ТЕМА 8. Робітничий рух у країнах Європи та США



У 1871 — 1914 роках

Зміст теми:

Робітничий рух у Німеччині наприкінці XIX століття. “Надзвичайний закон” проти соціалістів. Зовнішня політика Німеччини у роки канцлерства Бісмарка. Франко-німецькі відносини. “Військова тривога” 1875 року та погіршення відносин з Росією. Позиція Німеччини на Берлінському конгресі. Австро-німецький союз 1879 року та його міжнародні наслідки. Утворення Троїстого союзу. Колоніальна політика Німеччини. Німецька соціал-демократія на початку XX століття. Р. Люксембург, К. Лібкнехт, Ф. Мерінг, К. Каутський, Е. Бернштейн. Страйкова боротьба німецьких робітників на початку XX століття.

Розвиток робітничого руху в Англії на початку XX століття. Течії в англійському робітничому русі. Утворення лейбористської партії.

Робітничий і соціалістичний рух у Франції 1870 – 1890 роках. Робітничий і соціалістичний рух у Франції на початку XX століття. Ж. Жорес. Ж. Гед. Анархо-синдикалізм. Ам’єнська хартія. Г. Ерве.

Розвиток робітничого і соціалістичного руху у 70-80-х роках XIX століття. Створення "Ордену лицарів праці" і "Американської федерації праці". Боротьба за 8-годинний робочий день.

Діяльність І Інтернаціоналу після Паризької комуни. Лондонська конференція. Гаазький конгрес. Перенесення Генеральної ради І Інтернаціоналу у США. Розпуск І Інтернаціоналу.

Історичні передумови створення ІІ Інтернаціоналу. Найважливіші рішення Паризького, Брюссельського, Цюріхського і Лондонського конгресів. Партії ІІ Інтернаціоналу. Паризький конгрес 1900 року, боротьба з приводу “казусу” Мільєрана. Амстердамський конгрес ІІ Інтернаціоналу. Копенгагенський конгрес. Базельський конгрес і маніфест проти війни. Боротьба течій у соціал-демократичних партіях ІІ Інтернаціоналу на Ціммервальдській і Кінтальській конференціях. Ціммервальдське об’єднання. Пацифізм.

 

Література:

 

· Айзин Б.А. Подъем рабочего движения в Германии в начале XX века (1903 – 1906). — М., 1954.

· Второй Интернационал: социально-философские причины раскола социалистического движения: [под ред. Б.Н. Бессонова]. — М., 1991.

· Зорге Ф.А. Рабочее движение в Соединенных Штатах. — СПб., 1907.

· История Второго Интернационала: [под ред. Л.И. Зубок]. — В 2 т. — М., 1965-1966.

· Козенко Б.Д. “Новая демократия” и война: внутренняя политика США (1914 – 1917). — Саратов, 1980.

· Конституция и законодательные акты буржуазных государств XVII — XIX вв. — М., 1957.

· Кривогуз И.М. Второй Интернационал. 1889 — 1914. — М., 1984.

· Макаренкова Е.М. Поль Лафарг и французское рабочее движение во второй половине XIX века. — М., 1985.

· Молчанов Н.Н. Жан Жорес (1859 – 1914). — М., 1986.

· Мортон А.Л., Тэйт Дж. История английского рабочего движения. 1770 — 1920. — М., 1959.

· Овчаренко Н.Е. Август Бебель. Краткий очерк жизни и деятельности. — М., 1963.

· Овчаренко Н.Е. Германская социал-демократия на рубеже веков. (Идейно-политическая эволюция СДПГ в период империализма). — М., 1975.

· Пацифизм в истории. Идеи и движения мира. — М., 1998.

· Прицкер Д.К. Жорж Клемансо. — М., 1983.

· Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США. — М., 1985.

· Супоницкая Н.М. Монополии и антимонополистическое движение в США конца XIX века. — М., 1991.

· Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время: [под. ред. В.П. Волгина]. — М.-Л., 1929.

· Цфасман А.Б. Буржуазные партии и рабочее движение в Германии. 1900 — 1914. — Челябинск, 1975.

 

Основні терміни та поняття:

Соціалізм, комунізм, марксизм, прудонізм, бланкізм, лассальянство, бакунізм (анархізм), Інтернаціонал, робітничих рух, “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”, соціал-демократичних рух.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Робітничий рух у країнах Європи та США у 1871 — 1914 роках (2 год./2 год.)

 

План:

1. Особливості розвитку робітничого руху в країнах Європи та США наприкінці XIX — на початку XX століття.

2. II Інтернаціонал та його рішення щодо розвитку робітничого руху.

3. Пацифізм.

 

Б) Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

 

В) Самостійна робота робочим планом не передбачена.


Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля №5

“Еволюційно-реформістський розвиток європейських країн

і США (1871 — 1914 роки)”

 

1. Соціально-економічний розвиток країн Європи та США у 1871 — 1914 роках.

2. Політичний розвиток країн Європи та США у 1871 — 1914 роках.

3. Особливості розвитку культури Країн Європи та США у 1871 — 1914 роках.

4. Основні напрями зовнішньої політики країн Європи та США у 1871 — 1914 роках.

