ТЕМА 4. Німеччина у 1871 — 1914 роках

Зміст теми:

Звершення об’єднання Німеччини після франко-німецької війни. Імперська конституція 1871 року. Місце Пруссії у Німецькій імперії. Політичні партії та їхні програми. Причини різкого прискорення темпів економічного розвитку Німеччини у 1871 – 1899 роках. Розвиток сільського господарства. Внутрішня політика уряду Бісмарка у 70-х роках XIX століття. Старокатолицизм і “Культуркампф” у Німеччині. Національна політика у західних польських землях, Ельзасі та Лотарінгії.

Канцлерство Капріві. Політика “нового курсу”. Кінець “нового курсу” і “ера” Штумма. Канцлерство Гогенлое. Німецька економічна експансія. Перехід до “світової політики”. “Натиск на Схід”.

Перебудова економічної структури Німеччини на початку XX століття. Розвиток шовіністичної, расистської ідеології. Паннімецький союз. Канцлерство Бюлова. Внутрішня політика на початку XX століття, мілітаризація Німеччини. Колоніальна політика. Загострення англо-німецьких і російсько-німецьких суперечностей.

Німецька соціал-демократія на початку XX століття. Р.Люксембург, К.Лібкнехт, Ф.Мерінг, К.Каутський, Е.Бернштейн. Страйкова боротьба німецьких робітників на початку XX століття.

Канцлерство Бетман-Гольвега і “чорно-голубий” блок. Назрівання політичної кризи у Німеччині напередодні першої світової війни.

Література:

· Бисмарк О. Мысли и воспоминания. — Т.1-3. — М., 1940-1941.

· Германская история в новое и новейшее время. — В 2 т. — М., 1970.

· Ерусалимский А.С. Германский империализм: история и современность. — М., 1964.

· Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце 70-х годов ХІX века. — М., 1951.

· Ерусалимский А.С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм. — М., 1968.

· “Дранг нах Остен” и народы Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы. 1871 — 1918 гг. — М., 1977.

· Исследования по истории германского империализма начала XX века. — М., 1960.

· История германского колониализма в Африке. — М., 1983.

· История государства и права зарубежных стран. — М., 1991. — Ч. ІІ.

· Кертман Л.Е., Рамшир П.Ю.Буржуазия Западной Европы и Северной Америки на рубеже веков. — М., 1984.

· Кокошкин А.А. Бисмарк и Мольтке // Международная жизнь. — 1990. — № 7.

· Людвиг Э. Последний Гогенцоллерн (Вильгельм II). — М., 1991.

· Оболенская С.В. Политика Бисмарка и борьба партий в Германии в юнце 70-х годов XIX в. — М., 1992.

· Овчаренко Н.Е. Германская социал-демократия на рубеже веков (Идейно-политическая эволюция СДПГ в период империализма). — М., 1975.

· Оггер Г. Магнаты... Начало биографии. — М., 1985.

· Пегряев Н. Очерки истории Германки. — Одесса, 1959.

· Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки. — М., 1989.

· Сдвижков А.Ю. Против “железа и крови”. Пацифизм в Германии до 1914 г. — М., 1999.

· Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за “место под солнцем”. — М., 1991.

· Туполев Б.М. Династия Гогенцоллернов // НиНи. — 1991. — №6.

· Цфасман А.Б. Буржуазные партии и рабочее движение в Германии. 1900 – 1914. — Челябинск, 1975.

Основні терміни та поняття:

Канцлер, партія Центру, “Культуркампф”, “світова політика”, винятковий закон проти соціалістів, “залізний канцлер”, соціал-демократія, СДПР, ЗНРС, СДПН, імперія, імператор, династія, “новий курс соціал-демократії”.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Німеччина у 1871 — 1914 роках (2 год./4 год.)

План:

1. Економічне і політичне становище в Німецькій імперії після франко-німецької війни.

2. Зовнішня політика уряду Бісмарка та його наступників.

3. Німецька імперія на початку XX століття.

Б) Семінарське заняття: Соціально-економічний і політичний розвиток Німеччини в 1871 — 1914 роках (2 год./1 год.)

План :

1. Особливості виникнення та розвитку німецького імперіалізму: промисловість, фінансова система, сільське господарство.

