Особливості та функції самостійної роботи студентів.
Характерною особливістю навчання у вищій школі є великий обсяг самостійної роботи студентів (СРС). Саме слово «студент» (лат. students – той, що вчиться) криє у собі спрямованість особистості на наполегливу самостійну навчальну працю. Самостійні роботи – це різноманітні види індивідуальної і колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів, які здійснюються ними на навчальних заняттях або у позааудиторний час за завданнями викладача, під його керівником, але без його безпосередньої участі.
Згідно «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України», самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений на СРС регламентується робочими планами ВНЗ і складає не менше 1/3 та не більше 2/3 загального об’єму навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни1.
Кожен із видів самостійної роботи потребує від студентів напруженої інтелектуальної діяльності, ефективність якої залежить від дотримання вимог гігієни розумової праці, урахування як загальних закономірностей, так і особливостей анатомо-фізіологічних і психічних процесів, притаманних конкретному індивіду. Фізіологічні функції людського організму тісно пов’язані з такими чинниками зовнішнього середовища як світло, температура, атмосферний тиск, вміст кисню в повітрі та ін. Організуючи самостійну роботу студентів, слід ураховувати, що більшість людей мають піки підвищеної працездатності: з 8-ої по 12 годину та з 17-ої по 20-у годину. У ці періоди підвищується розумова активність, зростає гострота органів чуття та інших функціональних систем організму. Для організму молодої людини особливе значення має повноцінне харчування. Добові затрати енергії людей розумової праці, які не мають додаткового м’язового напруження, мають складати:
|
|
|
- для чоловіків – 2600-3000 ккал;
- для жінок – 2200-2500 ккал.
При виконанні фізичних вправ, витрати складають відповідно: 3000-3300 ккал, та 2400-2800 ккал. Розумова праця повинна супроводжуватися активним відпочинком, який уповільнює настання розумової втоми та сном (7-8 годин на добу).
Якщо розглядати результати навчання у вищому навчальному закладі як сукупність чотирьох складових: отримання знань, набуття практичних вмінь, формування навичок і відношення до оточуючої дійсності та процесів, які відбуваються в ній, а також формування готовності до професійної діяльності, то можна побачити, що кожна з цих складових в значній мірі залежить від якості самостійної роботи студента. Так, традиційна система навчання ґрунтувалася, в основному, на “знаннєвій компоненті”, тобто студентам повідомлялася певна сума готових знань, які повинні були “спрацювати” у майбутній професійній діяльності випускника ВНЗ. В умовах ринкової економіки, яка вимагає нової парадигми навчання, конкурентоспроможними будуть тільки фахівці, які спираючись на знання, в реальній діяльності зможуть нестандартно мислити, творчо застосувати знання в постійно змінюваних виробничих і соціальних ситуаціях, що потребує високого рівня самоаналізу, самооцінки і самоконтролю результатів своєї діяльності (табл. 9).