5. Національно-визвольні рухи країн Європи у 1871 — 1914 роках.

6. Передумови та наслідки франко-німецької війни 1870 — 1871 років.

7. Паризька комуна. Її політичний устрій та соціально-економічні заходи.

8. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Франції в останній третині XIX століття.

9. Робітничий і соціалістичний рух у Франції у 70 — 80-х роках XIX століття.

10. Політична криза у Франції у 90-х роках XIX століття.

11. Колоніальна політика Франції наприкінці XIX століття.

12. Особливості французького капіталізму на початку XX століття.

13. Робітничий рух у Франції на початку XX століття.

14. Зовнішня політика Франції на початку XX століття.

15. Завершення об’єднання Німеччини після франко-німецької війни.

16. Імперська конституція 1871 року.

17. Внутрішня політика Бісмарка та його наступників.

18. Причини прискорення темпів економічного розвитку Німецької імперії.

19. Політичні партії Німецької імперії та їх політичні програми.

20. Робітничий рух у Німеччині наприкінці XIX століття.

21. Німецька “світова політика”.

22. Перебудова економічної структури Німеччини на початку XX століття.

23. Зовнішня політика Німеччини на початку XX століття.

24. Особливості економічного розвитку Великобританії наприкінці XIX — на початку XX століття.

25. Політичне життя Великобританії наприкінці XIX — на початку XX століття.

26. Зовнішня політика Великобританії наприкінці XIX — на початку XX століття.

27. Внутрішня політика керівництва США після “Реконструкції”.

28. Зовнішня політика США наприкінці XIX — на початку XX століття.

29. Розвиток робітничого руху в США наприкінці XIX — на початку XXП століття.

30. Стан економіки та політичне життя США на початку XX століття.


Змістовий модуль №6

“Культура країн Європи та США у ХІХ — на початку

ХХ століття”

 

Література до змістового модуля №6:

 

· Альшванг А. Бетховен. — М., 1972.

· Бернал Дж. Наука в истории общества. — М., 1956.

· Вейс Герман. История цивилизации: архитектура, вооружение, одежда, утварь. Иллюстрированная энциклопедия: В 3 т. — Т.3: Новое время, XIV — XIX вв. — М., 1999.

· Виргинский В.С. Очерки истории науки и техники ХVІ — ХІХ вв. — М., 1984.

· Всеобщая история искусств. — М., 1965.

· Всеобщая история искусств: В 6 т. — Т. 4,5. — М., 1964.

· Гумбольдт Вильгельм фон Язвек и философия культуры. — М., 1985.

· Дмитриева Н.А. История искусств. Очерки. — М., 1989. — Вып. 2.

· Ерофеев Н.А. Туманный Альбион: Англия и англичане глазами русских. 1825 —1853 гг. — М., 1982.

· Западноевропейское искусство второй половины ХЫХ века: [сб. статей : под ред. Б.Р. Виппера, И.Е. Даниловой]. — М., 1975.

· Зидер Р. Социальная история семьи в Западной и Центральной Европе (конец XVIII — XX вв.). — М., 1997.

· Искусство. Книга для чтения. — М., 1969.

· История всемирной литературы. — М., 1990. — Т. 7.

· История западноевропейского театра. — М., 1964. — Т. 4.

· История зарубежного театра. Театр Европы и США ХІХ — ХХ веков. — М., 1972. — Ч ІІ.

· История зарубежной литературы ХІХ в. — Ч. 1. — М., 1979.

· Історія світової та української культури: [підручник для вузів]. — К., 2002.

· Калитина Н.Н. “Эпоха реализма” во французской живописи ХІХ века. — Л., 1972.

· Кертман Д. География, история и культура Англии. — М., 1979.

· Кислова А.А. Религия и церковь в общественно-политической жизни США первой половины ХІХ века. — М., 1989.

· Конен Б. История зарубежной музыки. — М., 1959.

· Кузнецова И. Луи Давид. — М., 1965.

· Ливен Д. Аристократия в Европе. 1815 – 1914. — СПб., 2000.

· Осипов В. Британия глазами русского. — М., 1977.

· Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. — М., 1987.

· Предтеченская Л. Изучение художественной культуры в курсах новой и новейшей истории. — М., 1973.

· Розеншильд К. История зарубежной музыки. — М., 1978.

· Романовская Т. Наука ХІХ — ХХ веков в контексте истории культуры. — М., 1995.

· Рубинский Ю.И. Французы у себя дома. — М., 1989.

· Самин Д.К. 100 великих ученых. — М., 2000.

· Стамеров К.К. Нариси з історії костюмів. — К., 1978.

· Тавризяк Б.М. Техника. Культура. Человек. — М., 1986.

· Ткачев В.Н. История архитектуры. — М., 1987.

· Тревельян Д.М. Социальная история Англии. — М., 1959.

· Харт М.Х. 100 великих людей. — М., 2001.

· Цвікальська Г.О. Література і мистецтво в шкільному курсі нової історії: [посіб. для вчителів ]. — К., 1978.

· Чегодаев А.Д. Искусство США. — М., 1976.

· Штеинпресс Б. Популярный очерк истории музыки до ХІХ ст. — М., 1963.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 276; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!