2. Політична система та внутрішня політика Німеччини:

а) імперська конституція 1871 року; органи влади та управління;

б) політичні партії;

в) реформи О. Бісмарка;

г) посилення мілітаризму в житті Німеччини на межі тисячоліть.

Методичні поради:

Тема охоплює досить широке коло питань. На основі аналізу історичних джерел необхідно показати причини економічного піднесення, що розпочалося в Німецькій імперії після її утворення. Для цього варто виокремити особливості розвитку німецької промисловості, сільського господарства та фінансової системи країни. Значної уваги вимагає аналіз історії становлення німецького імперіалізму.

Вивчаючи зміст німецької конституції 1871 pоку, необхідно звернути увагу на поєднання в її тексті демократичних ідей із залишками ідеалів юнкерської феодально-кріпосницької держави. Доцільно детальніше зупинитися на структурі органів влади, їх співвідношенні та взаємовпливі, показати роль різноманітних політичних партій у житті Німеччини досліджуваного періоду.

Розглядаючи внутрішню політику урядів країни, необхідно визначити мету основних реформ, підтвердити прагнення політичної еліти створити централізовану державу, яка б так чи інакше контролювала всі сторони життя народу.

Особливу увагу слід звернути на зовнішньополітичні прагнення тогочасного німецького керівництва, його бажання посилити роль Німеччини у Європі та світі.

В) Самостійна робота робочим планом не передбачена.

ТЕМА 5. США у 1877 — 1914 роках

Зміст теми:

Завершення “Реконструкції” Півдня. Подальше заселення США емігрантами з інших країн і освоєння Заходу. Економічний розвиток США наприкінці XIX століття. Промисловість, сільське господарство. Концентрація виробництва і капіталу. Розвиток державного апарату. Партії та їхні програми. Партійно-політична боротьба. Політичні скандали 1876 року. Негритянське питання. Розвиток робітничого і соціалістичного руху у 70-80-х роках XIX століття. Створення “Ордену лицарів праці” і Американської федерації праці. Боротьба за 8-годинний робочий день. Демократи при владі. Президентство Клівленда. Республіканські президентства Гаррісона і Маккінлі. Монетно-тарифне питання. Чотири нових штати.

Зовнішня політика США в останній третині XIX століття. Перша панамериканська конференція. Політика США у країнах Латинської Америки.

Іспано-американська війна. Стан економіки США на початку XX століття. Політичний розвиток США.

Республіканці при владі. Реформи адміністрації Т.Рузвельта 1906-1908 років. Політична криза і вибори 1912 року. Соціально-політичні теорії початку ХХ століття. А. Сміт, Г. Кроулі. Президентство В. Вільсона. Внутрішня політика США напередодні першої світової війни. Робітничий рух на початку XX століття. Зовнішня політика США у 1900-19І4 роках. Експансія у країни Латинської Америки. Панамський канал. Панамериканський союз. Політика у Китаї, Кореї, Японії.

Література:

· Байбакова Л.В. Двухпартийная система США в период “позолоченного века”. — М., 1996.

· Белявская И.А. Буржуазный реформизм в США (1900 — 1914). — М., 1968.

· Белявская И.А. Внутренняя экономическая политика США. — М., 1956.

· Белявская И.А. Теодор Рузвельт и общественно-политическая жизнь США. — М., 1978.

· Бовт Г.А., Дементьев И.П. Боссизм и коррупция в двухпартийной системе США во второй половине XIX в. // НиНи. — 1985. — № 4.

· Внешняя политика США в последней трети XIX века: [под ред. В.К. Фураева]. — Л., 1991.

· Волкова И.В. “Популизм и консерватизм”: к истории американской политической мысли конца XIX века. — М., 1992.

· Гершов З.М. Вудро Вильсон. — М., 1983.

· Дементьев И.П. Идейная борьба в США по вопросам экономики. — М., 1973.

· Зубок А. Очерки истории США: прошлое и настоящее. — М., 1990.

· Иноземцев Н.Н. Внешняя политика США в период империализма. — М., 1960.

· История США: [под ред. Г.Н. Севостьянова: в 4 т.] — Т. 2. — М., 1985.

