Питання для самоконтролю студентів зі змістового модуля №2



“Ранні буржуазні революції (1640 — 1783 роки)”

1. Соціально-економічні передумови Англійської буржуазної революції XVII століття.

2. Англійський абсолютизм за перших королів із династії Стюартів.

3. “Петиція про права” 1628 року.

4. Безпарламентське правління Карла I.

5. Пуританізм – ідеологія опозиції феодально-абсолютистського ладу.

6. Початковий період Англійської буржуазної революції XVII століття. “Велика ремонстрація”.

7. Законодавство Довгого парламенту у 1642 — 1646 роках.

8. Левелери і Джон Лільберн.

9. Англія в роки індепендентської республіки.

10. Дигери. Дж. Уінстенлі.

11. Протекторат О. Кромвеля.

12. “Славна революція” 1688 року.

13. “Білль про права” 1689року.

14. Підсумки та історичне значення Англійської буржуазної революції XVII століття.

15. Індіанці до початку англійської колонізації. Заснування перших англійських колоній у Північній Америці та їх соціально-економічний розвиток у XVII — першій половині XVIII століття.

16. Політичний розвиток англійських колоній Північної Америки. Зростання опозиційних настроїв.

17. Ідеологія американського просвітництва. Б. Франклін, Т. Джеферсон, Т. Пейн.

18. Перші форми опору колоністам. Організація “Сини волі”.

19. Перший Континентальний конгрес. “Декларація прав”.

20. Другий Континентальний конгрес та його рішення.

21. “Декларація незалежності” США. Формування нової влади.

22. Перший президент США Дж. Вашінгтон.

23. Міжнародне становище США після першої громадянської війни. Версальський мир.

24. Американська конституція 1787 року. Її загальна характеристика.

25. “Білль про права” 1789/1791 року. Його характеристика.

26. Історичне значення визвольної боротьби північноамериканських колоній Англії й утворення США.


Змістовий модуль №3

“Французька буржуазна революція XVIII століття і наполеонівський світ”

 

ТЕМА 1. Франція у XVI — другій половині XVIII століття. Просвітництво

Зміст теми:

Криза абсолютизму в середині ХVІІ століття. Фронда. Необмежена монархія за Людовіка ХІV. Кольбер і “кольбертизм”. Скасування Нантського едикту. Селянські повстання.

Французькі завоювання у 50-30-х роках ХVІІ століття. Поразка Франції у війні за іспанську спадщину. Участь Франції в Семилітній війні.

Французький абсолютизм за Людовіка ХV. Крах реформаторської діяльності Тюрго — міністра фінансів при Людовіку ХVІ. Зростання промисловості й торгівлі. Розвиток сільського господарства й аграрних відносин у ХVІІІ столітті (до І789 року.). Сеньйоральна експлуатація й опір їй з боку сільської общини. Державний податковий гніт. Посилення соціальної напруженості.

Формування ідеології французького Просвітництва. Монтеск’є і Вольтер. Фізіократи. Ф.Кене і його вчення. Французький матеріалізм. “Енциклопедія”. Руссо і Маблі. Утопічний комунізм. Мальє і Мореллі. Останнє десятиліття Старого порядку.

Література:

· Артамонов С.Д. Вольтер и его век. — М., 1980.

· Блюш Ф. Людовик ХІV. — М., 1998.

· Величие здравого смысла. Человек эпохи Просвещения: [кн. для учителя ; сост. С.Я. Карп ]. — М., 1992.

· Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ веке. — М., 1977.

· Вольтер. Философские сочинения. — М., 1988.

· Год Б.В. Тріумф розуму та здорового глузду. Людина і суспільство у творчій спадщині діячів епохи Просвітництва // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: [матеріали доповідей і повідомлень Третього Всеукраїнського науково-практичного семінару (23 — 24 березня 2006 року) ]. — Полтава, 2006.

· Джеджула К.О. Історія Франції. — К., 1964.

· История Франции. — Т. 1. — М., 1972.

· Лыяков В.Б. Людовик ХІV о государстве и монаршей власти // НиНи. — 2002. — № 5.

· Люблинская А.Д. Очерки по истории Франции. — М., 1957.

· Люблинская А.Д. Французские крестьяне в ХVІ — ХVІІІ веках. — Л., 1978.

· Момджян Х.Н. Французское Просвещение в ХVІІІ веке. — М., 1983.

· Монтескье Ш. Избранные произведения. — М., 1955.

· Пименова Д.А. Дворянство накануне Великой французской революции. — М., 1966.

· Рогинская А.В. Очерки по истории Франции ХVІІ — ХVІІІ веков. — М., 1958.