|
|
|
Таблиця 9
Порівняльна характеристика “традиційної “ та “нової”
парадигми навчання
| Традиційна | Нова |
| 1 | 2 |
| Основний акцент – на придбання студентом “правильної” інформації, раз і назавжди заданої. Навчання – лише результат, продукт діяльності. Просування уперед обмежене замкнутими етапами, обумовленими віковими кордонами. | Основний акцент – на те, щоб “навчитись учитись”, бути відкритим усьому новому, розвинути потребу в знаннях, навчанні “протягом усього життя”. Навчання – свідомий, цілеспрямо-ваний процес “подорожування у невідоме”, який відбувається постійно, без вікових обмежень |
Продовження таблиці 9
|
|
|
| 1 | 2 |
| Акцент на зовнішній світ. Внутрішній досвід часто сприймається як невідповідний навчанню. Припиняються спроби інтуїтивного мислення, не заохочується дивергентне мислення. Акцент на аналітичне, формально-логічне, “лівопівкульне” мислення. Основний акцент – на теоретичне, абстрактне, “книжкове” звання (знаннієва компонента) Тверда сегретація за віком, місцем навчання. Освіта реалізується лише у визначеному віці з метою придбання людиною мінімальних умінь і підготовки її до конкретно визначеної соціальної ролі. Місце навчання обмежується матеріальними, фізичними можливостями особистості. Викладач повідомляє знання: «однобічний» рух. Викладач – контролер дій студента. | Внутрішній досвід – контекст навчання. Використання фантазії, вигадки, спонукання до вираження почуттів. Інтуїтивність заохочується, розглядається як частина творчого процесу. Спрямованість на рівномірний розвиток обох півкуль, сполученні “лівопівкульного” головного мозку, раціоналізму і цілісного асоціативного, інтуїтивного мислення. Теоретичні знання усіляко доповню-ються і збагачуються експеримент-тально-дослідними, практичними, отриманими як у ВНЗ, так і поза ним. Гнучкість і інтеграція вікових груп. Особистість не обмежується у виборі змісту навчання у зв’язку з віком та місцем навчання (у нагоді стає дистанційне навчання). Освіта – процес, що здійснюється протягом усього життя, що визначається потребою в конкурентоспроможних фахівців з вищою освітою. Викладач – насамперед, фасилітатор, консультант, помічник студенту у навчанні. Викладач не тільки вчить, але й вчиться сам у процесі навчання. |
Згідно «нової парадигми» формуванню саме таких рис особистості сучасного випускника ВНЗ сприяє раціонально організована самостійна робота.
|
|
|
Організація самостійної роботи студентів означає створення умов для планування студентом самостійної навчально-пізнавальної діяльності, виконання запропонованих викладачем та визначених самостійно завдань, корекції отриманих результатів, їх самоконтролю, контролю та оцінювання викладачем. Організуючи СРС, викладач повинен звернути увагу на визначення мети навчально-пізнавальної роботи студентів, обсягу, структури та змісту навчального матеріалу, який пропонується для самостійного опрацювання, правильний вибір форм та методів контролю за самостійною роботою студентів, а також здійснити її навчально-методичне забезпечення.
Головна мета самостійної роботи є двоєдиною: засвоєння теоретичних знань, формування системи загальнонавчальних, інтелектуальних і професійних умінь і навичок та формування самостійності і активності особистості майбутнього фахівця.
Порівнюючи особливості орієнтації на результати традиційних та нових підходів до організації навчання, слід окреслювати цілі самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів в сучасній вищій школі:
- засвоєння теоретичних знань;
- формування загальнонавчальних умінь і навичок;
- формування мотивації до самоосвіти на протязі усього життя;
- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей;
- розвиток критичного мислення;
- розвиток морально-вольових якостей, адже результати самостійної роботи є наслідком морально-вольової спрямованості особистості;
- формування відношення до оточуючого світу та його соціальних проявів;
- формування умінь самоорганізації власної життєдіяльності, її самоаналізу і самооцінки тощо;
- формування готовності до діяльності в умовах високої конкуренції, що потребує постійної самоосвіти та підвищенні професіоналізму.
До основних функцій самостійної роботи студентів1 можна віднести:
- пізнавальну, що визначає засвоєння окреслених навчальною програмою знань з конкретних начальних дисциплін;
- самоосвітню, яка знаходить прояв у формуванні загально навчальних та інтелектуальних вмінь і навичок, їх творчому використанні;
- прогностичну, що виявляється в умінні вчасно передбачати і оцінювати саме завдання, можливий результат його виконання і перспективи використання в практичній професійній діяльності;
- корегуючу, яка пов’язана з необхідністю вносити корективи у власну діяльність з метою її удосконалення і досягнення оптимальних результатів;
- виховну, яка полягає у формуванні ініціативності, креативності, самостійності і активності як рис, що відіграють провідну роль у структурі особистості сучасного фахівця;
- професіоналізації навчання, яка пов’язана з наближенням змісту самостійної роботи до особливостей майбутньої професії діяльності через систему спеціальних завдань, дібраних з урахуванням фахової специфіки.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 200; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!