· Лан В.И. США от испано-американской до первой мировой войны. — М., 1971.

· Маныкин А.С. История двухпартийной системы США (1789 – 1980). — М., 1982.

· Никитин В.А. Консерватизм и политическая борьба в США (1900 – 1929). — М., 1991.

· Носков В.В. Институты власти и внешняя политика США. — СПб., 1993.

· Очерки новой и новейшей истории США. — Ч. 1. — М., 1960.

· Супоницкая Н.М. Монополии и антимонополистическое движение в США в конце XIX века. — М., 1991.

· Уткин А.И. Теодор Рузвельт. Политический портрет истории Америки. — М., 1983.

· Фостер У. Очерки политической истории Америки. — М., 1983.

· Фурсенко А. Династия Рокфеллеров. — М., 1970.

Основні терміни та поняття:

Світова терпимість, стандартизація, антимонопольне законодавство, “справедливий курс”, “нова демократія”, “ера нової свободи”, доктрина “відкритих дверей і рівних можливостей”, “кваліфіковані робітники”, “некваліфіковані робітники”, монополія, корпорація, антагонізм, “федеральний інтерес”.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: США у 1877 — 1914 роках (2 год./4 год.)

План:

1. Економічний і політичний розвиток США в другій половині XIX століття.

2. Зовнішня політика США у другій половині XIX століття.

3. Економічне та соціально-політичне становище в США на початку XX століття.

4. Основні вектори зовнішньої політики США на початку XX століття.

Б) Семінарське заняття: Економічний розвиток і політична система США (2 год./1 год.)

План:

1. Причини піднесення економічного розвитку США наприкінці XIX століття.

2. Особливості економіки США: фінансова система, промисловість, сільське господарства, торгівля.

3. Політична система США: органи державної влади, двопартійна система, основні принципи функціонування політичної системи.

Методичні поради:

Становлення сучасної економічної та політичної системи США відбулося на зламі століть. У зв'язку з цим студентам необхідно спробувати з'ясувати причини високих темпів розвитку економіки країни: проаналізувати природні ресурси, наявність кваліфікованої робочої сили, використання передових технічних досягнень, широкий внутрішній ринок, роль іноземного капіталу у господарському житті держави тощо.

Слід детально з’ясувати особливості розвитку фінансової системи та промисловості США, зупинитися на характеристиці фермерського шляху розвитку капіталізму у сільському господарстві, розкрити особливості американського імперіалізму.

Досить складне третє питання. Воно передбачає опрацювання літератури з питань функціонування органів державної влади, показ їхньої взаємодії. Важливо правильно зрозуміти суть двопартійної системи, яка не була чимось спеціально придуманим, щоб не допустити робітничий клас до влади, а сформувалася на середину XIX століття у ході боротьби за владу. Не слід забувати, що двопартійна система США допускає існування і третіх політичних сил. Характерною ознакою її є стабільність, відсутність чітких партійних програм і швидке реагування обох партій на зміни в політичному і економічному житті суспільства.

Студентам необхідно зрозуміти такі основні принципи функціонування політичної системи США, як конституціоналізм, розподіл влади (по горизонталі та вертикалі), практицизм і стабільність.

В) Завдання для самостійної роботи студентів (1 год./1 год.)

1. Закінчить речення:

· Промислові підприємства США переважно об’єднувалися у… а) трести; б) картелі; в) концерни.

· У сільському господарстві США переважали… а) дрібні селянські господарства; б) сімейні ферми; в) великі селянські господарства.

· Зовнішньополітичний курс Т. Рузвельта мав назву… а) “прогресивна ера”; б) “великий кийок”; в) “дипломатія долара”.

· Доктрина “відкритих дверей” і “рівних можливостей” — це… а) принцип невтручання США і країн Західної Європи у внутрішні справи одне одного; б) політика економічного контролю США і країн Західної Європи над Китаєм; в) політика економічної експансії США і країн Західної Європи у країни Латинської Америки.

4. Проаналізуйте складові економічного, внутрішньо- і зовнішньополітичного розвитку США, які сприяли перетворенню країни на світову наддержаву ХХ століття. Дайте розгорнуту письмову відповідь.

Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 475; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 17 18 19 20 212223 24 25 26 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!