат статевої зрілості».
Останнім часом в Україні, Росії, країнах Середньої Азії стрімко зростає кількість осіб, викрадених і проданих у рабство, а також дітей, викрадених із корисливих мотивів — найчастіше викупу. Глибоких наукових досліджень цих категорій жертв поки що не проведено. Узагальнюючи дані, наведені переважно в засобах масової інформації, можна відзначити, що жінки викрадаються або позбавляються волі ошуканством із метою подальшого надання сексуальних послуг чи безплатної робочої сили. У другому випадку також викрадаються чоловіки. Типо вими характеристиками осіб, яких викрадають із метою примусового працевикористання, є: низький рівень освіти, правова неосвіченість, відсутність родинних стосунків, неповні чи втрачені родинні стосунки, відсутність постійної роботи, безпритульність, стійке вживання алкоголю та сурогатів, необережність, довірливість, знижена базова цінність власного існування та деякі інші.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 389; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!