РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ



Зміст

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ

1.1 Цивільний кодекс України як основний акт цивільног законодавства................................................................................................................5

1.2 Правове регулювання житлових відносин.........................................................12

РОЗДІЛ 2. ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА

2.1 Поняття та юридична характеристика договору найму (оренди) житла...........................................................................................................................24

2.2 Сторони договору найму (оренди) житла..........................................................26

РОЗДІЛ 3. ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА

3.1 Зміна договору найму (оренди) житла...............................................................28

3.2 Розірвання договору найму (оренди) житла......................................................29

Висновок…………………………………………………………………………….36

Список використаних джерел……………………………………………………...38

 


ВСТУП

 

Актуальність теми, що на практиці виникає чимало питань, які потребують теоретичного осмислення та законодавчого вирішення. Зокрема це стосується визначення співвідношення загальних положень ЦК України про зобов'язання та договори з нормами, присвяченими договору найму (оренди) житла, нормами глави 59 ЦК України та положеннями чинного Житлового кодексу Української РСР з метою розмежування сфери застосування цивільного та спеціального житлового законодавства стосовно зміни відповідного договору, визначення кола припустимих змін договору найму (оренди) житла, які не порушували б права та інтереси інших учасників відповідних відносин тощо.

Така ситуація свідчить, про недостатню вивченість проблематики, пов’язаної із реалізацією права на житло за допомогою укладення договору найма (оренди) житла, а також забезпечення прав учасників такого договору за допомогою цивільно-правових засобів, значення яких зростає разом із зростанням значення договорів у цивільному праві.

Мета і завдання курсової роботи полягає в з’ясуванні сутності та значення цивільно-правового договору найму (оренди) житла, встановленні особливостей юридичної відповідальності як засобу забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла в сучасних умовах, визначення підстав та умов застосування відповідних заходів у системі цивільного законодавства України, а також наслідків їхнього застосування.

У зв’язку з поставленою метою вирішувалися наступні питання:

розгляд питань про загальні засади належного виконання договору найму (оренди) житла;

аналіз особливостей вимог до належного виконання договору найму (оренди) житла;

встановлення поняття та юридичної сутності засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла;

з’ясування особливостей підстав та умов застосування цивільно-правових засобів забезпечення належного виконання договору найму (оренди) житла;

формування пропозицій стосовно вдосконалення норм чинного законодавства та узгодження положень чинного ЦК України і житлового законодавства, яке оновлюється останнім часом.

Об'єктом договору найму (оренди) житлає суспільні відносини, що виникають при договорі найму (оренди) житла.

Предмет договору Відповідно до ст. 810 ЦКУ за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Стаття 810 ЦКУ вказує що предметом договору найму (оренди житла можуть бути помешкання, зокрема, квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо ж наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання в ньому фізичних осіб (ч. 2 ст. 813 ЦКУ). Отже, якщо наймачем є юридична особа, то у договорі найму житла слід зазначити особи працівників, які будуть постійно проживати у найманому житловому приміщенні. При цьому для надання житла в оренду для влаштування в ньому офісного приміщення необхідно перевести таку квартиру у нежитловий фонд.

Відповідно до ч 2 ст. 812 ЦК помешкання має бути лише придатним для постійного проживання у ньому. Це стосується санітарного і технічного стану житла. На сьогодні порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання визначені постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 р. Проте цей нормативно-правовий акт регулює порядок визнання житла непридатним для проживання у публічних (державному та комунальному) житлових фондах, що потребує вирішення даного питання й стосовно приватного житлового фонду. Методи дослідження. В процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Діалектичний метод дав змогу розглянути поставлені автором проблеми регулювання договорів найму (оренди) жила в їх розвитку та взаємозв’язку. Аналіз наукових позицій, поглядів вітчизняних та зарубіжних учених-юристів щодо правового регулювання інституту договору найму (оренди) здійснено за допомогою порівняльно-правового методу. Формально-логічний та нормативно-порівняльний методи дали змогу виявити суперечності в цивільному законодавстві в сфері регулювання укладення, виконання та припинення договорів найму (оренди) житла і сформулювати висновки та рекомендації щодо його удосконалення. При дослідженні судової практики використані методи аналізу та узагальнень.

договір житловий оренда законодавство


РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 203; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!