· Руссо Ж.-Ж. Трактаты. — М., 1972.

· Хрестоматия по новой истории. — Т. 1. — М., 1963.

· Человек эпохи Просвещения : [ отв. ред. Г.С. Кучеренко ]. — М., 1999.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Франція у другій половині XVII — XVIII столітті. Просвітництво (4 год./4 год.)

План:

1. Соціально-економічний розвиток. Становлення капіталістичного ладу.

2. Французький абсолютизм: від розквіту до занепаду.

3. Просвітництво.

 

Б) Семінарське заняття: Передумови Французької революції кінця XVIII століття (2 год./2 год.)

План:

1. Становище Франції в Європі після Тридцятилітньої війни. Головні тенденції та особливості соціально-економічного розвитку.

2. Французький абсолютизм та його еволюція від Людовіка ХІV до 80-х років ХVІІІ століття.

3. Просвітництво. Передумови, джерела, основні ідеї та представники (Вольтер, Руссо, Монтеск’є, енциклопедисти).

 

Методичні поради:

При вивченні теми необхідно звернути увагу на відмінності генезису капіталізму в економіці Франції та Англії. Потрібно також з’ясувати характерні риси французького абсолютизму, простежити його еволюцію від розквіту до занепаду, показати, як поступово порушувалася рівновага соціальних сил, на якій він тримався, як руйнувався старий порядок унаслідок розвитку буржуазних відносин. Потребують з’ясування такі поняття як “кольбертизм”, “меркантилізм”, “криза абсолютизму”.

При вивченні Просвітництва рекомендуємо самостійно опрацювати твори Вольтера, Монтеск’є, Руссо. Просвітництво необхідно розглянути як загальноєвропейське явище, справжню інтелектуальну революцію, нове мислення людства, критичний перегляд усіх попередніх уявлень. Передумови Просвітництва слід шукати у накопиченні наукових знань, розвиткові суспільної думки, у соціально-політичних і релігійних процесах епохи.

 

В) Завдання самостійної роботи для студентів (4 год./2 год.):

1. Хто це?

а) Не маючи ніякої освіти, уславився як великий вчений. Не вирізняючись особливим глуздом, уважався мудрецем. Безталанний автор, створив романи, які читала вся Європа. Віддавши своїх дітей у сирітські притулки, створив теорію виховання. Злопам’ятний, полюбляв ображатися, тому пересварився з усіма друзями. Став символом щирості, душевної теплоти та сердечності. Все життя прославляв незалежність, а жив за рахунок інших. Проклинав багатих, перебуваючи на їхньому утриманні. Писав про школу наук і мистецтва, а тільки ними займався. Мріяв про хатини, а жив у палацах чи палацових парках. Більшість діячів Великої Французької революції вважали себе його духовними дітьми. Декларація прав людини, проголошена в Америці та Франції, опирається на його книгу “Суспільний договір”.

б) Ім’я, під яким він відомий світові, — анаграма. Видатний просвітитель. Хоча твори його були популярними, проте помітного сліду в культурі не залишили. Він критикував і висміював старі духовні цінності та своїм життям, як і інші просвітителі, сприяв руйнуванню старих феодальних держав. Жив у містечку Ферне, на кордоні Франції й Швейцарії. Довгий час листувався з Катериною ІІ.

в) Тривалий час очолював державу, хоча не мав до цього особливих здібностей. Найбільше захоплювався географією та слюсарництвом. Був прихильником “освіченої монархії” і діяв відповідно. Його вважають і тим, хто розпочав революцію, і тим, хто від неї постраждав. Був гільйотинований.

2. Знайдіть помилку:

Напередодні революції повнота влади у Франції належала королеві, але її суттєво обмежували Генеральні Штати. Король Луї XVI був доброю, але обмеженою людиною, без хисту політика та державця. Перебував під впливом своєї дружини Марії Антуанетти. Авторитет королівської влади у середині країни і на міжнародній арені неухильно зростав. На необхідності докорінних змін у Франції наголошували великі просвітителі, які були втіленням усіх людських чеснот — Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, М. Мерсьє, Д. Дідро. Три стани несли на собі тягар податків, тому спільно прагнули подолати важку фінансову кризу, що охопила країну. Численні митні кордони всередині країни сприяли розвитку торгівлі, тому що перешкоджали поширенню низькоякісних китайських товарів. Буржуазія, маючи економічну могутність, прагнула до політичної влади і становлення нового суспільства на основі Братерства, Рівності, Справедливості. Цьому перешкоджали санкюлоти — заможна сільська верхівка. Таким чином, Франція у кінці XVIII століття була готова до революції, яка й вибухнула у 1799 році.

