І варіант проведення семінарського заняття
Схема 6
ІІ варіант проведення семінарського заняття
Різні види семінарських занять вимагають різних форм підготовки до них студентів, зокрема:
а) усі студенти готують повідомлення з усіх питань семінару;
б) кожен студент готує реферат за окремим питанням семінару;
в) студент готує доповідь творчого характеру, що містить елементи дослідницького характеру.
Викладач повинен звернути увагу студентів на необхідність глибокого ознайомлення з проблематикою семінару, неприпустимість механічного переписування матеріалу з одного – двох джерел, використання чужих конспектів, ксерокопій підручників чи плагіату Internet-інформації. Слід підкреслити, що критичне осмислення матеріалу, різних поглядів на наукову проблему, побудова доказових, аргументованих виступів сприяє формуванню самостійного творчого мислення, вкрай необхідного сучасному висококваліфікованому фахівцю, орієнтовна-ному на діяльність в умовах високої конкуренції.
Знання студентів, виявлені на семінарах, повинні обов’язково аргументовано оцінюватися. Оцінки заносяться в журнал і враховуються при виставленні модульної та підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.
Викладач повинен бути взірцем для студентів у підготовці до семінару. Він сам повинен глибоко і досконало опрацювати всю літературу, рекомендовану студентам, зробити необхідні нотатки, ретельно сформулювати основні, додаткові, допоміжні запитання, які необхідно і можна поставити студентам; чітко сформулювати вступне і заключне слово семінару. Ми поділяємо точку зору М.М. Фіцули, щодо необхідності проведення лекцій і семінарів одним викладачем, адже “за таких умов можливі єдиний підхід до вивчення окремих тем чи питань курсу, здійснення систематичного контролю за самостійною роботою студентів1.
|
|
|
Студентові магістратури, молодому викладачеві слід знати основні критерії оцінювання якості семінарського заняття, зокрема:
1. Цілеспрямованість – чітке і аргументоване висунення наукової проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.
2. Планування – виокремлення і повідомлення студентам головних питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури.
3. Організація семінару – уміння починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, оптимальна інформативність і наповненість навчального часу обговоренням проблем.
4. Стиль проведення семінару – пожвавлений, з постановкою актуальних питань, наявність елементів дискусії, або млявий, який не викликає інтересу.
|
|
|
5. Ставлення викладача до студентів – шановливе, урівноважене, толерантне, справедливо вимогливе чи байдуже.
6. Ставлення студентів до заняття – зацікавлене чи байдуже, конструктивно критичне чи негативне.
7. Якість управління групою – викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, викладач робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.
8. Коментарі та висновки викладача – кваліфіковані, аргументовані, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі змістовних рекомендацій; якість оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів.
9. Якість організації самостійної позааудиторної роботи студентів і визначення теми наступного заняття та рекомендації щодо підготовки, вивчення основних та додаткових джерел, Інтернет-ресурсів і т.п.
Знання студентів, виявлені на семінарах, повинні обов’язково оцінюватися. Оцінки заносяться до журналу і враховуються при виставленні підсумкової (чи модульної) оцінки з навчальної дисципліни.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 164; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!