3. Чи правильне твердження (дайте розгорнуту відповідь)?

а) Другий і третій стани несли основний тягар податків у Франції.

б) Французький абсолютизм захищав інтереси буржуа.

в) Поширення ідей просвітителів сприяли зміцненню існуючого ладу.

г) Скликання Генеральних Штатів уважають початком Великої Французької революції.

д) Взяття Бастилії стало початком революції.

4. Викресліть зайве. Що об’єднує ряд слів, які залишилися (відповідь обґрунтуйте)

а) дворянин, ремісник, буржуа, робітник, селянин.

б) Ш. Монтеск’є, Вольтер, Ж. Неккер, Д. Дідро, Ж.-Ж. Руссо.

5. Із поданих у дужках виберіть дві найсуттєвіші ознаки терміну:

а) Реакція — (суспільство, революція, минуле, опір, зімни).

б) Політична система — (політична влада, держава, монархія, республіка, президент).

в) Робітник — (зарплата, засоби виробництва, прибуток, завод, експлуатація).

г) Реставрація — (конституція, промисловий переворот, відновлення, роялісти, республіка, Франція).

д) Просвітництво — (абсолютизм, ідеологія, буржуазія, гуманізм, освіта, критика феодалізму).

е) Конституційна монархія — (обмеження, суверенітет, Франція, законодавчі органи, реформа).

6. Чи згодні Ви з твердженням (так чи ні, відповідь обґрунтуйте письмово):

а) соціально-економічний розвиток, поширення ідей просвітителів — призвели до Великої Французької революції.

б) Безправність третього стану, нездатність вищих прошарків Франції до реформ — призвели до Великої Французької революції.

в) Боротьба з Англією, збереження феодальних пережитків — призвели до Великої Французької революції.

7. Назвіть автора крилатого вислову. Із якою подією пов’язані ці слова?

“Це законно, бо я хочу цього”.

8. Встановіть відповідність між французькими просвітителями та ідеями, які вони сповідували:

а) Ш.-Л. Монтеск’є; 1) побудова ідеального суспільства на основі суспільної власності та обов’язкової праці для всіх;

б) Ж. Мельє;          2) добрі закони і розумне суспільство мають створити справедливий суспільний лад;

в) Вольтер;            3) ідеальна форма правління — конституційна монархія з розподілом влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;

г) Ж.-Ж. Руссо.     4) причина всіх нещасть — приватна власність, тому необхідною є суспільна праця з плановим і рівним розподілом продуктів між усіма членами суспільства;

5) необхідність реформи влади “згори” та ідея “освіченого абсолютизму”;

6) приватна власність і породжена нею нерівність — це головна причина усіх негараздів, тому треба досягти рівності у володінні нею.

9. Зазначте відповідність між станом суспільства, його представниками та становищем у державі:

а) І стан;           1) селяни, міщани та буржуазія;

А) моральна опора абсолютизму, вільні від податків;

б) ІІ стан;              2) дворянство;          

Б) отримували прибутки від митниць між провінціями, сплачували професійний податок;

в) ІІІ стан.             3) військові;

В) переважна більшість трудового населення Парижа — злидарі, які сплачували обтяжливі податки;

4) чиновництво;

Г) більшість населення Франції, які сплачували усі податки, політично безправні;

5) духовенство;

Д) готували народ до боротьби з феодально-абсолютистським устроєм;

6) санкюлоти.                               Е) становили верхівку державного апарату, займали вищі посади, вільні від податків.

10. Оберіть правильні відповіді:

Соціально-економічні процеси, притаманні Франції напередодні революції:

а) бурхливий внутрішній і зовнішній розвиток торгівлі;

б) ліквідація митних кордонів між провінціями;

в) гальмування економічного розвитку через панування феодальних порядків;

г) основний тягар податків лягав на третій стан;

д) прагнення буржуазії до економічної свободи та посилення свого впливу на політику;

е) скорочення чиновницького апарату в державі;

є) збереглася цехова організація виробництва, що заважала розвитку капіталістичних відносин;

ж) режим економії в державі.

Тези, що характеризують основні суспільно-політичні погляди Ж.-Ж. Руссо:

а) засудження всевладдя церкви;

б) принцип політичної рівності всіх громадян;

в) засудження марнотратства дворянства і короля;

г) захист права на приватну власність;

д) боротьба за скасування феодальних порядків;

е) ідея економічної рівності усіх людей;

є) конституційність монархії;

ж) критика абсолютизму.

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 220; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!